refik.in.ua 1 2 3 4 5

Джерела глюкоамілази

Для оцукрювання, розрідженого крохмалю фірма ';НОВОЗИМ' пропонує такі ФП : САН Супер 240Л, САН Ультра Л, АМГ 300Л.

САН Супер 240Л - глюкоамілаза - фермент, який повністю гідролізує крохмаль та його складові, тобто декстрини та олігосахариди, до глюкози. САН Супер 240Л-комплексний ФП до складу якого входять грибна α-амілаза, глюкоамілаза та протеаза. Використовується на стадії оцукрювання.
Характеристика основних фізико-хімічних показників ФП Сан Супер 240Л наводиться в табл. №2.


Показник

Оптимальні умови дії

Температура, 0С

56-58

рН

5.0-5.5
Таблиця №2 - Фізико-хімічні показники ФП САН Супер 240Л


Глюкоамілазна активність, од/см³ - 3600

Альфа-амілазна активність, од/см³ - 640

Протеолітична активність, од/см³ - 37

Норми витрат ФП на оцукрення пшеничного сусла:

1т крохмалю – 0,55л. Термамілу та 1,2л. Сан Супера

100 дал спирту – 0,9л. Термамілу та 1,97л. Сан Супера

Техніка безпеки при використанні ферментних препаратів ( надалі ФП) фірми "Новоконтакт": всі ферментні препарати фірми "Новоконтакт" сертифіковані і дозволені до реалізації і використання в спиртовому виробництві підприємств України на підставі ви­сновку державної санітарно- епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

Ведення процесу виробництва спирту з використанням вище вказаних ФП здійснюють по діючих на спиртових заводах схемах у відповідності з режимами , наведеними в "Технологічному регламенті виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів " ТРУ 0032744-812-2002 від 16.12.2002р. "Правилах безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва" затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 100 від 2.04.1997р.і "Правилах безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва" затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 100 від 2.04.1997р., а також у відповідності з технологічними інструкціями , діючими на заводі.


Ферментні препарати не загоряються , добре розчиняються у воді. При роботі з ФП необхідно дотримуватись загальних правил безпеки , уникаючи прямого контакту і не допускаючи попадання в дихальні шляхи , що може викликати підвищену чутливість. При попаданні розчину ферментів на шкіру або в очі - необхідно негайно промити уражений участок великою кількістю чистої води.

6. Приготування сусла

Для приготування замісу використовують технічну воду, яка надходить з охолоджуючих поверхонь з температурою 60 °С. Не допускається присутність в ній солей важких металів, а також солей азотистої кислоти. Вода не повинна містити аміаку не більше 200 мг/дм3, сульфідів, хлоридів, двовуглекислих солей - не більше 300-400 мг/дм3, нітратів, фосфатів, силікатів - не більше 200 мг/дм3

Норми витрат сировини та допоміжних матеріалів. Кількісні витрати сировини та допоміжних матеріалів залежать від асортименту, якості та визначаються технологією виробництва і нормами виходу спирту. Норми виходу спирту з сировини затверджуються наказом ДААК ДПА України.

Опис та технологічна схема підпроцесу механіко-ферментативної обробки сировини

Технологічний підпроцес механіко-ферментативної обробки сировини складається з слідуючих операцій:


  • завантаження зерна на автомобільний транспорт;

  • зважування на автомобільній вазі;

  • подача зерна в приймальний бункер;

  • перекачування зерна в силоси;

  • очистка зерна на очисній машині ЗСК;

  • збирання непридатних відходів;

  • подача зерна на приймальний бункер;

  • подрібнення зерна на молотковій дробарці;

  • подача подрібненого зерна та води в дисмембратор (змішувач);

  • приготування замісу;

  • подача фільтрату барди;
  • подача ферментних препаратів та антисептика НОБАК;




  • подача замісу через спіральний теплообмінник на контактну головку;

  • подача розвареної маси на АГДФО (№1,№2, №3);

  • охолодження маси на спіральному та пластинчатому теплообмінниках;

  • подача маси в бродильний чан або чергову дріжджанку.

