refik.in.ua 1 2 3 4 5

3.Взаємодія громадських організацій дітей з позашкільними виховними закладами.

Суттєвим в роботі дитячих оздоровчих таборів є сприяння діяльності під час змін дитячих та молодіжних громадських організацій та об’єднань, що, безумовно, посилює продуктивність виховної системи позашкільних закладів, розвиває ініціативу, активність та самоврядування дітей ( див. Додаток 3).

Сучасне суспільство з ринковими відносинами, безперечно, вплинуло і на створення нових дитячих організацій, а саме : трудові кооперативи, шкільні госпрозрахункові підприємства , неформальні молодіжні об’єднання різного спрямування (політичні, соціокультурні, полі культурні, етнічні, екологічні та ін.), а також малі академії наук, академії духовності, народних мистецтв, університети народознавства, різні об’єднання за інтересами тощо.

У створенні спільних дитячих організацій різних країн світу спостерігається чітка тенденція в підходах до освіти й виховання в них. Якщо раніше склад дітей був однорідним як за віком, так і за структурою шкільного спілкування, то нині створюються дитячі об’єднання за інтересами, мотивами поведінки, поглядами, тобто природним способом їх самоорганізації.

Спільною ознакою дитячих організацій світу, що мають різні функціональні структури, орієнтації, зміст діяльності, є їх суспільно-гуманістичний характер, орієнтація на загальнолюдські цінності, на особистість дитини, врахування різновікових та національних особливостей дітей.

Залежно від статусу засновника дитячі організації можуть мати різний функціональний характер, а саме:

а) громадська організація, засновником якої є незалежне від державних установ громадське об’єднання;

б) громадсько-державна організація, засновником якої є державні установи, що спільно з громадськими визначають мету і зміст діяльності дитячої організації, або федерація громадських і державних організацій;

в) державна організація, засновником якої є держава, що має переваги у визначенні мети, завдань, структури, форми і характеру діяльності кадрового та методичного обслуговування.

За масштабами діяльності дитячі організації можна кваліфікувати так:


  • міжнародні та регіональні об’єднання підлітків, що функціонують під опікою держави і громадських організацій (центри дитячої дипломатії, культурно-оздоровчі центри, дитячі центри миру та ін.);

  • республіканські, автономні, обласні, районні та міські дитячі організації, дитячі секції, клуби й асоціації при міжнародних та регіональних добровільних громадах (клуб книголюбів, філателістів, автолюбителів тощо);

  • нові за змістом дитячі організації та об’єднання при народних та інтернаціональних фронтах;

  • групи організацій і об’єднань релігійного спрямування.


Педагогічні основи виховної діяльності дитячих громадських організацій України.

Відродження і подальший розвиток національної системи виховання передбачають обов’язковим використання можливостей прискореної соціалізації дітей та юнацтва засобами громадських організацій, членами яких вони є. Тому в національній програмі “Освіта (Україна ХХ1 століття” ставилось стратегічне завдання об’єднання зусиль державних і громадянських інституцій у вихованні молоді, сприяння діяльності дитячих та юнацьких організацій.

Сьогодні дитячий рух України є самостійним соціальним інститутом, який забезпечує громадянське становлення юної особистості, включаючи її в суспільно корисні справи і формуючи активну життєву позицію, задовольняючі її інтереси і сприяючи подальшому саморозвитку.

Наукові дослідження останніх років виявили ряд основних чинників, що характеризують актуальний стан громадських об’єднань дітей, підлітків і дорослих: демократичність, різноманітність змісту діяльності, деполітизація, консолідація навколо національної ідеї українського народу, пріоритетність якісних показників діяльності над кількісними та інші. Всі вони створюють базис формуванню яскравих, соціально значущих індивідуальностей з вираженими рисами колективістів, що є вкрай необхідним для майбутнього розвиненої європейської держави – України.


Дотримуючись історично перевіреної і визнаної в кінці ХХ століття системи принципів української національної системи виховання, громадські об’єднання дітей за результатами наших теоретичних і практичних досліджень 1992-1998 р.р. будують свою діяльність і на специфічних вимогах:


  • громадянська направленість виховання ;

  • самодіяльність дітей, розвиток їх активності, ініціативи і творчості в повсякденній життєдіяльності;

  • принцип дитячої мрії і романтики ;

  • використання довготривалої ігрової методики ;

  • добровільність вступу в організації і активна участь у виконанні програм ;

  • гармонійне поєднання особистісних інтересів з колективним способом життєдіяльності ;

  • багатоукладність та варіативність змісту і засобів виховного процесу.

