refik.in.ua   1 ... 36 37 38 39

15.2. Управління і культура безпеки

Хоча помилки людини мають потенціал створення загрози для захисту, дії людини вкрай важливі для безпечної експлуа­тації, а професіоналізм і культура безпеки дозволяють персона­лу робити свій внесок у забезпечення надійної експлуатації, ви­явлення і запобігання аномалій на ранній стадії. Більш того, при наявності достатнього часу і відповідної інформації людина може конструктивно реагувати у таких ситуаціях, які не можуть бути цілком передбачені у планах і тому не можуть контролюватися діями автоматичних засобів. Однак для успішних дій людини потрібен високий рівень кваліфікації і професійної підготовки, включаючи навчання на тренажерах, у широкому діапазоні екс­плуатаційних ситуацій.

Культура безпеки широко застосовується в усіх галузях, по­в'язаних із глибоко ешелонованим захистом і особливо важли­ва для експлуатаційної безпеки. Одним з найбільш важливих уроків тяжких аварій є те, що необхідно сприяти розвитку кри­тичного підходу і прагненню до більш глибокого розуміння пи­тань захисту і безпеки, не допускати почуття заспокоєності, для того щоб:

а) були встановлені політика і процедури, у яких першочер­гова увага приділяється питанням захисту і безпеки персоналу і населення;

б) проблеми, що впливають на захист і безпеку, негайно вияв­лялися і виправлялися в порядку, встановлюваному на основі ступеню їхньої важливості;

в) була чітко визначена відповідальність кожного, включаю­чи керівників старшої ланки, за забезпечення захисту і безпеки, щоб увесь персонал пройшов відповідну професійну підготовку і мав кваліфікацію;

г) були встановлені чіткі розмежування повноважень у відно­шенні прийняття рішень з питань захисту і безпеки;

д) були встановлені організаційні структури і лінії зв'язку, що забезпечують відповідний потік інформації з питань захисту і безпеки на різних рівнях у експлуатуючій організації і між ними;

є) організація виявляла реальну прихильність підвищенню культури безпеки, залучаючи до участі в цьому процесі персонал на всіх рівнях.


Безпосередня відповідальність за безпеку станції завжди ле­жить на адміністративному керівництві станції. Експлуатуюча організація делегує керівництву станції усі необхідні повнова­ження для забезпечення безпечної експлуатації. Керівництво станції забезпечує безпечну експлуатацію установки і, зокрема, її експлуатацію відповідно до експлуатаційних меж і умов. Старші керівники експлуатуючої організації несуть основну відпові­дальність за сприяння розвитку культури безпеки і розгляд ви­конання задач керівництвом станції і показників роботи самої станції з огляду безпеки.

Експлуатуюча організація створює детальну структуру з опи­сом технічних і управлінських функцій на різних рівнях ієрархії із встановленням чітко визначеної звітності щодо виконання різних задач. Крім того, робоча організація визначає засоби внут­рішнього обміну інформацією і зворотного зв'язку, а також взає­мини з компаніями-субпідрядниками. Чітко встановлюється по­рядок використання технічної підтримки для усіх режимів екс­плуатації. Визначаються процеси виявлення, проведення заглиб­леного аналізу і вживання корегуючих заходів у випадку ви­никнення будь-яких відхилень і подій. Забезпечуються необхідні фінансові і людські ресурси, у тому числі ресурси для проведен­ня наукових досліджень і для інженерно-технічної підтримки.

На випадок аварійних режимів організаційна структура може бути змінена таким чином, щоб забезпечити операторам додат­кову підтримку й оперативні інструкції. У рамках цієї організа­ційної структури періодично проводяться тренування для відпра­цьовування методів управління аварійними станами.

Перераховані вимоги і правила встановлюються документа­ми системи якості. Хоча спочатку термін культура безпеки відно­сився тільки до АС, як найбільш небезпечного ПНО, незабаром його дія як одного з основних принципів безпеки була поширена на радіоактивні відходи і на джерела іонізуючого випроміню­вання. У зв'язку зі збільшенням НС техногенного і природного характеру на Україні, впровадження РОП як основного принци­пу управління безпекою, нагальною необхідністю є вивчення ма­теріалів і впровадження принципів культури безпеки на всіх ПНО.

