refik.in.ua   1 2 3 4

Соціальна спільність людей, об’єднаних спільною трудовою діяльністю в рамках певної організації для досягнення спільної мети та пов’язані між собою відносинами співробітництва – це:

  1. суб’єкт управління;


  2. об’єкт управління;

  3. соціальна група;

  4. трудовий колектив.




  1. Які причини найчастіше призводять до виникнення неформальної групи?

  1. почуття причетності, потреба у допомозі;

  2. спільні інтереси;

  3. потреба в спілкуванні, симпатії, антипатії;

  4. всі перераховані причини.




  1. На які типи поділяються формальні групи в організації?

  1. управлінська команда, оперативний персонал, робітники;

  2. групи керівників, робочі групи та комітети;

  3. профспілка, мала соціальна група, трудовий колектив;

  4. “клубок”, “ланцюг”, “зірка”.




  1. До якого типу формальних груп належать працівники функціональних підрозділів?

    1. робочих груп;

    2. цільових груп (комітетів);

    3. груп керівників;

    4. неформальної групи.




  1. З яких етапів складається процес формування трудового колективу?

  1. початковий, становлення, стабілізації, консолідації, завершення;

  2. зародження, бурління, нормалізації, стабілізації, реорганізації;

  3. формування номінальної групи, формування активного ядра, виникнення ідейного співробітництва, досягнення зрілості;

  4. знайомство учасників, етап згуртованості, конфліктності, нормалізації стосунків, ідейного співробітництва .




  1. Які стадії притаманні процесу розвитку групи?

  1. утворення номінальної групи, асоціації, кооперації трудового колективу;
  2. знайомство, адаптація, групова збалансованість, нормальне функціонування;


  3. формування номінальної групи, активного ядра, виникнення лідера, досягнення зрілості;

  4. формування, психологічна напруженість, нормалізація, діяльність.




  1. Які головні ознаки притаманні існуванню неформальних груп?

      1. лідерство, неформальний контроль, психологічна сумісність між членами;

      2. позитивний психологічний мікроклімат, наявність одного лідера, невелика чисельність ;

      3. наявність соціального контролю, опір змінам та наявність неформальних лідерів;

      4. створюються за рішенням вищого керівництва для виконання певних функцій.




  1. Що таке управлінська команда?

  1. невелика чисельність працівників, що поділяють спільні цілі та цінності, приймають відповідальність за кінцеві результати;

  2. група спеціалістів, які належать до різних сфер діяльності та працюють спільно над вирішенням певних питань;

  3. будь-яка мала соціальна група, якій притаманна ознака психологічної сумісності її членів;

  4. спільність людей, які взаємодіють один з одним таким чином, що кожен впливає на інших і сам перебуває під їх впливом.




  1. В якій послідовності етапів здійснюється процес формування управлінської команди?

    1. знайомство, адаптація, збурення, групова збалансованість, нормальне функціонування, реорганізація;

    2. реорганізація, адаптація, збалансованість, нормальне функціонування, збурення;

    3. знайомство, збурення, нормальне функціонування, адаптація, групова збалансованість і реорганізація;

    4. збурення, реорганізація, знайомство, нормальне функціонування, адаптація, групова збалансованість.



  1. Який показник розраховується з метою визначення рівня організованості колективу?


  1. коефіцієнт плинності кадрів;

  2. коефіцієнт стабільності кадрів;

  3. індекс згуртованості;

  4. індекс інтеграції.




  1. Який показник розраховується з метою визначення здатності групи зберігати свою структуру як єдине ціле?

  1. частковий коефіцієнт плинності кадрів;

  2. коефіцієнт стабільності кадрів;

  3. індекс згуртованості;

  4. індекс інтеграції.




  1. Які чинники сприяють ефективній роботі групи?

  1. темперамент, характер, емоційність, конформізм, нонконформізм, конфліктність;

  2. потреби, установки, інтереси та ідеали працівників;

  3. розмір та склад, ролі та статус членів, згуртованість, групові норми, конфліктність;

  4. здібності, навички, біологічні характеристики, соціальні ролі, соціальний статус членів.




