refik.in.ua 1 2


Управління освіти і науки

Новоград-Волинської міської ради

Інформаційно-методичний центр


ПЕДРАДА:

технологія підготовки та проведення


Методичні рекомендації


м. Новоград-Волинський

2007

Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради

Інформаційно-методичний центр


Збірник містить методичні рекомендації щодо організації підготовки та проведення педагогічної ради як основного колегіального органу управління в дошкільному навчальному закладі, опис нетрадиційних форм проведення, а також орієнтовні тематики педагогічних рад.

Рекомендовано для завідуючих та методистів дошкільних установ.


Укладачі: Самойленко І.Р., головний спеціаліст управління освіти і науки

Житня І.В., методист інформаційно-методичного центру


Рекомендації схвалено на засіданні колегії управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради. Протокол № 1 від 21 лютого 2007.


м. Новоград-Волинський

2007

I. ПЕДАГОГІЧНА РАДА

У наш час перебудовчі процеси в усіх сферах суспільного життя вимагають посилення демократичних засад управління закладами освіти.

Як наслідок поширюються повноваження органів самоврядування, підвищується роль педагогічної ради, що є дорадчим колегіальним органом управління дошкільним навчальним закладом.

Юридичним документом, який визначає статус, повноваження і завдання педагогічної ради, є стаття 20 у Законі України «Про дошкільну освіту»:

«2. Колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним навчальним закладом є педагогічна рада.

Педагогічна рада створюється в усіх дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників.


До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу входять директор (завідуючий), заступники директора (завідуючого) з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи, медичні працівники, інші спеціалісти.

До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу можуть бути запрошені представники громадських організацій, педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу. Головою педагогічної ради дошкільного навчального закладу є його директор (завідуючий). Педагогічна рада обирає зі свого складу секретаря на навчальний рік»

Мета педради – найбільш раціонально й ефективно вирішувати актуальні питання навчально-виховного характеру, сприяючи розвитку творчої думки педагогічного колективу.

Педрада спрямована на підвищення науково-теоретичного рівня знань педагогів та удосконалення їх педагогічної майстерності. У цьому випадку вона виступає як важлива форма підвищення кваліфікації.

Педагогічна рада повинна забезпечити дві функції:


  1. організаційно-педагогічну

  • затвердження плану роботи закладу

  • розгляд підсумків роботи закладу за певний період

  • аналіз педагогічного процесу тощо.

  1. науково-методичну

  • обговорення шляхів реалізації науково-методичних проблем, над якими працює заклад

  • підсумків наукових досліджень

  • апробації передового досвіду
  • результатів упровадження педагогічних інновацій тощо.


Педагогічна рада дошкільного навчального закладу:

оцінює результативність реалізації Державної базо­вої програми і хід якісного виконання програм розви­тку, виховання і навчання дітей по кожній віковій групі

розглядає питання вдосконалення організації

навча­льно-виховного процесу в ДНЗ

визначає план роботи ДНЗ і педагогічне наванта­ження працівників

затверджує заходи щодо зміцнення здоров’я дітей

обговорює питання підвищення кваліфікації педаго­гів, розвитку їхньої творчої ініціативи, упрова­дження освітній процес досягнень ППД

аналізує проведення експериментальної та іннова­ційної діяльності у ДНЗ

розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників ДНЗ

розглядає інші питання, визначені “Положенням про дошкільні навчальні заклади”.


Класифікація педрад за цільовими установками

    • науково-педагогічна – спрямована на підвищення науково-теоретичного й методичного рівня педагогів, впровадження нових ідей, концепцій, технологій, перспективного педагогічного досвіду тощо

    • психолого-педагогічна – ознайомлює педагогів із досягненнями психологічної науки. Завданням такої педагогічної ради є поліпшення структури й стосунків між усіма учасниками освітнього процесу

    • проблемна – спрямована на обговорення питань реалізації науково-методичної проблеми у роботі конкретного дошкільного навчального закладу й розробку концепції розвитку закладу згідно з обраною проблемою

    • тематична – спрямована на висвітлення питань ефективної освітньої роботи з дітьми дошкільного віку у певній галузі (ігрова діяльність, художньо-мовленнєва діяльність тощо)
    • підсумкова і настановча – присвячена аналізу підсумків навчального року, обиранню науково-методичної проблеми, над якою планується працювати, обговоренню й затвердженню планів роботи, планів оздоровчої літньої кампанії тощо.



Класифікація педрад за формами організації

  • традиційна педагогічна рада

  • педагогічна рада з використанням активних та інтерактивних методів роботи з педагогічними кадрами (під час обговорення певного питання)

  • нетрадиційна педагогічна рада


Орієнтовні вимоги до педагогічної ради:

  1. Наукова обґрунтованість, педагогічна грамотність. Постанова має сприяти роботі багатьох людей.

  2. Конкретність, спільність вимог, розрахованих на певний результат.

  3. Об’єктивна необхідність постанови, зрозуміла всім виконавцям, як основа залучення всіх членів колективу до її виконання.

  4. Створення необхідних умов для виконання.

