refik.in.ua 1

Аналіз витрат підприємства і собівартості продукції

План
1. Об’єкти, задачі та джерела аналізу.

2. Аналіз динаміки витрат.

3. Аналіз витрат за статтями калькуляції.

4. Аналіз одноелементних витрат виробничої собівартості продукції.

5. Аналіз комплексних статей витрат виробничої собівартості продукції.

6. Аналіз інших витрат підприємства.

7. Підрахунок резервів зниження витрат підприємства.
1. Об’єкти, задачі та джерела аналізу

Об’єкти аналізу:

1. Загальна величина витрат підприємства і їх рівень за показником витрат на 1 грн. продукції.

2. Операційні витрати за елементами витрат.

3. Виробнича собівартість виготовленої продукції, наданих послуг і виконаних робіт в цілому і за статтями витрат підприємства і його структурних підрозділів.

4. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та інших активів.

5. Окремі елементи і статті витрат.

6. Адміністративні витрати.

7. Витрати на збут продукції.

8. Інші витрати.

Задачі аналізу:

1. Аналіз складу, структури витрат за економічними елементами і статтям калькуляції.

2. Порівняльний аналіз виробничої собівартості окремих видів продукції.

3. Аналіз прямих (одноелементних) витрат в виробничій собівартості продукції.

4. Аналіз непрямих (комплексних) витрат в виробничій собівартості продукції.

5. Підрахунок можливих резервів зниження виробничої собівартості продукції.

6. Аналіз адміністративних витрат.

7. Аналіз витрат на збут продукції.

8. Аналіз інших витрат.

9. Аналіз втрат по пунктам 6, 7, 8.

10. Аналіз собівартості реалізованої продукції (примітка – повторний рахунок).

Джерела аналізу:

1. Калькуляція собівартості одиниці продукції.

2. Планова та звітна калькуляція окремих видів і всієї випущеної продукції.


3. Відомості аналітичного обліку витрат №14, 15, 16.

4. Виробничі звіти структурних підрозділів.

5. Розділ 2 «Елементи операційних витрат», форма №2 « Звіт про фінансові результати».


2. Аналіз динаміки витрат

Витрати є такою економічною категорією, порівняння якої для підприємства з минулим періодом в абсолютному значенні неактуальне, так як визначена сума витрат пов’язана з визначеним значенням випуску продукції. Тому розраховується показник витрат на 1 грн. продукції, який характеризує скільки покладено витрат виробничих ресурсів для досягнення даного обсягу виробленої та реалізованої продукції. Загальна величина витрат відповідає сумі основних їх економічних елементів.

Динаміка показників матеріаломісткості, зарплатомісткості, амортизаціомісткості продукції свідчить не тільки про те, яким є дане виробництво (матеріаломістким, зарплатомістким, фондомістким), але і прогнозує результати аналізу складу і структури витрат за економічними елементами.


3. Аналіз витрат за статтями калькуляції

Аналіз витрат за статтями деталізує результати аналізу витрат за економічними елементами, який тільки визначає, який вид витрат потребує найбільшої уваги з метою зниження його питомої ваги. Аналіз за статтями дозволяє конкретизувати пошук резервів певного виду витрат. Для цього витрати, пов’язані з виробництвом, поділяють на прямі та непрямі.

Виходячи з методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених Міністерством промислової політики України от 09.07.2007 р. №373, до прямих витрат відносять:

1) сировина і матеріали;

2) зворотні відходи;

3) основна заробітна плата;

4) додаткова заробітна плата;

5) відрахування на соціальне страхування.

Непрямі витрати включають:

1) витрати на утримання і експлуатацію устаткування;


2) загальновиробничі витрати;

3) втрати внаслідок браку;

4) інші виробничі витрати.


4. Аналіз одноелементних витрат виробничої собівартості продукції

В числі одноелементних витрат розглядаються прямі матеріальні витрати і прямі витрати на оплату праці.

Мета аналізу прямих матеріальних витрат – дослідження резервів їх економії. Для цього здійснюється аналіз:

1) факторів норм, цін, заміни;

2) зворотніх відходів.

Перевитрати по факторам норм і цін визначається методом абсолютних різниць (див. тему «Аналіз матеріальних ресурсів»). Розрахунки здійснюються в розрізі окремих видів виробів. Для того, щоб визначити можливості економії матеріальних ресурсів за яким-небудь з факторів на весь випуск виробів, необхідно виявленні перевитрати помножити на фактичний випуск продукції в натуральному вираженні.

Зворотні відходи аналізуються двома методиками, одна з яких дозволяє визначити вплив наявності позапланових зворотних відходів не тільки на собівартість, але й на випуск продукції.

І методика аналізу:
Таблиця 1
Розрахунок впливу позапланових зворотних відходів матеріалів на обсяг і собівартість продукції


Показники

Сума

1. Фактична сума зворотних відходів за ціною можливого використання, тис. грн.

85434

2. Зворотні відходи за планом, тис. грн.

81452

3. Позапланові зворотні відходи за ціною можливого використання, тис. грн.

3982

4. Вартість фактичних зворотних відходів за ціною вихідної сировини, тис. грн.


182739

5. Коефіцієнт вартості відходів (4/1)

2,14

6. Позапланові зворотні відходи за ціною вихідної сировини (3*5), тис. грн.

8521,48

7. Загальні витрати матеріалів за плановими нормами на виробничу продукцію, тис. грн.

693379

8. Вироблена продукція за плановими цінами, тис. грн.

