refik.in.ua 1

ПРОЕКТ


ПРОГРАМА

ПРИРОДОЗНАВСТВО


5 клас

(70 год. 2 год. на тиждень)
Загальна характеристика навчального предмета

Програма з природознавства складена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Предмет «Природознавство» в 5 класі продовжує курс природознавства початкової школи. Передбачається, що набуття нових знань, а також узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, здобутих у початковій школі, забезпечить достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики та астрономії, як самостійних предметів в 6-9 класах.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” у 5 класі – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:


  • формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;

  • формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

  • освоєння і поглиблення знань про різноманіття об'єктів і явищ природи; зв'язку світу живої і неживої природи; зміни природного середовища під впливом людини;

  • оволодіння й удосконалення дослідними вміннями проводити спостереження, облік, досліди і вимірювання, описувати їх результати, формулювати висновки;

  • виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи; прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
  • застосування знань про природу у повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній; адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.


Типовий навчальний план відводить для обов'язкового вивчення навчального предмета «Природознавство» в V класі - 70 годин, з розрахунку 2 навчальних години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 годин, з них 3 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

Відповідно до змісту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета «Природознавство» визначені такі змістові лінії: «Методи пізнання природи. Природознавство – комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища природи. Природні і штучні системи»; «Земля – планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»; «Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».

Оскільки для розуміння предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, то у програмі виділено рубрики «Практичні роботи», «Міні-проекти», «Екскурсії», «Дослідницький практикум».

Кожний розділ програми продовжує започатковане у початковій школі проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.

Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу, особливостей природи свого краю.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на формуванні в учнів загальнонавчальних умінь і навичок, універсальних способів діяльності та ключових компетенцій. У цьому напрямку пріоритетами є: використання для пізнання навколишнього світу різних методів (спостереження, дослідження, експеримент), проведення практичних робіт, робота з різними джерелами інформації для розв’язання проблемних завдань.


У навчальних цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт). Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним та лабораторним роботам, демонстраційним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.

Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

Вчитель може самостійно змінювати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, пропонувати власні проекти та природознавчі дослідження.

ПРОГРАМА


5 клас

(70 год., 2 год. на тиждень, резерв – 3 год.)



з/п

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП (5 год.)

.




Вступ. Природознавство та його місце серед інших дисциплін.

Методи вивчення природи. Спостереження. Експеримент. Вимірювання.

Обладнання для наукових досліджень

Дослідницький практикум

  • Вимірювання свого росту та маси тіла, порівняння показників свого розвитку з віковими нормами

Практичні роботи:

1. Знайомство з різними типами довідкових видань з природничих наук: словники, довідники величин, визначники, карти, Інтернет-ресурси

2. Знайомство з будовою світлового мікроскопа.

Міні-проект (інформаційний)

  • Вчені природознавці та їх внесок у розвиток природничих наук. (Використання їх відкриттів на прикладі 1-2 історій конкретних відкриттів)

Учень:

має уявлення про:

- природничі дисципліни(біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію), як складові природознавства; про взаємозв‘язки живої та неживої природи;

про методи вивчення природи: (спостереження, експеримент);

називає вимірювальні прилади; будову мікроскопа;

уміє користуватися простим обладнанням (лупою, термометром, лінійкою, мензуркою, мірним циліндром);


користується:

- додатковими джерелами інформації для виконання навчального завдання;

- приладами для виміру вивчених фізичних величин(ваги, годинник, термометр, лінійка, мензурка, мірний циліндр);

використовує вивчену природничо-наукову лексику у самостійних усних повідомленнях;

дотримується правил техніки безпеки під час проведення практичних робіт.


Обладнання: портрети великих вчених-натуралістів; лупи, мікроскоп, ваги, годинник, термометр, лінійка, мензурка.

Демонстрація вимірювальних і збільшуваних приладів, лабораторного обладнання

Спостереження за тілами живої та неживої природи; рукотворними тілами.

Створення презентаційних матеріалів до повідомлень, виступів, захисту проектів.

РОЗДІЛ І. ТІЛА І РЕЧОВИНИ. ЯВИЩА ПРИРОДИ (12 год.)







Тіла та їх властивості. Характеристики тіла: довжина, маса, об'єм, густина. Їх вимірювання.

Речовини. Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин.

Атоми і хімічні елементи. Молекули.

Рух молекул. Дифузія.

Різноманітність речовин. Прості і складні речовини.

Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей.

Явища природи (випадання дощу, снігу, утворення та плавлення льоду). Повторюваність явищ.

Фізичні і хімічні явища.

Горіння. Окиснення (окиснення, дихання).

Єдність і взаємозв’язок явищ в природі. Природні і штучні системи.

Демонстраційні досліди: розділення сумішей (відстоювання, випаровування, фільтрування.


Практичні роботи.

3. Визначення маси та розмірів різних тіл.

4. Очищення забрудненої кухонної солі.
Дослідницький практикум


  • Дослідження 2-3 фізичних явищ (залежність швидкості випаровування рідини від її температури, величини площі поверхні)

Міні-проект

  • Чим корисне опале листя?