Підготовка сировини

Сировина зі складу автотранспортом, через автомобільну вагу подається в приймальний бункер відділення підробки сировини, звідки норією транспортується в два силоси, загальною ємністю 180т кожний.

Очистка зернової сировини

Очистка зерна від механічних та мінеральних домішок проводиться з метою покращення його якості та полегшення процесу його переробки. В зерні, яке надходить на розварювання, не повинно бути металевих частинок, а кількість мінеральних домішок допускається не більше 1 %. Видалення металевих домішок здійснюється магнітним сепаратором. Очистка сировини від грубих домішок проводиться на очисній машині ЗСМ. Відходи очистки зерна збираються в приймальний бункер для непридатних відходів і по мірі накопичення, вивозяться для знищення. Безпосередньо перед подачею зерна на дробарку здійснюється повторне видалення металевих домішок магнітним вловлювачем.

Подрібнення зернової сировини

Після очистки зерно поступає на молоткові дробарки для подрібнення. Подрібнення зерна - важлива стадія його підготовки до переробки, оскільки якість і рівномірність помелу обумовлюють температурний режим водно-теплової обробки і ступінь втрат зброджувальних вуглеводів на цій стадії технологічного процесу. Чим більше диспергування сировини, тим нижче температура клейстеризації і розварювання її, менше втрати цукрів і вищий вихід спирту.



У відділенні підробки зерна використовуються шість молоткових дробарок. Дробарки дозволяють одержувати помели зерна, що на 94-95% проходять через сито з dотв-1 мм. Крохмаль крупних частинок не повністю переходить в розчинний стан, внаслідок чого спостерігаються значні втрати зброджуваних речовин. Цілого зерна не повинно бути.


Приготування замісу

Подрібнена фракція із дробарок самопливом поступає в дисмембратор, де змішується з водою. Подачу води в дисмембратор регулюють так, щоб концентрація замісу була в межах 14-17% сухих речовин, в залежності від культури, яка переробляється. Змішаний помол з водою поступає в апарат-змішувач, куди через дозатор надходить ферментний препарат:

-Термаміл СЦ з розрахунку 0,5 л на 1 тонну умовного крохмалю (здійснює гідроліз крохмалю і зменшує в'язкість маси).

рН замісу підтримується в межах 5,0-5,5 за рахунок подачі в апарат-змішувач фільтрату барди (оптимальне середовище для дії ферментів).

В якості антисептика на заводі використовується НОБАК з розрахунку 1 грам на 1 м2 замісу, який також поступає в апарат-змішувач.

Гідроферментативна обробка

Заміс із чанка замісу через проміжну ємкість подається плунжерним насосом на спіральний теплообмінник (рекуператор), де нагрівається із 40-45°С до 62-65°С за рахунок маси, яка поступає з гідроферментатора і далі догрівається на контакній головці гострою парою до температури 85-95°С (для кукурудзи, пшениці).

Після цього заміс направляється в апарати гідроферментативної обробки (далі АГДФО). Набравши певний рівень замісу в АГДФО №1 - 85%, №2 - 85%, №3 - 50% (на двох паралельних лініях), проходить розщеплення молекул крохмалю до декстринів та олігосахаридів. Повністю розщеплений заміс (в подальшому маса) з АГДФО №3 плунжерним насосом подається на спіральний теплообмінник, де проходить рекуперація тепла. Тобто заміс, нагріваючись за рахунок маси, охолоджує її до температури 60°С, після спірального теплообмінника маса доохолоджується в пластинчатому теполообміннику до температури 30°С і поступає в бродильний апарат або чергову дріжджанку.

Характеристика основного обладнання

Обладнання та апаратура, які встановлені у відділенні підробки зерна, відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003.74 "Оборудование производственное. Общие требования безопасности" та ГОСТ 12.2.124-90 "Оборудование производственное. Общие требования".


Список обладнення

Табл.. №1 – обладнання для приготування сусла




п.п

Назва

Кількість

Основні параметри

1

Приймальний бункер

1

Ємність -2,5 т

2

Норія

2

Марка НЦ- 1-50, потужність-5,5 кВт, Марка НЦГ-10, потужність - 7.5 кВт

3

ЗСМ

2



4

Зернові силоси

2

Ємність- 180т

5

Розхідний бункер

2

Ємність - 8 т

6

Дробарка молоткова

6

А-1-ДМ-2Р потужність-90кВт (4шт) потужність-75кВт (2шт)

7

Чанок замісу

2

Ємність №1 - 6м3

Ємність № 2 - 1,5м3

8

Дисмембратор


4 .



