refik.in.ua 1



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

НАКАЗ



01 червня 2006 р. м. Київ № 273


Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та подання на розгляд проектів спільного впровадження юридичними особами



Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 р. № 346-р „Про затвердження Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату”,


Н А К А З У Ю:


1. Затвердити Методичні рекомендації щодо підготовки та подання на розгляд проектів спільного впровадження юридичними особами (додаються).

2. Департаменту державного екологічного моніторингу та експертизи, інформаційних технологій та захисту інформаційних ресурсів (Тарасенко В. О.) довести цей наказ до відома центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, територіальних органів Мінприроди.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Гриценка А. В.


Міністр П. Ігнатенко



ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства охорони навколишнього

природного середовища України

01.06.2006 № 273


Методичні рекомендації

щодо підготовки та подання на розгляд проектів спільного

впровадження юридичними особами



  1. Загальна частина


1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено на виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 р. № 346-р, та Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів згідно з Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р.№ 206.


1.2. Методичні рекомендації підготовлено для розробників проектів спільного впровадження (далі – проекти СВ), інвесторів в проекти СВ та покупців одиниць скорочень викидів парникових газів, які отримаються завдяки реалізації проектів СВ, з метою:

а) підвищення ступеня розуміння організаційно-процедурних аспектів проектного циклу учасниками процесу реалізації механізму спільного впровадження в Україні, що має сприяти полегшенню та прискоренню трансакцій на ринку проектно забезпечених скорочень викидів парникових газів;

б) удосконалення рівня підготовки проектної документації, як однієї із ключових умов успішного залучення зовнішнього фінансування та внутрішніх інвестицій в проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів в результаті підвищення ефективності використання енергоресурсів, енергозбереження та поширення використання відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії в Україні.

1.3. Вимоги до якості підготовки проектної документації для проектів СВ у порівнянні зі звичайними інвестиційними проектами суттєво зростають, оскільки вони мають задовольнити інформаційним потребам значно ширшого кола інституцій, ніж звичайні проекти. Внаслідок цього, розроблення проектної документації із забезпеченням загальноприйнятих у світовій практиці підходів є необхідним навіть у випадках, коли власник проекту не планує залучати зовнішнє фінансування, окрім коштів від продажу одиниць скорочень викидів парникових газів.


  1. Основні терміни та визначення



У методичних рекомендаціях вживаються наведені нижче терміни та визначення в такому значенні:

2.1. Джерело викидів (об’єкт) парникових газів – підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо, з якого в атмосферне повітря надходить парниковий газ, аерозоль чи прекурсор парникових газів.

2.2. Поглинач парникових газів - будь-який об’єкт, який адсорбує парниковий газ, аерозоль чи прекурсор парникових газів з атмосферного повітря.


2.3. Власник джерела викидів або поглинача парникових газів, на якому планується виконання проекту СВ – будь-яка фізична чи юридична особа на території якої знаходиться цех, агрегат, установка чи будь-який інший об’єкт чи його відокремлений підрозділ, функціонування яких зумовлює надходження в атмосферне повітря парникового газу, його прекурсора або аерозолю, а також будь-який об’єкт, що абсорбує парниковий газ, його прекурсор або аерозоль.

2.4. Парниковий газ – газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів належать: двоокис вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гідрофторовуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (SF6).

2.5. Викиди парникових газів – загальний обсяг парникових газів, який викинуто в атмосферне повітря за визначений період часу.

2.6. Спільне впровадження – механізм, передбачений статтею 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, який застосовується з метою:

а) допомоги Сторонам Додатку 1 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в забезпеченні сталого розвитку;

б) досягнення кінцевої мети Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

в) допомоги Сторонам Додатку 1 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у забезпеченні виконання їх зобов’язань щодо кількісних обмежень та скорочення викидів парникових газів відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

2.7. Проект спільного впровадження – проект, який передбачає скорочення викидів із джерел або збільшення абсорбції парникових газів поглиначами на додаток до того, яке могло бути досягнуте в іншому випадку, і виконується відповідно до статті 6 Кіотського протоколу.

2.8. Одиниця скорочення викидів (ОСВ) – одиниця, яка дорівнює одній метричній тонні еквіваленту двоокису вуглецю і випускається на виконання статті 6 Кіотського протоколу та відповідних правил, прийнятих на виконання цього протоколу.


2.9. Період кредитування – період в роках, за які власник джерела, на якому здійснено проект СВ, має передати покупцеві перевірені скорочення викидів та/або збільшення поглинання парникових газів, що отримані в результаті цього проекту.

