refik.in.ua 1

Виховувати інтерес до вивчення математики, потяг до наукової творчості.

       Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань.

       Виховувати загальнолюдські цінності: національну свідомість, повагу до національної культури України, уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури.

       Виховувати позитивні риси характеру: чесність і правдивість, наполегливість і силу волі, культуру думки і поведінки, відповідальність за доручену справу, ініціативу.

       Виховувати естетичну, правову, патріотичну, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.

       Виховувати такі людські якості як: сумлінність, здатність до переборення труднощів, працелюбство.

       Виховувати патріотичну свідомість шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків.

       Виховувати дисципліну, звичку до систематичної розумової праці.

       Виховувати зібраність, самовладання, комунікативність ( уміння працювати в колективі ).

       Виховувати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

Виховувати уміння сконцентруватися, слухати інших, співпереживати, формувати сприятливий моральний клімат.

Мета навчання формулюється через результати навчання, виражені в діях учнів, які вчитель може надійно пізнати.

Відповідно до закону «Про освіту», державні освітні стандарти визначають:

- обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм;

- максимальний обсяг навчального навантаження учнів;

- вимоги до рівня підготовки випускників.

Стандарт є основою об'єктивної оцінки рівня освіти та кваліфікації випускників .

Є можливість перевірити результати навчання математики на трьох профільних рівнях - гуманітарних, загальноосвітніх і математичних класів.


Згідно з вимогами до оформлення документації, учитель математики повинен розробляти робочу програму по різним курсам до конкретного класу.

Мета уроку

1. Освітня мета уроку:

-
забезпечити засвоєння (розуміння, поглиблення, розширення, узагальнення, систематизацію, повторення, закріплення, застосування) основних математичних знань: понять та їх визначень, властивостей, законів, правил, формул, методів (вирішення завдань і вправ, докази теорем) і т.д .

- забезпечити оволодіння (міцне засвоєння, закріплення, відпрацювання до автоматизму, самостійне перебування алгоритму розв'язання задач) математичними вміннями і навичками: раціональних обчислень, оцінки результатів, вимірювання, побудови, тотожних перетворень, рішення рівнянь, нерівностей, їх систем, побудови та читання графіків функцій, розв'язання прикладних задач, докази, роботи з таблицями,обчислювальними і вимірювальними приладами;

- формувати загальнонавчальні вміння і навички (продовжити формування, закріпити), тобто вміння:

планувати свою роботу, порядок обчислень, вирішення завдань, доказів, побудов і т.д.;

- працювати з навчальною математичною літературою (самостійно визначати мету читання, виділяти головне в тексті, розбиратися в змісті, виконувати запропоновані в тексті завдання, використовувати таблиці, довідники, представляти утримання в схематичне формі,ставити до тексту запитання і відповідати на них, використовувати додаткову літературу,систематизувати інформацію);

- послідовно, лаконічно, доказово вести математичні міркування;

- символічно записувати математичні вирази під диктовку;

- фіксувати у зошиті пояснення вчителя і відповіді товаришів, використовуючи різні форми запису;

- самостійно перевіряти засвоєння матеріалу (контрольними питаннями, переказом, виконанням завдань), правильності виконання вправ, рішення задач (ходу рішення, результату) і т.д.


- проконтролювати ступінь засвоєння знань, умінь і навичок по темі.

2. Розвиваюча мета уроку.

Основні напрямки розвиваючої мети:

а) Формувати розумові вміння:

- виділяти головне, істотне в досліджуваному матеріалі (суттєві ознаки математичних понять, основні властивості геометричних фігур і т.д.);

- порівнювати подібні поняття, способи математичних доказів, висновків, виявляти аналогії, розкривати загальне і особливе, встановлювати закономірності в математичних залежностях;

- аналізувати (умова задачі, хід рішення і т.д.);

самостійно робити висновки з теми;

- систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим.

б) Формувати логічні вміння:

- виводити слідства тверджень;

- здійснювати доказові міркування;

- освоювати логічну структуру змісту і вміння логічно викладати думки;

- розбиратися в структурі визначення понять;

- встановлювати відносини істинності і хибності у висловлюваннях;

- проводити індуктивні і дедуктивні міркування.

