refik.in.ua   1 2 3 4

Методи формування доходів держав.
  • Поняття податкової системи.
  • Поняття податкової політики і основні критерії її проведення.


  • Наукові основи побудови оптимальної податкової системи.

  • Принципи оподаткування.


    Методи формування доходів держав
    Перш ніж дати визначення поняттю податкова система і розглянути основи її побудови, слід звернути увагу на те, що державні доходи можуть формуватись різними методами, серед яких саме податковий має найбільше бюджетне значення. Відповідно до бюджетної класифікації в Україні доходи бюджету поділяють на: податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

    До податкових доходів було віднесено передбачені ПКУкраїни загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові плати.

    Неподатковими надходженнями визнаються:

    1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

    2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

    3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

    4) інші неподаткові надходження.

    До доходів від операцій з капіталом віднесено кошти, які отримує держава від продажу землі, майна та нематеріальних активів, що належать державі.

    Трансферти-це кошти, одержані від інших органів державної влади (тобто перерозподіл бюджетних коштів між різними субєктами бюджетної системи в межах України), інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

    За недостатністю коштів, які отримує держава за рахунок вищеназваних доходів, для фінансування видатків можуть використовуватися грошова емісія або залучатись запозичені кошти.

    Запозичення коштів у фізичних і юридичних осіб державою відбувається у формі випуску державних позик, розміщення державних цінних паперів або кредитів. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок запозичених коштів не має таких інфляційних наслідків, як грошова емісія, оскільки не відбувається зростання грошової маси: на державні потреби витрачаються запозичені тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб. Але при досягненні державними займами значного розміру вони можуть негативно впливати на обсяги інвестицій, а також сприяти збільшенню податкового навантаження у майбутньому для їх погашення.

    Поняття податкової системи
    В умовах існування ринкових відносин та різних форм власності, коли державна власність не має домінуючого значення, основним методом формування доходів держави є податки, які в тій чи іншій країні складають податкову систему.

    Система оподатковування являє собою сукупність податків і зборів, у бюджети і державні цільові фонди, що спрямовуються у встановленому законами порядку.

    Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових плат і внесків у бюджети різних рівнів, платників податків і органів, що здійснюють контроль за правильністю числення, повнотою і своєчасністю їхньої сплати у встановленому законом порядку.

    Істотними умовами оподатковування, що характеризують податкову систему в цілому, є:

    - порядок встановлення і введення в дію податків;

    - види податків;

    - права й обов'язки платників податків;

    - порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;

    - відповідальність учасників податкових відносин.
    Поняття податкової політики і основні критерії її проведення
    Податкова політика держави – це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави.

    Основними принципами податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна справедливість.


    Цілі податкової політики

    Фіскальна

    (мобілізація частини створеного ВВП держави до централізованого державного фонду для фінансування витрат держави)

    Економічна

    (вплив на економічну систему через податковий механізм з метою проведення структурних змін суспільного відтворення, перерозподілу ВВП та ВНД)


    Залежно від механізмів реалізації податкову політику держави поділяють на два типи — дискреційну і не дискреційну. Залежно від величини податкового тиску на виробників та споживачів ВВП її поділяють на три типи — справляння максимальних податків; помірну; високого рівня податкових стягувань з одночасним поверненням сплачених платежів через систему соціальних пільг та субсидій.

    Податкова політика держави включає такі обов´язкові заходи:


    • розробка стратегії та відповідної теорії розвитку податкової системи з проведенням всіх необхідних наукових розрахунків;

    • визначення напрямів, принципів та порядку оподаткування;

    • розробку заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей у економічній, політичній та соціальній сферах розвитку держави.

    головними напрямами податкової політики за сучасних умов є:

    • створення передумов для динамічного розвитку підприємств та галузей підприємств економіки країни;

    • прискорення процесів формування реального власника в усіх галузях національної економіки;

    • розширення сфери малого бізнесу;

    • підвищення добробуту населення за рахунок спрямованості бюджетних видатків;
    • оптимізація співвідношення між фінансовими ресурсами, мобілізованими до бюджетів різних рівнів, і грошовими засобами, що залишаються в розпорядженні юридичних та фізичних осіб;


    • посилення ролі прямих податків, зокрема, податку на прибуток та на використовувані ресурси, запровадження податку на власність, скорочення непрямих податків, передусім, універсальних акцизів;

    • підвищення ролі місцевих податків;

    • застосування економічних важелів для обмеження товарообмінних операцій.

    Наукові основи побудови оптимальної податкової системи
    Ширше тра­ктується система оподаткування. Це сукупність податків і пла­тежів, а також принципів, методів та засобів справляння і конт­ролю за їх надходженням до централізованих фондів.

    Незважаючи на різноманітність податкових систем у різних країнах світу, існують принципи, які забезпечують загальнонаукові основи побудови податкової системи:

    1)  принцип вигоди та адміністративної зручності;

    2)  принцип платоспроможності;

    3)  принцип визначальної бази.

    Принцип вигоди та адміністративної зручності полягає у тому, що втрати внаслідок сплати податків мають бути сумірни­ми з тими вигодами, які платники отримують за рахунок фінан­сованих із податкових надходжень потреб і суспільних благ. Суть адміністративної зручності у тому, що податкова система має бути максимально зручною для податкоплатників і держави з точки зору організації податкової роботи.

    Принцип платоспроможності декларує, що податковий тягар (величина податкових зобов'язань) має бути чітко визначений відповідно до платоспроможності податкоплатника (розміру до­ходів, обсягів споживання, майнового стану). Ця рівність можлива за умови використання прогресивних ставок в оподаткуванні.

    Принцип визначальної бази означає, що податкова система в країні повинна формуватися не хаотично, а згідно з певною соці­ально-економічною доктриною. Кількісним виміром є прогнозна величина видатків бюджету. У бюджетному плануванні, і зокре­ма плануванні податкових надходжень, повинна бути чітка по­слідовність:


    Пр. Б → Пл. Д  → Пл. В,

    де Пр. Б — прогнозований обсяг зведеного бюджету; Пл. Д — запланований обсяг доходів; Пл. В — плановий обсяг видатків.
    Принципи оподаткування
    Податкове законодавство ґрунтується на таких принципах:


    1. загальність оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим

    Кодексом, законами з питань оподаткування та митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

    1. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової

    дискримінації - забезпечення однакового підходу до усіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

    1. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення

    податкового законодавства;

    1. презумпції правомірності рішень платника податку у випадку коли норма закону

    чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

    1. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням

    необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

    1. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до

    платоспроможності платників податків;

    1. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень

    від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;


    1. нейтральність оподаткування−установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

    2. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть

    вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного періоду;

    1. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та

    зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

    1. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому

    рівні усіх обов’язкових елементів податку.
    Питання для самоконтролю:

    1. Значення податкової політики в регулюванні економіки держави?

    2. На яких принципах ґрунтується система оподаткування в державі?

    3. Основні напрями податкової політики?


    Рекомендована література:

    1. Податковий Кодекс України (ст.4)

    2. Мельник П.В. Податкова політика України: навч. посібник. К.: Знання України, 2001. (ст.. 75−88)


    Тема 4. Організація податкової служби і податкової роботи



  • << предыдущая страница   следующая страница >>