2.10. Моніторинг антропогенних викидів парникових газів – діяльність зі збору та архівування усіх необхідних даних для оцінки або вимірювання обсягів антропогенних викидів із джерел або абсорбції поглиначами парникових газів в межах проекту протягом періоду кредитування.

2.11. План моніторингу – система вимог щодо виконання моніторингу, як невід’ємної частини проектної документації, необхідної для отримання листа схвалення, яким проект остаточно схвалюється в якості проекту СВ.

2.12. Межі проекту – межі, які охоплюють усі значні антропогенні викиди парникових газів з джерел, що знаходяться під контролем учасників проекту та обґрунтовано можуть бути пов’язані з діяльністю за проектом.

2.13. Рік – період з дати введення до 31 грудня в дію об’єктів проекту та кожний наступний 12-місячний період після цього.

2.14. Базовий сценарій – найбільш імовірний прогноз динаміки антропогенних викидів із джерел або абсорбції поглиначами парникових газів, яка б мала місце за відсутності проекту СВ.

2.15. Лист-підтримки – лист, яким схвалюється подальше розроблення конкретного проекту СВ згідно зі статтею 6 Кіотського протоколу.

2.16. Лист-схвалення – лист, який засвідчує визнання конкретного проекту проектом СВ згідно зі статтею 6 Кіотського протоколу.


2.17. Конфіденційна інформація - інформація, що була помічена як конфіденційна, не повинна бути відкритою за винятком випадків, коли це передбачено законодавством. Інформація для обґрунтування принципу додатковості, опису методології та розрахунків базового сценарію, а також оцінки впливу на навколишнє природне середовище не може зазначатися як конфіденційна.

  1. Ініціювання процесу підготовки проектної пропозиції




3.1. При підготовці проекту СВ керівнику підприємства/організації – власнику потенційного проекту СВ рекомендується визначати одного зі своїх заступників відповідальним за організацію роботи з підготовки та реалізації проекту СВ, яка може передбачати:

організацію проведення комплексного енергетичного аудиту підприємства із залученням спеціалізованої організації на тендерній основі (за необхідністю);

підготовку висновку щодо необхідності здійснення конкретних заходів з метою підвищення енергоефективності виробництва та скорочення внаслідок цього викидів парникових газів;

організацію підготовки проектної пропозиції відповідно до встановлених законодавством вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів.

3.2. Під час організації робіт з підготовки проектної пропозиції доцільно враховувати можливість отримання консультаційно-методичної допомоги Мінприроди, а також залучення на договірній основі спеціалізованих організацій, які мають досвід роботи з підготовки проектів СВ.

3.3. Уже на початковому етапі роботи під час прийняття рішення стосовно доцільності підготовки проектної пропозиції необхідно приділити особливу увагу питанню визначення та обґрунтування додатковості проекту, оскільки, за статтею 6 Кіотського протоколу, діяльність за проектом повинна відповідати умові, згідно з якою будь-який проект СВ має забезпечувати скорочення викидів парникових газів, додаткове до того, яке б мало місце у випадку без проекту. Це означає, що власник проекту має навести достатньо переконливе обґрунтування того, що потенційний проект СВ не може відбутися без урахування можливості отримання коштів за рахунок продажу одиниць скорочення викидів парникових газів та/або збільшення їх поглинання зовнішньому покупцеві. Один тільки факт скорочення викидів парникових газів за проектом ні за яких обставин не може вважатися достатньою причиною для кваліфікування його як проекту СВ.




  1. Врахування процедурних аспектів механізму спільного впровадження при плануванні проектного циклу



4.1. Під час планування та організації робіт з підготовки та реалізації проекту СВ необхідно зважати на послідовність та часові рамки здійснення усіх етапів проектного циклу, визначених національною та міжнародною процедурами. Важливість урахування процедурних аспектів обумовлюється не тільки необхідністю чіткого планування організаційно-технічних заходів для забезпечення успішної реалізації проекту самого по собі. Особливість проектів СВ на відміну від звичайних проектів, які також забезпечують скорочення викидів парникових газів, полягає в тому, що їхній фінансовий успіх залежить від обсягу скорочення викидів, який фактично може бути переданий покупцеві за обмежений період часу (перший п’ятирічний період відповідальності за Кіотським протоколом – 2008 - 2012 рр.). Своєчасне проходження усіх процедурних етапів та розмір фінансового зиску від проекту для його власника безпосередньо пов’язані між собою, тому що затримка з початком реалізації проекту викликає зменшення обсягу продажу одиниць скорочень викидів парникових газів, а також можливість застосування до підприємства/організації передбачених контрактом фінансових санкцій за несвоєчасну поставку (або недопоставку) обумовленої ним кількості одиниць скорочення викидів.