15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки


Як уже відзначалося в інших розділах, з'ясування причин надзвичайних ситуацій і правильна розробка коригувальних за­ходів є необхідною умовою попередження НС. Документи, регулюючі розслідування й оцінку подій, зокрема [24], передбачають додатковий облік подій, пов'язаних з порушеннями культури безпеки. Міжнародна консультативна група з ядерної безпеки в документі № 75-Щ8АО-4 (серія видань МАГАТЕ з безпеки) відзна­чила той вплив, що "культура безпеки" робить на безпечну експ­луатацію атомної станції, на здатність запобігати людські по­милки і можливість набувати досвід з позитивних дій людини. Висока культура безпеки допомагає попередити інциденти, а з іншого боку, її відсутність чи недостатність можуть привести до того, що оператори будуть діяти не так, як передбачено проек­том. Тому культуру безпеки потрібно розглядати, як складову частину глибоко ешелонованого захисту. Результатом недостат­ньої культури безпеки можуть бути відмови з загальної причи­ни. Отже, недолік у культурі безпеки може бути основою для підвищення рівня класифікації події на один ступінь22. Не вар­то розглядати конкретну помилку людини чи недолік як систе­матичне порушення культури безпеки; проте, це може бути по­казником, що вказує на недолік у загальній культурі безпеки. Перелік показників (індикаторів) культури безпеки приведений у доповненні до документу № 75-Ш8АО-4 (серія видань МАГА­ТЕ з безпеки). Прикладами таких показників можуть бути:

— необґрунтоване порушення експлуатаційних меж і умов чи невиправдане порушення процедури (регламенту)23,

— недолік у процесі забезпечення якості,

— нагромадження людських помилок,

— недотримання належного контролю за радіоактивними ма­теріалами, включаючи викиди у навколишнє середовище чи по­рушення у системах дозиметричного контролю,

— повторення події, що свідчить про те, що не враховані уро­ки і не прийняті коригуючі заходи після попередньої подібної події.


Якщо готовність систем безпеки укладається в рамки експ­луатаційних меж і умов, але станція знаходиться у зниженому стосовно рівня безпеки стані готовності довше припустимого часу (встановленого у технологічному регламенті), подію теж варто класифікувати за більшим рівнем через порушення технологіч­ного регламенту.

При готовності системи згідно ЕМУ нижче припустимої навіть протягом обмеженого часу, але оператор привів установку у без­печний стан відповідно до технологічного регламенту, подію варто класифікувати як звичайну, тобто не підвищувати рівень через порушення технологічного регламенту. Потрібно також врахо­вувати час, протягом якого готовність функції безпеки була мен­ше, ніж вимагають ЕМУ.

Питання до семінарських занять


1. Визначення поняття "культура безпеки".

2. Суть культури безпеки.

3. Місце застосування культури безпеки.

4. Взаємозв'язок управління і культури безпеки.


16. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ


Аварія на об'єкті підвищеної небезпеки (далі — аварія) — небезпечна подія техногенного ха­рактеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (над­нормативний викид небезпечних речовин, по­жежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами

Безпека

Стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпека — приємлемий рівень ризику.

Безпека життєдіяльності


Характеристика стану людини, що відображує збалансованість чинників ризику життю і здоров'ю людини з його можливостями запобіга­ти дії цих чинників.

Безпека життя і діяльності людини

Сукупність безпеки оточуючого середовища, яке не завдає шкоди людині в процесі її діяльності та здатності людини уникати факторів, які зав­дають шкоду її здоров'ю.


Безпосередня причина випадку - це явище, процес, подія або стан, що обумовили порушен­ня нормального проходження технологічного процесу.

Випадок визначається як подія, що пов'язана з використанням техніки, яка має місце з момен­ту, коли будь-яка особа стає елементом систе­ми "людина-техніка-середовище" і при цьому отримує ушкодження із смертельним на­слідком або значне тілесне ушкодження, і/або ушкоджується техніка чи відбувається руйну­вання її конструкції.