  1. На які різновиди поділяються трудові колективи за рівнем згуртованості?

  1. згуртовані, розгруповані, роз’єднані;

  2. конфліктні, неконфліктні, розчленовані;

  3. демократичні, автократичні, ліберальні;

  4. значно згуртовані, малозгуртовані, незгуртовані.




  1. На які види поділяється соціально-психологічний клімат колективу підприємства?

    1. всі відповіді вірні;

    2. здоровий і нездоровий;

    3. сприятливий і несприятливий;

    4. позитивний і негативний.




  1. Який фактор сприяє груповій згуртованості осіб?

  1. відокремленість інтересів та цілей членів групи;

  2. конфронтація між працівниками організації;
  3. дисципліна та певний порядок у діяльності ;


  4. психологічна сумісність членів групи.




  1. Яким колективам притаманна стабільність складу, підтримка дружніх контактів у роботі та вільний час та високий рівень трудової дисципліни?

  1. роз’єднаним;

  2. згуртованим;

  3. жіночим;

  4. розчленованим.




  1. Яка узагальнююча характеристика колективу свідчить про рівень його розвитку?

  1. внутрішньоколективна згуртованість;

  2. рівень освітньо-професійної підготовки працівників;

  3. соціально-демографічний поділ;

  4. ціннісно-орієнтаційна єдність поведінки працівників.




  1. На які види поділяється соціально-психологічний клімат трудового колективу?

    1. всі відповіді вірні;

    2. здоровий і нездоровий;

    3. сприятливий і несприятливий;

    4. позитивний і негативний.




  1. Управління соціальним розвитком колективу організації – це:

  1. безперервне удосконалення освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу організації;

  2. сукупність способів, прийомів та процедур, що дозволяють вирішувати соціальні проблеми на науковій основі;

  3. моніторинг кадрових процесів та прийняття ґрунтовних організаційних рішень на його основі;

  4. процес прогнозування та планування кадрової роботи на підприємстві.




  1. З яких розділів складається план соціального розвитку колективу організації?

  1. удосконалення соціальної структури колективу; гарантії життєвого рівня; підвищення соціальної активності працівників;
  2. удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров’я працівників; удосконалення рівня матеріального забезпечення;


  3. удосконалення стосунків між працівниками та покращення соціально-психологічного клімату;

  4. підвищення якості трудового життя персоналу; удосконалення виробничих та побутових умов праці на підприємстві.




  1. Що таке ділове оцінювання персоналу?

  1. процес встановлення відповідності якісних характеристик персоналу вимогам посади або робочого місця;

  2. порівняння здібностей різних кандидатів на посаду і вибір найбільш придатного до неї;

  3. оцінювання професійних можливостей персоналу;

  4. пошук найефективнішої кандидатури, якості якої максимально точно задовольняють вимоги даної посади.




  1. На які види поділяється процес ділового оцінювання персоналу?

      1. попередній, поточний та завершуючий;

      2. об’єктивний та суб’єктивний;

      3. оцінювання кандидата на вакантну посаду та поточне періодичне оцінювання співробітників організації;

      4. оцінювання керівниками, колегами по роботі, підлеглими та самооцінювання.




  1. Що є основними критеріями оцінювання працівників?

  1. цілеспрямованість, дружні стосунки з керівництвом, моральні якості, потенційні здібності працівників;

  2. професійні знання та навички, моральні якості, ділові та організаторські здібності;

  3. індивідуальні якості, професійні здібності, рівень потреб та мотивації до праці;

  4. професійні знання, вміння, організаторські якості, самовпевненість працівників.




  1. До основних груп показників ділового оцінювання персоналу належать такі:

  1. ефективності, результативності, продуктивності;
  2. результативності праці, професійної поведінки, особистих якостей;


  3. працездатності, терплячості, надійності;

  4. загальні, спеціальні, планові, прогнозовані.




  1. На які дві групи поділяються методи ділового оцінювання персоналу?

