refik.in.ua 1 2

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Головного державного

санітарного лікаря України

від 1 грудня 1999 р. N 39
Державні санітарні норми

виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.039-99
Терміни та визначення
Вивчення небезпечності для здоров'я людини певного

Гігієнічна оцінка чинника навколишнього середовища з метою

обгрунтування системи профілактичних та оздоровчих

заходів.
Кількісний показник, який характеризує оптимальний

Гігієнічний чи допустимий рівень фізичних, хімічних,

норматив біологічних факторів навколишньою і виробничого

середовища.
Вібрація Механічні коливання твердого тіла.
Вібрація загальна Вібрація, яка передається людині через опорні

поверхні тіла.
Вібрація, яка передається через руки працюючих при

Вібрація локальна контакті з ручним механізованим інструментом,

органами керування машинами і обладнанням,

деталями, які обробляються та ін.
Обладнання, що Обладнання, під час роботи з яким виникає вібрація,

вібрує рівень якої становить не менше 20 % від

гігієнічного норматива.
Найменший інтервал часу, через який під час

Період вібрації періодичної вібрації повторюється кожне значення

величини, яка характеризує вібрацію.
Частота вібрації Величина, обернена до періоду вібрації.
Середнє квадратичне Квадратний корінь із середнього арифметичного або

значення (коливної середнього інтегрального значення квадрата коливної

величини) величини в певному інтервалі часу.
Пікове значення Найбільше абсолютне значення коливної величини в

(коливної величини) певному інтервалі часу.
Миттєве значення кожної з координат, які описують

Вібропереміщення положення тіла, чи матеріальної точки під час


вібрації.
Кінематичний параметр, що дорівнює швидкості

Віброшвидкість (V) переміщення (перша похідна вібропереміщення) точки,

яка коливається з певною частотою.
Віброприскорення Кінематичний параметр, що дорівнює прискоренню

(а) переміщення (друга похідна вібропереміщення) точки,

яка коливається з певною частотою.
Діапазон середньогеометричних частот октавних або

Спектр частот (1-n) третинооктавних смуг (nі), в якому вимірюється

даний кінематичний параметр (V, а).
Числова поправка до абсолютного або логарифмічного

Ваговий коефіцієнт значення кінематичного параметра, що відображає

(Кі) вібраційну чутливість організму в і-тій смузі

частот.
Коректований рівень Інтегральна оцінка виміряних по спектру значень

вібрації (Lкор.) кінематичного параметра (V, а), з урахуванням

вагових коефіцієнтів Кі.
Еквівалентний Інтегральний показник вібраційного "навантаження"

коректований рівень на працюючого за робочу зміну, що відповідає рівню

вібрації (L) постійної вібрації, яка має таку ж саму енергію

(Lкор.екв.) при дії протягом зміни 8 год.
1. Призначення та галузь застосування
1.1. Санітарні норми поширюються на загальну та локальну вібрацію,

що впливає на людину у процесі її трудової діяльності, за винятком

робіт на залізничному, водному та повітряному транспорті.
1.2. Санітарні норми встановлюють:
- класифікацію виробничих вібрацій;
- методи гігієнічної оцінки виробничих вібрацій;
- параметри, які нормуються та їх допустимі величини;
- вимоги до вимірювань на робочих місцях;
- основні заходи профілактики.
1.3. Санітарні норми є обов'язковими для всіх міністерств,

відомств, підприємств, об'єднань, організацій, установ, незалежно

від відомчої приналежності та форм власності; організацій, грома-

дян, які проектують, виготовляють та експлуатують вібронебезпечне


устаткування, механізми і інструменти; які розробляють та впровад-

жують заходи щодо зниження шкідливого впливу виробничих вібрацій;

які виконують державний санітарний нагляд за умовами праці.
1.4. Вимоги цих норм повинні бути враховані у нормативно-технічних

документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах,

інструкціях, методичних вказівках та ін., які регламентують конс-

труктивні та експлуатаційні вимоги до вібронебезпечних машин, ус-

таткування, обладнання та інструменту, технологічних процесів і

регламентів, зарубіжних виробів.
1.5. Галузеві (відомчі) документи повинні бути приведені у

відповідність до положень даних норм.
1.6. З введенням в дію цих санітарних правил втрачають силу: Сани-

тарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, соз-

дающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих N

3041-84, Санитарные нормы вибрации рабочих мест N 3044-84, Методи-

ческие указания по проведению измерений и гигиенической оценки

производственных вибраций N 3911-85, Методические указания к раз-

работке режимов труда работников виброопасных профессий N 4013-85,

Методические рекомендации по измерению импульсной локальной вибра-

ции N 2946-83, Методы и критерии гигиенической оценки импульсной

локальной вибрации (1987).
2. Класифікація виробничої вібрації
2.1. За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та

локальну вібрацію. Загальна вібрація передається на тіло людини,

яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні. Локальна

вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним

механізованим інструментом, органами керування машинами і облад-

нанням, деталями, які обробляються та ін. (далі - обладнання, яке

вібрує).