Учень:

називає:

- фізичні властивості речовин;

- прості і складні речовини, чисті речовини і суміші;

- прилади та інструменти для визначення розмірів та маси тіл;

- поширені хімічні елементи;

наводить приклади:

-тіл і речовин, що оточують

людину;

- природних явищ (фізичних, хімічних);

- явищ окиснення;

- природних і штучних систем;

- взаємозв‘язків в природі;

пояснює:

- відмінність між твердим, рідким, газоподібним станом речовин;

- відмінності простих речовин від складних, чистих речовин від сумішей;

- явище дифузії;

- повторюваність явищ;

- описує і порівнює ознаки 2-3 речовин;

спостерігає та описує:

- способи розділення сумішей;

дотримується правил:

- безпеки при проведенні лабораторних досліджень;

- користування приладами (нагрівальні прилади, фільтри) та хімічним посудом (хімічний стакан, мірний циліндр);

робить висновок про:

- важливість знань про речовини для людини.





1

Урок узагальнення


Обладнання: нагрівальні прилади, фільтри, хімічний стакан, мірний циліндр

Спостереження за плавленням льоду, випаровуванням води

Моделювання молекул води, кисню, водню, азоту, вуглекислого газу за допомогою кольорових кульок;

Демонстрування: зразків речовин, сумішей, природних тіл; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ

РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (11 год.)







Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил. Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства

Небесні тіла. Зоря – самосвітнє небесне тіло. Відмінності між зорями

Міжзоряний простір

Планети та планетні системи

Відмінності між планетами

Зоряні системи – галактики

Відмінності між галактиками. Скупчення галактик

Всесвіт та його складові.

Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень.

Дослідницький практикум

  • Спостереження за зоряним небом впродовж календарного року

Практична робота

5. Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба

Міні-проект

  • Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?

Учень:

Знає: головні точки й лінії небесної сфери, визначення сузір’я, різні види небесних тіл (планета, зоря, галактика), загальну будову Сонячної системи, найвідоміших астрономів (Птолемей, М.Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Амстронг, Л. Каденюк);


розуміє:

- причину видимих рухів світил та зміну вигляду зоряного неба впродовж року, особливості астрономічних спостережень, вплив космічних чинників на Землю, місце і роль людини у Всесвіті;

- поняття «система»;

уміє порівняти планети різних типів, Сонце та інші зорі;

розпізнає зорі та планети на небесній сфері; типи планет, туманностей, зір і галактик;

описує зміни фаз Місяця, відмінності між планетою і зорею, різними галактиками; складові будови Всесвіту;

застосовує набуті знання під час спостережень зоряного неба;

виявляє ставлення до потреби пізнання Всесвіту, розвитку астрономічних та космічних досліджень;

оцінює значення зоряного неба в історії людства, телескопічних спостережень, вивчення Всесвіту для потреб людини.





1

Урок узагальнення

Обладнання: Карта зоряного неба, бінокль. Плакати: Науки про природу. Малі небесні тіла. Будова Всесвіту. Світ зірок. Сонячна система

Демонстрування: карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; глобуса;фотографії планет та Місяця; приладів для вивчення Всесвіту

Спостереження за змінами вигляду зоряного неба впродовж календарного року; сузір‘ями Малої та Великої Ведмедиці; нагріванням тіл променями Сонця

Створення презентаційних матеріалів до повідомлень, виступів

РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ - ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ ( 40 год.)

Тема 1. Земля як планета ( 18 год.)








Виникнення Землі. Гіпотези виникнення Землі

Внутрішня будова Землі

Форма і розміри Землі. Способи зображення Землі: глобус, карти, плани

Рухи Землі. Пори року. Місяць – супутник Землі.Сонячно-земні зв’язки (не зустрічала такого, не певна, що це правильно).

Масштаб. Географічні карти та способи зображення об‘єктів на них. Материки та частини світу.

Ґрунт – особливе тіло Землі. Утворення ґрунту. Види ґрунтів.

Властивості ґрунту. Вплив рослин на ґрунт. Охорона ґрунтів

Повітря та його роль у природі. Повітря – суміш газів

Властивості повітря

Температура повітря та атмосферний тиск

Вода на Землі: океани, води суходолу, водяна пара, льодовики. Роль води у природі, кругообіг води.

Властивості води. Три стани води

Вода – розчинник. Розчинні і нерозчинні речовини. Розчини в природі

Використання води людиною.

Дослідницький практикум

Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти.

Практичні роботи:

6. Робота з картою, атласами, глобусом: визначення на них екватора, полюсів, меридіанів, Північної і Південної півкуль.

7. Позначення на контурній карті материків і частин світу; географічних об‘єктів

Міні-проекти

«Краплина» ( або Де ми втрачаємо воду?)

