refik.in.ua 1




«Люди, які навчилися спостерігати та досліджувати, набувають вміння ставити запитання та одержувати на них фактичні відповіді. Вони опиняються на більш високому розумовому та моральному рівні у порівнянні з тим, хто такої школи не пройшов»

К. Тимірязєв

Основна особливість дослідження в освітньому процесі – воно є навчальним.

Це означає, що його головною метою є розвиток особистості, а не отримання об’єктивного нового результату, як у «великій» науці.

Якщо в науці головною метою є отримання нових знань, то в освіті мета дослідницької діяльності – в отриманні учнями навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвитку здатності до дослідницького мислення, активізації особистісної позиції учня на основі придбання суб’єктивно нових знань (тобто самостійно отриманих знань, які є новими і особистісно значущими для конкретного учня).

Юний досліднику у своїй науковій роботі ти маєш продемонструвати добрі знання з певного обраного напрямку природничих дисциплін (ботаніки, зоології, біології та фізіології людини, медицини, екології, хімії, психології, сільського та лісового господарства), достатній термінологічний апарат, початкове оволодіння методикою аналізу та опису предмету дослідження, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення та висновки.

Критерії оцінки дослідницької роботи: актуальність, складність і новизна обраної теми; науковість, самостійність дослідження; аргументоване доведення висунутих положень, якість матеріалу для дослідження; логічність, послідовність викладу думок; системність і повнота у розкритті теми; самостійність та аргументованість висновків; грамотність та відповідність вимогам в оформленні роботи.

Обласний комунальний позашкільний навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді»



Етапи навчального дослідження:


  • Вибір теми та визначення проблеми

  • Формулювання дослідницьких завдань

  • Висунення гіпотез

  • Визначення методів дослідження

  • Проведення дослідження

  • Аналіз отриманих даних

  • Оформлення висновків та кінцевих результатів

Вибір теми – це дуже важливий і відповідальний етап,

оскільки від нього залежить успіх усього дослідження.

Тема роботи повинна бути неширокою, конкретною і

стосуватися однієї з актуальних проблем хімії, екології,

біології, психології, медицини, лісознавства, аграрних

наук.

Пам’ятай – самостійність виконання роботи

не повинна бути під сумнівом (копіювання з Іnternet-

мережі та інших джерел неприпустиме ).

Знай - мета твоєї науково - дослідницької роботи має

бути тісно пов’язана з назвою її теми. Наприклад:

Тема роботи: Біологічні ритми та їх вплив на організм людини.

Мета роботи: вивчити сутність біологічних ритмів та проаналізувати їх вплив на організм людини.

Пам’ятай – твоє дослідження ґрунтується на наукових

відомостях та досвіді попередніх дослідників, тому у

своїй роботі тобі слід обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

Знай – твоя робота може бути не допущена до участі у конкурсі в разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело, сліпе копіювання з Іnternet мережі.

Мала Академія наук України (МАН) – творче державно-громадське об'єднання учнівської молоді.

Основною метою діяльності МАН є:


  • виявлення здібностей та обдарувань учнів;

  • сприяння самовизначенню і самореалізації особистості засобами залучення до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки;

  • підготовки до майбутньої професійної діяльності.



МАН – це хороша школа

Самопізнання,

Саморозвитку,

Самопідготовки.
ПРОЙДИ ЇЇ!
МАН – це шлях

Можливостей,

Відкриттів,

Компетентності.
ОБЕРИ ЙОГО !
МАН – це випробовування

Характеру,

Здібностей,

Волі.
ВІЗЬМИ СВОЮ ВЕРШИНУ !

Тобі 14, 15, 16, 17 років і ти хочеш:

  • Поглибити свої знання у тій чи іншій галузі науки, яка тебе захопила?

  • Внести свій маленький внесок у розвиток Великої науки?

  • Зробити своє відкриття?

  • Стати більш сміливим, цілеспрямованим та креативним?

Пам’ятай !

Ставши слухачем РМАНУМ ти повинен:

  • Самостійно працювати над обраною темою науково-дослідницької роботи;

  • Виконувати всі поради та рекомендації свого наукового керівника щодо проведення експериментальної та пошукової роботи, вивчення теоретичного матеріалу з даної теми, тощо;

  • Дотримуватися усіх термінів щодо написання, оформлення та здачі науково-дослідницької роботи, тез, наукової статті, наукового виступу, тощо;

  • На конкурс допускаються лише допрацьовані роботи, які відповідають наступним вимогам оформлення :

- формат –А4 (210х297мм);

- розмір шрифту – 14пт (кеглів) Тіmes New Roman;

- друк тільки з одного боку;

- інтервал 1,5;

- поля сторінки : ліве, нижнє, верхнє -20 мм, праве – 10мм;

- заголовок – відокремлений від тексту зверху і знизу


3 інтервалами;

- абзац – 3-5 інтервалів;

- обсяг роботи - 20-30 сторінок.