  5. Врахування індивідуальних особливостей виконавця – його особистих якостей, здібностей, досвіду.

  6. Визначеність у часі з обов’язковою перевіркою виконання, з поточною і підсумковою перевіркою.

На замітку організаторам педагогічних рад:

  1. Пам’ятайте: педрада – це спосіб управління. Якщо він використовується ефективно, то позитивно впливає на роботу. Це можливість колективного зростання ідей.

  2. Перед пленарним засіданням письмово підготуйте порядок денний. Переконайтеся, що кожен член педради з ним ознайомлений.

  3. Попередньо розгляньте порядок денний на засіданні творчої групи. За прогнозуйте попередній результат по кожному пункту. Розподіліть час за ступенем впливу кожного пункту.

  4. Приготуйте зручне, затишне, добре освітлене приміщення, необхідні матеріали для проведення пленарного засідання.

  5. Вчасно починайте.

  6. Не допускайте відхилень від порядку денного.
  7. Стежте за ходом спілкування всередині кожної групи, уважно слухайте, записуйте все, що допоможе проаналізувати розв’язання проблеми, проектування постанови.


  8. Будьте психологом. Створіть атмосферу для відкритого спілкування, не допускайте конфліктних ситуацій.

  9. Підбийте підсумки засідання, відпрацюйте подальші кроки.

  10. Прийняті рішення зафіксуйте в протоколі педради.

  11. Призначте відповідального за контроль виконання кожного пункту постанови.

Рекомендації педагогам, які виступають на педраді:

  1. Дотримуйтесь регламенту проведення засідання педагогічної ради.

  2. Виступайте по суті питання, яке обговорюється, висловлюйте конкретні пропозиції до постанови.

  3. Підтримуйте спокійну, ділову обстановку.

  4. Критичні зауваження мають бути об’єктивними і обґрунтованими.

  5. Критику сприймайте як фактор, що сприяє підвищенню якості вашої роботи і всього колективу.

  6. Поважайте думку колег.


Ефективність діяльності педради значною мірою залежить від чіткості та конкретності планування тематики її засідань


II. ПЕРСПЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ

ЗАСІДАНЬ ПЕДРАДИ

Періодичність засідань педагогічної ради

Чотири засідання педагогічної ради раціонально спланувати таким чином.

Перше засідання педагогічної ради (жовтень або листопад) слід присвятити обговоренню питань, пов’язаних з вирішенням основних річних завдань закладу або напрямків його роботи. Це тематична педрада, на якій заслуховуються результати педагогічного контролю, результати діагностики дітей, досвід роботи окремих педагогів з певної проблеми та приймаються рішення щодо вдосконалення роботи закладу.

На другому засіданні педагогічної ради (грудень або січень) можна підвести підсумки за перше півріччя. Це педрада умовно називається підсумковою. Важливо, щоб вихователі співвіднесли рівень розвитку дітей, їх знання, навички, вміння відповідно до програми виховання та навчання, проаналізували результати роботи, визначили перспективи в роботі з дітьми на друге півріччя. Важливо обговорити питання здоров’я та емоційного благополуччя дошкільників. Порядок денний слід побудувати так, щоб всі учасники педагогічного процесу поділились досвідом, обговорили загальні питання.


Третє засідання педагогічної ради (лютий або березень) пов’язано з проблемою вирішення завдань другого півріччя. Тематичний контроль, проведений за місяць до засідання, дає змістовний матеріал для побудови порядку денного цього засідання. Обговорюючи недоліки в роботі з дітьми, важливо визначити їх причини і знайти шляхи їх подолання. Часто ці недоліки зумовлені відсутністю необхідних знань у педагогів. Тому завідуючій важливо спланувати надання практичної допомоги через консультації, відкриті заняття, семінари тощо.

Четверте засідання педагогічної ради планується на квітень або травень. На засідання можна запросити батьківський актив, вчителів шкіл, спеціалістів методичних служб. Основні теми порядку денного:


  • підсумки роботи за рік

  • перспективи роботи на наступний рік

  • організація літньої оздоровчої роботи.

У роботі дошкільної установи передбачаються і позачергові засідання педагогічної ради з переліком питань, які не ввійшли в річний план, але актуальних на даний період. Продумуючи теми, необхідно ставити питання аналізу стану навчально-виховного процесу та виконання програми, обговорення рівня професійної майстерності в систему дошкільного виховання.


ЦИКЛОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ



ПОКРОКОВИЙ АЛГОРИТМ

ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕДРАДИ

I. Підготовчий етап – за 4-6 тижнів до початку

  1. Створення комісії (творчої або ініціативної групи) з метою уточ­нення теми та питань для обговорення, підго­товки порядку денного засідання педради.

  2. Визначення об’єктів вивчення (педагоги, діти, заходи).

  3. Видання наказу про підготовку і проведення педа­гогічної ради.