Декларація безпеки — документ, який визна­чає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Джерело надзвичайної ситуації Небезпечне природне явище або подія техногенного поход­ження, поширення інфекційних хвороб людей, тварин і рослин, а також застосовування сучас­них засобів ураження, внаслідок чого виникла чи може виникнути надзвичайна ситуація

Екосистема — поняття, введене А. Тенслі, що позначає відносно стійку систему динамічної рівноваги, у якій організми і неорганічні фактори є повноправними компонентами. Екосистема являє собою спільно функціонуючі на даній ділянці організми (біотичне співтовариство), взаємодіючі з фізичним середовищем таким чином, що потік енергії створює чітко визначені біотичні структу­ри і кругообіг речовин між живою і неживою частинами. Надалі поняття трансформувалося ба­гатьма авторами, і у своїй функціональній частині близько поняттю біогеоценозу, але позбавлено географічності останнього, і отже, розміри екосисте­ми не визначаються заздалегідь заданим прави­лом. Екосистеми можуть бути різних порядків: від самих дрібних до дуже великих, аж до біосфе­ри. Екосистема — широке поняття й у цьому змісті близько до поняття комплекс природний, геосистема, але більш біологічне, оскільки центральною концепцією екосистеми є уявлення про ланцюги харчування і трофічні рівні.


Ергатична система

Система "людина-техніка-середовище", в якій, людина є провідним функціональним складовим.

Життєдіяльність людини


Прояв взаємодії людини з оточуючим світом в процесі праці, біосоціальної діяльності, а також відпочинку.

Здоров'я

Стан фізичного та психічного благополуччя людини, в тому числі відсутність хвороб і фізичних вад.

Небезпечний чинник


Будь-який хімічний, фізичний, біологічний чин­ник, речовина, матеріал або продукт, що впли­ває або за певних умов може негативно вплива­ти на здоров'я людини.

Небезпечний виробничий чинник -- чинник, вплив якого на працівників в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового погіршення здоров'я або смерті.

Нещасний випадок


Непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю, або настала смерть людини.

Нормальна експлуатація


Робота підприємства в експлуатаційних режи­мах, передбачених установленим регламентом підприємств.

Об'єкт підвищеної небезпеки — об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляють­ся, зберігаються транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речо­вин у кількості, що дорівнює або перевищує нор­мативне встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реаль­ною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Потенційно небезпечний об'єкт


Будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини.

Потенційно небезпечний об'єкт — об'єкт, на яко­му можуть використовуватися або виготовляють­ся, переробляються зберігаються чи транспорту­ються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин мо­жуть створити реальну загрозу виникнення аварії

Прийнятний ризик

Ризик, який не перевищує на території об'єкта і/або за її межами гранично допустимого рівня.


Ризик — імовірність людських і матеріальних втрат або пошкоджень.

Ризик — змінна, що характеризує безпеку; чисельна і визначається як добуток імовірності небажаної (негативної) події на збиток, що вона може принести, виходячи з того, що імовірність вели­чина безрозмірна, одиниця виміру ризику і по­тенційного збитку повинна бути однієї і тією ж.

Ризик промислового підприємства


Імовірність реалізації потенційної небезпеки, що ініціюється промисловим підприємством, та (або) негативних наслідків цієї реалізації підприємств.

Система "людина-техніка-середовище"


Система, що містить складники, які взаємо­діють між собою технічні засоби діяль­ності і середовище, в якому реалізується діяльність людини.

Соціоекологія


Наука, що вивчає закономірності взаємодії людського суспільства з оточуючим природним та соціально-культурним середовищем і роз­робляє наукові принципи гармонізації цієї взає­модії.

Соціоекологічна безпека

Характеристика стану природного та соціаль­но-культурного середовища, що відображує зба­лансованість чинників ризику життю і здоро­в'ю людини, функціонуванню об'єктів та тери­торій з можливостями запобігання, реагування та ліквідації дії цих чинників.

Управління ризиком

Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально мож­ливого ризику.

Цивільний захист [убезпечення] населення

Система заходів, які реалізуються органами ви­конавчої влади, органами місцевого самовря­дування, підпорядкованими їм силами та засо­бами підприємств, установ, організацій (незалеж­но від форм власності), добровільними форму­ваннями, що забезпечують розробку та дотри­мання правових норм, міжнародних, державних, галузевих та відомчих вимог і правил, а також виконання організаційних, інженерно-техніч­них, санітарно-гігієнічних.

Шкідливе діяння

Несприятлива для організму людини дія чинників навколишнього середовища.

Шкідливий (виробничий) чинник — виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності (або) негативного впливу на здоров'я нащадків.

Примітка. В залежності від кількісної характерис­тики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпеч­ним.





<< предыдущая страница