Науково-дослідницька робота має бути написана за структурою:

- титульний аркуш;

- тези;

- зміст;

- перелік умовних позначень (якщо необхідно);

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних літературних джерел;

- додатки (у вигляді схем, таблиць, діаграм, гербаріїв та ін..)

I-й етап – (районний) – проводиться у районі або місті де знаходиться твій навчальний заклад;

II-й етап – (обласний) – проводиться у м. Бердичіві;

III-й етап – (Всеукраїнський) – проводиться у м. Києві.

ЗНАЙ !

Конкурс проводиться за наступною програмою:


  1. Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт по секціях (рецензування робіт науковцями);

  2. Оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін (виконання контрольних завдань із базової дисципліни):

  • секція «Психологія» - предмети біологія, українська мова, історія (за вибором);

Контрольні завдання передбачають 9 завдань за трьома рівнями складності, що виконуються протягом 3-х годин.
3. Захист науково-дослідницьких робіт проводиться окремо в кожній секції.

Пам’ятай !

Конкурс-захист має характер особистої першості.

Переможці визначаються за сумою балів, одержаних:

а) за заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт (рецензія) – максимум 29 балів;

б) за досягнення із базових дисциплін –

максимум 29 балів;

в) за захист науково-дослідницьких робіт – максимум 42 бали.


- Перше місце не визначається, якщо учасник набрав менше

85 балів.

- Друге місце не визначається, якщо учасник набрав менше

80 балів.

- Третє місце не визначається, якщо учасник набрав менше

75 балів.

Кількість 1-х, 2-х, 3-х місць може становити до 50% від загальної кількості учасників у секції з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.

При рівності залікових балів декількох учасників місця

визначаються з урахуванням підсумків захисту

науково-дослідницьких робіт.

ПОРАДИ ДЛЯ ЮНИХ ПСИХОЛОГІВ !

"Юним науковцям слід звертати увагу на такі вимоги до наукової роботи, як логічність її будови, аргументованість наукових положень,

лаконічність та змістовність тексту, в якому представлено фактичний

матеріал в обсязі, необхідному та достатньому для того, щоб зрозуміти

точку зору автора та переконатися у достовірності вихідних даних та

обгрунтованості висновків і пропозицій. Вони повинні випливати з основного матеріалу, відрізнятися науковою новизною та практичною корисністю. При написанні наукової праці необхідно дотримуватися загальноприйнятих правил подачі фактичного матеріалу у формі таблиць, графіків, малюнків, схем і т.ін., державних стандартів бібліографічного опису першоджерел.

Текст має бути написаний грамотно, у науковому стилі, ретельно вичитаний, адже автор несе особисту відповідальність за правильність наведених у ньому відомостей".

Наукова робота учнів-членів Малої академії наук України може мати як реферативний, так і дослідницький характер. У першому випадку її пишуть на основі аналізу й узагальнення літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т.п. Можна використовувати офіційні статистичні дані, Інтернет-ресурси та інші джерела інформації, які мають бути достовірними. Учень повинен узяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, викласти його сутність та дати оцінку опрацьованим джерелам, тобто висловити свою точку зору стосовно проблеми, логічно обґрунтувати обрану тему, її наукову та практичну актуальність, викласти власні ідеї, пропозиції, зробити наукові або методичні висновки, корисні для суспільної практики.


У другому випадку, коли робота має дослідницький характер, учень використовує як науково-методичну літературу, так і власні спостереження, зібрані фактичні дані, може висувати власні гіпотези й перевіряти їх обґрунтованість експериментально. Наукова робота такого типу повинна мати теоретичну частину (до 30-49% загального об’єму), виклад методики дослідження, особисто отриманих експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення, порівняння з іншими науковими даними, висновками.

В обох випадках слід приділити увагу аналізу актуальності теми дослідження, навіть якщо вона здається автору очевидною. Не виключено, що тема є актуальною тільки для самого автора, в силу його вікових чи психологічних особливостей та необізнаності. Варто уникати глобальної постановки проблеми на рівні "Проблема свідомості в психології", адже реальної проблеми може і не бути, або вона наскільки складна, що вирішити її не можливо в невеликій за обсягом науковій праці. Деякі автори вважають актуальними ті проблеми, які раніше не досліджувалися. Можливо, що їх досліджувати не потрібно?

Загальні вимоги до підготовки наукових робіт

Дослідження повинні бути експериментальними і здійснюватись за наступними етапами:


  1. вибір теми;

  2. теоретична розробка (підбір літератури, вивчення її, окреслення проблеми дослідження);

3 формулювання завдань, розробка процедури та підбір

методик;

4 проведення дослідницької роботи;

5 кількісна обробка даних із використанням матеріально-

статистичних критеріїв оцінки та порівняння результатів

дослідження;

  1. осмислення одержаного матеріалу, його якісний аналіз та

виклад із врахуванням теоретичних положень;

  1. формулювання висновків, оформлення тексту роботи.

