refik.in.ua 1




Т е м а 3. ПАТЕНТНЕ ПРАВО

План

  1. Поняття, об'єкти та критерії патентоспроможності винаходу, корисної моделі та промислового зразка.

  2. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі та про­мислові зразки.

  3. Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок.

  4. Обмеження прав патентовласника.

  5. Припинення дії патенту і визнання його недійсним.


1. Поняття, об'єкти та критерії патентоспро­можності винаходу, корисної моделі та промислового зразка.

Патентне право - це сукупність норм, що ре­гулюють особисті немайнові та майнові відносини, які вини­кають у зв'язку зі створенням, оформленням і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Охоронний документ, який засвідчує набуття права ін­телектуальної власності на винахід, корисну модель і промис­ловий зразок, називається патентом, а його видача обумовле­на, зокрема, можливістю паралельного винахідництва, у зв'яз­ку з чим існує потреба кваліфікації творчого досягнення і за­кріплення права на нього за конкретною особою, яка перша розкрила ці знання суспільству.

Усі охоронні документи підлягають обов'язковому внесенню Державним департаментом інтелектуальної власності до відповідного реєстру: Державного реєстру патентів України на винаходи, Держав­ного реєстру патентів України на корисні моделі, Державного реєст­ру патентів на промислові зразки, Державного реєстру патентів Укра­їни на секретні винаходи, Державного реєстру патентів України на секретні корисні моделі.

Коли є потреба захистити технічну суть об'єкта, то це можна зробити за допомогою винаходу чи корисної моделі, а коли зовнішній вигляд - промислового зразка. Тому винахід та корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, а промис­ловий зразок - у галузі художнього конструювання.


Враховуючи територіальну дію прав інтелектуальної власності, кожна країна встановлює свої вимоги, які висува­ються до того чи іншого об'єкта. Тому одному і тому ж резуль­тату творчої діяльності в одній країні може бути надана право­ва охорона, а в іншій - ні. Однак певні вимоги є характерними для законодавства більшості країн. Так, правова охорона нада­ється об'єктам патентного права, які не суперечать публічному порядку, принципам гуманності й моралі та відповідають умо­вам патентоздатності. Що стосується умов патентоздатності, тобто тих вимог, що висуваються законодавством до результатів творчої діяльності для кваліфікації їх як винаходів, корис­них моделей чи промислових зразків, то їх кількість і зміст за­лежить від країни. Україна для об'єктів патентного права пе­редбачає три вимоги: новизна, винахідницький рівень і проми­слова придатність - у тому чи іншому їх поєднанні.

Винахід - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, що є новим, має винахід­ницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що є новим і промислово придатним.

Об'єктом винаходу чи корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клі­тин рослини і тварини тощо) чи процес (спосіб). Продукт - це будь-який штучно створений предмет, пристрій - це система розташованих у просторі елементів, певним чином взаємодіючих один з одним. Речовина - штучно створене матеріальне утворення, що є сукупністю взаємозалежних еле­ментів. Штам мікроорганізмів - це чиста культура мікроорганізмів, виділена з природних місць мешкання, якими може бути навколишнє середовище (ґрунт, вода тощо), а також з організму тварини чи людини. Процес (спосіб) - су­купність прийомів, виконаних у певній послідовності чи з до­триманням певних правил.

Отже, винахід і корисна модель відрізняються лише тим, що до винаходу висувається додаткова вимога - наявність винахідницького рівня.


Промисловий зразок - результат творчої ді­яльності людини у галузі художнього конструювання, якщо він є новим. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Потенційно усі речі, які нас оточують і мають певну форму та колір, можуть бути об'єктами промислового зразка. Так, значна кількість ви­користовуваних на ринках упаковок, пляшок та етикеток захи­щена як промислові зразки.

Новизна є спільною вимогою до всіх об'єктів патен­тного права. Україна дотримується принципу світової новизни. Це означає, що результат творчої діяльності може бути визнано винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком за умо­ви, що відомості про нього невідомі у всьому світі на дату подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної вла­сності Міністерства освіти і науки України або, якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету.

