refik.in.ua 1 2 3 4

1 Навести класифікацію та дати визначення вантажних поїздів за умовами прослідування до станції призначення

За умовами прослідування до станцій призначення розрізняють поїзди:

1. наскрізні – проходять без переробки одну чи декілька технічних станцій;

2. дільничні – прямують без переформування по одній дільниці;

3. збірні – для розвозу і збору вагонів по проміжним станціям дільниці;

4. вивізні – прямують з технічних станцій до окремих проміжних станцій дільниці чи навпаки;

5. передаточні – прямують між станціями, які входять у один вузол, і обслуговуються парком спеціальних передаточних локомотивів.
2 Дати визначення та навести розрахунок пропускної здатності двоколійної ділянки при АБ, якщо I= 10 хв, tтехн= 120 хв, αн = 0,96.

Пропускна здатність залізничної лінії – це максимальні розміри руху в поїздах, що можуть бути виконані на цій лінії впродовж визначеного періоду, в залежності від наявності постійних пристроїв, типу та потужності тягових засобів, роду вагонів, організації руху ( типу графіку).

Пропускна здатність двоколійної ділянки при АБ визначається за формулою:



де tтехн – тривалість технологічних “вікон” в графіку руху для поточного утримання колії, контактної мережі і інших пристроїв;

αн – коефіцієнт, який враховує надійність роботи технічних засобів;

I – інтервал між поїздами в пакеті.



3 Навести графік обробки збірного поїзду на проміжній станції.

До прибуття збірного поїзду черговий по станції отримує інформацію від поїзного диспетчера про очікуване відчеплення вагонів і складає план роботи. Тривалість стоянки збірного поїзду залежить від об'єму і характеру очікуваної роботи.


Графік обробки збірного поїзду



4 Дати визначення кільцевого маршруту. Визначити час обороту кільцевого маршруту мiж станціями навантаження (А) i вивантаження (Б), якщо L=118 км; Vділ
=34,5 км/год; tнав=12 год; tвив=14 год.
Кільцеві маршрути - це постійні состави, які після вивантаження повертаються на ту ж саму станцію під повторне навантаження.

Час обороту визначається з початку навантаження до початку наступного навантаження.


,

де L – довжина дільниці обертання;

Vділ – середня дільнична швидкість;

tнав – час знаходження на станції навантаження;

tвив – час знаходження на станції вивантаження.

Так як кільцевий маршрут проходить станцiї без переробки, то час на переробку не враховується.





5 Дати визначення обороту пасажирського составу. Визначити оборот і потрібне число составів пасажирського поїзду на напрямку, якщо L=370км, Vнеп
м=44км/год, Vпарнм=49км/год, tприп=13 год, tоб=8 год.
Оборотом пасажирського составу називається час, який витрачається на цикл операцій з моменту відправлення состава в рейс зі станції приписки до відправлення з цієї станції у наступний рейс.

де Vнепм, Vпарм - маршрутна швидкість відповідно в непарному і парному напрямках, км/год.;

tпр, tоб - час перебування поїзда відповідно на станції приписки й обороту.



Потрібна кількість составів для обслуговування пасажирського поїзду на напрямку повинна бути рівною обороту состава, яке виражається у добах. Тому, при заданих даних кількість составів буде дорівнювати 2.

6 Дати визначення місцевого вагону. Розрахувати черговість подачі до вантажних пунктів А, Б і В при одному маневровому локомотиві, якщо mА
=11ваг, tАпу=34 хв, mБ=6 ваг, tБпу=39 хв, mВ=8 ваг, tBпу=27 хв.

Місцевими називаються вагони, з якими на даній станції виконують вантажні операції.

Черговість подачі вагонів до вантажних пунктів, при заданих вихідних даних, будемо визначати за умовою мінімальної витрати локомотиво-хвилин, що приходиться на 1 вагон. Розрахунок виконуємо в табличній формі.

Розрахунок черговості подачі.

Пункт подачі

Кількість вагонів, які підлягають подаванню, ваг.

Час на подавання- прибирання

Витрата локомотиво – хв.