  1. первинні та вторинні;

  2. традиційні та нетрадиційні;

  3. внутрішні та зовнішні;

  4. поверхові та доскональні.




  1. Хто здійснює оцінювання за “методом незалежних суддів”?

  1. декілька (5-7) осіб, які вперше бачать оцінюваного;

  2. спеціальна суддівська комісія;

  3. опоненти та прихильники оцінюваного у рівній кількості;

  4. будь-які особи, які постійно контактують з оцінюваним в процесі спільної діяльності.




  1. Що визначає поняття «атестація персоналу»?:

  1. процес перевірки знань всіх категорій працівників організації;

  2. традиційний метод оцінювання персоналу спеціально створеною комісією організації із застосуванням стандартних критеріїв;

  3. визначення рейтингу та статусної позиції працівника в організації;

  4. діяльність, що здійснюється з метою вивільнення персоналу або переміщення на вищу посаду.




  1. Який вид атестації повинен обґрунтовувати потребу у використанні працівника на основі результатів його адаптації?

  1. атестація при просуванні по службі;

  2. атестація при переведенні в інший структурний підрозділ;

  3. проміжна атестація;

  4. атестація по закінченню випробувального терміну.




  1. Як часто за законодавчим положенням повинне проводитися засідання атестаційної комісії в організації?

  1. 1 раз на рік;
  2. не менше 2-х разів на рік;


  3. 1 раз на 5 років;

  4. у разі виникнення необхідності.




  1. Які категорії працівників не підлягають проведенню чергової атестації?

  1. висококваліфіковані спеціалісти;

  2. керівники вищого рівня управління;

  3. спеціалісти-інженери, допоміжний персонал;

  4. молоді спеціалісти, жінки, які знаходяться у відпустці по догляду за дітьми до 3-х років.




  1. З яких етапів складається процес проведення атестації?

  1. не поділяється на етапи;

  2. первинний, вторинний, етап завершення;

  3. знайомство з кандидатами; оцінювання їх поведінки та якостей; підведення підсумків та застосування санкцій;

  4. підготовчий; оцінювання працівника та його трудової діяльності; проведення атестації та прийняття рішення за її результатами.




  1. За який час до початку атестації працівники повинні бути попереджені про терміни її проведення?

  1. за 2 місяці до початку;

  2. за 1 тиждень;

  3. не менш ніж за місяць;

  4. попереджати не обов’язково.




  1. Які види оцінок використовуються для осіб, які проходять атестування?

    1. “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”;

    2. “добре”, “задовільно”, “незадовільно”;

    3. “відповідає посаді”, “частково відповідає посаді”, “не відповідає посаді”;

    4. “підвищити посадовий оклад”, “понизити посадовий оклад”, “здійснити надбавки (знижки) до посадового окладу”.




  1. Який документ підтверджує проходження працівниками четвертого етапу атестаційної процедури?

  1. атестаційний протокол;

  2. атестаційне підтвердження;


  3. атестаційна картка;

  4. жодного документу не складається.




  1. Що визначає професійний розвиток персоналу?

  1. процес підготовки працівників до виконання ними нових завдань, зайняття нової посади та вирішення нових проблем;

  2. просування по службі з умовою зміни сфери діяльності в межах окремих функціональних підрозділів;

  3. зайняття такої посади, що забезпечує адекватну до якостей працівника заробітну плату;

  4. поступова впрацьованість працівника в робітниче середовище.




  1. Що може бути критерієм вибору виду навчання для працівника?

  1. чисельність працівників, яких потрібно навчати;

  2. доходи (економічні результати) і витрати на навчання;

  3. методика проведення навчання;

  4. очікуваний результат і можливість контролю за процесом навчання.




  1. На які основні групи поділяється процес навчання персоналу?

  1. навчання кадрів, переміщення та ротація;

  2. навчання без відриву від виробництва, передача провідного досвіду, перепідготовка кадрів;

  3. заочне навчання, ротація, підготовка кадрів;

  4. підготовка кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.