9

Насос плунжерний

8

Потужність - 40 кВт

10

Автопідйомник

1

ГУАР- 15, потужність - 10 кВт

11

Теплообмінник пластинчатий

2

Площа - 55,5 кв.м.













12

Теплообмінник спіральний

2

Потужність - 683,8 кВт


Технологічне обладнання для очищення, транспортування та подрібнення зернової сировини повинно бути обладнане місцевою аспірацією для запобігання запиленості виробничих приміщень. Перед молотковими дробарками повинні бути встановлені сита і магнітні сепаратори що забезпечують повне уловлювання сторонніх включень. Кришка молоткової дробарки повинна мати блокування, що виключає можливість увімкнення дробарки при відкритій кришці.

Показники якості замісу та сусла

Вимоги до сусла, що використовується для оцукрювання та зброджування


№ п.п.

Назва

Одиниця вимірювання


Номінальне значення показника

1

Концентрація сухих речовин

%

16- 18

2

Температура

°С

28- 30

3

Концентрація водневих іонів

од. рН

5


Вимоги до замісу, що використовується для приготування сусла


№ п.п.

Назва показника

Номінальне значення показника

1

Концентрація сухих речовин, %

14-17

2

Температура замісу, 0С

40-45

3

рН замісу, од. рН

5,0-5,5


Санітарно-гігієнічні вимоги та вимоги безпеки до підпроцесу та технологічного обладнання

В зв'язку з тим, що виробництво спирту з крохмалевмісної сировини базується на. біохімічних процесах, які здійснюються мікроорганізмами, для ефективної реалізації технології першорядне значення має підтримка санітарних умов у виробництві.

Стіни і стеля в приміщенні механіко-ферментативної обробки зерна повинні підтримуватись в санітарному стані, який відповідає вимогам "Правил безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва" затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 100 від 2.04.1997р.


Прибирання пилу з поверхні обладнання, будівельних конструкцій, підлоги виробничого приміщення слід проводити позмінно. Крім позмінного прибирання, один раз в декаду проводиться загальне прибирання приміщень з видаленням пилу зі стін та вікон.

При роботі заводу по періодичній схемі зброджування сусла обладнання, яке працює в безперервному режимі (апарат-змішувач, проміжна ємкість, контактна головка, АГДФО, теплообмінник, насоси і трубопроводи) підлягає змінній санітарній обробці - один раз в три дні та генеральній дезинфекції разом з усім обладнанням - один раз в п'ятнадцять днів.

При проведенні змінної санітарної обробки:


  • припиняють доступ зерна на дробарки;

  • виключають систему подрібнення зерна;

  • припиняють доступ води в апарат-змішувач;

  • звільняють чанок замісу від маси, заливають його водою і якісно прокачують нею комунікацію через контактну головку. Закривають пар на контактну головку;

  • чистять дробарки, замивають течії водою через дисмембратор, зливаючи брудну воду в каналізацію;

  • виключають дисмембратор, насос подачі замісу на контактну головку;

  • миють ретельно чанок замісу: в чанок замісу до чистої води додають антисептик (каустичну соду), підігрівають розчин до температури 60-70°С і прокачують всі комунікації варильного, дріжджевого і бродильного відділень до тих пір, поки на вихо

При проведенні основної генеральної дезинфекції звільняють повністю від замісу та розрідженої маси все обладнання, включаючи три ємкості АГДФО, миють та задають антисептики. Промивку обладнання, крім АГДФО, здійснюють таким же чином, як і при змінній санітарній обробці.ді з теплообмінника не появиться чиста вода.

В АГДФО відкривають боковий люк і за допомогою миючої машини проводять очистку всередині апарата, після чого люк закривають.


Дезинфекцію та пропарювання обладнання, трубопроводів і насосів здійснюють за таким же принципом, як і при змінній санітарній обробці.

