refik.in.ua 1 2 3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання

Міністерства освіти i науки України


Методичні рекомендації щодо облаштування і використання
кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
загальноосвітніх навчальних закладів



Посібник для вчителів


Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України


Київ

2004

УДК 372.868

 

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України  №1/11-1927 від 06.05.04

 

 

Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів.- Посібник для вчителів. - К.: ”НПУ імені М.П.Драгоманова“ 2004.- 2,1 др.ар.

 

Укладачі: 

проф., доктор пед. наук, академік АПН України  Жалдак М.І. – науковий керівник

доц., канд. фіз.-мат. наук Лапінський В.В. – відповідальний виконавець

доц. канд. пед. наук Жук Ю.О.

ст.н.с., канд. техн. наук Пилипчук А.Ю.

ст.н.с.,  канд. техн. наук Оскома Б.І.

ст.н.с.,  Сухомлинський С.В.

 

 

 

Методичні рекомендації для вчителів та адміністративно-управлінського персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, інших установ містить стислий виклад педагогічних, санітарно-гігієнічних та інших вимог до організації, облаштування та експлуатації кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

Для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

© НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України, 2004


 

Скорочення

ЕОМ, ПЕОМ - електронна обчислювальна машина, персональна електронна обчислювальна машина

ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад

ЗЗП – зовнішній запам’ятовуючий пристрій

КІІКТ - кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій

ЛОМ - локальна обчислювальна мережа

МП – материнська плата, плата, на якій монтуються основні складові апаратного забезпечення - центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам’ять (разом із цими складовими)

НЖМД, вінчестер - накопичувач на жорсткому магнітному диску

НІТН – нові інформаційні технології навчання

НКК – навчальний комп’ютерний комплекс

ОЗП - оперативний запам’ятовуючий пристрій

КВ - комплект вчителя

КУ - комплект учня

ПМК – програмно-методичний комплект

ППЗ – педагогічне програмне забезпечення, спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі

ДНАОП Н 10.02.99 № 21 – Держнаглядохоронпраці, наказ від 10.02.99 р. № 21.

ДБН - Державні будівельні норми.

МВС Н 20.02.2002 №779 – Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.02р. № 779.

МОН Н 20.02.2002 №128 – Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.02 р. № 128.

 

Терміни та їх визначення

Відмова - нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блока).

Відеопам’ять – частина пам’яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея.


Вінчестер (жорсткий диск) - накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення)

Ергономіка - галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процесу праці.

Збій  - короткочасна втрата роботоздатності будь-якого вузла або пристрою, для усунення якого користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи

Ідентифікація підсистеми комплексу – процес визначення коду (послідовність символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів) або процес визначення належності об’єктів до певної підсистеми

Інтерфейс користувача – програмно-апаратна складова обчислювальної системи, яка забезпечує уведення – виведення даних та команд (командних впливів) користувача

Інформатизація освіти – процес упровадження у систему освіти інформаційно-комунікаційних технологій і результат упровадження

Інформаційна надійність – стійкість інформаційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи

Інформація – первинне поняття інформатики, яке визначає сукупність описань реальних або ідеальних об’єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень

Інформаційна технологія – сукупність програмно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (КІІКТ, кабінет інформатики) – приміщення та його обладнання закладу освіти, призначені для забезпечення умов формування освітньо-інформаційного середовища

Когнітивність – властивість об’єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості людини, вимагає доосмислення, реконструкції і/або встановлення асоціацій між його складовими


Комплект викладача (КВ) – сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і використовуються переважно ним

Комплект учня (КУ) – сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці учня і використовуються переважно ним

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) – технічні (програмно-апаратні) засоби, за допомогою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп’ютерами, розташованими на незначних відстанях один від одного

Меню – перелік умовних назв дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратного забезпечення

Модем – пристрій, який виконує перетворення сигналів задля створення каналу зв'язку

Мультизадачний (мультипрограмний) режим - одночасне (квазіодночасне) виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми)

Навчальний комп’ютерний комплекс (НКК, комплекс) - сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище

Опція меню – позначена у меню позиція, з якою пов’язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу

Принцип відкритої системи – така побудова архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюються підсистеми

Протокол - сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами

Реактивність (обчислювальної) системи – час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою)

Ресурс - логічна або фізична частина обчислювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу

Сервер

            - програма для мережевого комп'ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп'ютера іншому комп'ютеру


            - комп'ютер у мережі, який надає свої ресурси іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших

Сканер – пристрій для оцифровування нерухомого зображення

Специфікація – перелік складових технічної системи, пристрою, який містить дані для їх однозначної ідентифікації