Назва (тема) наукової роботи повинна бути чітко сформульована та ясно розкривати зміст (предмет) дослідження. Добре, якщо автор може розкрити співвідношення та відмінності об’єкта та предмета дослідження, розуміє, що контингент, на якому проведене дослідження (наприклад учні 5-6 класів середньої школи) й предмет дослідження (наприклад, динаміка психічного стану людини впродовж дня) – різні речі.


Тема наукової роботи – складова частина певної наукової проблеми, яку необхідно розкрити як розрив між відомим та невідомим, протиріччя між бажаним та наявним станом речей, яке можна усунути (вирішити проблему) певним чином.

Дослідник моє довести, що пропоноване їм нове рішення проблеми є більш ефективним, ніж існуючи досі, що пропоновані ним рекомендації є корисними.

Важливою складовою наукової роботи є програма дослідження, яка являє собою розгорнутий план дій, коли визнана послідовність і зміст етапів теоретичної й експериментальної роботи, зокрема наводяться відомості про експериментальну вибірку, її кількісні та якісні параметри, обґрунтовується її репрезентивність. Якщо за результатами дослідження планується порівнювати між собою експериментальну та контрольну групи, то слід пояснити, чим вони подібні, в чому їх відмінність.

Система прийомів і засобів, які використовуються у дослідженні, опис сукупності методів, тлумачиться нами як методика. Вона відповідає на питання: як, яким способом проводити дослідження?

Методи дослідження вибираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник. Вони значною мірою визначають форми організації експериментальної роботи, загальну методологічну орієнтацію автора й результативність дослідження.

У зв’язку з цим, особливо досліднику-початківцю, необхідно добре продумати логіку наукового пошуку, довести доцільність використання саме обраних методик вирішення поставлених завдань, їх переваг перед аналогічними.

Проаналізуємо, які методи доцільно використовувати при вирішенні конкретних завдань дослідження.

При вирішенні завдань роботи реферативного характеру, буде природним превалювання методів "теоретичного пошуку", які автор вибирає з урахуванням особливостей проблеми і своїх можливостей, а також застосування певної конкретної методичної концепції для дослідження обраної проблеми.

Отже при теоретичному дослідженні, коли потрібно дати загальну характеристику основних понять, явищ, процесів дослідження, виявити їх основні компоненти, обгунтувати критерії, за якими можна аналізувати ці поняття, встановити можливі рівні функціонування і розвитку, обійтися без теоретичних методів дослідження, звичайно, неможливо. Сказане означає, що теоретична робота не повинна перетворитися в "цитатник". Не слід зловживати цитатами (максимум – абзац тексту з першоджерела), адже ніхто не сумнівається у працелюбності дослідника. Більш цікаво дізнатися про його власні думки з приводу наведених позицій вчених – з чим він згодний, а з чим – ні, чому не згоден і що сам може запропонувати.


До групи теоретичних методів відносять аналіз і синтез даних, що наводяться в наукових джерелах, методи абстрагування і концентрації, моделювання, мисленєвий експеримент. В певних галузях науки виокремленні специфічні теоретичні процедури, наприклад, семіотичний аналіз, походження термінів (аналіз етіології понять, історії їх виникнення та використання), історичний ( з акцентом на тему, як змінювалися погляди вчених на певну проблему в різних історичних умовах), порівняльний – тлумачаться певні проблеми в різних країнах (порівняльна педагогіка, юриспруденція і т.ін.). Допоміжними засобами аналізу можуть стати хронологічні (порівняльні) таблиці, з яких буде видно, хто з вчених, в які роки які погляди висловлював, як вони змінювалися, які суперечки виникали. Які нові проблеми поставали на тлі вже вирішених.

Яскравими прикладами успішного теоретичного дослідження є сформульовані за їх результатами закони таких наук, як фізика, хімія, психологія. Йдеться про закони, сформульовані Ньютоном, Ейштейном, періодичний закон Д.Мендєлєєва й психофізичний закон Вебера-Фехнера. Теорія становить цінність тоді, коли вона точно описує певне явище, пояснює її суть, дозволяє точно прогнозувати перебіг подій та впливати на них на свій розсуд. В якості прикладів нагадаємо теорію сновидінь З.Фрейда, теорія спадковості Менделя й т.ін.

При проведенні експеременталного дослідження використовують емпіричні методи. Йдеться про пошукові або так званні пілотні дослідження, коли науковець збирає факти для того, щоб зрозуміти, чи існує проблема взагалі, які її типові риси і особливості…

Для такого дослідження характерне застосування методів спостереження, бесіди, опитування, контент-аналізу документів, статистичних зведень тощо. На підставі узагальнень цих даних формулюються попередні гіпотези, продовжується теоретичний аналіз проблеми, результат якого стає зрозумілим, що відомо, а що – не відомо, в чому суть проблеми, через які причини ми можемо її вирішити або чому існуючи варіанти вирішення проблеми нас не влаштовують. Проблемна ситуація має бути пряснена максимально чітко, тільки після цього можлива концентрація гіпотез дослідження, розробка програми констатувального чи формувального експереременту.


