refik.in.ua 1 2 3 4


Товарні потоки міжнародної торгівлі.

Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами. Товарна структура міжнародної торгівлі в розрізі груп та видів продукції. Оцінка основних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі товарами України. Аналіз виконання зобов'язань України перед СОТ.
Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами.
Обсяг міжнародної торгівлі у минулому постійно зростав. Якщо вимірювати зовнішньоторговельну активність у сфері експорту в мільярдах доларів США, то міжнародна торгівля в поточних цінах збільшилася з 22,7 млрд. у 1938 р. до 108,6 млрд. у 1958 р. та 3640,3 млрд. у 1992 р. і 5295 млрд. у 1997 р. Отже, всесвітній експорт зріс порівняно з 1958 р. у 49,6 рази, а порівняно з 1992 р. — на 45,5 % . 1997 р. був рекордним: зростання обсягу світового експорту на 9,5 % зафіксоване вдруге за останні 20 років. Повніше уявлення про розвиток світової торгівлі за період від початку Другої світової війни і до сьогодні можна отримати з даних табл. 5.1.
Таблиця 5.1.

Тенденції розвитку світової торгівлі товарами в 1938-2007 рр., млрд. дол. США [68]

Країни

Рік



1938

1948

1958

1968

1978

1982

1984

1986

1988

1991

1992

2007


2008

Світ

22,7

57,5

108,6

239,7

1301,0

1831,4

1903,2

2120,6

2814,5

3406,1

3640,3

13619

15717

США, Канада

4,0

15,8

23,0

47,4

187,4

280,8

300,1

304,4

425,3

548,6

582,0

1519,8

1744,59

Латинська Америка

2,0

7,5

9,6

13,9

63,2

79,8

111,0

89,3

108,5

132,8



503

597,25

Європа

10,3

21,0

52,3

126,7

630,1

862,5

887,1


115,9

1459,5





5774

6443,97

Африка (крім Південної Африки)

0,9

3,0

4,7

9,7

46,0

64,8

61,6

45,4

55,1

66,2

65,5

354

471,51

Японія

-

0,3

2,9

13,0

97,5

138,9

170,1

209,2

265,0

314,5

340,5

708

785,85

Азія (крім

Китаю,

Монголії,

Японії,

Ізраїлю)

3,1

6,6

0,5

19,8

190,3

311,4

292,8

306,7

450,6

618,9

693,6

1879

2137,51


Рис. 5.1. Зростання світового обсягу експорту товарів та ВВП протягом 2001-2007 рр.(джерело: [68])

Розглядаючи загальносвітові тенденції розвитку світової торгівлі за статистикою табл. 5.1 та рис. 5.1, варто зазначити, що темпи її зростання наприкінці минулого століття випереджали темпи зростання ВВП. При цьому більшість країн, що розвиваються, та країн із перехідною економі­кою мають вищі темпи зростання експорту, ніж розвинуті країни. Остання інформація щодо розвитку світової торгівлі, яка, щоправда, ще не є цілком систематизованою, свідчить про формування сталої тенденції "гонки за лідерами". У тих випадках, коли країни з низькими рейтингами розвитку обирають стратегію трансформації господарства на рейки економіки знань, їхні зусилля стають досить успішними.

Найбільш загальною закономірністю розвитку міжнародної економіки є глобалізація, що виявляється у зменшені відстаней та усуненні торговельних кордонів у світовій економіці. Компанії здійснюють діяльність за межами своєї країни, а споживачі роблять закупівлі на значній відстані від постачальників. Іноді покупець не має чіткого уявлення про країну постачання, якщо товар закуповується через Інтернет. Глобалізація як явище зумовлює структурні зміни у міжнародній економіці. Вона значною мірою впливає на поведінку й діяльність компаній на ринках різних країн; їхні ділові відносини із зарубіжними партнерами; розширення можливостей споживачів отримати доступ до міжнародних постачальників; інтернаціо­налізацію використання активів інтелектуальної власності компаній, які також можуть стати доступними споживачам; зменшення важливості гео­графічного фактора в процесі прийняття компаніями рішень щодо того, де здійснювати окремі частини своїх операцій, обсягу роботи, яку вони виконуватимуть власними силами, та організації фінансування.

Мислення фахівців із міжнародної економіки також набуває глобального характеру. Нині спостерігається посилення тенденції з боку економічних учасників ігнорувати бар'єри, введені колись національними або супернаціональними кордонами. Більшість із них наразі поводяться так, начебто світ (або принаймні значна його частина) складається з єдиного ринку для товарів та послуг, ідей та капіталу. Компанії можуть робити це, оскільки світова система торгівлі розвивається у напрямі забезпечення такої можливості. Ідеться переважно про зменшення торговельних бар'єрів — усунення тарифів, запровадження єдиних регуляторних рамок, зменшення транспортних витрат, спрощення системи розподілу, гармонізацію вимог замовників та створення фундаментальних стимулів поведінки компаній з боку впливових масштабних економік.