  4. Складання плану підготовки до педради.
  5. Підготовка письмового порядку денного та оголошення про проведення педагогічної ради (розмістити у кожному блоці ДНЗ, на дошці оголошень, у методичному кабінеті)


  6. До засідання педагогічної ради оформити стенд «Готуємося до педради». Як правило, на стенді розміщуються:

  • Порядок денний педагогічної ради

  • Рішення попередньої ради

  • План підготовки до прийдешньої ради

  • Опитувальник до самоаналізу (рефлексії) своєї діяльності, проблеми, яка буде розглядатися

  • Список рекомендованої літератури до проблеми

  • Орієнтована структура засідання.

  1. Підготовка проблемних (дискусійних) запитань

  2. Добір літератури з проблеми, знайомство з нею учасників педагогічної ради (виставка, короткі огляди під час нарад тощо)

  3. Ознайомлення членів педагогічної ради з доповіддю, документами, які будуть обговорюватися.

  4. Створення ініціативної групи для відпрацювання проблеми і розробки проекту рішення. Проект рішення педагогічної ради повинен відповідати таким вимогам:

  • Мати чітку програму діяльності колективу на певний період

  • Визначену кількість педагогічно доцільних пунктів рішення, виконання яких під силу тим, кому вони адресовані (5-7)

  • Орієнтувати педагогів на поліпшення освітнього процесу і стану проблеми, яка розглядається.

У рішенні обов’язково має бути чітко вказано:

- що треба зробити? - хто виконавець? - у який термін це слід виконати?

Орієнтовний зразок наказу:

Наказ

від 10 жовтня 2007 року №

Про підготовку і проведення педагогічної ради

«Вплив художньо-мовленнєвої діяльності на

всебічний розвиток дитини дошкільного віку»


Відповідно до річного плану ДНЗ та з метою різнобічного визначення проблеми створення умов для художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку

Наказую:
  1. Провести засідання педагогічної ради 20 листопада 2007 року.


  2. Відповідальним за педагогічну раду призначити _________________.

  3. Створити ініціативну групу в такому складі:

Голова комісії ________.

Члени комісії: _________.

4. Голові комісії розподілити обов’язки між членами ініціативної групи.

5. Відповідальному за педраду:

  • провести засідання ініціативної групи, окреслити коло питань для обговорення на педагогічній раді та обрати форму її проведення

  • розробити робочий план підготовки педради до 1 листопада 2007 року

  • підготувати проект доповіді до 20 жовтня 2007 року.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.


Завідувач ДНЗ ________________


Орієнтовна форма плану:



Зміст роботи

Термін роботи

Виконавець



























II. Організаційний етап – за два тижні до початку

    1. Підготовка роздаткового і наочного матеріалу.

    2. Перевірка роботи ініціативної групи, здійснення допо­моги (за необхідністю).

    3. Міні-тренінги з вихователями, які будуть прово­дити відкриті перегляди занять із дітьми.

    4. Складання графіка відкритих переглядів, взаємовідвідувань.
    5. Підготовка карток-схем для аналізу переглянутих заходів.


      1. Діяльнісний етап – за тиждень до по­чатку

1. Перегляд відкритих заходів.

2. Аналіз проведених відкритих заходів.

IV. За один день до початку педагогічної ради

  1. Перевірити приміщення.

  2. Підготувати документи.

  3. Відредагувати проект рішення.

  4. Перевірити готовність тих, хто буде співдоповідачами.

      1. Сьогодні – педагогічна рада

Алгоритм проведення педагогічної ради

1. Повідомлення голови ради про кількість присутніх і відсутніх членів ради, причини відсутності. (1-2 хв)

2. Представлення запрошених на засідання не членів ради. (1-2 хв)

3. Оголошення порядку денного. За­твердження регламенту роботи ради. (2 хв)

4. Інформація про виконання рішень попереднього засідання (3-4 хв) (виступ члена комісії з перевірки виконання рішень педради)

5. Обирання аналітичної групи для обробки пропозицій до проекту рішення педагогічної ради. (2 хв)

    1. Доповідь, повідомлення з основного питання, що виноситься на педагогічну раду (25-30 хв)

    2. Обговорення (активна форма) (20-25 хв)

    3. Аналіз експертної групи (4-5 хв)

    4. Ознайомлення членів педагогічного колективу з проектом рішення педагогічної ради (4-5 хв)

    5. Доповнення до проекту рішення (5 хв)

    6. Ухвалення рішення педагогічної ради (1-2 хв)

Орієнтовна структура доповіді голови педагогічної ради

  • Значущість цієї теми.

  • Чим викликана необхідність розгляду цієї проблеми на педагогічній раді (актуальність).

  • Які досягнення і недоліки з цього питання є у ДНЗ (за матеріалами комплексної або тематичної перевірок, але не читання довідки!)

  • Необ­хідний аналіз стану проблеми, а не перелік зауважень за результатами.


  • Пропозиції щодо вдосконалення роботи за темою, що обговорюється.

  • Резюме після кож­ного виступу.

  • Підбиття підсумків обго­ворення доповіді і співдоповідей, окре­слення конкретних шляхів поліпшення вирішення проблеми, що обговорюва­лася.

  • Зачитування проекту рішення педагогічної ради пі­сля внесення доповнень, уточнень, затвер­дження рішення відкритим голосуванням.