Перший тип експерименту (констатувальний) спрямовується на виявлення кількісних та якісних характеристик явища, як досліджується. Наприклад, якщо нас цікавить проблема інтелекту в емпіричному вимірі, то дослідження спрямовується на нагромадження фактичних даних про феномен дослідження (IQ) та іншими перемінними, які гіпотетично впливають на нього – це може бути вік, стать, раса, освіта й т. ін.

Проводячи формувальний експеримент, ми намагаємося вплинути різними способоми на явище дослідження, з метою зміни його у бажаному напрямку. Якщо наші теоретичні припущення вірні, а засоби впливу адекватні, то результати впливу мають бути закономірні та статистично достовірні, вони не повинні бути залежними від особистості дослідника. Якщо методика експерименту вірна, належні результати відтворюються в подібних ситуаціях завжди, з однаковим успіхом. Йдеться про формування певних значущих якостей, властивостей, умінь, або навпаки, не допущення появи небажаних явищ – шкідливих звичок, небажаних якостей й т.ін.

Методи, що застосовує дослідник, повинні раціонально відповідати поставленій меті, бути огрунтованими та ефективними. При наявності кількох аналогічних методів, слід пояснити доцільність використання обраних автором, слід наводити аргументи за та проти, звертати увагу на недоліки існуючих методик та стратегій дослідження, щоб уникнути помилок. Єфективним є використання комплексу максимально об’єктивних методів, що доповнюють один одного. Бажано наводити відомості про те, звідки взяті застосовані дослідником методики, хто їх автор, що відомо про їх психометричні властивості (валідність, надійність).

Це дає можливість визначити, чи відповідають застосовані методи цілям та завданням дослідження, особливостям контингенту дослідження. Якщо дослідження носить експериментальний характер, то на етапі перевірки вірогідності гіпотези необхідно визначити, які методи можуть бути застосовані на заключному етапі дослідження, коли перевіряється значущість виявлених відмінностей, узагальнюються результати дослідження і формулюються рекомендації з удосконалення певного процесу.


У психологічних, педагогічних та інших подібних дослідженнях досить часто застосовуються методи математичної статистики, які дозволять кількісно описати явище, яке досліджується за допомогою параметричних та непараметричних характеристик. Це середнє арифметичне, середнє квадретичне, мода, медіана, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації. Становить інтерес те, якою мірою явище дослідження відповідає закону нормального розподілу, чи є якісь певні відхилення від нього (асиметрія) й чим вона зумовлена. Одномірний аналіз явища не може дати багато матеріалу для аналізу, тому дослідники часто аналізують зв'язок двох і більше явищ, застосовують багатомірні стратегії, коли за допомогою факторного чи регресивного аналізу, побудови матриць розподілу та обрахування коефіцієнтів кореляції, вдається винайти спорідненні явища, які зявляються одночасно, чи залежать від якоїсь спільної для них детермінанти. Достовірність виявлених відмінностей також може бути оцінена кількісно, наприклад, за допомогою критеріїв Фішера чи Пірсона. Проте, не слід перебільшувати цінність кількісних методів доведення. Як правило, в психологічних дослідженнях досвідчені вчені намагаються гармонійно поєднувати кількісні та якісні, теоретичні та емпіричні методи. З них варто брати приклад й молодим вченим. (Мороз Людмила Іванівна – начальник кафедри практичної психології Київського національного університету внутрішніх справ, доктор психологічних наук).

Вибір теми наукової роботи із психології

Вибір конкретної теми дослідження визначається її актуальністю та практичною значущістю, інтересами та нахилами учня. Вибір теми не повинен бути випадковим. Питання теми повинні викликати у школяра інтерес. Слід починати роботу над такою темою, яка близька та зрозуміла. Якщо ж відчуваються труднощі у виборі теми, то потрібно звернутися за допомогою до наукового керівника секції або науковця-консультанта. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраному напрямку дослідження, вказувати на його мету і завершеність. Не бажано використовувати в назві складну наукову термінологію, оскільки її суть має бути зрозумілою для інших слухачів МАН. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання…», «Дослідження деяких шляхів…», «Матеріали до вивчення…», «До питання…», в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.


Теоретична розробка теми.