4.2. Тривалість проектного циклу, кількість та зміст етапів, з яких він складається, залежать від того, який варіант процедури за спільним впровадженням може використовувати країна для виконання умов участі в механізмі спільного впровадження. Міжнародні угоди, укладені в рамках Кіотського процесу, потенційно дають змогу країні використовувати два варіанти процедури спільного впровадження (Рішення 16 Сьомої Конференції Сторін Кіотського протоколу).

Процедура першого варіанту роботи за спільним впровадженням може застосовуватися, коли країна повністю відповідає усім міжнародним критеріям участі в механізмі спільного впровадження і їй дозволяється застосовувати власні процедури та критерії відповідності під час схвалення проектів СВ, а також самостійно випускати та передавати покупцеві отримані за проектами СВ одиниці скорочення викидів (Рішення 16 Сьомої Конференції Сторін Кіотського протоколу).


За другим варіантом роботи потенційний проект СВ має пройти зовнішню експертизу та схвалення незалежного акредитованого органу і перевірку з боку Комітету з нагляду за виконанням статті 6 Кіотського протоколу, що вимагатиме більшого часу.

Процедура першого варіанту роботи за спільним впровадженням для власника проекту СВ є більш простою та дешевшою з точки зору оплати робіт з експертизи проекту та верифікації отриманих скорочень викидів, а також менш тривалою, ніж процедура другого варіанту. Тому плануванню проектного циклу має передувати з’ясування у Мінприроди поточного статусу країни щодо можливості її роботи за вищезгаданими варіантами робіт, а також можливості зміни цього статусу ближчим часом.

Більш детальна інформація стосовно умов участі країни у механізмі спільного впровадження за двома вищезгаданими варіантами, а також процедурних вимог до власників проектів СВ, які випливають з них, наведена у Рішенні 16 Сьомої Конференції Сторін Кіотського протоколу. Цим Рішенням встановлені також певні часові обмеження для окремих процедурних етапів для другого варіанту реалізації механізму спільного впровадження. Ознайомлення власників та розробників проектів СВ з цим документом, а також з поточними рішеннями та вказівками/рекомендаціями Комітету з нагляду за виконанням статті 6 Кіотського протоколу є обов’язковими для успішного планування проектного циклу. Власники та/або розробники проектів СВ мають враховувати, що усі необхідні роз’яснення стосовно змін національних та міжнародних процедурних вимог та правил вони можуть отримати у Мінприроди безоплатно.

4.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206 „Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів згідно з Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату” визначено двоетапну схему проходження проекту СВ.

Відповідно до цього порядку на першому етапі власник проекту повинен підготувати коротку проектну пропозицію, структура та зміст якої дасть змогу Мінприроди оцінити потенційну можливість здійснення проекту за механізмом спільного впровадження та надати у підтвердження цього лист-підтримки. Цим листом схвалюється подальше розроблення потенційного проекту СВ.


На другому етапі власник проекту забезпечує підготовку проектної документації в повному обсязі, яка є предметом незалежної експертизи, висновок якої є підставою для офіційного схвалення проекту Мінприроди (підтверджується листом-схвалення) від імені Уряду України в якості проекту СВ. Надання листа-схвалення означає уповноваження власника проекту СВ державою Україна під свою відповідальність в усіх діях, які ведуть до передачі зовнішньому покупцеві отриманих в результаті проекту СВ одиниць скорочення викидів парникових газів.



  1. Інформація та рекомендації щодо процедури отримання

листа-підтримки


5.1. Власник проекту СВ може власноруч подати до Мінприроди заяву з проханням надати листа-підтримки або уповноважити для цього будь-яку іншу юридичну особу. До заяви потрібно додати обґрунтовуючі матеріали щодо можливого проекту СВ, які включають:

проектну пропозицію, яка містить короткий опис проекту відповідно до затверджених Мінприроди Вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту СВ;

запит на дотримання комерційної конфіденційності (в довільній формі), необхідність якого визначається власником проекту;

документи щодо фінансового стану власника проекту за встановленим переліком.

