refik.in.ua 1 2 ... 17 18

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


07.00.02 Історія Росії (ХІХ – початок ХХ ст.)

(шифр і назва навчальної дисципліни)

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Курс «Історія Росії» є одним з обов’язкових курсів, що викладаються для студентів-істориків вищих навчальних закладів України. На 3-му курсі у VI семестрі студентам денного відділення та V-VI семестрах студентам заочного відділення історичного ф-ту викладається курс історії Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. Дана програма розроблена для цього періоду.


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань

Гуманітарна 0203


Нормативна

Загальний курс для усіх спеціалізацій історичного ф-ту

Напрям підготовки

0701 Історія


Модулів – 2

Спеціальність

(професійне спрямування): 030101

Історік, викладач історії

Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

3-й

ІНДЗ (назва)

аналітична записка

Семестр

Загальна кількість

годин – 144


6-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми

навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:
Бакалавр 6020302

44 год.




Практичні, семінарські

24 год.




Лабораторні

0 год.




Самостійна робота

64 год.




ІНДЗ: 12 год.

(за рахунок годин самост. роботи)

Вид контролю: іспит


Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 50/50%

для заочної форми навчання – 20/80%

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Предметом курсу є закономірності та особливості соціально-економічного, політичного і соціокультурного розвитку Російської імперії в період XIX – початок ХХ ст.

Мета: сформувати у студентів уявлення про загальні закономірності та конкретні особливості історичного розвитку Російської імперії ХІХ – початок ХХ ст.; охарактеризувати основні напрямки її внутрішньої та зовнішньої політики, етапи та форми соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку у зазначений період, проаналізувати передумови та наслідки російських революцій.


Завдання: Ознайомити студентів з основною науковою літературою та історичними джерелами, базовим фактичним матеріалом з історії Росії, охарактеризувати діяльність відомих державних та політичних діячів у хронологічних рамках ХІХ ст. – початок ХХ ст. Підготувати базу для подальшого вивчення історії Росії (СРСР) у межах спеціальних та загальних курсів.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:


  1. Досягнення істориків в вивченні основних проблем курсу.

  2. Основні історичні джерела з курсу зазначеного часу.

  3. Еволюцію державного устрою та соціально-політичної системи Росії протягом ХІХ ст. та початку ХХ ст.

  4. Зміни у соціально-економічному розвитку Росії у період XІХ - початок ХХ ст.

  5. Досягнення та прорахунки внутрішньої політики уряду Російської імперії.

  6. Міжнародне становище Росії, основні напрямки та результати її зовнішньої політики у зазначений період.

  7. Основні етапи розвитку культури Росії ХІХ – початку ХХ ст.

  8. Передумови, хід та наслідки революцій початку ХХ ст. (1905-07 рр., Лютневої 1917 р.).


У результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти:

  • здійснювати історичний аналіз явищ та процесів;

  • застосовувати різноманітні методи, форми, прийоми і сучасні технічні засоби вивчення дослідницького матеріалу;

  • постійно поповнювати свої знання, розширювати світогляд;

  • самостійно працювати з історичними джерелами та літературою;

  • застосовувати здобуті знання, навички та вміння в практичній діяльності;

  • використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів історії для дослідження явищ та процесів;

  • ясно і логічно висловлювати свої думки як усно, так і письмово.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Російська імперія у І половині ХІХ ст.

Тема 1. Соціально-економічний розвиток Російської імперії у І чверті ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку Російської імперії у ХІХ ст. Розвиток сільського господарства в першій чверті XIX в. Соціальна структура населення. Категорії селянства, їх правовий статус і економічне становище. Селянська община і її соціальні функції. Зростання міст. Особливості станової структури міського населення. Прояви ознак розвитку капіталістичних відносин в промисловості та транспорті. Технічні досягнення в видобувної, металообробної, нафтової промисловості. Розвиток внутрішнього ринку і зовнішньої торгівлі.

Тема 2. Внутрішня політика уряду Олександра І у першій чверті XIX ст. Політична програма імператора Олександра І. Проблема реформ в урядовій політиці першої половини ХІХ ст. у висвітленні вітчизняних і зарубіжних дослідників. Реформування адміністративної системи, розробка проектів з селянського питання, реформування системи освіти у початковий період царювання Олександра І. Проекти реформ М.М. Сперанського.

Основні напрямки діяльності уряду у внутрішній політиці в 1815-1825 рр. Селянське питання: проекти скасування кріпацтва О.А. Аракчеєва і міністра фінансів О.Д. Гур’єва. Скасування кріпацтва в Естляндії, Курляндії, Ліфляндії. Діяльність О.А. Аракчеєва, створення військових поселень.

Урядовий конституціоналізм. Конституція Царства Польського. Самоврядування в бессарабських землях. Основні положення проекту російської конституції М.Новосильцева, історична доля проекту. Посилення консервативних тенденцій в останні роки царювання Олександра І.

Тема 3. Зовнішня політика Росії у першій чверті ХІХ ст. Особливості міжнародної ситуації першого десятиріччя ХІХ ст. Міжнародне становище Росії на початку ХІХ ст. Основні напрямки зовнішньої політики Росії. Участь Росії у ІІІ і ІV наполеонівських коаліціях. Тільзитський мирний договір та його наслідки. Російсько-шведська війна. Утворення Великого Князівства Фінляндського.