Учень:

має уявлення про

- гіпотези виникнення Землі (Ж.Бюффон, І.Кант, Д.Джинс, О.Шмидт);

- сучасні погляди на виникнення Землі;

- масштаб;

називає форми і розміри Землі;

пояснює:

- нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі;


- рухи Землі;

- властивості повітря, води, ґрунту;

- кругообіг води у природі;

- роль води у природі;

розуміє значення сонячного світла і тепла для живої природи;

працює з географічними картами:

- показує материки і частини світу; наносить їх на контурну карту;

- визначає на них екватор, полюси, меридіани, Північну і Південну півкулі;

- розрізняє способи зображення об‘єктів на географічних картах;

вміє вимірювати температуру повітря;

- представляє результати проекту.





1

Урок узагальнення

Обладнання: глобус;географічні карти; телурій; контурні карти;атласи;

Демонстрування: обертання Землі навколо осі;обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія;залежність освітлення від кута падіння сонячних променів; дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року; фотографії Місяця, Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів

Спостереження: за повертанням листя і квітів рослин до Сонця; нагрівання тіл промінням Сонця;

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год.)







Організм і його властивості.

Клітинна будова організмів. Клітина.

Будова клітини. Одноклітинні організми.

Багатоклітинні організми. Рослини. Гриби.


Різноманітність тварин. Безхребетні тварини. Хребетні тварини.

Різноманітність середовищ життя організмів. Фактори середовища. Наземно-повітряне середовище, пристосування живих організмів до життя у ньому.

Водне середовище життя. Пристосування організмів до водного середовища життя.

Ґрунтове середовище життя. Пристосування організмів до ґрунтового середовища життя.

Рослинний і тваринний світ морів і океанів.

Пристосування мешканців морів і океанів до різних умов життя.

Дослідницький практикум

Дослідження впливу температури, світла і вологості на проростання насіння

Практичні роботи

8. Вивчення будови клітини за допомогою мікроскопа

9. Знайомство з рослинами своєї місцевості та своєї місцевості на основі гербарних матеріалів

Міні-проект


  • Хто такі віруси?

Екскурсія до зоопарку, живого куточку, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму (відповідно до місцевих умов)

Учень: має уявлення про: різноманітність клітин

називає: основі частини клітини (оболонка, цитоплазма, ядро); середовища життя; фактори середовища життя; найпоширеніших рослин і тварин своєї місцевості;

наводить приклади: одноклітинних організмів; багатоклітинних організмів; безхребетних і хребетних тварин;

характеризує різні середовища життя;

пояснює: зв'язок грибів, рослин, тварин у природі; пристосування тварин до різних середовищ життя (наземно-повітряного, водного, ґрунтового);

спостерігає та описує: пристосування організмів до середовища життя;

вміє: користуватися мікроскопом; користуватися додатковими

- джерелами інформації для виконання навчальної задачі; визначати найбільш поширених рослин і тварин за допомогою різних джерел інформації.






1

Урок узагальнення

Обладнання: мікроскопи; гербарії; фотографії, малюнки рослин і тварин,атласи-визначники рослин;плакат «Будова клітини».

Демонстрації: електронних колекцій зображень представників рослинного і тваринного материків і океанів; плакати: «Середовища життя», «Рослинний і тваринний світ материків і океанів». Дослідження: різноманіття рослин з використанням гербарних матеріалів; впливу температури, світла і вологості на проростання насіння.

Тема 3. Людина на планеті Земля( 7 год.)







Людина – частина природи. Зв'язок людини з природою.

Зміни в природі, що виникають внаслідок природних чинників і діяльності людини

Екологічні проблеми та їх вирішення (збереження біологічного різноманіття, боротьба із знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від різних видів забруднення).

Охорона природи. Червона книга України. Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи Землі.

Дослідницький практикум

  • Дослідження екологічних проблем своєї місцевості

Міні-проекти (за вибором)

  • Чи не перетвориться Земля на пустелю?

  • Будь природі другом!

Учень:

має уявлення про: наслідки забруднення навколишнього середовища;

називає: природоохоронні об'єкти і території свого регіону;


джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми;

пояснює зв'язок людини з природою; зміни в природі, викликані природними чинниками і діяльністю людини;

наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин та тварин своєї місцевості, занесених до Червоної книги України;
уміє працювати з додатковими інформаційними джерелами;

використовувати різноманітні джерела інформації для підготовки виступів і повідомлень;
дотримується правил:

охорони природи.





1

Урок узагальнення

Обладнання: таблиць, слайдів, відеоматеріалів, присвячених охороні природи.

Спостереження: за природоохоронною діяльністю людей в своїй місцевості.

Демонстрація: гербарних зразків рослин; представників рослин та тварин планети, рідкісних рослин та тварин своєї місцевості, що занесені до Червоної книги.




2

РЕЗЕРВ

Пропозиції та зауваження до проекту навчальної програми просимо надсилати на такі електронні адреси:

Гільберг Тетяна Георгіївна - голова робочої групи із розроблення навчальної програми - gilbergt@rambler.ru

Бєскова Наталія Володимирівна – начальник відділу департаменту загальної середньої та дошкільної освіти - n_beskova@mon.gov.ua