2.2. Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі


категорії:
Категорія 1 - транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих

місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час

руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх

будівництві).
До джерел транспортної вібрації відносять, наприклад, трактори

сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські

машини (у тому числі комбайни); автомобілі вантажні (в тому числі

тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.); снігоприбирачі, са-

мохідний гірничошахтний рейковий транспорт.
Категорія 2 - транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину

на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що руха-

ються тільки по спеціально підготовленим поверхням виробничих

приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок.
До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять, наприклад,

екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та

будівельні, машини для завантаження мартенівських печей (зава-

лочні), гірничі комбайни, самохідні бурильні каретки, шляхові ма-

шини, бетоноукладчики, транспорт виробничих приміщень.
Категорія 3 - технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих

місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не

мають джерел вібрації.
До джерел технологічної вібрації відносяться, наприклад, верстати

та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнання, ли-

варні машини, електричні машини, стаціонарні електричні установки,

насосні агрегати та вентилятори, обладнання для буріння свердло-

вин, бурові верстати, машини для тваринництва, очищення та сорту-

вання зерна (у тому числі сушарні), обладнання промисловості буд-

матеріалів (крім бетоноукладачів), установки хімічної та наф-

тохімічної промисловості та ін.

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:
а) на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;
б) на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та

інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;
в) на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабо-

раторій, учбових пунктів, обчислювальних центрів, медпунктів, кон-

торських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для

працівників розумової праці.
2.3. За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку,

що передається від:
- ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів ке-

рування машинами та устаткуванням;
- ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молот-

ки) та деталей, які оброблюються.
2.4. За напрямком дії загальну вібрацію характеризують з урахуван-

ням осей ортогональної системи координат (Х 3, Y 3, Z 3): як діючу

у вертикальному (перпендикулярному опорним поверхням тіла) напрям-

ку - вісь Z 3 , горизонтальному повздовжньому (спина - груди) нап-

рямку - вісь Х 3, та горизонтальному поперечному (плече - плече)

напрямку - вісь Y3.
За напрямком дії локальну вібрацію характеризують з урахуванням

осей ортогональної системи координат (Хл, Y л, Zл): як діючу

вздовж осі Хл, що паралельна осі місця захвату джерела вібрації

(держака, кермового колеса, важелів керування, які тримають у ру-

ках та ін.), як діючу вздовж осі Zл (паралельна передпліччю руки

працюючого) та осі Y л, то перпендикулярна по відношенню до осей Х

л та Zл. Напрямки координатних осей наведені у Додатку 1 та Додат-

ку 2.
2.5. За часовими характеристиками загальні та локальні вібрації

поділяють на:
- постійні, для яких величина віброприскорення або віброшвидкості

змінюється менше ніж у 2 рази (менше 6 дБ) за робочу зміну;

- непостійні, для яких величина віброприскорення або віброшвид-

кості змінюється не менше ніж у 2 рази (6 дБ і більше) за робочу

зміну.
2.5.1. Непостійні вібрації поділяють на:
- коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі;
- переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи перери-

вається, причому довжина інтервалів, під час яких має місце кон-

такт, становить більше 1 с;
- імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних

впливів (наприклад, ударів), кожен довжиною менше ніж 1 с, при

частоті їх дії менше ніж 5,6 Гц.
3. Параметри виробничої вібрації, що нормується, та методи її

гігієнічної оцінки
3.1. Гігієнічна оцінка вібрації, яка діє на людину у виробничих

умовах, здійснюється за допомогою таких методів:
- частотного (спектрального) аналізу її параметрів;
- інтегральної оцінки по спектру частот параметрів, що нормуються;
- дози вібрації.
3.2. При дії постійної локальної та загальної вібрації параметром,

що нормується, є середньоквадратичне значення віброшвидкості (V)

та віброприскорення (а) або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні

октавних смуг із середньогеометричними частотами:
8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц - для ло-

кальної вібрації;
та 1,0; 2,0; 4,0; 8,0; 16,0; 31,5; 63,0 Гц або в діапазоні 1/3 ок-

тавних смуг 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3;

8,0; 10,0; 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц

- дня загальної вібрації.
3.2.1. Логарифмічні рівні віброшвидкості (Lv) в дБ визначають за

формулою:
V

Lv = 20 Lg -------- (1)

де V - середнє квадратичне значення віброшвидкості, м/с;
V о - опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5 х 10 -8 м/с

(для локальної та загальної вібрації).

Співвідношення між логарифмічними рівнями віброшвидкості в дБ та


їх значення у м/с наведені у Додатку 3.
3.2.2. Логарифмічні рівні віброприскорення (L а ) в дБ визначають

за формулою:
а

L а = 20 Lg ----------- (2)
ао
де а - середнє квадратичне значення віброприскорення, м/с2;
а о - опорне значення віброприскорення, що дорівнює 3 х 10-4 м/с

(для локальної та загальної вібрації).
Співвідношення між логарифмічними рівнями віброприскорення в дБ та

їх значення у м/с2 наведені у Додатку 4.
3.3. Середнє значення рівнів віброшвидкості або віброприскорення

обчислюють шляхом попарного енергетичного додавання з додатком дL

до більшого рівня, як визначають за таблицею Додатка 5.
3.4. Параметром, що нормується, при інтегральній оцінці по спектру

частот є коректоване значення віброшвидкості або віброприскорення

(U), або їх логарифмічні рівні (L), які вимірюються за допомогою

коректуючих фільтрів або обчислюються.
3.4.1. Коректоване значення віброшвидкості або віброприскорення

визначається за формулою:


кв. корінь

U = (Uі х Кі)2 (3)

