refik.in.ua   1 2 3 4

За Тарифним керівництвом N 1, відповідно до Розділу 1 «Правила застосування тарифів», параграфу 1. «№Порядок визначення плати за перевезення вантажів»

для розрахунку плати за перевезення потрібно:

1. За Тарифним керівництвом N 4 залізниць України визначити відстань перевезення (далі - тарифна відстань).

2. Визначити характерні особливості перевезення вантажу (швидкопсувний, наливний, небезпечний, великоваговий, негабаритний, спеціальний, військовий, з окремим локомотивом, на зчепі тощо) і застосувати відповідні правила розрахунків плати за перевезення.

3. Визначити, до якого виду відправки належить вантаж, що пред'являється для перевезення, - вагонної, збірної вагонної, контрейлерної або контейнерної, і застосувати відповідні правила розрахунків плати за перевезення.

Якщо партія вантажу, що пред'являється до перевезення, є вагонною відправкою, - визначити, вагон якого типу використано для перевезення:

універсальний - критий, платформа, напіввагон, переобладнаний або модернізований в універсальний, у тому числі критий, переобладнаний з рефрижераторного;

ізотермічний - вагон рефрижераторної секції та автономний рефрижераторний вагон;

цистерна;

транспортер;

спеціальний (спеціалізований) - хопер-цементовоз, зерновоз, вагон для перевезення тварин, двоярусна платформа та інший вагон для перевезення автомобілів, вагон для котунів та агломерату, цистерна-цементовоз, содовоз, сажовоз, вагон для мінеральних добрив, технологічної тріски, рулонної сталі, хопер-дозатор, думпкар, бітумовоз, борошновоз, лісовоз, живорибний, вагон-термос, платформа для великовагових контейнерів (фітингова платформа) та інші спеціальні (спеціалізовані) вагони і відповідно до цього вибрати тарифну схему.

Якщо партія вантажу, що пред'являється до перевезення, є контейнерною відправкою, - визначити, контейнер якого типу - універсальний, спеціальний чи спеціалізований або якої категорії (маси брутто або довжини) використано для перевезення, і відповідно до цього вибрати тарифну схему.

Якщо партія вантажу, що пред'являється до перевезення, є контрейлерною відправкою, - визначити, завантажений чи порожній автопоїзд, автомобіль, причіп, напівпричіп або знімний автомобільний кузов пред'явлено до перевезення, і відповідно до цього вибрати тарифну схему.

4.
Визначити розрахункову масу вагонної відправки відповідно до пункту 4 цього розділу.

5.
Визначити належність вагона (контейнера) - парку залізниць, власний1 або орендований, у якому пред'являється до перевезення вантаж або перевезення у порожньому стані, і вибрати тарифну схему.

При перевезенні вантажів у вагоні парку залізниць, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної (далі - І) для вагонів парку залізниць та вагонної (далі - В) складових плати (тарифу). При перевезенні у власному або орендованому вагоні базовою ставкою плати є інфраструктурна складова для власних або орендованих вагонів (І вл).

При перевезенні вантажів у власних вагонах, орендованих залізницями або підприємствами, що підпорядковані Укрзалізниці, плата визначається як для вагонів парку залізниць.

6. Визначити, якою - вантажною, великою швидкістю або в складі пасажирських поїздів здійснюється перевезення.

7. Якщо вантаж підлягає супроводу та охороні воєнізованою охороною залізничного транспорту, визначити плату за супроводження та охорону відповідно до пункту 31 цього розділу.

8. Якщо перевезення здійснюється у супроводі провідника вантажовідправника (вантажоодержувача), плату за його проїзд визначити відповідно до пункту 16 цього розділу.

9. Якщо перевезення здійснюється з окремим локомотивом або власний (орендований) локомотив слідує "своїм ходом" - визначити належність локомотива (залізниці, власний або орендований), його тип (електровоз чи тепловоз), стан вагонів (порожній чи завантажений), їх належність (парку залізниць, власні або орендовані) і вибрати тарифну схему.