в) Формувати вміння творчої діяльності учнів:

- формулювати гіпотези на основі спостережень, дослідів, аналізу навчального матеріалу;

- самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань;

- використовувати евристичні прийоми, геометричну інтуїцію та інше при виконанні навчальних завдань.

г) Формувати якості мислення:

- гнучкість (прагнення до різних способів вирішення завдань, вміння перебудувати хід міркувань з прямого на зворотній, знайти незвичайний спосіб або відключитися від звичного способу розв'язання задачі);

- самостійність (прагнення самостійно проводити міркування, знайти своє рішення, робити власні висновки, ставити завдання і т.д.);

- критичність (прагнення до оцінки достовірності, реальності отриманих


результатів при вирішенні завдань, до оцінки якості відповідей своїх товаришів);

- розвивати просторову уяву;

- розвивати систематичність і послідовність мислення.

При визначенні розвиваючої мети уроку слід врахувати:

а) характер викладу теоретичного матеріалу (індуктивний, дедуктивний);

б) розвиваючі можливості завдань і вправ;

в) вибір методів викладу (репродуктивні, репродуктивно-пошукові, пошукові);

г) рівень розвитку класу, окремих учнів (у процесі педпрактики).

3. Виховна мета уроку.

Постановка виховної мети вивчення теми здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу становлення особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів:

- моральне виховання (усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей перед класовими і груповими;формування таких якостей особистості, як відповідність, організованість, дисциплінованість, обов'язок, честь, гідність, порядність, скромність, правдивість та ін);

- трудове виховання (сумлінне ставлення до праці, культура і дисципліна праці, ініціатива і творчість у праці, підприємливість і діловитість, повагу до людей праці, готовність до вільного вибору професії та ін..);

- економічне виховання (формування економічного усвідомленого ставлення до природнього середовища, до труду, до шкільного майна, до особистих речей; вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення; раціональна організація бюджета часу;бережливе ставлення до власності тощо);

екологічне виховання (розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини; відповідальне ставлення до природнього середовища тощо);

- правове виховання (готовність до свідомого дотримання правових норм, повага до законів і готовність виконувати закріплені в них вимоги);


- естетичне виховання (викликати захоплення внутрішньою красою математики: стрункістю, спільністю і доказовістю її положень; досконалістю мови; непохитністю висновків; корисністю; оригінальністю і витонченістю вирішення завдань і докази теорем. Виховувати почуття краси: естетикою креслень, малюнків, схем; елементами математики в естетиці природи (симетрія, періодичність). Викликати здивування: незвичайним рішенням, доказом; парадоксальністю, новизною математичних фактів і теорій; математичними мотивами у художній літературі; незвичайними історико-математичними фактами);

- фізичне виховання (сприяти нормальному фізичному розвитку, зміцнення здоров'я, підтримання на високому рівні загальної працездатності для навчання та ін.)

- політичне виховання (виховувати патріотизм: формувати гордість за досягнення вітчизняних вчених-математиків і вітчизняної математичної школи; показувати приклади захопленості математикою видних політичних діячів)

- формувати світогляд (правильні уявлення), пов'язані з:

- природою математики та її об'єктів, джерелами її виникнення (реальний світ, практичні потреби людей), етапами і причинами розвитку математичних знань (потреби практики, протиріччя в математиці);

- сутністю і специфікою математичних методів як наукових методів пізнання;

- місцем математики в системі наук;

- роллю математики в науці, техніці, виробництві; у дослідженні закономірностей реального світу, у вирішенні практичних завдань;

- умовами застосовності математичних понять;

історією розвитку математики, досягненнями вітчизняної математичної школи, життям та діяльністю відомих учених-математиків;

- відображенням у математичних поняттях і їх властивості реальних предметів, процесів;

- спільністю математичних абстракцій, спільністю відображення матеріального світу в математичних поняттях, описом процесів і явищ математичними формулами, рівняннями і т.д.;

- особливостями відображення дійсності в математичних закономірностях;

- умовами і причинами, що викликали появу тих чи інших понять, що дали поштовх розвитку різних галузей математики;

- методологічною сутністю понять в математиці (пояснення, обгрунтування, доказ, аксіома, теорема, істина).