5.2. За відсутності зауважень щодо комплектності документів, що подаються, заява має бути зареєстрована Мінприроди. У випадку, якщо документи некомплектні або проектна пропозиція не відповідає встановленим вимогам щодо її структури та змісту, вона повертається заявнику з офіційним листом, який роз’яснює причини відмови в реєстрації заяви. Після завершення комплектації документації та/або доопрацювання обґрунтовуючих матеріалів щодо можливого проекту СВ заява може бути надана повторно.

5.3. Мінприроди розглядає обґрунтовуючі матеріали щодо можливого проекту СВ і визначає відповідність проекту та фінансового стану його власника встановленим вимогам попереднього відбору таких проектів. Інформацію стосовно цих вимог рекомендується отримати завчасно, тобто ще до початку розроблення проектної пропозиції.


5.4. За результатами розгляду заяви та обґрунтовуючих матеріалів Мінприроди надає лист-підтримки або обґрунтовану відмову. Зміст та форма листа-підтримки визначаються Мінприроди й можуть відрізнятися від запропонованих власником проекту.

5.5. Повторне звернення заявника проекту за отриманням листа-підтримки потребує реєстрації обґрунтовуючих матеріалів щодо можливого проекту СВ як таких, що надаються вперше.

5.6. Якщо власнику проекту відмовлено в наданні листа-підтримки тільки на підставі його незадовільного фінансового стану, проектну пропозицію рекомендується подавати не раніше, ніж через рік. Якщо лист-підтримки не надано з приводу необхідності уточнення опису проекту або інших недоліків, які можуть бути усунені (відмічаються у листі відхилення) проектна пропозиція може бути надана повторно в будь-який час. Також слід враховувати, що якщо листом відхилення встановлено принципову неможливість кваліфікування проекту в якості проекту СВ, його повторне подання неможливе.

5.7. Власник проекту має зважати на відкритість та публічність процесу оцінки проектів СВ в цілому. Це означає, що усі проектні пропозиції оприлюднюються на веб-сторінці Мінприроди для відкритого доступу з метою отримання зауважень та коментарів. При цьому з проектної пропозиції, розміщеної для відкритого доступу, вилучається інформація, конфіденційний статус якої зазначається власником проекту. Відповідно до міжнародних правил конфіденційною не може вважатися інформація стосовно обґрунтування додатковості проекту СВ.


  1. Інформація та рекомендації щодо процедури отримання

листа-схвалення


6.1. Власник проекту СВ може самостійно подати до Мінприроди заяву з проханням надати лист-схвалення проекту або уповноважити для цього будь-яку іншу юридичну особу. До заяви потрібно додати:

висновок незалежної експертної організації, акредитованої уповноваженим органом;

лист зацікавленості щодо здійснення проекту СВ з боку потенційного покупця одиниць скорочення викидів;

проектно-технічну документацію, до складу якої входить:

загальний опис проекту;

обґрунтування додатковості проекту;

опис базового сценарію;

план моніторингу викидів парникових газів;

оцінка впливу проекту на навколишнє природне середовище;

резюме будь-яких офіційних розглядів та обговорень проекту зацікавленими сторонами, включаючи громадські організації;

запит на дотримання комерційної конфіденційності (у разі потреби);

бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування проекту, включаючи план фінансування проекту.

При цьому заявник проекту має право на отримання безоплатних консультацій та роз’яснень з боку Мінприроди з усіх питань, які стосуються підготовки проектної документації.

6.2. Заявник має вказати в запиті на дотримання комерційної конфіденційності, які частини проектної заявки не підлягають оприлюдненню, і зробити належні позначки в тексті проектно-технічної документації.

6.3. Мінприроди перевіряє комплектність заявки, достовірність наданої проектної документації та розглядає можливість затвердження запиту на дотримання комерційної конфіденційності. За відсутності зауважень заява реєструється й заявнику надається лист з повідомленням про реєстрацію та визначенням дати прийняття рішення по заявці. В іншому випадку вона повертається заявнику з офіційним листом, який роз’яснює причини відхилення заявки. Причинами для відмови в реєстрації є некомплектність, очевидна недостовірність будь-якої складової проектно-технічної документації або неможливість задоволення запиту заявника щодо дотримання конфіденційності. Заявка вважається недостовірною, якщо в результаті її розгляду встановлено відсутність або помилковість відомостей стосовно власника проекту, а також у випадку, коли проектно-технічна документація не містить усіх відомостей, які передбачені відповідними методичними рекомендаціями з її підготовки.