Східний напрямок у зовнішній політиці Росії: входження Грузії до складу Російської імперії. Російсько-іранська війна 1804-1813 рр., умови Гюлістанського мирного договору. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр., Бухарестський мир. Зміцнення позицій Росії у Закавказзі та Бессарабії.

Вторгнення наполеонівських військ в Росію у 1812 р., їх вигнання російськими військами на чолі з М. І. Кутузовим, закордонні походи російської армії 1813-1814 рр. і остаточний розгром наполеонівської Франції. Віденський конгрес. Утворення Священного союзу. Посилення реакції у Європі. Російська дипломатія на міжнародних європейських конгресах.

Тема 4. Суспільно-політичний рух І чверті ХІХ ст. Характеристика суспільно-політичного руху першої чверті XIX ст. у Російській імперії в роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників. Зростання масонських організацій в столицях і російській провінції. Особливості ідеології і практичної діяльності масонів в Росії у І чверті XIX ст. Передумови руху декабристів. Перші декабристські організації: склад учасників, діяльність. Союз порятунку. Союз благоденства і його програмний документ “Зелена книга”. Заснування Південного і Північного товариства декабристів. Особливості соціального складу і програмних положень Товариства об’єднаних слов'ян. Конституція М. Муравйова. “Руська правда” П. Пестеля. Підготовка і план виступу. Повстання 14 грудня 1825 р. Повстання Чернігівського полку. Причини поразки декабристів.

Тема 5. Криза феодально-кріпосницької системи в Росії. Проблема кризи феодально-кріпосницької системи в працях істориків. Початок промислового перевороту в Росії: історіографія проблеми. Специфіка процесу первинного накопичення капіталу в Росії.

Тема 6. Внутрішня політика російського уряду у другій чверті XIX ст. Постать імператора Миколи І в оцінці вітчизняних і зарубіжних істориків. Діяльність секретного комітету 6 грудня 1826 р. Бюрократизація державного управління; зростання відділень канцелярії його імператорської величності.


Соціальна політика Миколи І. Діяльність секретних комітетів з селянського питання. П.Д. Кисельов і реформа державних селян. Фінансова реформа Є.Ф. Канкріна. Політика уряду у галузі освіти і цензури. Національна політика уряду. Придушення польського повстання 1830-1831 рр. Українське питання.

Тема 7. Суспільно-політичний рух у Росії в ІІ чверті ХІХ ст. Наростання антикріпосницького руху в країні у ІІ чверті ХІХ ст. Політичний та суспільний рух у Росії в ІІ чверті ХІХ ст. Питання про шляхи розвитку Росії в суспільній думці 30-40-х рр. XIX ст. Формування основних ідейних напрямків російської суспільної думки. Розвиток офіційної ідеології. С.С. Уваров і теорія офіційної народності.

Становлення ліберального напрямку в суспільній думці Російської імперії. Філософський гурток М. Станкевича. Заснування і діяльність гуртка західників. Т.М. Грановський. Особливості соціального складу західників. Філософські, соціально-економічні і історичні погляди західників. Формування і діяльність гуртка слов'янофілів. Теоретики слов'янофільського руху: О. Хомяков, І. Киреєвський, К. Аксаков. Історико-філософська концепція слов'янофілів. Політична програма західників і слов'янофілів; її схожість і відмінності.

Становлення радикального напрямку суспільної думки. Поширення ідей західноєвропейського утопічного соціалізму в Росії. Формування ідей російського утопічного соціалізму. Гуртки петрашевців: заснування і діяльність. М.В. Буташевич-Петрашевський. Радикальний напрямок в гуртку петрашевців. Розгром організації урядом. Формування радикально-демократичної ідеології: В.Г. Бєлінський, О.І. Герцен, М.Г. Чернишевський, Т.Г. Шевченко. Революційна демократія в період підготовки селянської реформи.

Тема 8. Зовнішня політика Російської імперії у ІІ чверті ХІХ ст. Основні напрямки зовнішньої політики Росії ІІ чверті ХІХ ст. Східне питання у зовнішній політиці Росії. Російсько-іранська війна 1826 - 1828 рр. Туркманчайський мирний договір. Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. Адріанопольський мирний трактат. Народи Кавказу в І половині ХІХ ст. Завоювання Кавказу Росією.


Російський царизм і європейський визвольний рух. Боротьба з революційним рухом в Європі наприкінці 40-х рр. ХІХ ст., інтервенція в Угорщину. Росія в системі міжнародних відносин початку 50-х рр. ХІХ ст. Росія напередодні Кримської (Східної) війни.

Тема 9. Культура Росії І половини ХІХ ст. Закономірності і особливості розвитку російської культури першої половини XIX ст. Розвиток науки і техніки в країні, основні досягнення російської науки в області математики, фізики, хімії, біології, медицини, географії, історії.

Становлення стилів в художній культурі першої половини XIX ст. Розвиток літератури в І половині XIX ст. Апогей і занепад стилю класицизм (ампір) в російській архітектурі, його видатні майстри: О. Бове, О. Григор’єв, А. Вороніхін, А. Захаров, К. Россі. Становлення еклектики в архітектурі: О. Монферан, О. Брюллов, А. Штакеншнейдер. Живопис І половини XIX ст. Творчість К. Брюллова, О. Кепренського, В. Тропініна, О. Венеціанова, О. Іванова, П. Федотова.



следующая страница >>