Еnі+1
де U і - середнє квадратичне значення віброшвидкості або віброп-

рискорення і-й частотній смузі;
n - кількість частотних смуг (1/3 або 1/1 октавних) у частотному

діапазоні, що нормується;
Кі - ваговий коефіцієнт для і-ї частотної смуги відповідно до аб-

солютних значень віброшвидкості та віброприскорення локальної та

загальної вібрації (Додаток 6 і 7).
Приклад застосування даної формули наведено у таблиці Додатка 8.
3.4.2. Коректоване значення логарифмічних рівнів віброшвидкості

або віброприскорення обчислюється за методом, приклад якого наве-

дено в таблиці Додатка 9.
3.5. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що

нормується, є вібраційне навантаження (еквівалентний коректований

рівень, доза вібрації), одержане робітником протягом зміни та


зафіксоване спеціальним приладом або обчислене для кожного напрям-

ку дії вібрації (Х, Y, Z) за формулою:
t

Д = f U2(t)dt (4)

о
або
Lкор.екв. = Lкор + 10 Lg (t/tзм) (5)
де U(t) - коректоване по частоті значення вібраційного параметра у

момент часу t, мс-2 або мс-1;
t - час дії вібрації, година;
tзм - тривалість зміни, година.
Еквівалентний коректований рівень віброшвидкості або віброприско-

рення розраховується шляхом енергетичного додавання рівнів з ура-

хуванням тривалості дії кожного з них за таблицею п. 10.1 (Додаток

10).
3.6. При дії імпульсної вібрації з піковим рівнем віброприскорення

від 120 до 160 дБ, параметром, що нормується, є кількість

вібраційних імпульсів за зміну (годину), в залежності від трива-

лості імпульсу (Таблиця 4.)
4. Методи вимірювання виробничої вібрації
4.1. Вимірювальна апаратура повинна відповідати вимогам

чинного законодавства та мати діюче свідоцтво про держперевірку.
4.2. На початку та в кінці вимірювань проводять механічне (за до-

помогою вібростолу) аби електричне калібрування вібровимірювальної

апаратури. Різниця між цими калібруваннями не повинна перевищувати

1 дБ.
4.3. Виміри вібрації проводять у реальних умовах експлуатації об-

ладнання. При оцінці нових машин виміри проводять на налагодженому

устаткуванні, яке працює у паспортному чи типовому технологічному

режимі.
4.4. Вимірювання проводять безперервно або через рівні проміжки

часу (дискретно).
При дискретному вимірюванні спектрів або коректованих по частоті

рівнів інтервал між вимірами повинен бути не менш як 1 с. Показник

фіксується в момент виміру незалежно від значення показника за час

виміру.
При безперервному вимірі спектрів та коректованих по частоті зна-

чень час виміру повинен бути не менше 3 с.

4.5. Кількість вимірів повинна бути не менше 3.
При вимірі спектрів та коректованого по частоті значення пара-

метрів вібрації, якщо розбіжність значень вимірів перевищує 3 дБ

(у 1,5 рази), проводять два додаткових виміри. За різницею між

максимальним та мінімальним рівнями за п'ятьма вимірами визначають

коефіцієнт "К" за таблицею з довірчим інтервалом ±3 дБ з довірчою

імовірністю 0,95, за найближчим більшим до обчислювального значен-

ням "К" знаходять потрібну кількість вимірів (Табл. 1).
Таблиця 1
Потрібна кількість Різниця між максимальним та

вимірів мінімальним рівнями (дБ) К
5 5 1,7
6 6 - 7 2,1
7 8 2,5
8 9 2,9
9 10 3,3
У разі необхідності проводять додаткові виміри, обчислюють "К" доти, доки

обчислений коефіцієнт "К" не буде менший за табличний.
4.6. При безперервному вимірі вібраційного навантаження час спос-

тереження повинен бути не менш ніж 5 хвилин.
4.7. Якщо розбіжність значень вимірювань не перевищує 3 дБ (у 1,5

рази), за результат приймається середньоарифметичне значення.
Якщо розбіжність значень вимірювань перебільшує 3 дБ (більш ніж у

1,5 рази), за результат приймається середнє значення на основі

енергетичного підсумування.
4.8. Вимірювання локальної вібрації.
4.8.1. Точки вимірювання обирають у місці контакту оператора з по-

верхнею, яка вібрує.
4.8.2. Вібродатчик встановлюють на рівній, гладкій поверхні за до-

помогою шпильки М5 на різьбі (попередньо висвердлюється отвір і

нарізається різьба). У разі неможливості кріплення вібродатчика

шпилькою дозволяється використовувати перехідний елемент у вигляді

хомута, струбцини та ін.
Якщо місце контакту має покриття з еластичного матеріалу, або ру-

коятка не має жорстокої основи, то вібродатчик кріплять на метале-

ву пластину розміром 50 х 25 х 08 мм зі шпилькою.

