refik.in.ua 1
СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА 3


Тривалість розв’язання: 2 години.

Структура задачі:

а. характеристика ситуації (вихідні дані)

Впровадження комплексу оздоровчих заходів на переробному підприємстві призвело до зниження захворюваності та випадків виробничого травматизму. Вихідні дані наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Заходи

Одиниці вимірювання

Кількість

1. Втрати робочого часу на протязі року через тимчасову непрацездатність, зумовлену несприятливими умовами праці:

– до запровадження заходів, Н1

– після впровадження заходів, Н2


дн.

дн.


12000

8000

2. Виплата допомоги через тимчасову втрату працездатності

грн

42000

3. Виплати, пов’язані з виробничим травматизмом та профзахворюваннями (

грн


2500

4. Виплата пенсій по інвалідності

грн

2560

5. Витрати на придбання медичного обладнання та медикаментів

грн


340

6. Витрати на санаторно-курортне лікування

грн

2400

7. Річний фонд робочого часу одного працівника, Ф

дн.


230

8. Розрахункова середньоспискова чисельність працівників, Чср

осіб

3968

9. Одноразові витрати на впровадження заходів, Вод

грн

62700

Примітка: нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності(Ен) кадрових заходів становить 0,16, нормативний термін окупності (Тн) – 6,2 роки
в. завдання

1. На підставі яких нормативно-правових документів здійснюється регулювання поліпшення умов праці та зменшення виробничого травматизму й професійних захворювань, підвищення рівня соціального захисту потерпілих на виробництві працівникам галузевих об’єднань підприємств харчової і переробної промисловості агропромислового комплексу України та які соціально-оздоровчі заходи передбачені відповідними документами?

2. На кого покладається відповідальність за дотримання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці? За рахунок яких джерел здійснюється фінансування профілактичної роботи, всіх заходів з охорони праці та яким чином це здійснюється?

3. Визначити економічну ефективність запроваджених заходів, користуючись наведеними даними в таблиці 1.

Розв’язок

1 завдання. На підставі Галузевої Угоди між Міністерством аграрної політики та продовольства України, галузевими об’єднаннями підприємств харчової і переробної промисловості та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011–2013 роки, зареєстрованої Міністерством праці та соціальної політики України (Реєстровий номер 10 від 08 лютого 2011 року), а також законів України «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання» здійснюється регулювання поліпшення умов праці та зменшення виробничого травматизму й професійних захворювань, підвищення рівня соціального захисту потерпілих на виробництві працівникам галузевих об’єднань підприємств харчової і переробної промисловості агропромислового комплексу України.


Згідно цих нормативно-правових документів передбачені наступні заходи:

1. Визначити, що особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників, робота яких безпосередньо пов’язана з обслуговуванням населення та об’єктів підвищеної небезпеки, встановлюються колективними договорами і угодами.

2. Домогтися включення до Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2010-2015 роки розділу щодо розробки та використання заходів по забезпеченню безпечних умов праці в агропромисловому комплексі та безумовного виконання запланованих заходів.

3. Підтримувати та заохочувати ініціативи щодо поширення екологічно чистих технологій виробництва продукції харчової та переробної промисловості та запроваджувати механізми їх стимулювання.

4. Розробити Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2010-2015 роки та домогтися її виконання, визначивши як пріоритетні напрями з питань охорони праці:

– опрацювання нормативно-правових актів;

– організація навчань і перевірку знань.

5. Здійснювати постійний контроль та періодичний аналіз стану охорони праці, аварійності та травматизму на підприємствах. Розробляти заходи по запобіганню найбільш характерних аварій і нещасних випадків на виробництві, на спільних засіданнях розглядати питання щодо стану охорони праці, вносити пропозиції про підвищення відповідальності керівників за низький рівень контролю за технологічною та трудовою дисципліною.

6. З метою забезпечення належного рівня правової підготовки Сторін колективних договорів і угод, здійснення ефективного контролю за додержанням законодавства щодо охорони праці, щорічно організовувати для представників власників і Профспілки навчання за місцем роботи.

7. Щорічно вносити відповідні пропозиції щодо галузевих страхових тарифів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.


8. Під час укладення колективних договорів підприємств, установ і організацій усіх форм власності рекомендувати включати до розділу «Охорона праці та здоров’я»:

– зобов’язання роботодавця щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства;

– перелік робіт, де через умови виробництва працівнику не можна встановити перерву для відпочинку і харчування та передбачати створення можливостей для прийняття їжі працівниками, зайнятих на таких роботах.

9. Надавати на запит первинних організацій профспілки інформацію про здійснення заходів на конкретних підприємствах щодо:

– належної організації соціально-побутового забезпечення працівників (організація гарячого харчування, робота санітарно-побутових приміщень);

– проведення згідно із законодавством медичних оглядів працівників та своєчасного і повного виконання рекомендацій заключного акта за
результатами періодичного медичного огляду працівників;

– своєчасного проведення атестації робочих місць та надання
працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.