Пріоритет - це першість у поданні заявки. Йде­ться про випадки, коли заявник, подаючи заявку до Держдепа­ртаменту України чи протягом З місяців після цього заявляє, що стосовно винаходу чи корисної моделі не пізніше 12 місяців, а стосовно промислового зразка - не пізніше 6 місцяців він уже подав попередню заявку до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промис­лової власності, за якою заявлено пріоритет (конвенційний пріоритет). У цьому випадку новизна заявленого рішення буде визначатися на дату подання першої заявки. Наприклад, гро­мадянин Російської Федерації подав заявку на отримання пате­нту на винахід до Роспатенту 1 черв. 2007 р. Протягом року він може звернутися до Держдепартаменту України і скористатися правом пріоритету у зв'язку з чим відповідність критеріям па­тентоспроможності об'єкта буде визначатися не на дату факти­чної подання другої заявки, а на дату подання первісної заявки, тобто на 1 черв. 2007 р.

Слід враховувати, що заявникам надається пільга по новизні: на визнання винаходу та корисної моделі патентоздатними не впли­ває розкритгя інформації про них винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Держдепартаменту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Стосовно промислового зразка пільга по новизні становить 6 місяців. При цьо­му обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається па особу, заінтересовану у застосуванні цієї пільги.


Стосовно промислового зразка законодавство передба­чає також можливість скористатися виставочним пріоритетом. У цьому випадку пріоритет промислового зразка, використано­го в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави -учасниці Паризької конвенції про охорону промислової влас­ності, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Держдепартаменту протягом шести місяців від зазначеної дати.

Винахід і корисна модель визнаються новими, якщо во­ни не є частиною рівня техніки, який включає до себе всі відо­мості, що стали загальнодоступними у світі, а також зміст будь-якої заявки на видачу патенту в Україні (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі й не за­значена у раніше одержаних Держдепартаментом заявках, за ви­нятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Відомості вважаються загальнодоступними, якщо вони містяться в джерелах інформації, з якими може ознайомитися невизначене коло осіб (наприклад, книги у бібліотеці). При цьому достатньо лише потенційної можливості ознайомитися зі змістом цих відомостей, а не фактів ознайомлення.

Винахідницький рівень свідчить про твор­чий характер і є якісною оцінкою лише винаходу. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця у цій сфері він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. Мається на увазі об'єкт, який розв'язує існуюче завдання, яке інші спе­ціалісти у цій сфері не змогли вирішити відомими шляхами. На відміну від визначення рівня техніки при оцінці винахідниць­кого рівня до уваги беруться лише всі відомості, ию стали загальнодоступними у світі, а зміст заявок не враховується.


Промислова придатність має місце у ви­падку, коли винахід чи корисна модель можуть бути використані у будь-якій сфері діяльності - промисловості, торгівлі, медицині, сільському господарстві тошо.

Винаходи і корисні моделі, які містять інформацію, віднесену до державної таємниці, визнаються секретними ви­находами і корисними моделями, у зв'язку з цим стосовно них не робиться публікація в офіційному бюлетені, не видається примусова ліцензія, не сплачується збір за підтримання чинно­сті тощо. Використання цих об'єктів і розпоряджання цими правами можливе лише з додержанням вимог Закону України "Про державну таємницю" та за погодженням із Державним експертом із питань таємниць.
2. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Первинним суб'єктом права на вина­ходи, корисні моделі та промислові зразки є винахідник та ав­тор промислового зразка, тобто фізичні особи, творчою працею яких створено об'єкт інтелектуальної власності. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, а надали тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні чи оформленні заявки.

Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створений у зв'язку з виконанням трудового договору, то права на нього належать працівникові й роботодавцеві спільно, якщо інше не встановлено договором (ст. 429 ЦК).

Якщо кілька осіб спільно створили один об'єкт, то вони мають однакові права на одержання патенту, якщо між ними не було домовленості про інше.

В Україні діє принцип першого заявника, відповідно до якого права надаються особі, яка перша подала заявку на отри­мання патенту, тобто розкрила суспільству невідомі раніше знання, навіть якщо до цього інша особа створила такий же об'єкт, однак залишила його в режимі секретності.

Патентовласниками можуть бути як самі винахідники стосовно винаходів і корисних моделей чи автори промислових зразків, так й інші особи: роботодавці (стосовно службових об'єктів за наявності згоди працівників) чи правонаступники (особи, яким винахідники, автори промислових зразків чи ро­ботодавці передали свої майнові права).

