refik.in.ua 1 2 ... 15 16

ТЕМА 8. Об'єднання громадян як суб’єкти адміністративного права

1. Об’єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус. Види об’єднань громадян

 1.        Об’єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус. Види об’єднань громадян.

Право громадян на свободу асоціацій (об’єднань) передбачено і гарантовано Конституцією та законодавством України, Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією Міжнародної організації праці № 87 «Про свободу асоціацій і захист права на організацію», тощо.

Згідно міжнародних документів свобода асоціацій включає:


  • право громадян створювати їх за своїм вибором без попереднього на те дозволу громадські організації;

  • право вступати до таких організацій і право організацій самостійно виробляти свої статути;

  • організовувати свій апарат, мати широкі контакти з міжнародними організаціями тощо.

Стаття 36 Конституції України закріплює право громадян України на свободу об'єднання у політичні парті та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Згідно Закону України «Про об’єднання громадян» форми суспільної активності громадян виражені в діяльності різних об'єднань, тому поняття «об'єднання громадян» є узагальнюючим, що відображує різноманітність цих форм у реальному житті суспільства.

Діяльність об'єднань громадян різноманітна. Вона може бути спрямована на участь у розробці державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання соціальних проблем окремих категорій та груп громадян, розвиток благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середовища, зумовлюватися спільністю професійних та інших інтересів громадян, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.


Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнається політичною партією або громадською організацією.

Політичною партією визнається зареєстроване згідно із законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має за мету сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

На відміну від політичної партії громадською організацією є об'єднання громадян, створене для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів.

Найбільш розгорнуту характеристику об'єднань громадян можна дати з допомогою їх класифікації за організаційно-правовими властивостями на:


  • масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки тощо);

  • органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку);

  • органи громадського самоврядування (ради і колективи мікрорайонів, домові, вуличні комітети тощо).

Об'єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їх від державних організацій. При цьому можна виділити спільні ознаки, характерні для всіх об'єднань громадян, а також специфічні ознаки, притаманні тим чи іншим об'єднанням громадян.


До спільних для всіх об'єднань громадян ознак слід віднести:


  • добровільність об'єднання, що виражається у добровільності вступу та виходу з об'єднання громадян, методах роботи, сутністю яких є досягнення певної мети (крім одержання прибутку) внутрішньо-організаційними методами, в особливих формах примусу, з яких найвищою є виключення з об'єднання громадян;

  • засоби внутрішньої самоорганізації, якими в діяльності об'єднань громадян виступають самоврядування та саморегуляція;

  • відсутність у об'єднань громадян державно-владних повноважень, за винятком випадків, коли держава делегує їм окремі повноваження і закріплює їх законодавчо (наприклад, закріплення за громадськими інспекторами охорони природи права складати протоколи про адміністративне правопорушення);

  • стабільність у часі.

Специфічними ознаками, характерними для окремих об'єднань громадян, є:

  • інститут членства в об'єднанні та відносини членства, пов'язані з цим інститутом;

  • обов'язкова участь членів об'єднання громадян в його роботі та створенні матеріальної бази об'єднання шляхом внесення членських внесків;

  • наявність статуту об'єднання громадян.

Об'єднання громадян створюються і діють на основі таких принципів як: добровільність, рівноправність, самоврядування (самоуправління), законність і гласність.


Зокрема, згідно Закону України «Про об’єднання громадян», ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. Належність чи неналежність до об'єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг. Вимога про зазначення в офіційних документах щодо членства (участі) у тому чи іншому об'єднанні громадян не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Забороняється відмова у прийнятті або виключення з політичної партії особи в зв'язку з її статтю або національною належністю. Обмеження щодо перебування у політичних партіях окремих категорій громадян встановлюються Конституцією та законами України.

Як правило, в діяльності об'єднань громадян відсутні комерційні цілі або цілі одержання прибутку. Виняток становить лише діяльність кооперативних організацій. Крім того, допускається господарська або інша комерційна діяльність об'єднань громадян, але виключно для виконання їх статутних завдань та цілей. Основу взаємовідносин держави та об'єднань громадян становить законодавчо закріплений правовий статус об'єднань громадян (Закони України «Про об'єднання громадян», «Про політичні партії в Україні», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Дія Закону «Про об'єднання громадян не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.


Взаємовідносини держави і об'єднань громадян значною мірою регулюються нормами адміністративного права. Ці норми визначають адміністративно-правовий статус об'єднань громадян, а саме: сукупність прав та обов'язків, які реалізуються в адміністративних правовідносинах, що виникають між об'єднаннями громадян і державними органами, органами місцевого самоврядування. З огляду на це, можна сказати, що законодавець не може втручатись в діяльність громадських організацій, крім трьох випадків:


  • їх легалізації;

  • при набутті ними прав юридичної особи;

  • при здійсненні фінансового контролю за їх діяльністю і оподаткуванні.

Передусім це стосується питань легалізації об'єднань громадян. Інакше кажучи, держава офіційно визнає об'єднання громадян і оформляє їх правове становище. Офіційне визнання об'єднань громадян здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Для реєстрації об'єднання громадян його засновники подають заяву про це, а також документи, перелік яких визначається законодавством. Крім того, громадські організації можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення про це відповідних державних органів.

Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України, а легалізація громадських організацій здійснюється відповідно Міністерством юстиції, місцевими органами виконавчої влади, а також виконавчими органами місцевого самоврядування. Відмова в реєстрації об'єднання громадян може бути оскаржена в судовому порядку.


Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян охоплює також встановлення державою обмежень щодо створення та діяльності цих об'єднань. Так, не підлягають легалізації такі об'єднання громадян, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється в судовому порядку, якщо їх метою є:


  • зміна насильницьким шляхом конституційного ладу та в будь-якій протизаконній формі порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;

  • підрив її безпеки державиу формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

  • незаконне захоплення державної влади;

  • пропаганда війни, насильства, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

  •  розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;

  • посягання на права і свободи людини, здоров'я населення;

  • створення незаконних воєнізованих формувань.

Держава не втручається в діяльність об'єднань громадян, надаючи їм широку автономію. Проте це не виключає здійснення з боку держави контролю за діяльністю об'єднань громадян. Так, органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Законом закріплено право представників цих органів бути присутніми на заходах, які проводять об'єднання громадян, вимагати необхідні документи та одержувати у необхідних випадках пояснення.

 Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.


Фінансові органи та органи податкової служби здійснюють контроль за джерелами і розмірами прибутків та інших фінансових надходжень, а також за правильністю сплати об'єднаннями громадян податків. Зі свого боку, об'єднання громадян повинні представляти фінансовим органам декларацію про свої прибутки та витрати.

Контроль за виконанням об'єднаннями громадян чинних норм і стандартів може здійснюватися екологічними, пожежними, санітарно-епідемічними та іншими органами державного нагляду і контролю.

За порушення законодавства об'єднання громадян несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Так, до них можуть бути застосовані такі види стягнень, як попередження, штраф, тимчасове припинення їх діяльності. У випадках, передбачених законом, об'єднання громадян може бути примусово розпущене (ліквідоване) на підставі рішення суду.

Об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.


До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія
діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Політичні партії створюються за ініціативою громадян України, які досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в місцях позбавлення волі.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 15-річного віку.

Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян.

Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли 18-річного віку.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України.

Назва об'єднання громадян визначається рішенням установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами об'єднання громадян. Назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян. Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою.


  Об'єднання громадян поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в установчих та статутних документах об'єднання громадян (рішенні установчого органу, статуті, положенні).

Об'єднання громадян діє на основі статуту або положення (далі
- статутний документ).

Статутний документ об'єднання громадян повинен містити:

 1) назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену), його статус та юридичну адресу;

 2) мету та завдання об'єднання громадян;

 3) умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього;

 4) права і обов'язки членів (учасників) об'єднання;

 5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження;

 6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;


 7) порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання;

 8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.

 У статутному документі можуть бути передбачені інші
положення, що стосуються особливостей створення і діяльності
об'єднання громадян.

Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.

 Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України.

 Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

 У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Для реєстрації об'єднання громадян його засновники подають заяву.


До заяви додаються:


  • статут (положення),

  • протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів,

  • відомості про склад керівництва центральних статутних органів,

  • дані про місцеві осередки,

  • документи про сплату реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України.

Заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 3 денний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.

Заява про реєстрацію всеукраїнської та міжнародної громадської організації розглядається протягом одного місяця. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк.

 У реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України.

 Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

 Громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Символіка об'єднання громадян. Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку. Символіка об'єднання громадян затверджується відповідно до

його статуту. Символіка політичних партій не повинна відтворювати державні
чи релігійні символи. Символіка об'єднання громадян підлягає державній реєстрації у
порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено
шляхом:


  • реорганізації

  • ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Права зареєстрованих об'єднань громадян

-                виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

-                представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

-                брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

-                ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

-                створювати установи та організації;

-                одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

-                вносити пропозиції до органів влади і управління;


-                брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

-                засновувати засоби масової інформації;

-                брати участь у розробленні проектів рішень з питань ґендерної
рівності, що приймаються органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування; делегувати своїх представників до складу
консультативно-дорадчих органів з питань забезпечення рівних прав
та можливостей жінок і чоловіків, що утворюються при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

-                проводити моніторинг з питань забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків;

-                засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії також мають право:

-                брати участь у виробленні державної політики;

-                брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;

-                доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.

 Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

 Кошти та інше майно об'єднань громадян, в тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами,

за рішенням суду спрямовується в доход держави.

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

Державний нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян

Об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

 У разі порушень фінансової дисципліни політична партія несе відповідальність згідно з законодавством. Незаконні надходження вилучаються за рішенням суду у порядку, встановленому законом, і зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідальність за порушення законодавства

Посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Види стягнення:


За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути
застосовані такі стягнення:


  • попередження;

  • штраф;

  • тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

  • тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

  • примусовий розпуск (ліквідація).

З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян
за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців.

 Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на

-                проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо),

-                здійснення видавничої діяльності,

-                проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.

 За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.


 При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі.

Примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян

За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду
об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у
випадках:

 1) вчинення дій, передбачених статтею 4 Закону «Про обєднання громадян» (невідповідність мети);

 2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 Закону «Про обєднання громадян» (обмежень щодо одержання коштів та іншого майна);

 3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених Законом «Про обєднання громадян»;

 4) зменшення кількості членів політичної партії до числа,
коли вона не визнається як така.

 Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається. Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом.


Міжнародні зв'язки об'єднань громадян

Громадські організації, їх спілки відповідно до своїх статутів можуть засновувати або вступати в міжнародні громадські (неурядові) організації, утворювати міжнародні спілки об'єднань громадян, підтримувати прямі міжнародні контакти і зв'язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов'язанням України.

 Політичні партії мають право засновувати або вступати в міжнародні спілки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координуючих центральних органів.



следующая страница >>