Структура системи - сукупність елементів системи і способи їх об’єднання

Телекомунікація – процес передавання даних між розділеними у просторі суб’єктами, інформаційними системами, складовими інформаційних систем

 

 

ЗМІСТ

Передмова                                                                                                                  6

1 Загальні положення                                                                                               8

2 Підготовка приміщення і обладнання                                                                   10

3 Вимоги до програмно-апаратного забезпечення                                                15

4 Організація роботи кабінету                                                                                  21

4.1 Основні етапи процесу навчання, на яких можливе використання засобів

інформаційно-комунікаційних технологій                                                   23

4.2 Організаційно-методичні заходи, спрямовані на забезпечення ефективності

використання КІІКТ                                                                                                 24

4.3 Створення кабінету інформаційно-комунікаційних технологій                      25

4.4 Заходи, спрямовані на забезпечення збереження матеріальних

цінностей                                                                                                                   25

4.5 Технічне обслуговування програмно-апаратних засобів                                 26


4.6 Заходи, спрямовані на забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних

умов у КІІКТ                                                                                                              27

4.7 Персонал КІІКТ                                                                                                   29

Додаток 1                                                                                                                   31

Додаток 2                                                                                                                   34

Додаток 3                                                                                                                   35

Додаток 4                                                                                                                   37

Додаток 5                                                                                                                   43

 

 

Передмова

Ефективність використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – КІІКТ, кабінет) у навчально-виховному процесі залежить не тільки від сучасності його обладнання, наповненості програмно-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а і, у значній мірі, від комплексу організаційно-методичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які проводяться у навчальному закладі.

Перш за все слід зазначити, що КІІКТ не повинен розглядатись як навчальне середовище, призначене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дисциплін освітньої галузі “Технології”. Обладнання кабінету (комп’ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали на паперових носіях і у електронному вигляді) має тенденцію до швидкого морального старіння. За даними провідних виробників програмного і апаратного забезпечення, апаратне забезпечення має тривалість ефективного використання приблизно 3-5 років, а програмне забезпечення – не більше п’яти років, тому програмно-апаратне забезпечення має використовуватись якомога інтенсивніше.


Тільки у загальноосвітніх навчальних закладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних дисциплін у 7-12 класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дозволяє ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КІІКТ досягає прийнятної межі – 18-20 год. і можна (формально) говорити про повноцінне використання ресурсів КІІКТ.

У інших випадках це навантаження становить 10-12 годин (якщо враховувати тільки години інформатики). Таким чином, навіть за наявності КІІКТ комплектації “10+1” (10 комп’ютеризованих робочих місць учнів + 1 - учителя), існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна і потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

Використання засобів КІІКТ у навчальному процесі більшості навчальних предметів не вимагає від учителя-предметника значної позафахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищують компетенцій, які достатньо мати у разі використанні звичайних сучасних технічних засобів навчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо). Разом з тим, ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання (ТЗН).

Метою розроблених рекомендацій є забезпечення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів достовірною інформацією стосовно найважливіших аспектів організації, облаштування, ефективної і безпечної експлуатації кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій  загальноосвітніх навчальних закладів.

Вказані у рекомендаціях вимоги до технічних характеристик обладнання, інші вимоги (щодо безпеки життєдіяльності, протипожежних заходів тощо) ґрунтуються на документах, посилання на які виконано у тексті. Повний текст більшості документів у стані чинності, тобто з усіма поправками, внесеними на час звернення, можна отримати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України (http://www.education.gov. ua, http://www.mon.gov.ua/education/), Верховної Ради України (http:// www.rada.gov. ua), Інституту засобів навчання АПН України (http://www.znz.edu-ua. net) та інших.  


  1 Загальні положення

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі - КІІКТ, кабінет) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища.

Основні вимоги щодо організації, облаштування та використання КІІКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 №407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329 (далі – Положення про КІІКТ).

У відповідності до п. 2.9 Положення про КІІКТ на кабінет поширюються вимоги Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 №81, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 за №620/9219 (далі – Правила безпеки під час навчання в КІІКТ).

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання обладнується навчальним комп’ютерним комплексом, навчально-наочними посібниками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим обладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової роботи, роботи з підвищення фахового рівня вчителів.

Навчальний комп’ютерний комплекс (далі - НКК, комплекс) – універсальний апаратно-програмний засіб навчання, який є основною складовою частиною обладнання КІІКТ, призначений для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища.

Програмно-методичний комплект (далі - ПМК) – сукупність  засобів навчання, виконаних у формі програмних засобів,  аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необхідні апаратно-програмні засоби (комп’ютери, засоби телекомунікацій тощо), та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо).