3. Особисті немайнові та майнові права інте­лектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок.

У випадку кваліфікації результату творчої діяльності як об'єкта інтелектуальної власності у вина­хідника чи автора промислового зразка виникають особисті немайнові права, а у патентовласника - майнові права інтелек­туальної власності.

Особистим немайновим правом інтелектуальної влас­ності винахідника та автора промислового зразка є право авто­рства, яке є невід'ємним і охороняється безстроково. Крім того, винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу чи корисній моделі.

Майновими правами інтелектуальної власності на ви­нахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на ви­користання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної вла­сності, встановлені законом, зокрема, право передавати належ­ні права іншим особам (ст. 464 ЦК).

Патентовласник у межах наданих йому прав має мож­ливість використовувати винахід, корисну модель чи промис­ловий зразок.

Обсяг правової охорони винаходу та корисної моделі визначається формулою винаходу чи корисної моделі, яка є однією із складових заявки на отримання патенту.

Патентна формула - це короткий виклад технічної сутності винаходу чи корисної моделі. В Україні за загальним правилом формула винаходу чи корисної моделі складається з двох частин: 1) обмежувальної, яка включає до себе ознаки винаходу чи корисної моделі, які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта; 2) відмітної, яка включає ознаки, що відрізняють винахід чи корисну модель від найближчого аналога. Обмежувальна й відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом "який (яка, яке) відрізняється тим, що...". Однак без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають форму­лу винаходу, яка характеризує: індивідуальну сполуку; штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин; застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням; винахід, що не має аналогів (п. 7.3.1 Правила складання і по­дання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвер­джених Наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 р. № 22). Тлумачення формули здійснюється у ме­жах опису винаходу чи корисної моделі та відповідних крес­лень, які є складовою частиною заявки.


Обсяг правової охорони промислового зразка визнача­ється сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, пред­ставлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка має здійснюватися в межах його опису, який є невід'ємною частиною заявки на винахід.

Слід враховувати, що лише стосовно винаходу при видачі па­тенту проводиться кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті), у ході якої встановлюється відповідність винаходу умовам патентозда­тності. Відносно корисної моделі й промислового зразка проводиться лише формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками), коли встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до пе­реліку об'єктів, які можуть бути визнані корисними моделями чи промисловими зразками, і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам. Тому патенти на корисні моделі й промислові зразки видаються під відповідальність їх власників без гарантії чинності. Фактично це означає, що для того, щоб отримати патент на ко­рисну модель чи промисловий зразок, достатньо належним чином оформити документи і сплатити збір. На практиці ж заявники досить часто зловживають можливістю отримання патенту без перевірки на відповідність умовам патентоспроможності й з метою усунення кон­курентів реєструють уже давно відомі об'єкти (наприклад, драбина, шланги, профілі для пластикових вікон тощо.

Зверніть увагу, що майнові права патентовласника поши­рюються лише на територію тієї держави, яка кваліфікувала резуль­тат творчої діяльності як винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Так, якщо особа отримала патент України на винахід, то її виключні права поширюються лише на територію України. Це означає, що якщо цей винахід буде використано, наприклад, на території Ро­сійської Федерації, то володілець патенту України не зможе заборонити вчиняти такі дії. Якщо патентовласник хоче мати виключні пра­ва не лише на території України, а й на території РФ, то потрібно звернутися до Роспатенту і отримати патент РФ на винахід. З метою спрощення процедури отримання патенту держави підписують між­народні угоди, у зв'язку з чим заявник має можливість звернутися з однією заявкою до одного уповноваженого органу і отримати патент, дія якого буде поширюватися на території кількох зазначених у заяв­ці країн, наприклад, європейський патент (країни ЄС), євразійський патент (більшість країн СНД), у тому числі й України. Однак не існує світового патенту, який би поширювався на територію всіх країн. Тому на етапі патентування заявник повинен вирішити питання доці­льності патентування об'єкта у різних країнах.