Маса перехідного елемента не повинна перевищувати 10 % маси

інструменту (деталі що обробляються), а маса вібродатчика - 65 г.
4.8.3. При проведенні приймальних випробувань інструментів вимірю-

вання вібрації проводять по трьох осях (Х л, Yл , Z л) ортогональ-

ної системи координат. Якщо значення вібрації по одній з осей пе-

ревищує її значення по другим осям на 6 дБ (у 2 рази) і більше, то

цей напрям вказується у паспорті на машину і по ньому проводять

виміри при наступному контролі. Вимірювання проводять в реальних

умовах експлуатації. Час усереднення приладу повинен бути не менше

1 с.
4.8.4. При вимірюванні імпульсної вібрації визначають максимальне

значення віброприскорення або його логарифмічний рівень при вико-

нанні не менше ніж 10 ударів або за час роботи не менш ніж одна

хвилина. Визначають кількість вібраційних імпульсів за робочу

зміну за даними хронометражу або розрахунковим шляхом. Розрахунок

ведуть за час роботи не менше 3 разів з інтервалом часу не менш

ніж 5 хвилин.
4.9. Вимірювання загальної вібрації.
4.9.1. Точки вимірювання загальної вібрації повинні знаходитись у

місцях контакту опорних поверхонь тіла людини з вібруючою площи-

ною:
- сидіння - для оператора, що сидить;
- підлога робочої зони, робочий майданчик - для оператора, що

стоїть. Для непостійних робочих місць чи робочих зон визначається

не менш ніж три точки контролю у місцях найбільших коливань, з

урахуванням часу перебування в них (не менш ніж 15 хв. за робочу

зміну).
4.9.2. Осі вимірювань загальної вібрації (Х 3, Y 3, Z 3) повинні

бути орієнтовані в ортогональній системі координат відносно тіла

людини, які вказані у додатку 1, з похибкою не більш ніж ±20°.

4.9.3. При вимірюванні загальної вібрації на підлозі може бути ви-


користана проміжна платформа (мал. не наводиться).


Мал. 1. Рекомендована конструкція та розміри проміжної платформи

для вимірювання загальної вібрації біля ніг оператора, що стоїть.
1 - різьбовий отвір для кріплення віброперетворювача
4.9.4. При вимірюванні загальної вібрації на сидінні з м'яким покриттям

можливе застосування проміжного жорсткого сталевого диска з

діаметром 200 ± 50 мм та товщиною 4 мм. Цей диск може використову-

ватись і при вимірах вібрації на підлозі. При вимірах вібрації

проміжна платформа та сталевий диск навантажуються масою операто-

ра.
4.9.5. При вимірюванні постійної вібрації протягом робочої зміни

проводиться не менш ніж 3 дослідження з розрахунком середнього ло-

гарифмічного за Додатком 5. Для вимірювань непостійної вібрації

проводиться не менш ніж 5 досліджень на кожному робочому місці з

інтервалами не менш ніж 30 хвилин.
Вимірювання вібрації проводиться відповідно до інструкції на про-

ведення вимірювань.
При використанні інтегруючих пристроїв час вимірювання кожного па-

раметра загальної вібрації повинен бути не менше ніж 1 хвилина.
При використанні тільки стрілочного вібровимірювального приладу

для визначення середнього значення по кожному параметру врахову-

ються показники пристрою через інтервали, які вказані у таблиці 2.
Таблиця 2
Рекомендований час для проведення вимірювань загальної вібрації
Смуги частот, Гц Інтервал між вимірами Кількість вимірів

(с)
0,8 до 5,0 5 6
від 0,6 до 20,0 3 5
від 25,0 до 80,0 2 5
Примітка. Середнє логарифмічне за вказаною кількістю вимірів розг-

лядається як результат одного дослідження.
5. Гранично допустимі величини параметрів виробничої вібрації, що

нормуються

5.1. Гранично допустимі величини постійної та непостійної локаль-


ної вібрації (крім імпульсної) при тривалості дії протягом 8 годин

наведені у таблиці 3.
Таблиця 3
Гранично допустимі рівні локальної вібрації
Гранично допустимі рівні по осях Хл, Yл, Zл

Середньогеометричні

частоти октавних віброшвидкість віброприскорення

смуг, Гц

м/с х 10-2 дБ м/с2 дБ
8 2.,8 115 1,4 73
16 1,4 109 1,4 73
31,5 1,4 109 2,7 79
63 1,4 109 5,4 85
125 1,4 109 10,7 91
250 1,4 109 21,3 97
500 1,4 109 42,5 103
1000 1,4 109 85,0 109
Коректований,

еквівалентний

коректований 2,0 112 2,0 76

рівень
5.2. При тривалості зміни 7 годин гранично допустимі коректовані

та еквівалентні коректовані рівні локальної вібрації дорівнюють

значенням для 8-годинної тривалості зміни.
При 6-годинній тривалості зміни ці показники дорівнюють для

віброшвидкості 113 дБ (2,3 х 10-2 м/с), а віброприскорення - 78 дБ

(2,3 м/с2).
5.3. Робота в умовах дії локальної вібрації, що перевищує гранично

допустиму більш ніж на 12 дБ, не дозволяється.
5.4. Гранично допустимі параметри імпульсної локальної вібрації

наведені у таблиці 4.
Таблиця 4
Гранично допустимі параметри імпульсної локальної вібрації
Діапазон Виміряні пікові рівні віброприскорення, дБ

тривалості

вібраційних 120 125 130 135 140 145 150 155 160

імпульсів,

мс Допустима кількість імпульсів
1 - 30* 160000** 160000** 50000 16000 5000 1600 500 160 50
(20000**) (20000**) (6250) (2000) (625) (200) (62) (20) (6)
31 - 1000* 160000** 50000** 16000 5000 1600 500 160 50 -
(20000**) (6250) (2000) (625) (200) (62) (20) (6) -
____________

* Вібраційні імпульси 1 - 30 мс мають місце на немеханізованому

інструменті, 31 - 1000 мс - на механізованому інструменті.

