refik.in.ua 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КНУТД


_______________І.М.Грищенко

"__"______________2012 р.


ПРОГРАМА ФАХОВИХ

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ


для здобуття ОКР «Бакалавр»

з напряму 6.051301 «Хімічна технологія»

(технології обробки шкіри та хутра)

на базі здобутого ОКР «Молодшого спеціаліста»


РЕКОМЕНДОВАНО РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО

вченою радою факультету на засіданні кафедри

хімічних технологій технології шкіри та хутра

від "____"__________2012 р. "____"_____________ 2012 р.

Протокол № _______ Протокол №_______


Київ – 2012

вСТУП


До складу вступного іспиту входять питання з наступних дисциплін: "Загальна та неорганічна хімія", "Технологія і обладнання галузевого виробництва".


ОПИС ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ ТА ЇХ КОРОТКИЙ ЗМІСТ


"Загальна та неорганічна хімія" - базова дисципліна ля для вивчення наступних хімічних дисциплін: органічної, аналітичної, фізичної та колоїдної хімії, хімічної технології матеріалів шкіряно-хутрового виробництва.

Мета курсу - вивчення студентами вищих навчальних закладів основ та законів хімії, складу, класифікації, номенклатури і властивостей неорганічних сполук, способів їх отримання, фізичних та хімічних властивостей основних класів неорганічних сполук, застосування їх у народному господарстві.

Основні завдання дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни "Загальна та неорганічна хімія" студенти повинні

знати:

- місце і значення загальної та неорганічної хімії в системі природничих наук, основні поняття та закони хімії, періодичний закон та періодичну систему Д.І.Менделєєва;


- класифікацію хімічних реакцій, хімічну кінетику та рівновагу;

- способи вираження концентрації розчинів;

- теорію електролітичної дисоціації;

- хімію неметалів YII -IY груп;

- хімію металів I-IY груп;

вміти:

- використовувати набуті теоретичні знання для практичних цілей;

- працювати з неорганічними речовинами: добувати та вивчати їх властивості;

- виконувати обчислення за рівняннями хімічних реакцій;

- застосовувати основні поняття та закони загальної та неорганічної хімії, реакційну здатність певних речовин;

- виконувати вимоги безпечної роботи з хімічними об’єктами.

Дисципліна "Технологія і обладнання галузевого виробництва" є коротким оглядовим курсом дисципліни "Хімія та технологія шкіри та хутра" (ХТШХ) і має важливе значення для підготовки бакалаврів зі спеціальності "Технології обробки шкіри та хутра".

Мета курсу – ознайомлення майбутніх спеціалістів з основами технології шкіри та хутра, структурою і виробничи циклом підприємств шкіряно- хутрового виробництва (ШХВ).


Основні завдання дисципліни:

- ознайомлення з шкіряно-хутровою сировиною, її будовою та способами первинної обробки;

- ознайомлення зі структурою підприємств по виробництву шкіри та хутра;

- вивчення принципової схеми технологічних процесів ШХВ;

- вивчення призначення та основних параметрів найважливіших технологічних процесів та операцій;

- вивчення асортименту та властивостей готової шкіри та хутра;

- ознайомлення з виконанням технологічних розрахунків та вирішенням нескладних технологічних задач.


ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ

1. Вода, як розчинник, її властивості і значення. Будова молекули води, її дипольний характер.


2. Концентрація розчинів, форми її вираження: концентрація розчинів за масовою часткою (в%). Молярна концентрація. Молярна еквівалента концентрація.

3. Природні сполуки галогенів, їх поширення. Застосування сполук галогенів в шкіряній промисловості (хлорид натрію).

4. Гідроген сульфід (сірководень), знаходження його в природі, одержання. Хімічні властивості.

5. Сульфіди, їх розчинність, властивості. Застосування сульфідів в шкіряній промисловості.

6. Азот, його значення, фізичні і хімічні властивості.

7. Амоніак, одержання, фізичні і хімічні властивості.

8. Солі амонію, їх властивості, застосування в шкіряній промисловості.

9. Карбон, загальна характеристика, хімічні властивості.

10. Властивості карбонатів, їх застосування в шкіряній промисловості.

11. Лужні метали. Фізичні і хімічні властивості лужних металів.

12. Гідроксиди лужних металів, одержання. Властивості, застосування в шкіряній промисловості.

13. Хімічні властивості кальцію, магнію, цинку.