Сам перелік майнових прав інтелектуальної власності є спільним майже стосовно всіх об'єктів і відрізняється лише наповненням поняття використання. Так, використанням винаходу чи корисної моделі визнається: 1) виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу чи корисної моделі, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; 2) застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і гак є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу чи корисної моделі, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу чи корисної моделі, або ознаку, екві­валентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, екві­валентну їй. Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, ви­готовлений із застосуванням процесу, що охороняється патен­том, є новим; існують підстави вважати, що зазначений про­дукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити про­цес, що застосовувався при виготовленні цього продукту. В та­кому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуван­ням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні під­стави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Використанням промислового зразка визнається виго­товлення виробу із застосуванням запатентованого промисло­вого зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезен­ня) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.


Виріб визнається виготовленим із застосуванням запа­тентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка. Ознака належить до суттєвих, якщо вона впливає на формування зовнішнього ви­гляду виробу, якому притаманна така ознака (зокрема, форма та колір).

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, насту­пної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав (ст. 465 ЦК). Однак для винаходу законо­давством передбачена тимчасова правова охорона у період між опублікуванням у журналі "Промислова власність" відо­мостей про заявку на патент на винахід і державною реєстраці­єю об'єкта. Вона полягає в тому, що після одержання патенту на винахід заявник має право на компенсацію за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з зазначенням номера заявки про те, що уже опубліко­вані відомості про заявку на винахід, який нею використову­ється без дозволу заявника.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуа­льної власності на винахід становить 20 років, на корисну мо­дель - 10, на промисловий зразок - 15 від дати подання заявки в установленому законом порядку. За загальним правилом ці строки продовженню не підлягають. По закінченні цих строків будь-яка особа може використовувати такі об'єкти інтелектуа­льної власності на свій розсуд без отримання дозволів і сплати винагороди. З цього правила є виключення, яке стосується ви­находу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Так, за таких умов строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тва­рин чи рослин тощо, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між да­тою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

Зазначені майнові права інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є чинними за умови, що патентовласники щорічно сплачують збір, розмір якого збільшується в за­лежності від року дії патенту.

4. Обмеження прав патентовласника.

Однією з особливостей прав інтелектуальної власності є та обставина, що держава, наділяючи зазначеними правами певних осіб, встановлює межі дії цих прав. Це проявляється, зокрема, у то­му, що в передбачених законодавством випадках інші особи можуть використовувати винахід, корисну модель чи промис­ловий зразок без дозволу патентовласника.

Так, не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка: 1) у конструкції чи при екс­плуатації транспортного засобу іноземної держави, який тим­часово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що об'єкт інтелектуальної власності використовується виключно для потреб зазначеного засобу; 2) без комерційної мети; 3) з науковою метою або в по­рядку експерименту; 4) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та виплатою ііому відповідної компенсації; 5) попереднім користувачем (ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і кори­сні моделі", ст. 22 Закону України "Про охорону прав на про­мислові зразки").

Попереднім користувачем є особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в ін­тересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання. Ця осо­ба має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою. Право попереднього користувача носить особистий характер, а тому може передаватися або переходити до інщої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією час­тиною підприємства чи ділової практики, в яких було викорис­тано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійс­нено значну і серйозну підготовку для такого використання (ст. 470 ЦК). Закріплення права попереднього користувача обумовлено можливістю паралельного створення зазначених об'єктів різними особами незалежно один від одного.


Права патентовласника також не поширюються на ви­готовлені із застосуванням запатентованого винаходу корисної моделі чи промислового зразка вироби, які були введені в ци­вільний обіг власником патенту чи з його спеціального дозволу (наприклад, ліцензіатом). Це означає, що патентовласник, який, наприклад, виготовив і реалізував певні пристрої без за­значення обмежень прав покупця на них, не може перешко­джати подальшому використанню і реалізації цих об'єктів. Ін­шими словами, правомірне введення в цивільний обіг виробу, виготовленого з застосуванням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, вичерпує права патентовласника.

Якщо ж особа придбала продукт, виготовлений чи вве­дений в обіг з порушенням прав на винахід і не знала і не могла знати про це, то її дії не визнаються порушенням прав патенто­власника. Однак після одержання відповідного повідомлення патентовласника зазначена особа повинна припинити викорис­тання продукту або виплатити йому винагороду.