** Значення відповідає максимально можливій кількості імпульсів за


8-годинну зміну при частоті проходження 5,6 Гц. В дужках - допустима

кількість імпульсів за 1 годину.
5.4.1. Визначення вібраційного навантаження імпульсної вібрації при

послідовній роботі кількома інструментами наведено у Додатку 11.
5.5. Гранично допустимі рівні постійної та непостійної загальної вібрації

при тривалості дії протягом 8 годин наведеш у таблицях 5, 6, 7, 8, 9.
Таблиця 5
Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 1 (транспортна)
Гранично допустимі рівні віброприскорення
м/с2 дБ
Середньогеометричні у 1/3 у 1/1

частоти смуг, Гц у 1/3 окт. у 1/1 окт. окт. окт.
Х3, Z0, Х3, Х3,

Z3 Z3 Z3 Z3

Y3 Y0 Y3 Y0
0,8 0,71 0,224 67 57
1,0 0,63 0,224 1,12 0,4 66 57 71 62
1,25 0,56 0,224 65 57
1,6 0,50 0,224 64 57
2,0 0,45 0,224 0,8 0,4 63 57 68 62
2,5 0,40 0,280 62 59
3,15 0,355 0,355 61 61
4,0 0,315 0,450 0,56 0,8 60 63 65 68
5,0 0,315 0,56 60 65
6,3 0,315 0,710 60 67
8,0 0,315 0,900 0,56 1,6 60 69 65 74
10,0 0,40 1,12 62 71
12,5 0,50 1,40 64 73
16,0 0,63 1,80 1,12 3,15 66 75 71 80
20,0 0,80 2,24 68 77
25,0 1,0 2,80 70 79
31,5 1,25 3,55 2,24 6,3 72 81 77 86
40,0 1,60 4,50 74 83
50,0 2,0 5,60 76 85
63,0 2,5 7,10 4,50 12,5 78 87 83 92
80,0 3,15 9,00 80 89
Коректовані,

еквівалентні 0,56 0,4 65 62

коректовані рівні
Продовження таблиці 5
Гранично допустимі рівні віброшвидкості
м/с2 х 10-2 дБ

Середньогеометричні

частоти смуг, Гц у 1/3 окт. у 1/1 окт. у 1/3 окт. у 1/1 окт.

Х3, Х3, Х3, Х3,

Z3 Z3 Z3 Z3

Y3 Y3 Y3 Y3
0,8 14,00 4,5 129 119
1,0 10,00 3,5 20,0 6,3 126 117 132 122
1,25 7,10 2,8 123 115
1,6 5,0 2,2 120 113
2,0 3,5 1,8 7,1 3,5 117 111 123 117
2,5 2,5 1,8 114 111
3,15 1,8 1,8 111 111

4,0 1,25 1,8 2,5 3,2 108 111 114 116

5,0 1,00 1,8 106 111
6,3 0,80 1,8 104 111
8,0 0,63 1,8 1,3 3,2 102 111 108 116
10,0 0,63 1,8 102 111
12,5 0,63 1,8 102 111
16,0 0,63 1,8 1,1 3,2 102 111 107 116
20,0 0,63 1,8 102 111
25,0 0,63 1,8 102 111
31,5 0,63 1,8 1,1 3,2 102 111 107 116
40,0 0,63 1,8 102 111
50,0 0,63 1,8 102 111
63,0 0,63 1,8 1,1 3,2 102 111 107 116
80.0 0,63 1,8 102 111
Коректовані,

еквівалентні 1,1 3,2 107 116

коректовані рівні
Таблиця 6
Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 2

(транспортно-технологічна)
Гранично допустимі рівні по осях Х3, Y3, Z3
віброприскорення віброшвидкості

Середньогеометричні

частоти смуг, Гц м/с2 дБ м/с х 10-2 дБ
1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1

окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт.
1,6 0,25 58 2,5 114
2,0 0,224 0,4 57 62 1,8 3,5 111 117
2,5 0,20 56 1,25 108
3,15 0,18 55 0,9 105
4,0 0,16 0,28 54 59 0,63 1,3 102 108
5,0 0,16 54 0,50 100
6,3 0,16 54 0,40 98
8,0 0,16 0,28 54 59 0,32 0,63 96 102
10,0 0,20 56 0,32 96
12,5 0,25 58 0,32 96
16,0 0,315 0,56 60 65 0,32 0,56 96 101
20,0 0,40 62 0,32 96
25,0 0,50 64 0,32 96
31,5 0,63 1,12 66 71 0,32 0,56 96 101
40,0 0,80 68 0,32 96
50,0 1,00 70 0,32 96
63,0 1,15 2,25 72 77 0,32 0,56 96 101
80,0 1,60 74 0,32 96
Коректовані,

еквівалентні 0,28 59 0,56 101

коректовані рівні
Таблиця 7
Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу

"а")
Гранично допустимі рівні по осях Х3, Y3, Z3
віброприскорення віброшвидкості

Середньогеометричні

частоти смуг, Гц м/с2 дБ м/с х 10-2 дБ
1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1

окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт.
1,6 0,09 49 0,9 105
2,0 0,08 0,14 48 53 0,63 1,3 102 108