Загальним законом дитячого руху є небажання дітей жити “підготовчим життям”(А.С.Макаренко). Тому вони об’єднуються в громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення соціальних, культурних, економічних та інших інтересів (див. “Конвенцію ООН про права дитини”).

Мета кожного громадського об’єднання виражена в його гаслі, заклику, законах, урочистій обіцянці, символах і відповідає вимогам Законів України “Про об’єднання громадян”, “Про освіту”.

За наслідками теоретичного аналізу соціально-педагогічних джерел метою дитячого руху України є активна участь його суб’єктів в економічному і культурному зростанні України, подальшій розбудові громадських об’єднань дітей і дорослих та різнобічному самовдосконаленню їх членів. Наприклад:

ФДО України – “За Батьківщину, добро і справедливість”;

Асоціація скаутів України – “... сприяння розвитку інтелектуального, громадського, духовного та фізичного потенціалу молодих людей, потенціалу громадян України. Сприяння розповсюдженню скаутинга, єдності його в Україні, розумінню молодими людьми цілей скаутинга, завдань та принципів”;


НУСО “Пласт” – “... виховання доброго громадянина, провідника суспільства на ідейних засадах Пласту, з’ясованих у Трьох Головних Обов’язках, Пластовій Присязі та Пластовому Законі”;

Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання “Сузір’я” – “сприяє розвитку творчих здібностей у дітей і підлітків, зацікавленості у дослідженнях космосу, підвищенні своїх знань у галузі природознавчих, гуманітарних та технічних наук”;

Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ” – “сприяє вихованню національно свідомих, духовно та фізично розвинутих громадян України на традиціях українського козацтва та принципах християнської моралі, захист законних спільних інтересів своїх членів”.

Мета визначає провідні функції (соціальну, організаторську, виховну), реалізація яких вимагає вирішення стратегічних завдань дитячого руху.

Використовуючи метод співставлення статутних документів всеукраїнських і регіональних громадських організацій дітей і дорослих, проводячи контент-аналіз їх змісту, ми виявили такі загальні завдання:


  • включення дітей у суспільно корисні справи, формування відповідального ставлення до праці, забезпечення потреби кожної дитини в самореалізації;

  • формування гуманної особистості, свідомого і активного громадянина-патріота України ;

  • збереження і примноження історико-культурної спадщини українського народу і його природного довкілля;

  • надання допомоги освітнім та позашкільним закладам у вирішенні їх завдань;

  • забезпечення гармонії фізичного, соціального та духовного розвитку підростаючого покоління українців;

  • організація змістовного розвиваючого дозвілля, забезпечення здорового способу життя, запобігання неповнолітніми правопорушень;

  • захист прав і свобод дітей, виконання дітьми своїх обов’язків;
  • подальший розвиток дитячих громадських об’єднань, народження асоціацій (федерації тощо) дитячих об’єднань України;


  • зміцнення зв’язків дітей світового співтовариства.


Вивчення та узагальнення програмних документів дає можливість зробити таку класифікаційну картину сьогодення дитячого руху України:

  • піонерські організації ;

  • скаутські організації;

  • шкільні об’єднання;

  • релігійні (конфесійні та поза конфесійні) об’єднання;

  • комерційно-підприємницькі об’єднання;

  • природничо-екологічні об’єднання;

  • клубно-профільні (спортивні, науково-технічні, історичні, музичні, комп’ютерні та інші).

Неформальні об’єднання дітей, підлітків та дорослих є одним із ефективних шляхів подолання реальних труднощів і суперечностей у взаєминах юного покоління із батьками, школою, суспільством узагалі.

Таким чином, дитячі громадські організації притаманними їм засобами виховують своїх членів духовно і соціально розвиненими особистостями, постійно дбаючими про свої саморозвиток, самоосвіту, самовиховання. Будучи активними учасниками суспільно корисних справ, вони поступово включаються у соціальне життя на нових економічних засадах. Педагогу-організатору загону стане в нагоді для здійснення педагогічної допомоги в діяльності дитячих організацій довідник “Молодіжний рух в Україні” (Київ, 1998), в якому представлені статути і програми громадських об’єднань України.



<< предыдущая страница   следующая страница >>