Орієнтовний протокол засідання педради

Протокол №

засідання педагогічної ради ДНЗ №___

від __________ м. Новоград-Волинський

Присутні: ___(кількість)

(Список додається)

Порядок денний

  1. Аналіз роботи педагогічного колективу в 2006-2007 році та завдання у наступному навчальному році.

  2. Затвердження плану роботи ДНЗ.


СЛУХАЛИ:

Завідуюча ДНЗ ____________, «Аналіз діяльності педагогічного колективу з реалізації проблеми особистісно-орієнтовної моделі освіти дітей дошкільного віку. Мета і завдання педагогічного колективу в новому навчальному році» (доповідь додається)

ВИСТУПИЛИ: (прізвище, ім’я по батькові виступаючих вказують у називному відмінку)

УХВАЛИЛИ: (прийняте рішення записують повністю)

СЛУХАЛИ:

Методист ДНЗ ____________, «Затвердження плану роботи ДНЗ» (проект плану роботи додається)

ВИСТУПИЛИ:

УХВАЛИЛИ:


Голова педагогічної ради

Секретар педагогічної ради


Алгоритм реалізації рішень педагогічної ради

  1. Наказ про реалізацію рішень педагогічної ради

  2. Відвідування занять, виховних заходів

  3. Діагностика позитивних змін
  4. Вивчення досвіду розв’язання проблем, що поставила педагогічна рада.


  5. Інформація про виконання рішень на наступних засіданнях педагогічної ради.

  6. Пошук нових підходів до проблеми.

  7. Зняття питання з контролю, відмітка в зошиті контролю за реалізацією рішень педагогічної ради.

Адміністрація ДНЗ повинна:

● контролювати;

● приймати адміністративне рішення;

● накреслювати шляхи реалізації;

● знімати рішення з контролю.

Наказ

від 20 листопада 2007 року №

Про реалізацію рішень педради

«Система взаємовідносин між суб’єктами

освітньої діяльності у ДНЗ»


З метою реалізації рішень педради «Система взаємовідносин між суб’єктами освітньої діяльності у ДНЗ» та ефективного розв’язання проблем, що поставила педагогічна рада (протокол № 4 від 17 листопада 2007 року),

Наказую:

  1. Методисту ДНЗ ____­­­_________:

    1. Відкрити майстер-клас вихователя Петренко О.Я. з проблеми ____________

    2. Зобов’язати вихователів ____________відвідувати методичні об’єднання при ІМЦ з проблем ___________упродовж року.

  2. Заслухати на нараді при завідувачі вихователя ________зі звітом щодо реалізації _________

  3. Вказати психологу _____________на недостатню підготовку до проведення тренінгу і слабкий контроль за результатами діагностування дітей старшої групи.

  4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Завідувач ДНЗ ________________


Картка (зошит) контролю за виконанням постанови педагогічної ради

Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комісії з перевірки виконання рішень педради, яка кожного року у складі трьох чоловік обирається на серпневому засіданні. Результати перевірки фіксуються в спеціальному зошиті за такими пунктами:

  1. № з/п


  2. Тема педради

  3. Дати проведення

  4. Зміст питання, яке контролюється

  5. Строки виконання

  6. Відповідальний за виконання рішення

  7. Інформація про виконання, яких заходів вжито

  8. Дата зняття з контролю

  9. Відповідальний за виконання

  10. Підпис



III. ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ПЕДРАД




Педрада-дискусія

З метою розвитку творчої активності вихователів та вирішення складних питань, що виникають під час реалізації науково-методичної проблеми дошкільного закладу педраду проводять у формі дискусії.

Питання для дискусії необхідно формулювати так, аби вони викликали у слухачів зацікавленість, прагнення висловити свою думку, переконати в ній опонентів, поділитися власним досвідом, запропонувати програму дій.

У проведенні дискусії мають бути такі логічні ланки або етапи:

  • Зіткнення старого знання з новим

  • Ланка створення творчої ситуації

  • Ланка еврики, розвитку рішення

  • Ланка критики, сумніву і підтвердження

  • Етап завершення.

Дуже важливим є завершальний етап, на якому завідувач з групою експертів має узагальнити дискусію, підбити підсумки, конкретизувати програму дій педколективу з реалізації обговорюваної проблеми, запропонувати конструктивний проект рішення.

Етапи підготовки

1. Розробка науково-інформаційного обґрунтування обраної для педради теми.

2. Висунунення гіпотез для опрацювання матеріалу.

3. Розробка системи заходів щодо доведення гіпотез.

4. Підготовка учасників дискусії (семінари, науково-методичні калейдоскопи тощо).

5. Добір ілюстративного (обов’язково дослідницького матеріалу) для доведення висунутих гіпотез).


6. Надання (методичним кабінетом ДНЗ) методичної допомоги колективам дітей, педагогів для з’ясування певного питання.

Ділова гра

Ділова гра – це імітація реальних управлінських ситуацій за допомогою «справжніх», а не «навчальних» ролей, забезпечення формування умінь та навичок, необхідних для ефективного розв’язання управлінських ситуацій.