  1. На які дві основні групи поділяються методи навчання персоналу?

  1. групове та індивідуального навчання;

  2. навчання на робочому місці та поза робочим місцем;

  3. заочне навчання та без відриву від виробництва;

  4. попереднє навчання та перспективне навчання.




  1. Які є методи навчання працівників на робочому місці?

  1. самоосвіта, вирішення практичних ситуацій, проведення семінарів та лекцій, рольові ігри;


  2. копіювання, наставництво, інструктаж, підготовка в проектних групах;

  3. інструктаж, тренінги, самостійне навчання, ділові та рольові ігри, навчальні кіно- та відеофільми;

  4. метод мозкової атаки, програмовані курси професійного навчання, виконання функцій дублера.




  1. Які є методи навчання працівників поза робочим місцем?

  1. навчальні ситуації; виробничий інструктаж, ротація персоналу, обмін досвідом;

  2. заочне навчання, проведення семінарів, тренінги та ділові ігри, семінари та робочий інструктаж;

  3. читання лекцій, програмовані курси навчання, ділові ігри, робоча група, моделювання;

  4. навчання без відриву від виробництва, проходження спеціалізованих курсів, тренінги, самоосвіта.




  1. Що означає поняття “ротація” кадрів?

  1. пояснення прийомів роботи досвідченими працівниками;

  2. об’єднання персоналу у певні групи для проходження ними навчання;

  3. послідовна робота на різних посадах, в тому числі і в інших підрозділах;

  4. навчання для підвищення загальної кваліфікації.




  1. Який метод навчання є найбільш близьким до реальної професійної діяльності?

  1. кейси;

  2. інструктаж;

  3. ділові ігри;

  4. лекція.



  1. Яке визначення поняття «кар’єра» є найбільш вичерпним?

  1. зміна посад у бік їх зростання протягом індивідуальної трудової діяльності людини.

  2. індивідуально усвідомлена позиція і поведінка індивідуума, пов’язана з трудовою діяльністю протягом його працездатного віку;
  3. діяльність індивідуума, напрямлена на підвищення соціального і матеріального статусу у суспільстві.


  4. індивідуальні заходи особи, що здійснюються нею з метою підвищення по службовій ієрархії.




  1. На які етапи можна умовно поділити кар'єрний шлях працівників?

  1. становлення, збереження, стабілізації, пенсійний, кінцевий

  2. попередній, становлення, збереження, завершення, пенсійний;

  3. початковий, становлення, консолідації, завершення, останній;

  4. первинний, вторинний, етап консолідації та пенсійний.




  1. Які в управлінні персоналом розглядаються основні моделі кар’єри працівника?

  1. “трамплін”, “сходи”, “роздоріжжя”, “змія”;

  2. “собака”, “зірка”, “дійна корова”, “важкі діти”;

  3. “послідовна”, “однопроменева”, “кругова”, “виноградне гроно”;

  4. “схід”, “захід”, “північ”, “південь”




  1. Які є види ділової кар’єри персоналу?

  1. внутрішньоорганізаційна, спеціалізована, полога;

  2. вертикальна, прихована (відцентрова), стимульована;

  3. спеціалізована, східчаста, міжорганізаційна, доцентрова;

  4. вірна відповідь відсутня.




  1. Що означає поняття “вертикальна кар’єра”?

    1. переміщення в іншу функціональну сферу діяльності зі збереженням попередньої заробітної плати;

    2. зайняття посади більш високого рівня без підвищення оплати праці;

    3. перехід до іншої організації з одночасним підвищенням статусу та заробітної плати;

    4. підняття працівника на більш високий щабель структурної ієрархії, що супроводжується більш високим рівнем оплати праці.




  1. Що таке кадровий резерв?
  1. кадри, яких готують для роботи в промисловості або в інших галузях народного господарства;

  2. група працівників організації, які володіють здібностями до управлінської діяльності та пройшли цільову підготовку;

  3. професійно підготовлені працівники для роботи на керівних посадах;


<< предыдущая страница   следующая страница >>