7. Культивування виробничих дріжджів

Цукри сусла зброджуються у спирт дріжджами Saccharomyces cerevisiae ,які є одноклітинними мікроорганізмами класу аскоміцетів (сумчастих грибів). Вони добре зброджують мальтозу, цукрозу, глюкозу і фруктозу, але не зброджують граничні декстрини. Дріжджі живуть і розмножуються в обмежених температурних межах і для нормальної їх життєдіяльності необхідна температура +29+30 °С. При дуже високій або дуже низькій температурах життєдіяльність дріжджів ослаблюється або зовсім припиняється. Розрізняють екзогенне і ендогенне живлення дріжджів: при екзогенному живленні речовини поступають у клітину із зовнішнього середовища, при ендогенному- дріжджі використовують (в основному при голодуванні) свої резервні речовини: глікоген, трегалозу, ліпіди, азотисті сполуки.

В спиртовому виробництві для зброджування сусла із крохмалевмісної сировини використовують активні сухі спиртові дріжджі (АССД) Ферміол або Сафдестил, отримані з Saccharomyces cerevisiae . Препарат являє собою мікрогранульовані сухі дріжджі, спеціально селекціоновані для спиртового виробництва, висушені до вологості 6-8 % і запаковані під вакуу­мом. Такі препарати зберігаються протягом року і більше , без зниження бродильної активності.

Вимоги до сусла, що використовується для розведення дріжджів:


№ п.п.

Назва

Одиниця вимірювання

Номінальне значення показника

1


Концентрація сухих речовин

%

16- 18

2

Температура

°С

28- 30

3

Концентрація водневих іонів

од. рН

5


Опис та технологічна схема підпроцесу приготування виробничих дріжджів

1. Сусло для приготування дріжджів з концентрацією сухих речовин 16-18 % (по цукроміру) відбирають у чергову дріжджанку із теплообмінника, де воно розхолодилось до температури 30 °С. Після заливу 1-2 м3 маси включається міксер і для оцукрення сусла в дріжджанку вносять ферментні препарати: Сан - Супер 360 L - 3 л або Сан - Супер 240 L -5 л. Процес оцукрення маси проводиться 1,5 години. Ступінь повноти оцукрення крохмалю визначається за йодною пробою. Колір краплі фільтрату сусла , змішаного з краплею йоду, повинен бути жовто-коричневого кольору.


  1. В якості азотного живлення вноситься карбамід з розрахунку 250-700 г на 1 м3 сусла .Сусло підкислюють сірчаною кислотою до кислотності 0,5 °. При цьому величина рН дріжджового сусла повинна бути в межах 4,2-3,8 од. рН, але не нижче 3,6.

  2. Для боротьби з інфекцією вносять антисептик НОБАК з розрахунку 0,5-1 г на 1 м3 маси.

  3. В якості фосфорного живлення вноситься ортофосфорна кислота в кількості 1 л на дріжджанку.
  4. Маса інтенсивно перемішується насосом протягом 15-20 хв. Сусло після перемішування засівають зрілими дріжджами в кількості 10% від його об'єму, перемішують знову 5 хв і залишають на бродіння, під час якого не допускають підвищення температури понад 35°С.


  5. При видимій густині виробничих дріжджів 1/2-1/3 від початкової концентрації сусла дріжджі вважають дозрілими. Від них відбирають засівні дріжджі для чергового вирощування в дріжджанці. Дріжджі, що залишились, передають в бродильний апарат. Зрілі дріжджі вводять в бродильний апарат одночасно з безперервно поступаючим суслом.

7. Приготування виробничих дріжджів із сухих спиртових дріжджів проводять з періодичністю 2 рази на місяць. Для зброджування сусла із крохмалевмісної сировини використовують активні сухі спиртові дріжджі (АССД) -Ферміол або Сафдестил, які задають з розрахунку 0,2 кг на 1 м3, поступово змішують з 10-15 л попередньо підготовленого вищеописаним способом сусла, витримують 10-15 хв для розброджування, задають в дріжджанку і перемішують. Дріжджогенерування ведуть при температурі 30-32 °С, а в літній період припускається підвищення температури до 34 °С.



<< предыдущая страница   следующая страница >>