В структурі ділової гри обов’язковими мають бути шість основних етапів:

1 етап – чітке визначення мети, завдань ділової гри, конструювання її структури, розробка плану (сценарію), технології її проведення, правил гри, інструкцій.

2 етап – створення команд, мікро груп, розподіл ролей. Для цього можна використати можливості експрес-анкет, запропонувавши відповісти на такі питання:

«Яку посаду в діловій грі Ви хотіли б займати? Кого б хотіли бачити в ролі керівника? З ким Ви хотіли би працювати в групі?» тощо.

3 етап - організація самостійної пошукової роботи у складі мікрогруп над розв’язанням визначеної проблеми чи окремих її аспектів.

4 етап – між групова дискусія, захист ідей, проектів, пошук оптимальних варіантів розв’язання в процесі дискусії, тренінгу, «мозкового штурму».

5 етап – підбиття підсумків, узагальнення результатів, виступ експертів, прийняття рішення, конструктивної програми.

6 етап – ігрова післядія.

Найчастіше в педколективах розігруються в ході ділових ігор такі ролі:


  • керівник, методист, вихователь, психолог, діти, батьки, представники управління освіти і місцевої влади

  • генератор ідей, розроблювач, імітатор, ерудит, опонент, діагност, аналітик

  • організатор, координатор, інтегратор, контролер, експерт

  • теоретик-методолог, критик, методист, прогнозист, менеджер.


Педрада-лабораторія

Члени педагогічної ради діляться на кілька груп: 2-4 наукові лабораторії, прес-центр, групи аналітиків, соціологів.


Члени наукових лабораторій під керівництвом обраного завідувача проводять активну дослідницьку роботу з визначених питань.

Прес-центр у складі головного редактора, художника, кореспондентів (від кожної лабораторії) висвітлюють хід дослідження в прес-бюлетенях. В яких систематизуються і узагальнюються висловлені в ході обговорення думки. При оформленні бюлетенів широко використовуються різноманітні заготовки: картки, заголовки, вирізки, а також кольоровий папір, фломастери, олівці тощо.

Група аналітиків у складі 2-3 –х осіб, аналізуючи матеріали наукових лабораторій і прес-центру, готує стисле узагальнення результатів розгляду проблеми.

Група соціологів проводить експрес-дослідження, узагальнює матеріали, оперативно підбиває підсумки.

Педрада-усний журнал

Творча група («редакційна колегія») заздалегідь моделює «журнал», його структуру, визначає кількість сторінок, їх назви і зміст, продумує технологію «оживлення» кожної сторінки.

Тут доцільне використання різноманітних жанрів журналістики: репортажів, оповідань, нарисів, замальовок, інтерв’ю, гуморесок, віршів, пародій тощо.

Форму «усного журналу» можна використати, представляючи, наприклад, досвід роботи методичного об’єднання, творчої групи.

Доцільним при цьому буде оформлення на сторінках «журналу» спеціальної вітрини чи динамічного стенду «Чому вчитися у колег?»

«Оживити» сторінки усного журналу допоможуть аудіо−і відеозаписи, стенгазети, інсценування, дружні шаржи, відповіді на листи «читачів» тощо.


Якщо у вас виникла думка провести диспут з того чи іншого питання, подумайте насамперед, чи є в колективі емоційна готовність до диспуту.

В.О.Сухомлинський

Педрада-диспут-

це колективний роздум із заданої теми, проблеми, що містить зіткнення різних, іноді протилежних точок зору.

Умова: тема педагогічної ради-диспуту має бути проблемною, тобто містити проблему, яка на практиці та в теорії вирішується по-різному, викликає різні точки зору.


Етапи підготовки та проведення

I. Планування (адміністрація)

1. Визначення теми педради-диспуту.

2. Питання диспуту.

II. Підготовка

1. План підготовки.

2. Уточнення складу учасників, вибір ведучого (журі).

3. Інформація: загальні правила проведення диспуту.

4. Складання питань, посилання на літературні джерела.

5. Консультації для виступаючих.

III. Хід диспуту (засідання)

1. Представлення учасників, які займають різні позиції.

2. Виклад 1-ої точки зору.

3. Виклад 2-ої точки зору.

4. Питання прибічників 1-ої точки зору.

5. Відповіді прибічників 2-ої точки зору.

6. Питання прибічників 2-ої точки зору.

7. Відповіді прибічників протилежної точки зору.

8. Заключні докази точок зору сторін.

9. Висновки ведучого (журі).

IV. Післядія

1. Підсумки, узагальнення.

2. Прийняття рішень.

3. Реалізація рішень.

4. Контроль за реалізацією рішень.

Правила проведення диспуту «Закони диспуту»


  • Диспут – вільний обмін думками

  • Під час диспуту всі активні. В суперечці всі рівні.

  • Кожен виступає й критикує будь-яку пропозицію, з якою не погоджується.

  • Говори, що думаєш, і думай, що говориш.

  • Головне в диспуті – факти, логіка, вміння довести. Міміка, жести, вигуки, як аргументи, не приймаються.