10. Після встановлення номера тарифної схеми, що відповідає даному виду відправки та перевезенню, звернутись до таблиць розділу IV цього Збірника, в яких наведені базові ставки плати за перевезення відповідно до відстані перевезення.

11. Визначити, до якого тарифного класу або позакласової групи віднесено вантаж, у тому числі рейковий рухомий склад, контейнери, та яким видом відправки здійснюються перевезення, і застосувати до базових ставок плати коефіцієнт, установлений для даного вантажу та виду відправки.

Якщо при перевезенні для прикриття або встановлення контрольної рами використовується порожній вагон, до базової ставки плати за цей вагон слід застосувати коефіцієнт, який застосовується для вантажу, що потребує прикриття.

12. Після визначення плати за перевезення визначити суму додаткових зборів.


21. Значення, зміст і порядок складання накладної

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з Правилами перевезення вантажів може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно п.6 Статуту, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується у трьох примірниках, один із яких видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з Правилами перевезення вантажів.


В накладній заповнюються такі дані у відповідні графи :


  1. Відомості про відправника (назва, код, станція відправлення, банківські реквізити).

  2. Відомості про одержувача (назва, код, станція призначення, банківські реквізити).

  3. Код платника.

  4. Інформація про прийом до перевезення, перевезення (станція, код, візування, календарні штемпеля, відмітки залізниці)

  5. Дані про вантаж (найменування відповідно до ЄТСНВ, рід пакування, особливості вантажу – небезпечний, негабаритний, «з гірки не спускати»)

  6. Інформація про вагон (тара, номер, вантажопідйомність та інше)

  7. Дані про ЗПП.

  8. Дані про таксування: тарифна відстань, схема, провізна плата.

  9. Інформація про видачу вантажу



22. Складання вагонного листа. Коди для натурного листа поїзда.
Вагонний лист – це документ, який використовується при вивантаженні, сортуванні вантажу, контейнерів, при видачі вантажу для обліку навантаження, вивантаження і заповнення натурного листа поїзда. Вагонний лист складає станція на кожний завантажений вагон. Вагонні листи складають у залежності від виду відправлення:

  • вагонна – форма ГУ-38а (ГУ-38а ВЦ),

  • маршрутна або групова – ГУ-38б(ГУ-38б ВЦ),

  • контейнерні – ГУ-38в(ГУ-38в ВЦ),

  • дрібні – ГУ-38г (ГУ-38г ВЦ).

Вагонний лист також складається на локомотиви, що не діють, пасажирські вагони, електро- та дизель поїзди, машини та механізми на колійному ходу, які перевозять вантаж на своїх осях, а також на порожні вагони.

Вагонні листи містять кодовану та текстову інформацію.

Розділ «Коди для натурного листа» заповнюється станцією на основі накладної таким чином:

- «Маса вантажу в тонах» – маса вантажу навантаженого в вагон в тоннах ( 3 цифри, тільки ціле число); 008-8т;064-64т;6250кг-063т.

- «Станція призначення вагона» – 6 цифр – коди станції за ЄСР, наприклад, 493901- Микитівка; при перевезенні в змішаному залізничному-водному сполученні вказується код станції перевалки.


- «Код вантажу» – 6 цифр – код вантажу за ЄТСНВ, наприклад, 161202 – вугілля ( або 8 цифр за ГНВ);

- «Код одержувача» – 4 цифри 5467;

- «Особливі відмітки» - 3 цифри; 1й знак-маршрут,нероб.парк;2й знак-код прикриття;3й знак-негаб,живн,ДБ,НГ.

- «Кількість ЗПП» - 1 цифра;

- «Кількість контейнерів» – заповнюється на контейнерні відправки, а на вагонні-заповнюється при перевезенні ШПВ,0208-термін доставки вантажа закінчується 02.08;

- «Вихідна прикордонна станція» - 6 цифр;

- «Тара вагона» – 3 цифри (в цілих числах) 022-22т;

- «примітка» - не більш 6 алфавітно-цифрових знаків; СХ- секція не розчіплювати, ДУ-82 – вагон спеціальних и технічних потреб.