Міжнародні підходи до закупівель, операцій, маркетингу та інновацій запроваджуються великими компаніями вже більше століття. Раніше цей процес був порівняно простим і полягав у клонуванні своїх операцій та маркетингу з одного національного ринку на інший, залишаючи при цьому функції управління й розвитку у "власних країнах". XXI ст. характеризується тим, що більшість великих міжнародних компаній є дійсно міжнародними, оскільки розміщують свої закордонні філії там, де є умови для отримання найбільшого прибутку всією фірмою. При цьому стосунки між окремими підрозділами визначаються глобальною чи регіональною штаб-квартирою компанії. Такі компанії можуть мати "власну країну" лише за юридичним статусом. Не випадково окремі з них для оцінки діяльності глобальних компаній вводять нові показники, як от: роль зарубіжних філій у зайнятості, доданій вартості, експорту, інвестиціях тощо.

Так, багато компаній США переносять виробництво в Мексику. Серед них можна виділити "Scott paper", "Volkswagen", "Continental appurel", "Matchusita" ("Panasonic"), "Crysler", "Sara Lee". Фактично, найбільшим роботодавцем у Мексиці нині є корпорація "General Motors". Іншим прикладом є великий виробник джинсів "Gess". Ця корпорація за 90-ті роки XX ст. перемістила дві третини своїх виробничих потужностей у Мексику, заснувавши там п'ять фабрик із пошиття одягу.

Розвиток міжнародної економіки в наш час означає набагато більше, ніж діяльність багатонаціональних компаній. Сплеск бурхливого розвитку глобальної економіки наприкінці XIX ст., що супроводжувався небувалим збільшенням потоків товарів, капіталу та ідей між різними регіонами світу, забезпечив швидке зростання національних економіки та культурного взаємообміну. Одночасно спостерігається небачений до цього рівень міграції населення.

Глобалізація економіки в сучасних умовах забезпечує зростання ефекту від використання конкурентних переваг великих компаній завдяки розширенню маневру для вкладання інвестицій та збільшення обсягів діяльності в рамках своїх цільових ринків і в інноваційних сферах. Проте у компаній, що діють на міжнародних ринках, ланцюги створення доданої вартості стають "коротшими" внаслідок розширення підрядних форм діяльності та зменшення кількості процесів, що виконуються самостійно. Одночасно ланцюги створення доданої вартості є "ширшими", оскільки таї компанії отримують міцні конкурентні позиції у конкретних процесах на різних міжнародних ринках. Найбільш яскравим прикладом цього тип трансформації є компанії, що займаються дизайном та маркетингом на споживчих ринках, наприклад, на ринках модного одягу та взуття. Такі компанії укладають контракти підряду для виконання всіх видів робіт і матеріально-технічного забезпечення, а самі займаються тільки розробкою нових продуктів, рекламою брендових марок за кордоном та продажем.


Специфічною проблемою, що набуває все більшого масштабу, зокрема, в Україні, є застосування давальницьких схем у багатьох галузях. Останнім часом спостерігається збільшення випадків використання компаніями підходів, коли укладаються угоди субпідряду для здійснення виробничій процесів у комерційних умовах, коли одна компанія залучає на контракт ній основі іншу компанію для виконання конкретних операцій, але залишає за собою право власності на матеріали протягом усього процесу виконання робіт. Такий тип операцій є новим, хоча раніше він існував у деяких галузях кустарного багатоцільового виробництва. Наразі він застосовується у хімічній, машинобудівній та інших галузях, де переміщення товарів відбувається не тільки між заводами, а й за межі національних кордонів із метою обробки й повернення назад без зміни власності.

Причини для переходу ділових, незалежних один від одного, партнерів до практики переробки продукції за кордоном на давальницьких умовах пов'язані зі зменшенням витрат через спеціалізацію. Це пояснюється чіткою економічною логікою, оскільки спеціалісти у конкретних операціях, таких як нанесення покриття, прокат, проста збірка, можуть запропонувати більш ефективні підходи до виконання робіт кращої якості та краще використання наявного потенціалу, ніж підрозділи, що входять до складу виробничих об'єднань. Разом із тим там, де процес переробки продукції за давальницькою схемою відбувається між дочірніми підприємствами, є також наслідки з погляду оподаткування. Законодавства багатьох країн трактують переробку на давальницьких умовах як операції з виготовлення продукції, за яких транскордонний трансферт товарів для обробки має розглядатись як трансферт прав власності.