1709300

9. Витрати матеріалів на 1 грн. виробленої продукції (7/8), грн.

0,41

10. Можливий випуск продукції за умови недопущення позапланових зворотних відходів (6/9), тис. грн.

20784,09

11. Резерв зниження собівартості продукції за рахунок ліквідації позапланових зворотних відходів (6-3), тис. грн.

4539,48


ІІ методика аналізу:
ΔС = ΔВ м. в. * ((В в. / В м. в.) – 1),
де ΔС – резерви зниження виробничої собівартості за рахунок ліквідації втрат від позапланових зворотних відходів, тис. грн.,

ΔВ м. в. – відхилення від плану вартості отриманих відходів за ціною можливого використання, тис. грн.,

В в. – вартість фактично отриманих відходів за ціною вихідної сировини, тис. грн.,

В м. в. – вартість фактично отриманих відходів за ціною можливого використання, тис. грн.

Мета аналізу прямих витрат на оплату праці – виявлення невиробничих виплат з фонду основної та додаткової заробітної плати основних виробничих робітників, які спричинили перевищення виробничої собівартості продукції. Це наступні види виплат:


1) доплати сумісникам в зв’язку зі змінами умов праці;

2) доплата за роботу в понаднормовий час;

3) оплата цілоденних простоїв і годин внутрішньозмінного простою.

Аналіз робиться на основі відомості аналітичного обліку «Відомість нарахованої заробітної плати за видами виробничих витрат», яка ведеться в розрізі структурних підрозділів.


5. Аналіз комплексних статей витрат виробничої собівартості продукції

До числа комплексних статей витрат в виробничій собівартості продукції відносяться умовно-змінні, які залежать від обсягу виробництва і умовно-постійні, які не залежать від обсягу виробництва.

До умовно-змінних належать:

- витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

- частина загальновиробничих витрат;

- втрати через брак для підприємств з запланованим браком.

До умовно-постійних відносяться:

- частина загальновиробничих витрат;

- втрати через брак для підприємств з незапланованим браком.

Аналіз комплексних витрат здійснюється в розрізі статей, з яких вони складаються.

Мета аналізу умовно-змінних витрат – виявлення невиправданих перевитрат, які представляють собою різницю між фактичними витратами і максимально-допустимими. Максимально-допустимі являють собою величину кошторису, скориговану на процент виконання плану по продукції. Всередині комплексних витрат не перераховується стаття «Амортизація», величина якої залежить від початкової вартості основних засобів і норми амортизаційних відрахувань. Це не стосується тих підприємств, де амортизація нараховується виробничим методом.

Як правило, на промислових підприємствах всередині умовно-змінних витрат найбільша питома вага припадає на витрати на утримання і експлуатацію устаткування.
Таблиця 2
Виявлення невиправданих перевитрат на ВУЕУ

(коефіцієнт продукції = 1,0096), тис грн.


Стаття витрат



За кошторисом

Максимально

допустимі витрати


Фактич-но

Відхилення від кошторису

(3-1)

Невиправдані перевитрати

(3-2)

А

1

2

3

4

5

1. Амортизація устаткування і транспортних засобів


485


485


483


-2


-

2. Експлуатація устаткування

640

646

652

+12

+6

3. Поточний ремонт устаткування і транспортних засобів


560


565


670


+110


+105

4. Внутрішньо-заводське переміщення вантажів


360


363


375


+15


+12

5. Знос приладів

385

389

433


+48

+44

ВСЬОГО:

2430

2448

2613

+183

+167


При приблизно такому ж плановому завданні на наступний період величина 167 тис. грн. буде являтись орієнтовним резервом зниження виробничої собівартості продукції за умови недопущення невиправданих перевитрат ВУЕУ. Для конкретизації резервів робиться постатейний аналіз витрат за даними аналітичного обліку.

Позапланова величина збитків через брак є орієнтованою величиною резерву зниження виробничої собівартості продукції за умови їх ліквідації.

За умовно-постійними витратами перевитрати є плюсовою різницею між фактичними і плановими значеннями по статтям. Пошук його зниження можливий в результаті аналізу за даними аналітичного обліку. Всередині отриманих перевитрат може бути невиправдані і невиробничі витрати; наприклад, по статтям: втрати від простоїв, недостачі і втрати від псування матеріальних цінностей.


6. Аналіз інших витрат підприємства

По останнім витратами, до яких відносять:

1) адміністративні витрати;

2) витрати на збут;

3) інші операційні витрати;

4) витрати підприємства від участі в капіталі;

5) фінансові витрати підприємства;

6) інші витрати підприємства;

7) витрати від надзвичайних подій

береться різниця між фактичними і плановими постатейними витратами. Отримане плюсове значення свідчить про перевитрати. Дослідити шляхи економії витрат по відповідним статтям можливо тільки після розгляду облікової аналітичної інформації.


7. Підрахунок резервів зниження витрат підприємства

Пошук резервів зниження витрат підприємства здійснюється за наступними напрямками:


1.Економії матеріальних витрат за факторами «норм», «цін», «заміни».

2.Ліквідація позапланових зворотних відходів.

3.Ліквідація невиробничих виплат з фонду основної і додаткової заробітної плати основних виробничих робітників.

4.Ліквідація позапланових втрат через брак.

5.Ліквідація невиправданих перевитрат за умовно-змінним комплексним статтям витрат.

6.Ліквідація невиправданих перевитрат і невиробничих витрат за умовно-постійними комплексними витратами.

7.Ліквідація невиправданих витрат за іншими витратами.