23. Висота загального центру маси вагона з вантажем.
Висота загального центру маси вагона з вантажем визначається за формулою:
, мм

складається з висоти підлоги hпідлоги, висоти підкладки hпідкладки та висоти центру маси вантажу hцмван .
= hпідлоги+ hпідкладки+

де – загальна маса вантажу у вагоні, т;

- висота ЦМ вантажу від РГР, мм;

H цмв - висота ЦМ порожнього вагону від РГР, мм;

- маса тари вантажу, т


24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення.


Під час перевезення на вантаж діють наступні сили:



Рис.1 Сили,що діють на вантаж під час перевезення

- Р – сила тяжіння; виникає внаслідок дії сили тяжіння Землі, діє завжди з однаковою силою; точка прикладання – центр мас вантажу;

сили інерції:

- Fповзд - повздовжня інерційна сила виникає внаслідок протидії руху транспортного засобу під час рушання, гальмування рухомого складу (безударне походження) або під час розпуску вагонів на гірках ( ударне походження); максимальне значення приймає під час зміни руху, під час руху зі встановленою швидкістю приймає своє найменше значення; точка прикладання - центр маси вантажу;

- Fп – поперечна інерційна сила виникає під час руху поїзду по кривих ділянках колії; розглядається для умов руху рухомого складу з вантажем по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу;

- FВ – вертикальна інерційна сила; приймає своє максимальне значення під час руху по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу;

W – вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимального значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру;

- Fтр - сила тертя виникає внаслідок протидії іншим силам; точка прикладання – центр опорної поверхні.

25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.

Вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимальне значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру .


Вітрове навантаження розраховується за формулою:

, Н

де Ка – аеродинамічний коефіцієнт, враховуючий ступінь обтікаємості вантажу повітрям, якщо вантаж обтічної форми Ка=0,5; якщо вантаж не обтічної форми Ка=1;

SНП –проекція площини, на яку діє вітер на вертикальну площину паралельну повздовжній вісі вагону, м2;

ω – питоме вітрове навантаження, Н/м2. v




26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.
На відкритому рухомому складі перевозять вантажі, які не бояться атмосферних опадів, а також розміри яких не дозволяють помістити їх у криті вагони. До них відносять масові вантажі, які перевозяться, як правило, навалом; а також довгомірні, громіздкі та великовагові вантажі.

До вантажів, які потребують закріплення при перевезенні на відкритому рухомому складі відносяться:

- навалочні – вантажі, що не потребують якогось кріплення, стійкість у русі забезпечує конструкція вагону або піввагону (вугілля, руда, ліс, цемент);


  • штучні – вантажі, які потребують кріплення під час перевезень (верстати, електродвигуни, машини, автомобілі та ін.);

  • штабельні – вантажі, які складаються з окремих однорідних предметів, що складаються в декілька рядів по висоті (закріплюються за допомогою обв’язок, дерев’яних розпорок, скоб вантажі між собою в штабель, а потім штабель до вагону).


27. Небезпечні вантажі та їх класифікація.

Небезпечні вантажі – це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та ін. діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та ін. об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на зобов’язаність яких надана Верховною Радою України або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних вантажів.


Клас 1 – Вибухові речовини і вироби

Клас 2 – Гази

Клас 3 – Легкозаймисті рідини

Клас 4.1 – Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані речовини

Клас 4.2 – Речовини, здібні до самозаймання

Клас 4.3 – Речовини, що виділяють легкозаймисті гази при зіткненні з водою

Клас 5.1 – Окислюючі речовини

Клас 5.2 – Органічні пероксиди

Клас 6.1 – Токсичні речовини

Клас 6.2 – Інфекційні речовини

Клас 7 – Радіактивні матеріали

Клас 8 – Корозійні речовини

Клас 9 – Інші небезпечні речовини і вироби


<< предыдущая страница   следующая страница >>