  • Май мужність вислухати правду, не ображайся.

  • Перешіптування на місцях, недоречні жарти заборонено.

  • Тут не існує спостерігачів. Кожен, хто в залі – активний учасник розмови.

Вчити педагогів умінню правильно висвітлювати питання – один із шляхів подолання формалізму в оцінці їх праці, її результативності.



Педрада-акваріум

Порядок проведення

1. Сформуйте групу (3-6 осіб), включивши до її складу найкомпетентніших з даної проблеми медпрацівників.

2. Членам групи запропонуйте місце за окремим столом в центрі приміщення. Це – «риби», їх завдання – висловити почергово (по колу) свою думку з приводу даного питання та ефективних шляхів його вирішення. Для кожного виступу пропонується 2-3 хв. В залежності від складності проблеми визначається 2-3 кола для обговорення.

Кожен із членів групи при потребі може виконувати певну роль (вихователя, психолога, керівника, методиста, голови ради чи батьківського комітету, представника місцевої влади тощо).

3. Всі інші члени педагогічної ради слідкують за ходом обговорення проблеми в «акваріумі», записують незрозуміле, сумнівне, продумують запитання членам творчої групи (рибам) і зміст своїх власних пропозицій щодо вирішення данного питання, які вони висловлюють після закінчення обговорення проблеми «рибами».

4. Експерна група (3-5 осіб) узагальнює висловлені пропозиції і виробляє проект рішення педагогічної ради.

5. Голова педагогічної ради ставить запропонований проект на голосування..

В окремих випадках, коли проблема носить гострий характер доцільно створити два «акваріуми», які иогли б представити різні точки зору, два погляди на одну і ту ж проблему.


Педрада-діамант

Порядок проведення

1. Голова педагогічної ради, обґрунтувавши актуальність проблеми, яка виноситься на обговорення, дає завдання назвати найважливіші аспекти даної проблеми, найголовніші чинники, без яких неможливе успішне її розв’язання (їх має бути не менше дев’яти)

Названі членами педколективу проблеми (чинники) записуються.

2. Пропонується кожному з присутніх намалювати «діамант» (ромб, поділений на дев’ять клітинок) і розташувати на ньому дев’ять обраних названих проблем (чинників) в порядку їх важливості, значимості:


  • у верхній клітинці «діаманта» - найважливіший, на думку кожного, чинник

  • у двох клітинах нижче – важливі

  • у трьох середніх – менш важливі

  • у двох нижчих – чинники, які не мають особливого значення

  • у найнижчій клітинці – той, що значення не має.

3. Далі пропонується зробити спільний «діамант» разом з ближнім сусідом по парті, потім в четвірці та вісімці колег, знайшовши, на думку всіх членів кожної рідгрупи, оптимальний варіант розташування дев’яти з названих колегіально чинників (аспектів проблеми) у порядку їх важливості, значимості.

4. По одному представнику від червірки (вісімки) виходять до дошки і малюють спільний «діамант», колегіально визначивши ступінь важливості проблем.

5. Голова педагогічної ради пропонує порівняти індивідуальний, груповий і колегіальний варіант «діаманта» і організовує обговорення визначених шляхом консенсусу найважливіших аспектів проблеми.

6. Колегіально визначається програма дій педколективу щодо розв’язання проблеми.

7. Приймається рішення педради.


Педрада – карусель

Технологія підготовки та проведення

1. Заздалегідь (за 4-5 тижнів до проведення засідання педради) визначаються основні аспекти обраної проблеми. Членам педагогічної ради даються індивідуальні картки-завдання такого змісту:

«Шановний колего! Запрошуємо Вас взяти активну участь у визначенні конкретних шляхів вирішення проблеми «______», запропонувавши свій варіант відповіді на такі питання: (далі іде перелік основних аспектів проблеми).

Такі картки спонукають вихователів до самоосвіти, роздумів. Стимулюють ініціативу і творчість.

2. На засіданні педагогічної ради всі члени за власним вибором розподіляються на підгрупи, кількість яких залежить від кількості визначених питань.

3. Кожна група обирає лідера, в обов’язки якого входить керівництво процесом обговорення й узагальнення колективної думки.


4. Протягом певного часу (5-10 хв) кожна група ґрунтовно опрацьовує запропоноване головою педагогічної ради (чи вибране) питання. Сформульовані відповіді записуються на планшеті (стенді, листі паперу).

5. Потім за сигналом голови педради групи обмінюються формулярами, передаючи їх по колу: перша – другій, друга – третій, третя – четвертій, четверта – першій.

6. Кожна група, ознайомившись з відповідями, думкою своїх колег, протягом 3-5 хв. Вносить свої доповнення, зміни, робить відповідний запис.

7. На остаточне опрацювання визначених питань і підготовку стислого повідомлення групам відводиться ще 5-7 хв.

8. Лідери груп доповідають педагогічній раді, пропонуючи колективно генеровані учасниками педради ідеї і конкретні шляхи реалізації.

9. Експерти узагальнюють подані групами пропозиції, виробляючи проект рішення педради, який виноситься головою на затвердження.