Серед загальних економічних закономірностей зростає значення транскордонної електронної торгівлі (міжнародної електронної комерції). З використанням електронних засобів можуть постачатися товари, послуги та інтелектуальна власність. Експертами з торгової й податкової політики нині обговорюється питання визначення цієї форми міжнародної торгівлі.


Якщо електронні передачі розглядати як товари, то на них поширюються умови та правила Загальної угоди щодо торгівлі та тарифів (ГАТТ). Це означає, що продукція, яка відправляється за допомогою електронних за­собів торгівлі, підлягатиме митному оподаткуванню. Якщо, з іншого боку, їх класифікувати як послуги, тоді на них поширюються умови та правила Загальної угоди про торгівлю послугами (GАТS) і, можливо, в цьому випадку товари не підлягатимуть митному оподаткуванню.

Найбільш спірні питання стосуються електронного пересилання продуктів, що мають фізичні аналоги (наприклад, книги, музика, фільми та відеоматеріали і програмне забезпечення). Раніше ці продукти постачалися фізично через кордон за допомогою відповідних носіїв, таких як СБ, дискети та плівки. Отже, вони класифікувалися як товари. Наразі такі продукти все більше направляються як файли даних через віртуальну мережу, перетинаючи таким чином кордони. Потім дані записуються на відповідний носій, друкуються або зберігаються у комп'ютері. Вони можуть направлятися індивідуумам для прямого споживання або тим, хто займається роздрібною торгівлею, для подальшого поширення.

Організація міжнародної торгівлі не є сталою, вона постійно реформується у напрямі підвищення рівня універсалізації та відкритості. Однією з найбільш відкритих економік у світі є американська, яка поступається таким орієнтованим на експорт малим державам, як Сінгапур, Ірландія та ін. Це сприяє отриманню істотних вигід споживачами товарів і послуг, стимулює конкуренцію на внутрішньому ринку і приводить до зниження цін на товари, значна частина яких імпортується з-за кордону. Так, за пе­ріод 1997—2004 рр. ціни на радіоапаратуру в США знизилися на 26 %, на телевізори — на 51, на іграшки — на 34, на одяг — на 9 %. Натомість, аме­риканські ціни на більшість продовольчих товарів, що не імпортуються (молоко, масло, цукор та ін.), зросли за той самий період на 9—28 % [68].

Лібералізації світової торгівлі сприяють переговори та укладання угод на глобальному, регіональному і двосторонніх рівнях. Найважливішим форумом багатосторонніх переговорів є Світова організація торгівлі, що об'єднує 153 держави, частка яких становила у 2008 р. 93,4 % вартості експорту і 95,8 % вартості імпорту (табл. 5.2 і 5.3). Вона вимагає від своїх членів, щоб мінімальний торговий тариф, що застосовується до будь-якої країни-члена, автоматично поширювався на всіх її учасників.


Таблиця 5.2.

Світовий експорт товарів за регіонами, %

Країна

Вартість, млрд. дол. США




Частка







Щорічна зміна







2005

2008

1990

2000

2008

2000—2008

2006

2007

2008

Світ

13950

15775

100

100

100


12

16

16

15

Північна Америка

1853,5

2049

16,6

19,5

13,0

7

13

11

11

США

1162,4

1301

11,6

12,5

8,2

6

15

12

12

Канада

418,9

456

3,8

4,4


2,9

6

8

8

9

Південна та Центральна Америка

499,2

602

3,1

3,1

3,8

15

21

14

21

Бразилія

160,6

198

0,9

0,9

1,3

17

16

17

23

Європа

5772,2

6456

49,6


42,0

41,0

12

13

16

11

ЄС

5319,6

5913



38,9

37,5

12

13

16

10

СНД

510,3

35 

1,7

2,3

4,5

22

24

7,5

21

Російська Федерація

355,2

472



1,7

-

21

25

17

17

Африка

424,1

561

3,1

2,4

3,5

18

19

16

18

Південна Африка

-

81

0,7

0,5

0,5

13

13

20

20

Близький Схід

759,9

 36

4,1


4,3

6,5

18

22

16

33

Азія

4131

4355

21,8

26,4

27,7

13

18

16

14

Китай

1217,8

1428

1,8

4,0

9,1

24

27

26

17

Японія

712,8

782

8,5


7,6

5,0

6

9

10

9

Меморандум:




























Члени СОТ

13193,2

-

95,6

95,8

93,4

-

15

15

-



следующая страница >>