2,5 0,071 47 0,45 99

3,15 0,063 46 0,32 96
4,0 0,056 0,1 45 50 0,22 0,45 93 99
5,0 0,056 45 0,18 91
6,3 0,056 45 0,14 89
8,0 0,056 0,1 45 50 0,11 0,22 87 93
10,0 0,071 47 0,11 87
12,5 0,09 49 0,11 87
16,0 0,112 0,20 51 56 0,11 0,20 87 92
20,0 0,140 53 0,11 87
25,0 0,18 55 0,11 87
31,5 0,224 0,40 57 62 0,11 0,20 87 92
40,0 0,280 59 0,11 87
50,0 0,355 61 0,11 87
63,0 0,45 0,80 63 68 0,11 0,20 87 92
80,0 0,56 65 0,11 87
Коректовані,

еквівалентні 0,1 50 0,2 92

коректовані рівні
Таблиця 8
Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу

"б")
Гранично допустимі рівні по осях Х3, Y3, Z3
віброприскорення віброшвидкості

Середньогеометричні

частоти смуг, Гц м/с2 дБ м/с х 10-2 дБ
1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1

окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт.
1,6 0,0355 41 0,35 97
2,0 0,0315 0,056 40 45 0,25 0,50 94 100
2,5 0,028 39 0,18 91
3,15 0,025 38 0,13 88
4,0 0,0224 0,04 37 42 0,089 0,18 85 91
5,0 0,0224 37 0,072 83
6,3 0,0224 37 0,056 81
8,0 0,0224 0,04 37 42 0,0445 0,089 79 85
10,0 0,028 39 0,0445 79
12,5 0,0355 43 0,0445 79
16,0 0,045 0,08 43 48 0,0445 0,079 79 84
20,0 0,056 45 0,0445 79
25,0 0,071 47 0,0445 79
31,5 0,09 0,16 49 54 0,0445 0,079 79 84
40,0 0,112 51 0,0445 79
50,0 0,14 53 0,0445 79
63,0 0,18 0,32 55 60 0,0445 0,079 79 84
80,0 0,224 57 0,0445 79
Коректовані,

еквівалентні 0,04 42 0,079 84

коректовані рівні
Таблиця 9
Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу

"в")
Гранично допустимі рівні по осях Х3, Y3, Z3
віброприскорення віброшвидкості

Середньогеометричні

частоти смуг, Гц м/с2 дБ м/с х 10-2 дБ
1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1 1/3 1/1

окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт. окт.

1,6 0,0125 32 0,13 88

2,0 0,0112 0,02 31 36 0,089 0,18 85 91
2,5 0,01 30 0,063 82
3,15 0,009 29 0,0445 79
4,0 0,008 0,014 28 33 0,032 0,063 76 82
5,0 0,008 28 0,025 74
6,3 0,008 28 0,02 72
8,0 0,008 0,014 28 33 0,016 0,032 70 76
10,0 0,01 30 0,016 70
12,5 0,0125 32 0,016 70
16,0 0,016 0,028 34 39 0,016 0,028 70 75
20,0 0,0196 36 0,016 70
25,0 0,025 38 0,016 70
31,5 0,0315 0,056 40 45 0,016 0,028 70 75
40,0 0,04 42 0,016 70
50,0 0,05 44 0,016 70
63,0 0,063 0,112 46 51 0,016 0,028 70 75
80,0 0,08 48 0,016 70
Коректовані,

еквівалентні 0,014 33 0,028 75

коректовані рівні
6. Санітарні правила при роботі з обладнанням, що вібрує
6.1. До обладнання, що вібрує, відноситься обладнання, під час ро-

боти з яким виникає вібрація, що становить не менше 20 % від зна-

чення допустимих величин віброшвидкості та віброприскорення.
6.2. До експлуатації повинно допускатися тільки справне обладнан-

ня, що відповідає вимогам даних норм.
6.3. У технічному паспорті на обладнання, що вібрує, повинна бути

вказана максимальна сила натискання, яка потрібна для роботи машин

у паспортному режимі, та вага машини, що припадає на руки працюю-

чого.
6.4. Ручні машини, що проектуються та експлуатуються, повинні

відповідати вимогам даних Санітарних норм та правил та норматив-

но-технічних документів, погоджених з органами Держсанепіднагляду.
6.4.1. Вага ручної машини, її частин, пристосувань, оброблюваної

деталі, яка сприймається обома руками працюючого, повинна бути не

більше ніж 100 Н.
6.4.2. Машина, що важить понад 60 Н (включаючи масу вставного

інструменту, рукоятки, що приєднується, шлангів, тощо) повинна ма-

ти підтримуючі пристрої.
6.4.3. Сила натискання, що необхідна для роботи ручної машини у

паспортному режимі, не повинна перевищувати для одноручної машини


100 Н та для дворучної - 200 Н.
6.4.4. Держаки ручних машин, пристроїв, а також органів керування

повинні мати форму, зручну для роботи і не викликати охолодження

рук. Місця контакту з долоневою поверхнею повинні мати покриття з

коефіцієнтом тепловіддачі не більш ніж 5 х 10 Вт/м2 х град. або

повинні бути цілком виготовлені з матеріалів з коефіцієнтом теп-

лопровідності не більш ніж 0,5 Вт/м х град.
6.4.5. Вихлопи стисненого повітря чи відпрацьованого пару повинні