Проведення засідань педагогічної ради є показником рівня творчої атмосфери в колективі, його професіоналізму


Педрада-круглий стіл («Прес-конференція»)

Для обміну думками під час обговорення того чи іншого питання доцільно проводити педагогічну раду у формі круглого столу. Під час такої педради кожен її член може виступити з особистим баченням вирішення конкретної проблеми, поділитися своїм досвідом і практичними здобутками з колегами.

Етапи підготовки

1. Визначення тем і підтем (низки проблем, які треба розглянути на педраді.

2. Підготовка конференції-програми (роботи педради).

3.Добір ілюстративного дослідницького матеріалу за темою педради (проведення з вихователями ділових і рольових ігор, анкетування педагогів, батьків, інтерв’ю з особами різних професійних уподобань, тестування тощо.

4. Опрацювання науково-методичної літератури. Виготовлення методично-інформаційного вісника: «Увага! Проблема!»

5. Запрошення до розмови компетентних осіб.


6. Визначення на педраді опонентів співбесіди.


Педрада – педагогічний ринг

Педагогічний ринг може проводитися тоді, коли в колективі існують протилежні погляди на визначену проблему і є необхідність у виробленні єдиних підходів до її розв’язання.

Ефективність проведення педагогічного рингу в значній мірі залежатиме від вміння керівника вичленити головні аспекти проблеми і визначити кількість і зміст раундів (їх може бути 3-4).

Кожний раунд являє собою поєдинок протилежних думок, поглядів, позицій (наприклад, «оптиміста» і «песиміста», молодого вихователя і ветерана педагогічної праці, вихователя і методиста тощо.

Опоненти визначаються заздалегідь. Кожний із них формує групу підтримки, яка при необхідності допомагає йому відстоювати висловлені твердження, аргументувати їх.

Рада наймудріших (група аналізу), уважно слідкуючи за ходом полеміки, оцінює рівень захисту опонентами їх погляду на проблему, підбиває підсумки кожного раунду зокрема і рингу в цілому.

Зроблені групою аналізу узагальнення стають підставою для прийняття рішення.

Голова педагогічної ради пропонує проект підготовленого групою аналізу рішення, організовує його обговорення, організовує його обговорення і ставить на голосування.


Педагогічні ради можуть і повинні стати дієвою школою педагогічної майстерності для всіх вихователів.

Педрада – банк ідей

Ця форма є доцільною насамперед при розгляді питання про роботу педколективу з розв’зання загально садової проблеми.

Учасники розподіляються на дві команди: - «генераторів ідей» та «резонаторів»

Представники першої команди висувають нові ідеї, обґрунтовують їх, визначають оптимальні шляхи реалізації. Друга команда уточнює, розвиває, доповнює та видозмінює їх.

«Експерти» оцінюють висунуті ідеї за такими критеріями:


  • актуальність

  • оригінальність


  • нестандартний підхід до вирішення

  • ступінь розвитку ідеї

  • аргументованість

  • практичне значення

  • реальність впровадження

Максимальна кількість балів за кожний критерій – 5.

Є ще один спосіб оцінки ідей з допомогою матриці екранування, коли всі нові ідеї оцінюються за двома критеріями: привабливість і забезпеченість ресурсами.

Під привабливістю мається на увазі все, що забезпечить ентузіазм, мотивацію, може створити сприятливий психологічний клімат на початковій стадії реалізації ідеї.

Другий критерій – відповідність наявним ресурсам (професійна майстерність педколективу, науково-методичне забезпечення, фінанси, час, матеріально-технічна база, партнери тощо).

Принцип колективного вибору кращої ідеї виглядає таким чином:

Крок перший: запишіть всі висунуті ідеї, використавши схему.

Крок другий: кожний член педради оцінює кожну ідею з точки зору привабливості (неприваблива, не подобається – 0 балів, досить приваблива – 2 бали, дуже приваблива, дуже подобається – 4 бали.

Отримані бали складаються і записуються в стовпчик 3.

Крок третій: члени педради оцінюють кожну запропоновану ідею з точки зору відповідності ресурсам, використовуючи таку ж шкалу (повністю не відповідає, у нас немає для цього ні сил, ні часу, ні фінансів – 0 балів, деякі ресурси є – 2 бали, повністю відповідає, у нас є для цього все необхідне – 4 бали). Складені з кожної ідеї бали записуються в стовпчик 4.

Крок четвертий: заповнюється матриця, на якій є дві осі: горизонтальна – «привабливість» і вертикальна – «відповідність ресурсам».

На осі «привабливість» відмічаються цифри з стовпчика 3, на осі «відповідність ресурсам» - цифри з стовпчика 4.

Максимальна кількість балів (4 бали) помножується на кількість учасників.

Всі запропоновані ідеї розташовуються на площині у вигляді крапок, біля кожної з яких записується номер ідеї.


Ідеї, варіанти рішення проблеми розташовуються в квадратах з відповідними назвами.