14. Характер оксидів і гідроксидів кальцію, магнію, цинку. Їх застосування в шкіряній промисловості.

15. Алюміній, поширення його в природі, природні сполуки алюмінію.

16.Фізичні і хімічні властивості алюмінію.

17. Застосування сполук алюмінію в шкіряній промисловості.

18. Хром, поширення його в природі, природні сполуки хрому.

19.Фізичні і хімічні властивості хрому.

20. Застосування сполук хрому в шкіряній промисловості.

21. Шкіра як матеріал для взуття. Експлуатаційні та технологічні властивості шкіри.

22. Основні види сировини для виробництва шкіри.

23. Гістологічна будова шкури.

24. Хімічний склад шкури.

25. Основні білки шкури.

26. Топографічні ділянки шкури.

27. Мета і способи консервування шкіряної сировини.

28. Процеси і операції виробництва шкір.

29. Підготовчі процеси і операції виробництва шкір.

30. Дублення. Мета, види дублення. Матеріали, які застосовуються для дублення.

31. Після дубильні процеси і операції виробництва шкір.

32. Шкіра. Хімічний склад готової шкіри.

33.Мікроструктура готової шкіри.

34. Властивості шкіри.

35. Фізичні властивості готової шкіри.

36. Гігієнічні властивості готової шкіри.

37. Водостійкі властивості готової шкіри.

38. фізико-механічні властивості готової шкіри.

39. Асортимент шкір для виробництва взуття.

40.Дефекти готових шкір.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра технології шкіри та хутра

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КНУТД


_______________І.М.Грищенко

"__"______________1011 р.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ


для абітурієнтів, які вступають на скорочену форму навчання

за спеціальністю 7. 05130112"Технології обробки шкіри та хутра"


ВАРІАНТ № 1

1. Вода, як розчинник, її властивості і значення. Будова молекули води, її дипольний характер.

2. Шкіра як матеріал для взуття. Експлуатаційні та технологічні властивості шкіри.

3. Задача. Для приготування 120 л розчину NaCl використали 30 кг солі. Визначити концентрацію NaCl в розчині (у %).


Затверджено на засіданні кафедри технології шкіри та хутра

протокол № 3 від "8 " грудня 2010 р.


Зав.кафедри доц. Касьян Е.Є


КРИТЕРІЇ


оцінювання відповідей фахових вступних випробувань

для абітурієнтів, які вступають на скорочену форму навчання


за спеціальністю 7. 05130112"Технології обробки шкіри та хутра"


Критерії оцінки базуються на диференційному аналізі виконання обсягу завдань іспиту з урахуванням наявних помилок.

Для цього необхідно визначити:

- обсяг відповідей на питання в білеті, який оцінюється балами (від 0 до 100);

- наявність помилок.

Загальна оцінка в національній шкалі за виконані відповіді на питання білету визначаються згідно таблиці




п/п

Характер питання

атестаційного

випробування

Оцінка в системі ECTS

A

B

C

D

E




Теоретичне питання № 1

Теоретичне питання № 2

Задача

Середня сума балів

Оцінка в національній шкалі

100-90

100-90

100-90

100-90

відмінно

82-89

82-89

82-89

82-89

дуже

добре

75-81

75-81

75-81

75-81

добре

67-74

67-74

67-74

67-74

задо-

вільно

60-66

60-66

60-66

60-66

достат-ньо




ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Петров М.М., Михилев Л.А. Кукушкин Ю.Н. Неорганическая химия. – Л.: Химия , 1989.

2. Михилев Л.А., Пассет Н.Ф., Федотова М.И. Задачи и упражнения по неорганической химии. – Л.: Химия , 1989.

3. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: 1998.

Журавський В.А., Касьян Е.Є., Данилкович А.Г. Технологія шкіри та хутра: Підручник. – К.: ДАЛПУ, 1996. –744 с.

4. Касьян Е.Є. Основи технології шкіри та хутра. Навчальний посібник. – К: КДУТД, 2001. -252с.

5. Касьян Е.Є. Розрахунки у шкіряному та хутровому виробництві. Навчальний посібник. -К.: КДУТД, 2002. -302 с.


Задача.1. Розрахування масової частки (%) речовини в розчині. Визначення молярної і еквівалентної концентрації розчину.

2. Визначення маси речовини і об’єму води, необхідних для приготування розчинів даної концентрації.

3. Визначення об’єму реагуючої речовини, концентрація якої відома, з відомою масою іншої речовини.