При формулюванні запиту на дотримання конфіденційності необхідно враховувати, що він не може стосуватися ніяких частин документації, де мова йде про обґрунтування додатковості проекту. Якщо в задоволенні запиту щодо конфіденційності відмовлено, Мінприроди направляє заявнику офіційне повідомлення з роз’ясненням причин відмови. Цим повідомленням заявнику проекту надається 15 днів з дати отримання повідомлення для врахування зауважень, після чого заявка може бути подана повторно.

6.4. Мінприроди передає, в разі необхідності, у встановленому порядку повну проектну документацію на експертизу міністерствам, відомствам відповідно до їх компетенції та уповноваженим організаціям. Проектно-технічна документація розміщується на веб-сторінці Мінприроди для відкритого доступу з метою отримання зауважень та коментарів зацікавлених сторін.

6.5. Мінприроди на підставі аналізу експертних висновків та отриманих коментарів зацікавлених сторін приймає рішення стосовно схвалення або відмови у схваленні проекту.



  1. Рекомендації з підготовки проектної пропозиції щодо

проекту спільного впровадження

7.1. Проектна пропозиція щодо потенційного проекту є стислим документом з обсягом до 10 стор., який має містити основну організаційно-технічну та фінансову інформацію стосовно підприємства/організації, на якому потенційно можливе здійснення проекту СВ, дані про організацію(ї), яка ідентифікувала потенційний проект СВ та підготувала проектну пропозицію, а також технічну та фінансову інформацію щодо можливого проекту СВ. Основні завдання розроблення проектної пропозиції полягають у попередньому визначенні технічної здійсненності та фінансової привабливості проекту для його власника з врахуванням можливих грошових надходжень від продажу одиниць скорочень викидів парникових газів. Така оцінка робиться в умовах об’єктивного браку інформації з переважаючим застосування експертної оціночної інформації.


Проектна пропозиція є документом, в якому втілюється компроміс між потребою адекватної оцінки можливості його фінансування за механізмом спільного впровадження та недоцільністю витрачання значних фінансових та часових ресурсів на детальне опрацювання усіх технічних, інституційних, фінансово-економічних та соціально-екологічних аспектів в умовах великої невизначеності принципової придатності проекту для цього механізму. Точність та повнота даних для комплексної оцінки потенційного проекту СВ повинна відповідати принципу мінімальної достатності. В протилежному випадку виникає значний фінансовий ризик безрезультатного витрачання ресурсів підприємства (організації). Водночас, невиправдана економія на цьому етапі потенційно пов’язана з втратами можливого зиску в разі відмови від перспективного проекту або з витратами на розроблення повної проектно-технічної документації для проекту, який не отримає лист-схвалення, або не буде детермінований як проект СВ на етапі експертизи його відповідності вимогам механізму спільного впровадження. Особливість потенційних проектів СВ в цілому полягає в тому, що успішність проходження проекту усіх передінвестиційних етапів проектного циклу залишається невизначеною до підписання контракту на поставку одиниць скорочення викидів зовнішньому покупцеві.

Загальною рекомендацією власникам потенційних проектів СВ стосовно оптимального балансування витрат та ризиків є залучення зарубіжних або вітчизняних спеціалізованих організацій, які мають досвід підготовки подібних проектів СВ. Винятком є технічно відносно прості проекти, додатковість яких є очевидною, а обсяг грошових надходжень від продажу скорочень викидів великим порівняно з витратами на підготовку проектної пропозиції. Такі пропозиції в багатьох випадках можуть бути підготовлені штатним персоналом підприємства.

Оскільки переважна більшість проектів СВ може лише частково фінансуватися за рахунок надходжень в рамках механізму спільного впровадження, власники таких проектів потребують, як правило, залучення інших джерел фінансування капіталовкладень. Якщо передбачається залучити боргове фінансування, власник проекту має подати до банку або іншої кредитно-фінансової установи (інвестиційної компанії тощо) документ (резюме бізнес-плану або техніко-економічного обґрунтування проекту), який в багатьох відношеннях є подібним до проектної пропозиції, що розглядається. Таким чином, кваліфіковано підготовлена проектна пропозиція (для проекту СВ) є водночас підґрунтям для підготовки первісної заявки для розгляду банківською або іншою фінансово-кредитною установою.


