refik.in.ua 1
Тема 8. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРИСТУВАННЯ СЛУЖБОВИМИ ЖИТЛОВИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ ТА ГУРТОЖИТКАМИ


1. Визначення категорій “службове житлове приміщення” та “гуртожиток”.

2. Надання службових житлових приміщень і гуртожитків.

3. Суб’єкти права користування житлом спеціального призначення.

4. Підстави припинення права користування житлом спеціального призначення.

Методичні рекомендації

1. Для визначення категорій “службове житлове приміщення” та “гуртожиток” слід звернутися до нормативної бази, що наводиться у ст. 118 Житлового кодексу та у Постанові Ради Міністрів УРСР № 88 від 02 лютого 1988 р.

Необхідно підкреслити момент надання приміщенню статусу службового та його скасування, оскільки будинки державного і громадського житлових фондів вважаються службовими з часу винесення відповідного рішення виконавчими органами районної, міської, районної в місті рад, а також з’ясувати вимоги, що ставляться до цих помешкань.

Правове визначення поняття гуртожитку наводиться у ст. 127 Житлового кодексу та Постанові Ради Міністрів УРСР № 208 від 03 червня 1986 р., відповідно до яких гуртожитки — це призначені для проживання одиноких громадян приміщення, якими спільно користуються кілька осіб, що не перебувають у сімейних стосунках, або приміщення, призначені для проживання окремих сімей. Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Обов’язково слід звернути увагу на те, що житлові будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті чи державній адміністрації відповідної ради, і якщо такої реєстрації не було, будинок не має статусу гуртожитку.

2. Необхідно чітко розрізняти гуртожитки, службові житлові приміщення за їх призначенням, оскільки порядок надання житла службового призначення різний, тож встановлено і різний порядок виселення. Згідно зі ст. 127 Житлового кодексу під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, а під службові житлові приміщення, як правило,


окремі квартири. Організація і будівництво гуртожитків декілька років тому були обумовлені головним чином неможливістю забезпечення всіх, хто потребує житла, громадян окремими житловими приміщеннями, тоді як “службові” житлові приміщення виділяються в міру необхідності певним категоріям громадян.

Питання про надання службових житлових приміщень і гуртожитків слід розглядати шляхом порівняння надання службових житлових приміщення та гуртожитків, який в багатьох моментах збігається, хоча має певні відмінності. Для цього варто детально проаналізувати порядок надання службових житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду і користування ними, що визначається Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04 лютого 1988 р. та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03 червня 1986 р. і звернути увагу на певні особливості надання житла спеціального призначення, документи, необхідні для отримання такого житла, правові підстави для вселення, вимоги, що висуваються до житлових приміщень спеціального призначення, розміри житлової площі, гарантії дотримання прав членів сім’ї, час, порядок надання житла тощо.

3. Питання про суб’єктів права користування житлом спеціального призначення безпосередньо випливає з попереднього. Житлові права та обов’язки громадян, що мешкають у службових житлових приміщеннях та гуртожитках, іноді відрізняються через те, що вони надаються категоріям громадян, котрі мають різне правове становище.

Оскільки житло спеціального призначення — це житло, призначене для тимчасового проживання сімей або одиноких громадян, які мають право на укладення договору найму житла спеціального призначення, слід визначити коло громадян, які мають право на таке житло, їхні права й обов’язки та особливості порядку користування таким житлом.

При цьому слід зазначити, що наймачі житлового приміщення спеціального призначення і члени їхніх сімей користуються приміщеннями з деякими обмеженнями, оскільки на них не поширюються правила ст. 73, 79–83, 85, 90, ч. 6, ст. 101, 103–106 Житлового кодексу.


Окремо можна розглянути Постанову Кабінету Міністрів України № 37 від 04 лютого 1988 р. “Про службові житлові приміщення”, якою затверджено перелік категорій працівників, котрим може бути надано службові помешкання. Зазначеним переліком передбачено можливість надання службових приміщень особам, робота яких пов’язана із забезпеченням життєдіяльності та обслуговування об’єктів, що мають державне значення, забезпеченням нормальної діяльності окремих підприємств, установ, організацій.

4. Підстави припинення права користування житлом спеціального призначення слід класифікувати за такими ознаками:

1. У добровільному, примусовому (судовому) порядку.

2. Виселення у разі капітального ремонту, знесення, переобладнання житла.

3. Виселення з наданням або без надання іншого житла.

4. Виселення зі службового житла чи гуртожитку.

При розгляді окремих груп необхідно виявити особливості припинення права користування житлом спеціального призначення порівняно із загальними підставами припинення договором найму житлового фонду.
Завдання до теми 8 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРИСТУВАННЯ СЛУЖБОВИМИ ЖИТЛОВИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ ТА ГУРТОЖИТКАМИ
Задача № 1. Харківський тракторний завод подав позов до суду на слюсаря збирального цеху Кононенка про виселення зі службового житлового приміщення у зв’язку зі звільненням за власним бажанням.

Заперечуючи проти позову, Кононенко посилався на те, що займана ним квартира надавалася йому як звичайна в новозбудованому будинку, а до службових була віднесена рішенням виконкому через рік після вселення, про що він дізнався після подання позову.

Крім того, він посилався і на те, що до складу його сім’ї входить мати, інвалід II групи, яка хоча й не прописана в квартирі, але постійно з ним проживає як член сім’ї, а тому, відповідно до ст.125 Житлового кодексу, виселення без надання іншого помешкання не припускається.