Роботу над кожною темою необхідно починати із засвоєння відповідних розділів навчальних посібників з психології, психологічних словників, а потім переходити до спеціальних матеріалів. Надійними джерелами інформації, до роботи з якими необхідно звикати учням, є каталоги різних видів. Детальне знайомство з особливостями каталогів у бібліотеках дозволить зберегти багато часу, зробить кожен конкретний пошук швидким та ефективним. Добрим помічником у доборі літератури може стати картотека журнальних та газетних статей, а також показники в останніх номерах журналів за рік. Варто користуватися періодичними виданнями, зокрема популярними журналами «Вопросы психологи», «Психологический журнал», «Практична психологія і соціальна робота», «Психологічні перспективи», а також збірниками наукових статей з психології.

Дуже важливо вміти точно вести бібліографічні записи. Нерідко учні для економії часу лише приблизно записують літературу, а це призводить до повторних пошуків та додаткових витрат часу. Літературу слід записувати абсолютно точно, згідно існуючих правил (див. додаток 2).

Продуктивність та результативність роботи над книгами, статтями обумовлюється не випадковим та безсистемним читанням, а передусім конкретною метою, пошуком відповіді, яка цікавить. Читання книги, яка містить науковий та фактичний матеріал, передбачає ведення записів. Можуть створюватися конспекти, тези, виписуватися цитати, але із обов'язковою точною вказівкою вихідних даних джерела.

На основі аналізу психологічної літератури слід осмислити значення проблеми дослідження, вказати основні питання і найпродуктивніші шляхи їх вирішення, а також завдання власного експерименту.

При роботі з декількома публікаціями різних авторів потрібно вичленити і співставити різні точки зору, знайти подібне та відмінне як у поясненні окремих положень, так і в їх доведенні.

Формулювання мети та завдань дослідження та підбір методики.


Мета дослідження повинна бути чітко сформульована та зрозуміла. Вона може бути деталізована шляхом виділення часткових завдань.

Виходячи із мети та завдань експерименту, визначають його методику, кількість серій та склад досліджуваних.

Вибір методики, як правило, викликає труднощі. Це пов'язане з відсутністю досвіду використання методик, тому у таких випадках необхідне допомога керівника. В методику експерименту входить: завдання для досліджуваних (інструкція, стимульний матеріал), описання умов проведення дослідження та контингенту піддослідних (групове або індивідуальне, тривалість). Найчастіше у наукових дослідженнях із психології використовуються: метод спостереження, нескладний експеримент, анкетування, бесіди, соціометрія, тести, вивчення продуктів діяльності. Процедура дослідження розробляється самостійно, необхідно скористатися стандартизованими авторськими методиками.

Проведення дослідної роботи.

Спочатку проводиться пробний експеримент з двома – трьома учасниками. Його мета - перевірка надійності методики, доступності мовнихінструкцій та експериментального матеріалу, уточнення кількості серій критеріїв аналізу результатів дослідження, складу піддослідних (на даному етапі особливо необхідна консультація наукового керівника). Після проб вносяться (якщо потрібно) корективи в зміст або в порядок проведення роботи і після цього залучається до виконання завдань велика кількість учасників. Як правило, у дослідженні приймають участь не менше 30-35 чоловік.
Обробка результатів дослідження

Обробка одержаних результатів являє собою кількісний та якісний аналізи. Перш за все кількісний аналіз включає підрахунок показників за накресленими критеріями обробки матеріалів експерименту (наприклад, швидкість протікання психічного процесу, частота повторюваності явища, що вивчається, кількість правильних та помилкових відповідей, час, затрачений на виконання завдання та ін.). Підсумки кількісного аналізу оформлюються у зведених таблицях, які підписують, нумерують та описують, а також у вигляді графіків та діаграм.


Для з’ясування вікових та гендерних особливостей досліджуваного явища необхідно застосувати критерії математико-статистичних порівнянь результатів обстеження груп різних за віком чи статтю. Вибір критеріїв порівнянь (параметричних чи непараметричних) зумовлюється особливостями використання у роботі вимірювальних шкал (параметричних чи непараметричних).

У роботі повинен бути використаний один або декілька критеріїв із нижче зазначених:


  • параметричний критерій Стьюдента для оцінки середнього і різниці середніх (для незв’язаних і зв’язаних виборок) або однофакторний дисперсійний аналіз для зв’язаних і незв’язаних вибірок;

  • непараметричні критерії:

а) для виявлення відмінностей у рівнях розвитку ознаки (критерії Розембаума, Манна-Уітні, Джонкіра);

б) для виявлення відмінності в розподілі ознак (критерій або критерій Колмогорова).

Кількісний аналіз, який включає обчислення математичних критеріїв оцінки та порівняння результатів дослідження дозволяє встановити ряд фактів, які випливають із експерименту. Однак головною метою психологічного дослідження слід вважати з'ясування сутності одержаних результатів, їх інтерпретацію - тільки тоді дослідження матиме науковий характер. Одержані після кількісної обробки дані слід розглядати у нових причинно-наслідкових зв'язках та відношеннях, заново їх переосмислити, співставляючи за серіями, віком, статтю або використовуючи інші критерії. Зміст якісного аналізу залежить від специфіки обраної теми і повинен відповідати завданням експерименту. Якщо виникають труднощі в поясненні встановлених фактів, то необхідно провести додаткове дослідження, отримати консультацію у керівника.