7.2. В проектній пропозиції найбільш складними у методичному сенсі й важливими в контексті перспектив підтримки є наступні розділи:

нетехнічне резюме проекту;

межі проекту;

джерела та обсяги викидів парникових газів за відсутності проекту;

моніторинг викидів парникових газів;

додатковість проекту;

вартість проекту та узагальнена структура капітальних витрат;

джерела фінансування;

ризики.

7.3. Розділу „Нетехнічне резюме проекту” необхідно приділяти достатню увагу, оскільки воно дає змогу зрозуміти суть проекту нефахівцям в галузі, до якої належить запропонований проект, але які можуть брати участь у вирішенні питань щодо визначення доцільності здійснення проекту (надання листа-підтримки) і участі у фінансуванні проекту. В нетехнічному резюме треба докладно пояснити, чому саме цей проект з погляду його власників може розглядатися як проект СВ. Це пояснення має бути надано таким чином, щоб воно могло бути доступно з точки зору його зрозумілості для коментування з боку будь-якої зацікавленої сторони, включаючи представників громадських організацій.

7.4. У розділі „Межі проекту” наводиться оцінка діяльності, яка безпосередньо не є діяльністю за проектом СВ, але на яку здійснюватиме вплив проект СВ, що планується, з точки зору змін в обсягах викидів парникових газів та їх часовому розподілі.

7.5. У розділі „Джерела та обсяги викидів ПГ за відсутності проекту” необхідно надати попередню характеристику ситуації, яка буде мати місце на об’єкті, де впроваджуватиметься проект. Така характеристика є описом гіпотетичного стану об'єкту за припущення, що в перспективі відбудуться найбільш можливі події і явища, які під час реалізації проекту СВ було виключено повністю або з досить великою ймовірністю. Період, за який має здійснюватися оцінка ситуації „без проекту СВ”, має збігатися з життєвим циклом проекту СВ. При цьому особлива увага має приділятися періоду отримання скорочення викидів парникових газів, які планується передати зовнішньому покупцеві в разі їх успішної верифікації. В цьому розділі треба навести оцінку викидів парникових газів за цей період в розділі джерел викидів у визначених межах проекту.


На цьому етапі роботи над проектом багато з його технічних параметрів є приблизними, а в багатьох випадках орієнтовними можуть бути навіть масштаб та терміни реалізації проекту. Це обумовлює припустимість надавання приблизних оцінок скорочень викидів у кількісному та часовому розрізі, які мали б місце за відсутності проекту СВ. Рекомендується застосувати консервативний підхід під час розрахунків очікуваного скорочення викидів парникових газів в розділі „Обсяги скорочення викидів парникових газів за видами та в перерахунку у
СО2-екв.”.

7.6. У розділі „Моніторинг” необхідно описати в загальному вигляді заходи, які будуть здійснені для збирання, обробки та збереження даних щодо викидів парникових газів в межах проекту СВ в разі здійснення проекту.

7.7. У розділі „Додатковість проекту” дається попереднє пояснення, чому діяльність за проектом СВ й обумовлені ними скорочення викидів парникових газів є додатковими до тих, які б могли бути за його відсутності, тобто чому ця діяльність вважається недоцільною або неможливою без врахування можливості отримати кошти від продажу одиниць скорочень викидів парникових газів. За неможливістю кількісного обґрунтування додатковості через брак вихідних даних треба навести опис підходу, за яким планується дати необхідне обґрунтування на етапі підготовки повного проектного документу.

7.8. У розділі „Вартість проекту та узагальнена структура капітальних витрат” надається загальна оцінка вартості основних виробничих фондів, які планується ввести в дію в результаті реалізації проекту, якщо йдеться про нове будівництво та/або технічне переозброєння виробництва. Якщо проект спрямований на модернізацію або реконструкцію існуючих технологічних процесів, треба навести вартість робіт з покращення їхніх технічних параметрів, включаючи вартість придбання нових технічних та енергетичних елементів. При цьому рекомендовано визначити можливих постачальників обладнання (вітчизняних або закордонних).


Якщо планується встановити імпортне обладнання, треба враховувати витрати на сплату мита та зборів. Оціночну вартість обладнання треба збільшити на вартість страхування, транспортування, витрат на придбання ліцензій, та „ноу-хау” (за необхідністю). Оскільки на цьому етапі роботи у більшості випадків невідомі вартісні показники, то рекомендується застосовувати консервативний підхід шляхом збільшення найбільш вірогідних показників на розмір непередбачуваних витрат, які мають бути на рівні 10-15% від вартості усіх складових інвестиційних витрат, включаючи витрати на проектування та будівельно-монтажні роботи. Під час визначення попередньої вартості витрат на придбання обладнання рекомендовано використовувати інформацію торгово-промислової палати.