бути спрямовані таким чином, щоб не відбувалося обдування рук та

забруднення зони дихання працюючого.
6.5. Використання обладнання, що вібрує, не за призначенням та в

режимах, що відрізняються від паспортних, не дозволяється.
6.6. Проведення надурочних робіт з обладнанням, яке вібрує, забо-

роняється.
6.7. Роботи з обладнанням, що вібрує, слід проводити у зачинених

опалюваних приміщеннях, при оптимальних параметрах температури

повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря з урахуванням

важкості роботи та періоду року.
6.8. Для роботи з обладнанням, що вібрує, на відкритому повітрі у

холодний період року у помірному кліматі для періодичного

зігрівання працюючих, повинні передбачатися спеціальні приміщення

з опаленням, та оптимальними параметрами температури, відносної

вологості, швидкості руху повітря.
Площа приміщень для зігрівання визначається з розрахунку 0,1 м2 на

одного працюючого у найбільш численну зміну, але вона повинна бути

не менш ніж 12 м2 ; приміщення повинно знаходитися не далі ніж 150

м від місця виконання робіт.
6.9. Режими праці робітників, що знаходяться в умовах дії локаль-

ної вібрації, розробляються відповідними міністерствами, відомс-

твами та промисловими підприємствами з урахуванням вимог, викладе-

них у р. 7.

6.10. Засоби індивідуального захисту (взуття, рукавиці та ін.) від

шкідливого впливу загальної та локальної вібрації повинні

відповідати вимогам ГОСТ 12.4.024. "ССТБ. Обувь специальная вибро-

защитная" та ГОСТ 12.4.002 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты

рук от вибрации. Общие технические требования".
7. Раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій
7.1. Раціональний режим праці робітників вібронебезпечних професій

встановлюється для конкретного робочого місця або виконання конк-

ретних технологічних операцій, якщо вібрація перевищує гранично

допустимі рівні не більше ніж на 12 дБ.
7.2. Раціональний режим праці може бути внутрішньозмінним, залежно

від часової структури робочої зміни або робочих циклів (днів,

вахт, тижнів).
7.3. Внутрішньозмінний режим праці при дії локальної вібрації.
7.3.1. В залежності від перевищення гранично допустимого рівня

вібрації за допомогою таблиці 10 визначається допустимий сумарний

час дії вібрації за 8-годинну робочу зміну.
Таблиця 10
Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення

її гранично допустимого рівня
Перевищення Допустимий Перевищення Допустимий

гранично сумарний час дії гранично сумарний час дії

допустимого рівня вібрації за допустимого рівня вібрації за

вібрації, дБ зміну, хв. вібрації, дБ зміну, хв.
1 384 7 95
2 302 8 76
3 240 9 60
4 191 10 48
5 151 11 38
6 120 12 30
7.3.2. Якщо допустимий сумарний час дії вібрації більший за не-

обхідний технологічний час праці за зміну, то він повинен довільно

розподілятися у межах робочої зміни з додержанням 2 регламентова-

них перерв (перша - 20 хвилин за 1 - 2 годину від початку роботи,

друга - на 30 хвилин через 2 години після обідньої перерви) та

обідньої перерви тривалості не менш ніж 40 хвилин.

7.3.3. Якщо допустимий сумарний час дії вібрації менший за не-

обхідний технологічний час роботи за зміну, то встановлюється ча-

сова структура робочої зміни на підставі вібраційних циклів, що

регулярно перериваються. Останні становлять відрізки часу три-

валістю одну годину, на протязі якої робота у контакті з вібрацією

чергується з роботою без вібрації.
7.3.4. В залежності від рівня вібрації та кількості одногодинних

циклів за зміну обмежується сумарний час роботи в умовах дії

вібрації на протязі одногодинного вібраційного циклу згідно з таб-

лицею 11.
Таблиця 11
Обмеження сумарного часу роботі в умовах дії вібрації на протязі

одногодинного вібраційного циклу
Рекомендований допустимий сумарний час роботи в умовах дії

Перевищення вібрації, вплив якої регулярно переривається за кожний

гранично одногодинний вібраційний цикл для різної кількості цих

допустимого циклів

рівня, дБ

1 2 3 4 5 6 7 8
1 50 50 50 50 50 50 50 50
2 50 50 50 50 50 50 49 49
3 50 50 50 50 50 46 42 40
4 50 50 50 50 44 40 37 34
5 50 50 50 43 38 34 31 30
6 50 50 45 37 33 30 27 26
7 50 50 38 32 28 25 24 22
8 50 42 32 27 24 22 20 19
9 50 36 27 23 20 19 18 17
10 50 30 23 20 18 16 15 14
11 43 25 20 17 15 14 13 12
12 36 21 17 14 13 12 11 10
(Приклад створення раціонального режиму праці подано у Додатку 12).
7.3.5. Рекомендована раціональна тривалість одноразової безперерв-

ної дії вібрації дорівнює 10 - 15 хвилин. До неї входять і мікро-

паузи тривалістю до 30 с.
7.3.6. Час регламентованих перерв вважається робочим часом, а ре-

жим праці повинен бути вказаний у робочому завданні.
7.3.7. При наявності супутніх шкідливих виробничих факторів час

дії вібрації на працюючих повинен бути зменшений згідно з Додатка-

ми 13 та 14.

