refik.in.ua   1 2 3 4

5.Виразні засоби радіо

До виразних засобів радіожурналістики відносяться звучне слово, шуми і музика. Як четвертий засіб деякі дослідники журналістики відносять тишу. У радіоматеріалах інколи необхідна пауза (повна тиша), яка дає можливість осмислити, подумати, зрозуміти.

Основним виразним засобом радіожурналістики є мова, звучне слово. Журналіст повинен навчитися констатувати і доносити до слухачів факт, ув'язнений в тому або іншому мовному вислові.

Це передбачає вивчення основ логіки звучної мови. Для збагнення цієї логіки журналіст повинен йти від поступового приватного розбору окремих понять (складових частин текстового матеріалу) до аналізу всього текстового періоду в цілому. А потім слід визначити головне завдання, або логічну перспективу створення всього матеріалу – статті, інтерв'ю, інформаційної замітки, репортажу і так далі Отже, радіожурналіст повинен навчитися ясно, чітко, грамотно і послідовно передавати слухачам певні поняття, події факти.

Культура радіомови передбачає скрупульозну роботу над текстом, для того, щоб правильно, точно оперувати даним текстом, з яким він звертається до радіослухача Аналіз думки, яка міститься у тексті, дозволить змусити звучати текст не так, як він написаний, а так, як того вимагає його мовна логічна мелодія. Як відомо, будь-яке речення складається з головних – основних і допоміжних – службових слів. Уміння виділити опорні, основні слова за допомогою правильних наголосів, пауз до і після цих слів забезпечує ту інтонацію, яка дасть можливість почути не монотонну, утомливу для вуха, мову, а виразну, захоплюючу уяву мову.

Радіожурналіст повинен уміти розбивати текст на мовні відрізки, бо при правильному логічному читанні треба спиратися не на опорні слова, а на мовні періоди. В усній мові слово або декілька слів, що виражають одне бачення, – є мовний відрізок. Після кожного мовного відрізку важливо зробити паузу, аби в цій паузі дати слухачеві уявити собі об'єкт оповідання і його дію. Потрібно визначити тривалість таких пауз, оскільки це істотно впливає на зміст речення або мовного відрізанку. Кожен мовний відрізок організовує звучання складових його слів за допомогою наголосу. Мета наголосу полягає в тому, аби виділити найбільш важливі для донесення думки слова, що виражають суть того, про що говориться в тексті.


Для радіожурналіста дуже важливо володіти так званою логічною інверсією. Будь-яка перестановка слів у реченні, що замінює прямий по думці порядок слів, називається логічною інверсією. На відміну від багатьох західноєвропейських мов, українська мова допускає всілякі перестановки слів, мовних тактів, складів і цілих речень в складносурядних і складнопідрядних реченнях. Навчитися визначати її наявність необхідно, бо часто при порушенні прямого за логікою порядку слів інверсоване слово переносить з собою на нове місце звучання, властиве йому при прямому порядку слів, і утворює самостійний такт з власним наголосом.

Правильного звучання речення при інверсії можна досягти лише в результаті тренування на матеріалі прози, а потім і віршів, оскільки вони складніше і найчастіше побудовані на інверсіях. Одним з найважливіших компонентів мовної майстерності є уміння знаходити логічну перспективу публіцистичного або літературного твору, здатність виділити головне, не пропустивши при цьому, проте, другорядного.

Дуже часто і по радіо, і по телебаченню можна почути неправильно виголошене слово – це неприпустимо. Радіожурналіст повинен досконало володіти так званою орфоепією, або правильним вимовленням тих або інших слів. Написання і звучання одних і тих же слів сильно відрізняється один від одного. Час міняється, міняються і стиль мови, звучання слів і навіть розставляння наголосів. Тому словники правильної української мови і спеціальні словники для радіо і телебачення повинні стати настільними книгами для радіо - і тележурналістів.

Важливою стороною мовної майстерності є постановка голосових в'язок і дихання з опорою на діафрагму. Розробка сили, гнучкості і виразності голосу досягається цілою системою спеціальних вправ. Мова має бути легкою, плавною. До цього слід додати і тренування чіткості дикції на матеріалі прислів'їв, приказок, скоромовок, віршів, вимовних в різній тональності і ритмах.

Радіожурналіст має бути професіоналом, володіти специфічними знаннями, володіти особливими прийомами роботи, уміти зробити так, щоб живе людське слово зазвучало у всій своїй красі, глибині і образності. Справжній професіонал повинен зробити так, щоб його співбесідник «розкрився», аби слухачі зрозуміли і відчули авторський задум, основний вміст журналістського твору.


Шум – це природні безладні звукові коливання, які супроводжують майже кожну дію. Використання шумів також входить до числа найважливіших засобів виразності радіожурналістики. Шуми дозволяють створити ефект присутності, допомагають досить точно позначити місце дії, що надзвичайно важливе на радіо.

Музика також виступає ефективним засобом виразності. Музику неможливо передати словами, але вона створює поетичний світ образів, впливає на емоційне сприйняття матеріалу. Музика може прикрасити будь-який журналістський твір. Проте використання тієї або іншої мелодії в кожному випадку має бути осмисленим і виправданим. Тут все важливо: і гучність, і характер музики, її аранжування, звучання струнних, духових і інших інструментів, їх виконання соло або оркестрового виконання.

І хоча існують особливі професії музичного оформлювача і музичного редактора, журналіст повинен знати характер музичного оформлення свого репортажу, уміти підказати, пояснити мету і завдання звукового вмісту його сценарію.



<< предыдущая страница   следующая страница >>