Навчання у КІІКТ повинні сприяти:

формуванню в учнів інформаційної культури, компетенцій, які передбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти;

розвитку особистісних якостей учнів;

ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності людини.

Для досягнення цілей створення КІІКТ, визначених “Програмою інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001 - 2003 роки”, іншими документами, обладнання кабінету і організація його роботи  повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організаційної форми, так і індивідуального навчання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифікації навчально-виховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності.

Навчальний комп’ютерний комплекс як основна складова КІІКТ повинен забезпечувати комфортне навчальне середовище, створювати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій.

Для досягнення таких умов, на етапі створення кабінету та комплектування його програмним забезпеченням навчально-виховного призначення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених  сучасною парадигмою загальної середньої освіти. Основними з них є:

гуманістичність освіти;

відповідність змісту навчання сучасному рівню наукового пізнання світу, науковість і достовірність знань;

недопустимість психічних і фізичних перевантажень учнів;

позитивна мотивація навчальної діяльності.

Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, організація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:

універсальність застосування при формуванні інформаційно-освітнього середовища;

адаптивність до методик навчання та організаційних форм навчально-виховного процесу;


адаптивність до вимог та потреб конкретного учня і вчителя;

персоніфікацію користувачів і ресурсів системи;

надійність;

захищеність від випадкових неправильних дій учня або вчителя (користувача);

зручність і простоту експлуатації непідготовленим користувачем;

комфортність робочого місця і безпечність експлуатації;

протоколювання завдань, виконаних на кожному робочому місці;

облік використання ресурсу кожного комп’ютера, комплексу в цілому та мережі Інтернет.

Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:

навчальних занять з інформатики та інших навчальних предметів з використанням НКК, інших засобів інформаційних та комунікаційних технологій;

позакласних (позаурочних) групових та індивідуальних занять з використанням засобів інформаційних та комунікаційних тех­нологій;

розробки учнями програмних засобів за завданнями вчителя або керівництва нав­чального закладу;

проведення навчання вчителів використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

У відповідності до Угоди про партнерство між міністерством освіти та науки України, ВАТ “Укртелеком”, Всеукраїнською асоціацією комп’ютерних клубів та програмою розвитку Організації об’єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організовуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КІІКТ слід передбачити такий вид роботи, оскільки він може бути досить ефективним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, організації їхнього дозвілля.

 

2 Підготовка приміщення і обладнання

Першим кроком у створенні КІІКТ у загальноосвітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт по його підготовці.

Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (далі – ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.98 №9 (далі – ДСанПіН 5.5.6.009-98).


Приміщення для КІІКТ повинно відповідати вимогам п.2 ДСанПіН5.5.6.009-98 та наказу ДНАОП від 10.02.99 №21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16-18 кв. м і два входи - із приміщення, у якому змонтовано НКК, та коридору. Лаборантська призначається для зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використання у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у навчальному процесі та засоби оргтехніки.

Приміщення для КІІКТ не повинно розміщуватися у підвалах або напівпідвалах.

Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп’ютером, не менше 6 кв. м та об'єм – не менше
20 куб. м. При відсутності у навчальному закладі відповідного приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м .

Приміщення КІІКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного освітлення повинен проникати через вікна. За Державними будівельними нормами (далі – ДБН) і ДСанПіН5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення (далі – КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати достатню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла.

Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається, як виняток, - на північний захід (п.3.20 ДНБ В.2.2-3-97). Вікна повинні бути обладнані жалюзями і шторами. Штучне освітлення повинно здійснюватися за схемою загального освітлення.

При розташуванні робочих місць учнів по периметру приміщення (Додаток 1), освітлення має бути виконано підвісними світильниками локально над робочими місцями учнів і вчителя, а світловий потік повинний падати зліва (п.2.2 ДНАОП Н 10.02.99 №21).


Для загального освітлення повинні застосовуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на їх використання у приміщеннях навчальних закладів. Застосування світильників без розсіювачів світла забороняється.

Освітленість повинна становити: поверхні столу не менше - 400-500 лк, аудиторної дошки - 500 лк, клавіатури - 400 лк, екрану дисплея не більше - 200 лк та проходів не менше – 100 лк (п.3 ДСанПіН5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих поверхонь світильників не повинна бути більше 200 кд / кв.м.

У поле зору учнів, які працюють за комп’ютерами, не повинні потрапляти об’єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану – вікна, світильники. Тому, для узгодження вимог до коефіцієнту природного освітлення і вимог до розташування комп’ютеризованих робочих місць учнів, при їх розташуванні вздовж стін (зокрема, навпроти вікон, рис.3, Додаток 1), необхідно передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалюванню інших яскравих об’єктів у склі відеомоніторів.

Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають антистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифіката відповідності та технічних умов, у відповідності до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимогам до хімічної емісії (виділення шкідливих речовин). Використання ковроліну та подібних матеріалів ускладнює прибирання і тому небажане.

 Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою поверхні.

Стіни повинні мати колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п.5 ДСанПіН5.5.6.009-98: температура повітря - 19,5±0.5 °С, відносна вологість повітря - 60±5%. швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/с. У відповідності до Положення про КІІКТ у кабінеті встановлюються прилади для спостереженням за температурою та вологістю повітря. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення вологості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення занять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна досягти провітрюванням.


У кабінеті повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину. Для охолодження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ України. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід передбачити пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору, для того, щоб запобігти переохолодженню учнів.

Як правило, відповідність вимогам безпеки праці конкретного апаратно-програмного засобу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнання кабінету, необхідно виконати певні роботи, зокрема по приведенню приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електроживлення у відповідність до вимог правил електробезпеки, виконати проектування і встановлення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо.

Кабінет інформатики повинен мати централізовану або місцеву охоронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укладати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції (далі – АТС) – це забезпечить більш надійний зв’язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати Державній службі охорони.

Вікна кабінету інформатики можуть бути обладнані гратами, двері  повинні бути посиленої міцності. Облаштування кабінету гратами та іншими захисними пристроями повинне виконуватись із дотримання протипожежних правил. Грати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (грати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони.

Електротехнічне обладнання КІІКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для забезпечення електробезпеки обладнання КІІКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83. Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищення струму споживання, а і у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення).


НКК та додаткове електротехнічне обладнання повинні бути виконані по І та ІІ класам захисту (п.2.1.2 ГОСТ 28139-89). КІІКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Система електроживлення повинна використовуватися тільки для підключення НКК (п.2.3.5 ДНАОП Н 10.02.99 №21). Для додаткового електротехнічного обладнання (освітлення, кондиціонери, додаткове обладнання, яке не входить до складу НКК) повинна бути створена окрема система живлення. 

Захисне заземлення (занулення) повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98.  Штепсельні з'єднувачі та електророзетки повинні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого. Слід уникати використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання розроблених у відповідності до вимог ГОСТ 28139-89 і атестованих фільтрів вищих гармонік, які бажано використовувати для живлення комп’ютерів. Підведення електроживлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими кабелями, змонтованими у відповідності до пп.2.3 ДНАОП Н 10.02.99 №21. Зокрема, силова проводка повинна бути змонтована стаціонарно, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби). Біля кожної розетки (групи розеток) електроживлення має бути нанесено значення напруги (наприклад – 220 В).

Сумарна потужність споживання НКК електроенергії по одній фазі не повинна перевищувати 3,5 кВт. Система електроживлення повинна забезпечувати включення (відключення) обладнання НКК від електромережі з робочого місця вчителя та автоматичне відключення у випадку перевантажень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або заземленням. Це необхідно для того, щоб унеможливити критичні ситуації, які можуть виникнути при електричних пробоях ізоляції, несправностях блоків живлення.


Засоби керування та індикації системи електроживлення повинні відповідати п.2.5 ГОСТ 28139-89 та ДСТУ EN 894-1-2001. Бажано встановлення таких засобів керування електроживленням, індикація стану яких виконувалась б механічними індикаторами (положенням органів керування або іншим чином). Це надає можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби, які можуть бути випадково залишені у ввімкнутому стані.

Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини повинні бути закриті діелектричними решітками.

Конструкція обладнання НКК повинна відповідати нормам, що встановлюються на засоби навчання та побутову техніку (ГОСТ 12.1.004 – 91).

Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за походженням іонізуючого і електромагнітного випромінювання, рівень якого перевищував би норми, визначені ГОСТ 28139-89, ДНАОП Н 10.02.99 №21, п.4, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. Як правило, ці вимоги виконуються виробником, але слід впевнитись у тому, що у  сертифікаті відповідності на це вказано.

Розташування обладнання повинно забезпечувати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електромагнітного поля (як правило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих трубках) та зон розташування комутаційного обладнання, підведення електроживлення (варіанти розташування робочих місць учнів і вчителя наведено у Додатку 1).

Кабінет інформатики повинен бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 №348/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за №800/3240 (далі – Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України) та переносними вогнегасниками, придатними для використання в умовах кабінету (ДНАОП Н 10.02.99 №21). Встановлювати вогнегасники слід у легкодоступних місцях, але не у проходах, з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури, на висоті, вказаній у відповідних документах. Можливе використання вогнегасників, виготовлених у відповідності до ТУ–У 05388859.008 або подібних. Перевагу слід віддавати вогнегасникам з більшим терміном придатності, зокрема порошковим.