Черговість подачі

А

11

34

34/11=3,09

I

Б


6

39

39/6=6,5

III

В

8

27

27/8=3,38

II

Установлюємо наступну черговість подач: у 1-у чергу – на А, у 2-у чергу – на пункт В, у 3-ю – на Б.

7 Перевірити виконання умов стаціонарності роботи підсистеми "Вхідні ділянки – парк прийому – гірка" сортувальної станції, якщо Nр=40 поїздів; tобр=0,25 год; Бпп=1 бригада; tг=0,35 год; ρгдод=0,1.
Для стаціонарності роботи підсистеми необхідно, щоб її завантаження було менше 1,інтенсивність роботи наступної системи повинна бути більше ніж попередньої

Підсистема «Вхідні ділянки – парк прийому - гірка»

1 фаза (технічне обслуговування поїздів):


де Nр – число поїздів, що надходять у парк прийому для розформування;

tобр – середня тривалість обробки поїзда бригадою ПТО, визначена, виходячи з числа груп у бригаді, год;

Бпп – число бригад ПТО в парку прийому.

0,42 < 1 – умова виконується
2 фаза (розформування поїздів на гірці):



де tг – значення гікового інтервалу, год;

ρгдод – прийнятий резерв перероблювальної спроможності гірки.


0,58 < 0,9 – умова виконується

Для стаціонарності роботи підсистеми «Вхідні ділянки – парк прийому –гірка» у цілому необхідне виконання умови:





4>2,9 – умова не виконується
8 Дати визначення і навести формулу повного обороту локомотива та середньодобового пробігу.
Повним оборотом локомотива називається час в годинах, за який він здійснює повний цикл операцій обслуговування пари поїздів на ділянках обертання довжиною Lт з моменту видачі з основного депо до моменту наступної видачі з цього ж депо:

Θл = (2 Lт ⁄ Vд) + tоб +tосн +∑tст (год)

де Vд – дільнична швидкість, км/год;

tоб – час знаходження локомотива в пункті обороту з моменту прибуття з одним поїздом до моменту відправлення з поїздом зворотного напряму, год;

tосн– час знаходження локомотива в основному депо (простій і пересування на станції та виконання технічних операцій), год;

∑tст – сумарний час стоянок пари поїздів на технічних станціях за час обороту локомотива, год.

Середня відстань, яку проходить локомотив за добу, називається середньодобовим пробігом:

Sл = (км),

де MS – пробіг локомотивів, лок-км;

М – експлуатаційний парк локомотивів.

9 Навести умови виділення струменя вагонопотоку в самостійне призначення.
Для виділення струменя вагонопотоку в самостійне призначення треба виконання необхідної, достатньої та загальнодостатньої умов.

Струмінь вагонопотоку n відповідає необхідній умові, якщо вагоно-години накопичення на станції формування менші або рівні вагоно-годинам економії від прослідування усіх попутних технічних станцій без переробки:




де с – параметр накопичення, год;

m – состав поїзду, ваг.;

Тек – час економії від пропуску вагонів без переробки через попутні технічні станції, год.

Достатня умова виділення струменя вагонопотоку в окреме призначення плану формування встановлюється на основі порівняння двох варіантів: виділення дальнього струменя вагонопотоку (що задовольняє необхідній умові) і об'єднання його з ближнім струменем, що також задовольняє необхідній умові.

Дальній струмінь відповідає достатній умові, якщо вагоно-години накопичення на станції формування менші або рівні економії вагоно-годин від прослідування без переробки технічних станцій, які лежать на уступі дальнього і ближнього струменів, враховуючи і саму станцію уступа:


Струмень вагонопотока відповідає загальній достатній умові, якщо вагоно-години накопичення на станції формування менші або рівні економії вагоно-годин від прослідування будь-якої попутної технічної станції без переробки:



10 Дати визначення вивізного поїзду. Розрахувати витрати часу на формування вивізного поїзду при накопиченні на одній сортувальній колії, спосіб маневрів – поштовхи. А=0,41; Б=0,32; g=12; mс=28 ваг.; mзб=12 ваг.; Пзб=2.