В ході обговорення вносяться пропозиції, як зробити ту чи іншу ідею правибливішою в очах педколективу, як знайти додаткові ресурси. У результаті обговорення нерідко буває, що відкинута, неприваблива ідея переходить в розряд «кращих».

Відібравши найцікавіші, найпривабливіші й найперспективніші із запропонованих ідей, експертна група систематизує їх і виробляє проект рішення як результат колективної творчої думки.




Формулювання ідеї (варіант рішення)

Привабливість

Відповідність ресурсам

1

2

3

4















Відповідність

ресурсам


Сумнівна ідея

2-а краща ідея

Краща ідея

Невдала ідея

Сумнівна ідея

2-а краща ідея

Невдала ідея

Невдала ідея

Сумнівна ідея


слабка середня сильна

Привабливість


ДОДАТОК 1


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ПИТАНЬ,

ЩО МОЖУТЬ РОЗГЛЯДАТИСЯ НА ЗАСІДАННІ

ПЕДАГОГІЧНИХ РАД


Цінність педагогічних педрад визначається не лише добором запитань, а й тим, як вони будуть підготовлені.


  1. Про підсумки роботи ДНЗ за минулий навчальний рік і завдання педагогічного колективу на наступний рік. Затвердження плану роботи ДНЗ на рік.

  2. Про спільну роботу батьків і вихователів щодо формування у дітей культурно-гігієнічних навичок.

  3. Про досвід роботи вихователя ___ щодо формування фізичного здоров’я у вихованців ___групи.

  4. Про роботу гуртків, секцій щодо формування …

  5. Про досвід вихователів, яких атестують…

  6. Про роботу творчої групи з проблеми…

  7. Про забезпечення здорових і безпечних умов…

  8. Про підсумки роботи педагогічного колективу над науково-методичної роботи в ДНЗ тощо.

  9. Діяльність педколективу щодо створення умов для якісної реалізації особистісно-орієнтованого навчання та виховання.

  10. Стан внутрішньої методичної роботи як фактора вдосконалення навчально-виховного процесу.

  11. Координація роботи дошкільного закладу з батьками та громадськістю: здобутки, проблеми, перспективи.

  12. Концепція і програма розвитку ДНЗ та завдання педагогічного колективу щодо їхньої реалізації.

  13. Аналіз можливостей дошкільного навчального закладу щодо забезпечення фізичного, психічного, соціального й духовного здоров’я дітей.

  14. Психолого-педагогічний аналіз режиму роботи ДНЗ та прогнозування його ефективності.

  15. Про організацію освітнього процессу у ДНЗ на основі творчого підходу до реалізації чинних программ розвитку, навчання та виховання дітей.
  16. Про спільну роботу ДНЗ і сім’ї щодо громадянського виховання дітей дошкільного віку.


  17. Про реалізацію ідей розвивального навчання в умовах ДНЗ.

  18. Робота педагогічного колективу щодо духовного виховання дітей на основі творчого впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського.

  19. Органічна єдність методів розвитку, навчання й виховання дітей дошкільного віку відповідно до Закону «Про дошкільну освіту»

  20. Співробітництво родини і ДНЗ щодо розвитку духовного потенціалу дитини.

  21. Система взаємовідносин між суб’єктами освітньої діяльності у ДНЗ.

  22. Рефлексія діяльності вихователя й дитини під час навчання.

  23. Удосконалення механізмів розвитку пізнавальних процесів дитини дошкільного віку під час навчальної діяльності.

  24. Ступінь впливу методичних заходів у діяльності ДНЗ на вирішення проблем індивідуалізації й диференціації освітнього процесу.

  25. Індивідуалізація та диференціація навчання дітей: пошуки оптимального варіанта.

  26. Урахування індивідуально-типологічних особливостей дітей дошкільного віку під час організації погулянок.

  27. Соціальне здоров’я й рівень соціалізації дітей дошкільного віку.

  28. Відповідність прогнозованого результату діяльності педагогічного колективу рівню фізичного й психічного здоров’я дітей.

  29. Співвідношення розвиненості, навченості й вихованості дітей дошкільного віку.

  30. Педагогічне спілкування як ефективний засіб впливу на формування особистості дошкільника.

  31. аналіз адаптації дітей до умов суспільного виховання.

  32. Психічне здоров’я дитини дошкільного віку як життєва цінність.

  33. Ступінь відповідності предметно-розвивального середовища. ДНЗ індивідуально-типологічним особливостям вихованців.

  34. Впровадження у практику роботи з дітьми дошкільного віку сучасних досягнень психолого-педагогічної науки тощо.
  35. Інновації педагогів дошкільного закладу, їх доцільність, творче опрацювання та втілення в навчально-виховний процес колегами.


  36. Створення інформаційно-методичного банку педагога в методичному кабінеті, його сучасність і актуальність.

  37. Шляхи формування та реалізації творчого потенціалу дітей дошкільного віку.

  38. Реалізація задатків, здібностей та обдарувань дітей під час навчально-виховного процесу

  39. Шляхи активізації творчого пошуку вихователя. Від творчого вихователя – до творчої дитини.



ДОДАТОК 2



следующая страница >>