Формулювання висновків

Висновки є заключною частиною наукової роботи. У ній автором перераховуються основні положення, які були викладені та доводилися в роботі. Висновки повинні бути стислими та змістовними, логічно побудованими. Висновки формулюються на основі узагальнення результатів якісного аналізу у відповідності із завданнями дослідження. Висновки повинні чітко розкривати вікові, гендерні та індивідуальні особливості процесу, що вивчається, властивості особистості піддослідних, накреслювати шляхи подальшого розвитку чи моделювання психічних функцій. Також слід вказати, як використовувати результати експерименту для розв'язання конкретних питань психокорекційної, консультативної практики.


Оформлення наукової роботи

Науково-дослідницька робота повинна мати таку структуру:

- титульну сторінку


  • зміст

  • вступ

  • теоретичну частину

  • експериментальну частину

  • висновки

  • список використаної літератури

  • додатки.

Оформлення наукової роботи починається із титульної сторінки .

Оформлення тексту починається із змісту, в якому повинні бути відображені основні питання, що розглядаються в науково-дослідницькій роботі. З лівого боку плану проставляються номери питань, а з правого номери сторінок роботи. Сторінки проставляються тоді, коли робота повністю завершена.

Зміст забезпечує логічну стрункість та послідовність викладу матеріалу і визначається обраною темою. Складання плану - один із найважливіших моментів у роботі дослідника. Без попереднього вивчення проблеми в цілому важко визначити питання, які б відображали її суть.

План наукової роботи може бути простий або складний. Його структура і вибір основних питань визначається особливостями теми, а також метою і завданнями дослідження. Формулювання питань плану повинно бути чітким, простим та лаконічним. Всі питання повинні мати органічний взаємозв'язок і відображати суть певної проблеми. План роботи обов'язково повинен містити теоретичну та експериментальну частину, об’єм кожної з них повинен складати приблизно 15 сторінок. Приклади плану наукової роботи подані в додатку №2.

У вступі висвітлюється актуальність проблеми, її теоретична та практична значущість, визначається мета, гіпотеза і завдання, предмет та об'єкт дослідження, методи дослідження, зазначаються використані методики, база проведення дослідження, кількість обстежених (їх вік, стать).

У теоретичній частині здійснюється аналіз стану проблеми у сучасній науці, поглядів провідних вчених на дану проблему. Неприпустимим при написанні наукової роботи є механічне списування матеріалу із книг, брошур, журнальних та газетних статей. Складаючи текст, учень не повинен обмежуватися загальними фразами. Кожне висунуте теоретичне положення потрібно доводити та підкреслювати конкретними фактами, практичним матеріалом.


Текст теоретичної частини повинен обов’язково містити посилання на використану літературу (у квадратних [ ] дужках).

У експериментальній частині подається опис методики дослідження, особливостей проведення дослідження (умови, тривалість, кількість учасників, метод дослідження, інструкції та матеріали дослідження та ін.). А також здійснюється обробка одержаних результатів (кількісний та якісний аналізи).

У тексті експериментальної частини повинні бути представлені узагальнені результати дослідження. Доцільно подавати їх у таблицях, графіках, діаграмах. Не потрібно вміщувати проміжні результати обчислень математичних критеріїв. У тексті експериментальної частини обов’язково повинні міститись посилання на додатки у наступному вигляді

На основі теоретичного та експериментального дослідження формулюються висновки.

В кінці наукової роботи подають список використаної літератури та додатки. Список літератури складається за такими правилами: наукові роботи приводяться в алфавітному порядку прізвищ авторів. Зразки подаються у додатку №1.

Протоколи, таблиці, зразки експериментальних матеріалів, індивідуальні результати обстежених вміщуються у додатках, кожен з яких повинен мати порядковий номер (наприклад: Додаток 1)

Наукова робота повинна охайно оформлена, сторінки пронумеровані та зшиті палітуркою. У тексті роблять посилки на цитовану літературу.

Обсяг наукової роботи –20-30 друкованих сторінок:


  • шрифт – 14, Times New Roman;

  • інтервал між рядками – 1,5;

  • поля: ліве – 2,0 праве – 1,0 верхнє – 2,0 нижнє – 2,0;

  • інтервал шрифта (між буквами і словами) – звичайний, без зміщення;

  • номер сторінки проставляється у верхньому правому куті, починаючи із 3 сторінки.

Захист наукових робіт

Робота, написана відповідно до вищевказаних вимог, допускається до захисту.

До захисту учень повинен ознайомитися з оцінкою за рецензію, підготувати коротке повідомлення-виступ про виконане теоретичне і експериментальне дослідження, його висновки. Необхідно добре знати зміст роботи, щоб вільно оперувати основними її положеннями.