2 завдання. Відповідальність за дотримання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці покладається на Роботодавця, що згідно з вимогами Закону України «Про охорону праці» повинен забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці, впровадити на підприємствах усіх форм власності системи управління охороною праці, для чого:

– вжити заходів по кадровому забезпеченню підприємств спеціалістами з охорони праці, підготовки та підвищення їх кваліфікації;

– забезпечити виконання необхідних профілактичних заходів, впроваджувати у виробництво безпечні технології, нову техніку з метою створення здорових та безпечних умов праці і відпочинку;

– забезпечити проведення інструктажу, навчання для працівників, спеціального навчання і перевірки знань на роботах з підвищеною небезпекою, не рідше одного разу на три роки та перевірку знань для посадових осіб.


Фінансування профілактичної роботи, всіх заходів з охорони праці здійснювати за рахунок наступних джерел:

– для підприємств усіх форм власності, що використовують найману працю;

– 0,5% від суми реалізованої продукції, для бюджетних організацій - 0,2% від фонду оплати праці (ст.19 Закону України «Про охорону праці»);

– за рахунок валових витрат згідно з Переліком засобів та заходів з охорони праці (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994);

– за рахунок амортизаційних відрахувань (ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства");

– за рахунок Фонду виробничого розвитку, який формується за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.

Вчасно і в повному обсязі проводити атестацію робочих місць з умов праці. Результати використати для розробки заходів по приведенню виробничого середовища і характеру праці у відповідність із стандартами безпеки праці, санітарними нормами та правилами, а також для встановлення пільг, компенсацій, гарантованих державою (лікувально-профілактичного харчування, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі (ст.7 Закону України «Про охорону праці»).

Забезпечити працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту.

Забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного медичного огляду.

Не залучати жінок у дітородному віці до виконання робіт із застосуванням пестицидів чи отрутохімікатів.

Дотримуватися вимог чинного законодавства про заборону застосування праці неповнолітніх у виробництвах і на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.

Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 р. № 1112 забезпечити повне, якісне і об’єктивне розслідування нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, установлення істинних технічних та організаційних причин нещасних випадків. Забезпечити невідкладну передачу до ФСС НВВ необхідних матеріалів щодо нещасних випадків і профзахворювань для здійснення своєчасних страхових виплат.


Виходячи з фінансових можливостей підприємств, встановлювати пільги, компенсації, які перевищують відповідні нормативи, передбачені законодавством, за рахунок прибутку, а саме додаткові доплати до розміру одноразової допомоги потерпілим, сім'ям загиблих на виробництві.

3 завдання: розв’язок задачі

За рахунок яких джерел здійснюється фінансування профілактичної роботи, всіх заходів з охорони праці та яким чином це здійснюється?

1. Середній щоденний розмір збитку, спричиненого підприємству в зв’язку з профзахворюваннями та виробничим травматизмом робітників, в грн. розраховується:

Зб = ∑Р Ні / Н,

де: Зб сер = (42000+2500+2560+340+2400) / 12000 = 1 грн/день

2. Скорчення втрат робочого часу, дні:

Н – Н

1200 – 800= 4000.

3. Річна економія в зв’язку зі скороченням виробничого травматизму та профілактичними захворюваннями, грн.:

ЕН = (Н– Н) х ∑Р Н,

де Н і Н – втрати робочого часу у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю на протязі року до і після запровадження заходів, дні;

∑Р Н – середній щоденний розмір збитку підприємства у зв’язку з травмами та виробничозумовленими захворюваннями, грн. (у т.ч. виплата допомоги з непрацездатності, пенсій по інвалідності, витрат на придбання обладнання тощо, витрати на санаторно-курортне лікування тощо).


4000 х 4,2 = 16800
4. Відносна економія чисельності, осіб:

Е = (Н– Н) / Ф,

де Н і Н – втрати робочого часу у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю на протязі року до і після запровадження заходів, дні;

Ф – річний фонд

Е = 4000 / 230 = 17

5. Приріст продуктивності праці, % :
П = Е х 100 / (Ч – Е)

Ч – розрахункова середньоспискова чисельність робітників

П = 17 х 100 / (3968 – 17) = 0,43

6. Річний економічний ефект, грн.:

Е = ЕН – Е х В

,

де: ЕН – річна економія в зв’язку зі скороченням виробничого травматизму та профілактичними захворюваннями, грн.;

Е – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (величина, обернена нормативному терміну окупності Тн);


В – одноразові витрати, пов’язані з розробленням і впровадженням заходів, грн.

Е = 16800 – 0,16х 62700 = 6768

7. Термін окупності одноразових витрат, років:

Т = В / ЕН;
Т = 62700 / 16800
Висновок. Отже, впровадження низки заходів щодо покращення умов праці дає змогу регулювати поліпшення умов праці та зменшення виробничого травматизму й професійних захворювань, підвищення рівня соціального захисту потерпілих на виробництві працівникам галузевих об’єднань підприємств харчової і переробної промисловості агропромислового комплексу, що покладається на роботодавця, роботодавець здійснює фінансування профілактичної роботи, всіх заходів з охорони праці здійснювати за рахунок різних джерел.

Річний економічний ефект від впровадження комплексу оздоровчих заходів склав 6768 грн., термін окупності одноразових витрат – 3,7 роки.