Вивізний поїзд прямує з сортувальної або дільничної станції до окремих проміжних станцій даної дільниці або навпаки для подавання або прибирання вагонів з цих станцій.

При накопиченні вивізного поїзду на одній сортувальній колії формування його включає – час сортування состава; збірка вагонів різних призначень в поїзні групи, та час на збирання груп вагонів. Час на формування такого состава визначається: Тф= Тсзб,


де Тс- тривалість сортування вагонів: Тс= А∙g+Б∙mс,

де А,Б- нормативні коефіцієнт, що залежать від способу виконання маневрів і профілю витяжної колії;

g- кількість відчепів при сортуванні состава, що накопичується на одній колії;

mс- кількість вагонів в составі формованого поїзда.

Тривалість збірки вагонів: Тзб= 1.8∙Пзб+0.3∙mзб,

де Пзб–кількість колій, з яких збираються поїзні групи;

mзб - загальна кількість вагонів, що збираються з усіх колій збірки.

Тс=0.41∙12+0.32∙28=13,88 хв.

Тзб=1.8∙2+0.3∙12=7.2хв.

Тф=13.88+7.2=21.08=22 хв.
11. Визначення технологічного часу на розформування-формування составів на витяжних коліях.

Загальний час на розформування-формування составів з розрахунком осаджування вагонів на сортувальних коліях, хв.:

Tр-ф = Тсос

де Тс – тривалість сортування вагонів, визначається за формулою:

Тс = Ag + Бm,

де А, Б – нормативні коефіцієнти, що залежать від способу виконання маневрів і профілю витяжної колії.

g – кількість відчепів при сортуванні состава;

m – cостав поїзду, який розформовується ваг;

Тос – час на осаджування вагонів на сортувальних коліях, який приходиться на один розформований состав, визначається за формулою:

Тос=0,06m


12. Перерахувати та надати характеристику елементів графіку руху поїздів.

Елементами графіку руху поїздів є:

1. Час ходу поїздів. Встановлюють окремо у парному та непарному напрямках для кожної категорії вантажних та пасажирських поїздів. Часи ходу по перегонам повинні встановлюватися з урахуванням максимальних швидкостей руху, обумовлених потужністю локомотива.

2. Час на розгін та уповільнення.

3. Станційні інтервали (інтервал неодночасного прибуття, інтервал схрещення, інтервал попутного слідування) – це мінімальні проміжки часу, необхідні для виконання операцій при прийнятті, відправленні та безупинному слідуванні поїздів через роздільні пункти. Величина станційних інтервалів визначається умовами безпеки руху, а також умовами безперешкодного руху поїзда без його зупинки при підході до вхідного сигналу.

4. Інтервали між поїздами у пакеті – це мінімальні проміжки часу на графіку, які визначаються виходячи з розмежування слідуючих при автоблокуванні друг за другом двох або більше попутних поїздів блок-дільницями.

5. Норми стоянок поїздів на станціях встановлюють згідно з діючим на даній станції технологічним процесом роботи

6. Норми знаходження локомотивів на станціях основного та оборотного депо складаються з часу виконання технічних операцій з локомотивом на території деповського господарства, знаходження локомотива на коліях прибуття та прохід у депо, повернення з депо на колії відправлення, простою біля составу до відправлення поїзда.


13. Основні документи, що регламентують роботу станції. Що встановлює та передбачає технологічний процес роботи станції.

Робота станції організується у повній відповідності з вимогами наступних основних документів: Статуту залізниць України, Положення про залізничну станцію, Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, плану перевезень, плану формування і графіку руху поїздів, встановлених для станції технічних норм експлуатаційної роботи, а також розроблених станцією Технічно-розпорядчого акту та Технологічного процесу роботи станції та місцевих інструкцій з безпеки руху та техніки безпеки.

Технологічний процес роботи станції визначає найбільш вигідну, обґрунтовану у техніко–економічному відношенні систему організації роботи станції на базі новітніх досягнень науки й практики. Технологічним процесом встановлюється найбільш раціональний порядок виробництва операцій з составом і вагонами, прогресивні норми на їх виконання, розставляння штату робітників й оперативне керівництво їх діями.


следующая страница >>