На захисті повідомляється назва теми, перелік питань, висвітлених в роботі, предмет, об'єкт, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкривається основний зміст виконаної роботи, методика дослідження, одержані результати та власні висновки. Також учень-науковець дає відповіді на запитання членів журі. Після захисту і з врахуванням змісту відгуків та рецензій наукова робота дістає остаточну оцінку. Для захисту учню-конкурсанту надається 8-10 хвилин після чого голова журі має право зупинити доповідача.

(Осьмак Любов Петрівна, доцент кафедри психології РІС КСУ, кандидат психологічних наук)


Що саме оцінюють члени журі у наукових роботах конкурсу-захисту Малої академії наук в секції "Психологія".

Актуальність теми

Чи вирішує дослідження актуальну проблему в одному із напрямків психології ? Кому саме потрібні такі дослідження? Наскільки дана проблема актуальна у глобальному плані?
Складність, проблемність та науковість проекту

Наскільки чітко поставлена мета проекту? Наскільки повно охоплена проблема? Чи базуються висновки на окремому експерименті або на серії експериментів? Наскільки повними є отримані дані і наскільки адекватні методи досліджень? Наскільки чіткими є наукові показники, математична та статистична обробка даних. Наскільки обізнаними є дослідники у інших підходах щодо вирішення даної проблеми.

Чи володіє він науковою літературою у заданій галузі.Наскільки добре представлений проект і наукові матеріали у презентації? Чи достатньо даних на підтримку зробленого висновку?

Новизна отриманих результатів

В чому саме полягає новизна проекту: у аналізі даних, інтерпретації даних, у застосуванні нового експериментального методу або обчислень? В чому полягає новизна у вирішенні проблеми; чи у


використанні обладнання або стратегічно новій обробці баз даних; можливо, у створенні нового методу, принципу або комбінації відомих методичних підходів? Наскільки рішення проблеми є оригінальним?

Складність, проблемність та науковість проекту

Наскільки чітко поставлена мета проекту? Наскільки повно охоплена проблема? Чи базуються висновки на окремому експерименті?

Системність і повнота у розкритті

Чіткість і зрозумілість презентації проекту. Логіка викладання проекту у друкованому вигляді. Вміння пояснити мету, хід експерименту та висновки. Глибина розуміння проблеми. Повнота розкриття проекту, доцільність наукового підходу. Ефективність використання отриманих результатів у презентації та захисті роботи.

Можливість впровадження результатів досліджень

Реальність практичного втілення проекту та його значення. Можливість впровадження проекту у життя, доцільність та користь від проекту. Публікації даних проекту у фахових виданнях.

Ступінь самостійності виконання

Де було виконано проект ( у школі, у групі тощо). Чи отримував дослідник допомогу від батьків, вчених, викладачів? Наскільки виконання роботи є самостійним? Яка база використовувалася у роботі? Ким був розроблений поетапний план вирішення проблеми, чи є доцільний та адекватний контроль? Чи усвідомлює дослідник обмеження роботи? Які подальші дослідження необхідні для продовження проекту?

Наукова література та інші джерела інформації

Володіння науковою літературою у галузі. Наскільки добре пояснюють проект наукові матеріали ? Чи достатньо даних на підтримку

зробленого висновку. Кількість і доцільність використання літературних

джерел у огляді. Наявність плагіату (особливо з інтернету), дотримання

правил копірайту (затосування не власноруч зроблених фотографій, малюнків, схем без зазначення авторів цих матеріалів, тощо).


Аргументованість висновків та вміння вести наукову бесіду

Чи вміє дослідник відстоювати та аргументовано доводити доцільність проекту, ефективність застосованих підходів, свою точку зору? Вміння вислухати та зрозуміти питання. Вміння задавати та відповідати на поставлені запитання. Наскільки науково зроблені висновки, чи відповідають висновки поставленим задачам досліджень?
Правила оформлення друкованих робіт

Титульна сторінка, на якій вказано назву роботи, причетність до конкурсу МАН, ім'я, прізвище, по-батькові, навчальний заклад де навчається автор, ім'я, прізвище, науковий ступінь наукового керівника, місто та рік виконання роботи.

Тези


  • не більше 1 сторінки тексту, де дається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження, зазначаються методи та отримані результати. У заголовку тез наводяться такі дані: прізвище, імя, по-батькові автора; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім'я, по батькові та посада наукового керівника.

Зміст

  • містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, основних розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Перелік умовних скорочень, позначень, символів і термінів (За необхідністю)

  • перелік умовних скорочень, специфічних термінів, нових символів або позначень з розшифруванням.