До обмеження прав патентовласника можна віднести можливість видачі примусових ліцензій (Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" у ст. 30 називає ці випадки примусовим відчуженням прав).

Примусова ліцензія - це дозвіл, що видається без згоди патентовласника компетентним державним органом (судом, господарським судом або Кабінетом Міністрів України) заці­кавленій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Ці ж органи визначають у своєму рішенні обсяг такого застосування, термін дії дозволу, розмір і поря­док виплати винагороди власнику патенту.

Залежно від мети видачі розрізняють три види приму­сових ліцензій: 1) на об'єкт, що не використовується або недо­статньо використовується в Україні протягом трьох років; 2) на залежний об'єкт інтелектуальної власності (коли права на більш пізній об'єкт не можуть бути реалізовані без викорис­тання раніше зареєстрованого об'єкта); 3) з метою забезпечен­ня здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства (лише стосовно винаходів і корисних моделей). У перших двох випадках рішення ухвалює суд (господарський суд), а в останньому - Кабінет Міністрів України.

5. Припинення дії патенту і визнання його не­дійсним.

Підстави та наслідки припинення дії патенту і май­нових прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки передбачені ст. 465-467 ЦК, ст. 32 Закону України "Про охоро­ну прав на винаходи і корисні моделі" і ст. 24 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

По-перше, права припиняються по закінченні строку чинності майнових прав інтелектуальної власності (на винахід - 20 років, корисну модель - 10, промисловий зразок - 15 років).

По-друге, дія прав припиняється у випадку часткової чи повної відмови від них патентовласником шляхом подання за­яви про це до Держдепартаменту, відомості про що публіку­ються в офіційному бюлетені "Промислова власність". Однак не допускається повна або часткова відмова від патенту без попередження особи, якій надано право на використання об'єкта за ліцензійним договором, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу вхо­дять права, що засвідчуються патентом.

По-третє, дія прав припиняється при несплаті у встаїю-влений строк річного збору за підтримання чинності патенту. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. При цьому патентовласнику надається пільговий рік, протягом якого можна сплатити підвищений на 50 % річний збір з метою відновлення дії патенту. У випадку відсутності такого платежу Держдепартамент публікує у своєму офіційно­му бюлетені інформацію про припинення дії патенту.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на вина­хід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків осо­бі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено у порядку, встанов­леному законом, за заявою особи, якій ці права належали у мо­мент їх припинення (ст. 468 ЦК).


Підстави визнання патенту у судовому порядку повністю чи частково недійсним передбачені ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" і ст. 25 Зако­ну України "Про охорону прав на промислові зразки".

По-перше, патент може бути визнано недійсним у ви­падку невідповідності запатентованого винаходу, корисної мо­делі чи промислового зразка умовам патентоздатності (наяв­ність новизни, винахідницького рівня, промислової придат ності - у різних комбінаціях в залежності від об'єкта). Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються та­кими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про ви­дачу патенту.

По-друге, патент може бути визнано недійсним при на­явності у формулі винаходу чи корисної моделі чи у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у по­даній заявці.

По-третє, патент на винахід чи корисну модель може бути визнано недійсним при порушенні порядку патентування в іноземних державах.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" перш ніж запатентувати винахід чи корисну модель в іншій країні, особа повинна спочатку по­дати заявку до Держдепартаменту України. Якщо протягом трьох місяців від дати подання заявки до заявника не надійде повідомлення про віднесення заявленого винаходу чи корисної моделі до державної таємниці, з цього моменту можна патен­тувати об'єкт в інших державах. Якщо особа не хоче втрачати час на очікування, вона може подати клопотання про приско­рене вирішення цього питання. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Держ­департаменту України.

Як протидію такій недобросовісній поведінці п. 2 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" закріплює право будь-якої особи з метою визнання такого патенту недійсним звернутися до експертної установи з клопотанням про проведення експертизи запатентованого винаходу чи корисної моделі на відповідність умовам пагентоздатності за умови сплати збору. Однак прий­няти рішення про визнання виданого патенту недійсним може тільки суд. У зв'язку з цим можна не проводити зазначену експертизу, а від­разу звертатися з позовом про визнання патенту недійсним.)

По-четверте, патент може бути визнано недійсним при видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.