Контрольні питання


1. Яких осіб не може бути виселено зі службових житлових приміщень без надання іншого помешкання?

2. Чи має значення термін, протягом якого Кононенко працював на підприємстві? Чи може цей термін перериватися?

3. Чи можуть бути взяті до уваги доводи Кононенка?
Задача № 2. Завод “Ленінська кузня” звернувся з позовом до суду про виселення громадянина Мікули як такого, що самовільно вселився в займане житло.

Громадянин Мікула заперечував проти позову і звернувся із зустрічним позовом про визнання права користування службовим приміщенням. На підтвердження своїх вимог Мікула зазначив, що працює слюсарем-сантехніком з 1991 р. і належить до категорії працівників, яким може бути надане службове житло. На підставі листа начальника житлово-комунального господарства від 28.09.1996 р. його було вселено в спірну квартиру з розрахунком, що в подальшому йому видадуть ордер і пропишуть. 1998 р. цю квартиру було включено до складу службових.
Контрольні питання

1. Чи набув житлових прав громадянин Мікула на житло спеціального призначення?

2. Чи може бути задоволений позов заводу?

3. Яке рішення має ухвалити суд?
Задача № 3. Громадянинові Денисову із сім’єю з чотирьох осіб для відселення зі службового помешкання як особі, що працювала понад 10 років на залізниці, надано двокімнатну квартиру площею 31,5 кв. м. Відмовляючись від її одержання, Денисов зазначав, що службове житло, яке він займає, складається з трьох кімнат площею 40 кв. м, тому для відселення має бути надана не менша житлова площа.
Контрольні питання

1. Яким вимогам має відповідати житло, що надається?

2. Чи може бути примусово виселений Денисов і в якому порядку?

3. Чи обґрунтовані вимоги Денисова?

Задача № 4. Громадянин Мицик після розлучення з дружиною, яка, залишивши службове житло, виїхала до іншого населеного пункту, на вимогу житлово-експлуатаційного відділу металургійного комбінату звільнити помешкання відповів відмовою, пояснивши, що відповідно до ст. 125 Житлового кодексу він має на утриманні неповнолітню дитину. Мицик просив надати йому інше упорядковане помешкання.


Контрольні питання

1. Чи належить Мицик до одиноких осіб, яким згідно зі ст. 125 Житлового кодексу встановлено пільги при виселенні зі службових житлових приміщень?

2. Чи має Мицик право на житло?

3. Чи задовольнятиме вимогам законодавства ситуація, коли Мицика буде виселено в інше помешкання, але без централізованого водопостачання?

Задача № 5. У громадянина Крамаренка склалися неприязні стосунки з Цурканом, з яким він мешкає в одній кімнаті гуртожитку. У Крамаренка почали зникати особисті речі, про що було подано відповідні заяви до органів внутрішніх справ. Цуркан обіцяв Крамаренка побити. Для улагодження ситуації Крамаренку надано інше ліжко-місце в цьому ж гуртожитку.

Оскільки переселятися Крамаренко відмовлявся, підприємство подало до суду позов про примусове виселення з гуртожитку.

Контрольні питання

1. Чи може за цих підстав Крамаренко бути виселений з гуртожитку?

2. Які особи не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого житла?

3. В якому порядку і як має бути розв’язаний спір?

Задача № 6. Аспірантці Сафроновій для навчання в Інституті підвищення кваліфікації провідних фахівців народного господарства надано кімнату в гуртожитку. Через деякий час адміністрація Інституту почала вимагати звільнити гуртожиток, оскільки Сафронова влаштувалась на роботу до комерційного банку. Інститут подав позов до місцевого суду про її виселення без надання іншого житла. Заперечуючи проти позову, Сафронова повідомила, що вона не перериває навчання і продовжує навчатися на заочному відділенні аспірантури і тому не може бути виселена з гуртожитку.

Контрольні питання

1. Чи підлягають задоволенню вимоги Інституту?

2. В яких випадках припускається виселення з гуртожитків без на-

дання іншого житла?

3. Які обставини мають бути з’ясовані в судовому засіданні?

Задача № 7. Житлово-експлуатаційна контора фабрики “Глуздів” подала позов до суду на громадянина Соловйова про виселення з гуртожитку як такого, що звільнився з роботи за власним бажанням.


Заперечуючи проти позову, Соловйов зазначав, що справжньою причиною звільнення була відмова керівництва надати іншу роботу, оскільки обов’язки двірника за станом здоров’я він виконувати не може і, за висновком лікарсько-консультативної комісії, його мали перевести на легшу роботу.

Контрольні питання

1. Чи мають у цьому випадку значення доводи Соловйова?

2. Чи можуть бути задоволені вимоги про його виселення?

3. Які рішення має ухвалити суд?
Задача № 8. Громадянин Дорошенко подав позов до суду з вимогою передачі ЖЕКом у його користування на підставі ст. 54 Житлового кодексу кімнати, що звільнилася в квартирі у зв’язку з виїздом наймача до іншого місця проходження військової служби.

Заперечуючи проти задоволення таких вимог, ЖЕК послався на те, що зазначене житло є службовим, а кімната передана військовій частині з державного житлового фонду, тому правила ст. 54 Житлового кодексу на цю житлову площу не поширюються.

Контрольні питання

1. Чи має право наймач державного житлового фонду Дорошенко

на приєднання службового житла?

2. Чи обґрунтовані заперечення ЖЕКу?

3. Як розв’язати справу?