Вступ

  • у вступі коротко обгрунтовується актуальність та доцільність

обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється

мета роботи і зміст поставлених завдань, об'єкт і предмет

дослідження, подається перелік використаних методів

досліджнння; дається характеристика роботи (теоретична,


прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані

автором особисто, ступінь новизни (вперше одержано,

удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про

наукове використання результатів досліджень або рекомендації

щодо їх використання.

Мета та задачі проекту це чітко сформульована наукова гіпотеза, яку вирішує проект, використовуючи певні методологічні та експериментальні підходи.

Основна частина


  • це характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики, окреслення основних етапів наукової думки за визначеною проблемою, визначення питань, які

залишилися невирішеними; обгрунтування вибору напряму дослідження, чітке і конкретне описання методики і ходу експерименту, пояснення методів статистичної обробки даних. У основній частині викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка. Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

Результати досліджень та їх аналіз включають

  • чітке викладення результатів експерименту або отриманих даних,

застосування графіків, таблиць (зі статистичними похибками, якщо вони доцільні), лаконічне пояснення результатів, помилок експерименту, якщо такі існують.

Висновки

усі висновки повинні базуватися на отриманих експериментальних

даних та повинні відповідати задачам досліджень. Висновки – це

стислий виклад результатів розв'язку проблеми та поставлених

завдань а також визначення новизни, теоретичного та прикладного

значення дослідження, подання рекомендацій щодо їх

використання.

Список літературних джерел

пронумерований список джерел інформації (статті, підручники, періодика, онлайн-ресурси, посилання на бази даних та авторів графічних матеріалів, тощо). Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований при написанні роботи) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.


Додатки

допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації, гербарії тощо.

УВАГА!

Роботи, що носять теоретичний, реферативний та виключно описовий характер без експериментальної частини, на конкурс не приймаються.

Порушення правил оформлення та наявність плагіату у друкованій роботі негативно впливає на оцінювання проекту.


Додаток 2
Зразок плану роботи на тему

"Вікові та гендерні особливості стійкості уваги дошкільників та молодших школярів".
Зміст
Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми розвитку та особливостей уваги як психічної функції


  1. Уваги як предмет психологічного вивчення 5

  2. Психологічна характеристика властивостей уваги 1.3. Психологічні особливості стійкості уваги дошкільників та молодших школярів

Розділ 2. Аналіз результатів експериментального вивчення стійкості уваги дошкільників та молодших школярів

  1. Обгрунтування процедури та опис методики дослідження 24

  2. Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей стійкості уваги у дошкільників та школярів 28

  3. Характеристика гендерних особливостей стійкості уваги 34

  4. Психологічні рекомендації щодо розвитку стійкості уваги у дитячому віці 40


Висновки

Література

Додатки

Додаток 3

Зразок оформлення титульної сторінки

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненська Мала академія наук учнівської молоді
Відділення "Біології, екології, хімії, аграрних наук і наук про людину"

секція «Психологія»
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ

СТАРШОКЛАСНИКІВ

Науково-дослідницька робота

учениці 11 класу

Бердичівської ЗОШ І-ІІІ ст. №18

Тригубець

Людмили Володимирівни
Науковий керівник

Осьмак Любов Петрівна

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри психології

РІС КСУ,

керівник гуртка РМАНУМ

Бердичів - 2010
Тематика науково-дослідницьких робіт з психології для учнів - членів МАН

«Використання методів саморегуляції серед дітей з обмеженими

можливостями"

«Ідеалізація підлітків. Вплив батьківських директив на їх

формування»

«Профілактична робота щодо формування здорового способу

старшоклаників психолого-педагогічний підхід"

«Відношення підлітків до аутоагресивної поведінки»

«Вплив акцентуації характеру підлітка на шкільну дезадаптацію»

«Психологічний підхід до проблеми соматичних захворювань

школярів.»

«Психологічне здоров'я учнів та його оцінка в умовах різних

навчальних закладів"

«Вплив комп’ютерних ігор на розвиток

особистості-підлітка»

«Залежність характеристик спілкування від гендерного типу

особистості»

«Психологічні чинники вибору стратегій витрачання грошей у

підлітковому віці»

«Гендерні особливості шлюбно-сімейних уявлень у ранньому

юнацькому віці»

«Батьківсько - дитячі відносини як чинник прояву акцентуацій

характеру у старших підлітків»

«Роль мобільної комунікації в міжособистісному спілкуванні

учнівської молоді»

«Зв'язок міжособистісних відносин з різними формами агресії у

підлітків»

«Дослідження впливу ціннісних орієнтацій підлітків та педагогів на

виникнення педагогічних конфліктів"

«Психологічний аналіз впливу комп’ютерних ігор на соціальну

адаптацію, шкільну тривожність та рівень агресії підлітків»

«Психологічна адаптація в шкільному середовищі дітей із

особливими потребами"

«Умови ефективної психологічної підтримки хворої дитини

однолітками»

"Психологічна підтримка однолітків в кризових станах"