7.4. Розрахунок раціонального режиму робочих циклів в умовах дії

локальної вібрації.
7.4.1. Визначають середнє вібраційне навантаження, отримане

працівником за цикл, за допомогою формули 5.
7.4.2. За різницею між середнім вібраційним навантаженням за цикл

та гранично допустимим визначають (таблиця 12) відношення доз, що

вказують на потрібне раціональне співвідношення робочих циклів з

дією вібрації та без неї.
Таблиця 12
Співвідношення доз вібрації
Різниця

рівнів, дБ 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Відношення

доз, разів 1,0 1,3 1,6 2,0 2,5 3,2 4,0 5,0 6,3 8,0
Різниця

рівнів, дБ 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Відношення

рівнів, 10 13 16 20 25 32 40 50 63 80

разів
Різниця

рівнів, дБ 20 - - - - - - - - -
Відношення

доз, разів 100 - - - - - - - - -
Приклад розрахунку наведено у Додатку 15.
8. Основні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні за-

ходи щодо обмеження несприятливого впливу виробничої вібрації

на працюючих
8.1. До організаційно-технічних заходів відносяться:
- зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і техно-

логічними методами при розробці нових та модернізації існуючих ма-

шин;
- зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізо-

ляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування

спеціальних сидінь, майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією,

гумових, поролонових та ін. вібропоглинаючих матеріалів, мастил

тощо;
- перевірка наявності вібраційних характеристик (ВХ) у паспортах

на машини, які щойно надійшли (в технічному паспорті машини по-

винні бути вказані ВХ та методи їх контролю відповідно до ГОСТ

12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования"),

а при відсутності їх, та у разі необхідності, проведення вхідного


контролю;
- своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту ма-

шин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характе-

ристик;
- використання машин відповідно до їх призначення, передбаченого

нормативно-технічною документацією;
- своєчасне проведення ремонту профілів шляхів та поверхонь для

переміщення машин, їх покриттів, кріплень підтримуючих конструкцій

та ін., що впливають на вібраційні характеристики машин;
- виключення контакту працюючих з поверхнями, що вібрують, за ме-

жами робочого місця чи робочої зони (встановлення захисних за-

собів, сигналізацій, блокування, попереджувальних написів і т.

д.);
- не дозволяється обладнання постійних робочих місць без амортизу-

ючих сидінь;
- до експлуатації повинні допускатися тільки справні машини, що

відповідають вимогам даних норм.
8.2. Комплекс лікувально-профілактичних заходів містить:
- професійні і профілактичні огляди;
- режим праці;
- вітамінізацію;
- організацію профілактичного відпочинку, лікувальна гімнастика та

масаж рук;
- використання засобів індивідуального захисту.
8.3. До роботи операторами машин допускаються особи не молодші 18

років, які пройшли попередній медичний огляд, мають відповідну

кваліфікацію, склали технічний мінімум правил охорони праці та оз-

найомлені з характером впливу вібрації на організм.
8.4. Оператори машин, які зазнають у процесі трудової діяльності

впливу вібрації, підлягають щорічним періодичним медичним оглядам

відповідно до наказу МОЗ N 555 від 29.09.89 "О совершенствовании

системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных

транспортных средств" та наказу МОЗ N 45 від 31.03.94 р. "Про зат-

вердження Положення про порядок проведення медичних оглядів

працівників певних категорій" .

8.5. З метою підвищення стійкості організму операторів машин слід

проводити: вітамінопрофілактику (вітамін С, В1 та никотинова кис-

лота) два рази на рік протягом чотирьох тижнів у осінній та весня-

ний періоди - жовтень - листопад та лютий - березень, курси маса-

жу, який виконує масажист, і лікувальної гімнастики (за призначен-

ням лікаря).
8.6. Для профілактичного лікування та відпочинку працюючих, в тому

числі і зайнятих у вібронебезпечних професіях, на підприємствах

повинні бути організовані профілакторії, кабінети психологічного

розвантаження і кімнати, де працюючі обов'язково проводять масаж

рук у струмені теплого повітря або сухий обігрів та мікромасаж на

спеціальному обладнанні.
8.7. З метою профілактики шкідливого впливу загальної та локальної

вібрації працюючі повинні користуватися засобами індивідуального

захисту відповідно до ГОСТ 12.4.002 та ГОСТ 12.4.024.
9. Попереджувальний нагляд
9.1. У нормативній документації на машини, які створюють вібрацію,

розробником вказуються технічні норми вібрації.
9.2. Норми вібрації вносяться до технічних умов на конкретну маши-

ну та паспорт.
9.3. У нормативній документації на машини визначаються умови, в

яких установлені технічні норми вібрації та методи контролю

вібраційних характеристик (ВХ) машин.
9.4. Для вібронебезпечних машин санітарною нормою вібрації є до-

пустимі рівні, що наведені у таблицях 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
9.5. У нормативній документації обов'язково вказуються умови, при

яких забезпечується виконання вимог санітарних норм вібрації на

робочому місці.
9.6. Повинен проводитися контроль вібрації машин:
- безперервний - при введенні в експлуатацію і подальший - раз на рік;
- вибірковий;

- після кожного ремонту та при внесенні змін в конструкцію.


Додаток 1
Напрями координатних осей при дії загальної вібрації

(Зображення носить графічний характер)
Додаток 2
Напрями координатних осей при дії локальної вібрації
(Зображення носить графічний характер)



следующая страница >>