7.9. У розділі „Джерела фінансування” необхідно вказати попередньо визначену структуру фінансування проекту СВ, враховуючи, що певна частка фінансування капітальних витрат надійде від продажу очікуваних одиниць скорочень викидів парникових газів. На етапі підготовки проектної пропозиції у більшості випадків структура та конкретні джерела фінансування можуть бути оцінені власником лише попередньо. Разом з тим, треба намагатися викласти цей розділ якомога конкретніше, оскільки його зміст визначатиме для потенційного покупця можливих майбутніх скорочень викидів парникових газів серйозність та реальність намірів власника проекту здійснити проект.

Найбільш відповідальним моментом під час підготовки цього розділу є попереднє визначення ціни одиниці скорочення викидів парникових газів, яку пропонується сплатити її покупцеві, оскільки добуток ціни одиниці скорочення викидів на їх очікувану кількість складає оцінку загального обсягу грошових надходжень, на які розраховує власник проекту СВ. Від того, яку частку потрібного обсягу фінансування капітальних вкладень в проект складуть ці надходження, залежить не тільки структура фінансування проекту, а й можливість практичної реалізації фінансового плану. Очевидно, чим більша така частка, тим більше можливість знайти решту потрібних коштів шляхом власного та/або боргового фінансування.


Під час підготовки цього розділу треба враховувати, що як ціна, на яку може погоджуватися покупець, так і умови та терміни оплати поставки одиниць скорочень викидів парникових газів суттєво відрізняються у різних покупців. Деякі з них згодні сплатити певну частину майбутніх поставок авансом, інші сплачують тільки фактичну поставку верифікованих скорочень викидів парникових газів, але можуть погодитися на більшу ціну. Всі ці умови та розбіжності мають бути ретельно проаналізовані з метою формування реалістичного та надійного плану фінансування проекту.

Проектна пропозиція розробляється не тільки для отримання листа-підтримки. Вона є основним документом для переговорів з потенційними покупцями скорочень викидів парникових газів та фінансово-кредитними установами для отримання позики. Разом з тим, бажано намагатися провести попередні переговори щодо можливої участі та умов фінансування проекту з потенційними покупцями скорочень, кредиторами та інвесторами ще до початку розробки проектної пропозиції, щоб відобразити в ньому результати домовленостей. Безумовно, треба зазначити в тексті цього розділу будь-які документальні підтвердження намірів будь якої сторони-учасника процесу фінансування, якщо це можливо. Наприклад, отримання гарантійного листа або протоколу про наміри фінансування з боку банківської установи полегшить переговори з покупцями одиниць скорочень викидів і може збільшити ціну поставки скорочень або покращити умови сплати такої поставки.

7.10. У розділі „Ризики” надається характеристика найбільш ймовірних проектних ризиків, з якими, з точки зору його власника, пов’язаний процес підготовки, реалізації та функціонування проекту. Треба враховувати, що ретельний аналіз ризиків та шляхів їх пом’якшення, незважаючи на попередній характер такої оцінки, є найбільш переконливим засобом продемонструвати обґрунтованість та реальність намірів власника проекту щодо його реалізації.

Головну увагу необхідно приділити ризику непоставки очікуваного обсягу одиниць скорочення викидів парникових газів внаслідок невизначеності певних аспектів майбутньої діяльності за проектом. Загальною рекомендацією є опис конкретних заходів або підходів, які планується застосувати та зменшення таких ризиків (страхування, резервування частини скорочень викидів, власні фінансові гарантії, особливі умови можливого контракту тощо).




  1. Рекомендації з підготовки проектної документації щодо

проекту спільного впровадження


8.1. Проектна документація, підготовка якої необхідна для отримання листа-схвалення проекту СВ, є значною мірою подальшою деталізацією та конкретизацію проектної пропозиції. Проектна документація розробляється, коли вже досягнута принципова згода покупця одиниць скорочень викидів парникових газів придбати певну їх кількість за погодженою ціною і на визначених умовах (підтверджується листом зацікавленості щодо здійснення проекту СВ з боку потенційного покупця).