Шафи, стенди та. інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи.

Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції НКК, меблі та інше додаткове обладнання, не повинні виділяти шкідливих речовин, в тому числі при горінні (п.2.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Гігієнічні та ергономічні характеристики меблів повинні відповідати вимогам п.8.5 та п.8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і ДНАОП Н 10.02.99 №21. Матеріали, які використовуються для виготовлення меблів повинні відповідати вимогам ДНАОП Н 10.02.99 №21 за інтенсивністю хімічної емісії.

Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриманням вимог, викладених вище. Недопустиме прокладання кабелів живлення і сигнальних кабелів (кабелі локальної мережі, звуко- і  відеовідтворюючих пристроїв тощо) у спільних кабельних коробах.

При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ12.2.032-78 та п. 4.1 ДНАОП Н 10.02.99 №21 з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Робоче місце вчителя повинно комплектуватися робочим столом, кріслом, двома тумбами та комплектом обладнання робочого місця вчителя (КВ).

Робочий стіл вчителя повинен забезпечувати розміщення на ньому КВ з урахуванням ергономічних вимог. Висота столу, ширина і глибина робочої поверхні столу повинні забезпечувати виконання роботи в межах моторного поля і бути відповідно - 725 мм та 1200х1000 мм.

Крісло вчителя повинно забезпечувати поворот ±180 кутових градусів, зміну висоти сидіння у межах 400…500 мм та нахил сидіння і спинки.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням НКК, яка забезпечує його Включення (Відключення). Робоче місце вчителя необхідно розташувати на підвищенні висотою 130...200 мм. Важливість дублювання керуванням електроживленням з робочого місця учителя полягає у тому, що забезпечується можливість оперативного вимкнення живлення НКК у випадку виникнення загрози пожежі, ураження електричним струмом. На робочому місці учителя достатньо розташувати кнопкову станцію.


Робоче місце учня, призначене для роботи з комп’ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані з дотриманням вимог пп.8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання робочого місця учня (КУ).

Вимоги до меблів, викладені у ДСанПіН 5.5.6.009-98, враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні – робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і мати розміри 750х600 мм та 750х350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460-760 мм. Стіл учня, який використовується для обладнання комп’ютеризованого робочого місця учня, повинен допускати кріплення до підлоги, або фіксування його положення іншим чином.

Стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260-460 мм.

Кабінет може комплектуватись додатковими двомісними столами учнівськими (ГОСТ 11015-93) і стільцями учнівськими (ГОСТ 11016-86) для проведення занять без використання комп’ютера.

Робочі місця вчителя і учнів можуть розміщуватися відповідно до Рис. 1,2,3 (Додаток 1) та повинні відповідати вимогам ДСанПіН5.5.6.009-98 та ДНАОП Н 10.02.99 №21.

При розташуванні робочих місць учнів необхідно дотримуватися таких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна становити (не менше) - 1 м, від інших стін - 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів – не менше 1,2 м (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Екран (відеовідтворюючий пристрій) колективного спостереження повинен знаходитись на відстані не менше 3 м від найближчого до нього робочого місця учня (далі – РМУ).  Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забезпечувати умови одночасного спостереження учнями зображення, яке виводиться на екран монітора КВ із дотриманням вимог видимості з кожного робочого місця учня. Умови видимості для пристрою колективного спостереження розраховуються не для найменших деталей зображення, а для його елементів, суттєвих для реалізації цілей навчання. Також необхідно враховувати можливість відповідного налагодження параметрів екрану – розділення (встановлюючи, наприклад, значення цього параметру 800х600, отримуємо більші розміри елементів), розмірів системних шрифтів тощо.  


Класна (аудиторна) дошка і  екран пристрою колективного спостереження  повинні розміщуватися в межах кута спостереження їх середини близько 60 градусів з усіх робочих місць учнів, призначених для проведення теоретичних занять. Ширина зони перед дошкою, де розташовується робочий стіл учителя та обладнання, яке входить до комплекту робочого місця вчителя, має бути не меншою 2,5 м.

У КІІКТ бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди). Для кріплення плакатів, інших наочних посібників, дошка повинна бути обладнана спеціальними затискачами.

Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні відповідати вимогам ергономіки і технічної естетики для технічних засобів навчання (ДСТУ 3899-99 та ГСТУ 79.003-99) і забезпечувати:

 - безпечність використання;

 - адаптивність до психофізіологічних та пізнавальних можливостей учня і умов праці вчителя;

комфортність умов праці вчителя та учня.

 



следующая страница >>