8.2. Критично важливими розділами проектної документації з точки зору його схвалення та визнання в якості проекту СВ є „Опис базового сценарію” та „Обґрунтування додатковості проекту”. Ці розділи проектної документації є тісно пов’язаними, оскільки побудова базового сценарію є визначальним елементом оцінки додатковості скорочення викидів в результаті здійснення проекту СВ.

Базовий сценарій викидів є сценарієм, за яким викиди парникових газів розраховуються за припущенням, що проект не буде реалізований або у випадку, коли намічається реалізувати альтернативний проект, в якому не передбачається використання фінансових вигод від продажу скорочень викидів зовнішньому покупцеві. Скорочення таких викидів розраховуються як різниця між викидами парникових газів за базовим сценарієм та викидами, що будуть мати місце в результаті здійснення проекту СВ. Якщо ця різниця не є від’ємною величиною, то потенційний проект СВ може вважатися таким, що відповідає вимозі додатковості щодо викидів парникових газів.

Необхідно ретельно обґрунтувати вибір методології розробки базового сценарію. За відсутності офіційно прийнятої Комітетом з нагляду за дотриманням статті 6 Кіотського протоколу методології щодо визначення базового сценарію для проекту СВ можливе використання методології, прийнятої для механізму чистого розвитку, яка розміщується за веб-адресою http://cdm.unfccc.іnt./methodologіes/approved. В разі відсутності схваленої методології необхідно розробити власну методологію й використовувати її, спираючись на припущення, що вона буде офіційно схвалена.


Обрана схвалена або розроблена нова методологія використовується для побудови базового сценарію в контексті діяльності в рамках проекту. При цьому обґрунтовуються основні припущення методології та показується, як її основні підходи, застосовані для оцінки ситуації „без проекту”. Важливо детально описати підхід, застосований для визначення меж проекту, які мають включати переважну частину викидів, що змінюються внаслідок здійснення проекту СВ.

Необхідно враховувати усі викиди, які є значними та контрольованими, а саме:

прямі викиди парникових газів у місці реалізації проекту, тобто безпосередньо пов’язані з діяльністю за проектом СВ;

прямі викиди парникових газів поза місцем реалізації проекту, але які є наслідком здіснення проекту СВ;

непрямі викиди парникових газів у місці реалізації проекту, тобто такі, що лише опосередковано пов’язані з діяльністю за проектом;

непрямі викиди парникових газів поза місцем реалізації проекту, на обсяг яких проект СВ впливає опосередковано.

Контрольованість викидів означає, що межі проекту мають бути встановлені таким чином, щоб оцінка обсягів викидів, які змінюються внаслідок проекту СВ, піддавалися контролю власників проекту (тобто можливості впливати на їхній обсяг) або щонайменше могли бути підрахованими під час визначення базового сценарію та зареєстровані (задокументовані) в процесі наступного моніторингу викидів.

8.3. Той факт, що діяльність за проектом СВ не є в дійсності базовим сценарієм, потребує доказу в спеціальному розділі. В ньому слід обґрунтувати, чому проект є додатковим відносно базового сценарію, розробленого відповідно до обраної методології. Вимога додатковості проекту задовольняється, якщо виконується хоча б одна з наступних умов:

без врахування грошових надходжень від продажу одиниць скорочення викидів показник чистої поточної вартості проекту СВ має негативне значення або його показник внутрішньої ставки рентабельності менше ставки дисконтування;


існує краща у фінансовому відношенні інвестиційна альтернатива, яка виключає можливість реалізації проекту СВ;

існують інші фінансові або організаційно-технологічні перешкоди для реалізації проекту з використанням звичайних схем фінансування.

Власники та розробники проектів СВ мають враховувати, що фінансова ефективність проекту СВ не є обставиною, яка в усіх випадках виключає можливість визначення проекту як проекту СВ. Можуть існувати численні перешкоди, що не дозволяють реалізувати проект без застосування механізму спільного впровадження. Це можуть бути бар’єри, пов’язані з відсутністю досвіду використання певної технології, що робить їхню реалізацію занадто ризикованою, а використання надходжень від продажу скорочень викидів дає змогу залучити закордонні технології та технічний досвід. До фінансових перешкод можна віднести, наприклад, відсутність у підприємства ліквідної застави потрібної вартості. В цьому випадку майбутні надходження в рамках проекту СВ можуть бути надані у заставу аби зменшити потребу в борговому фінансуванні тощо.


Директор Департаменту

державного екологічного

моніторингу та експертизи,

інформаційних технологій та

захисту інформаційних ресурсів В. Тарасенко