refik.in.ua 1 2 ... 11 12


Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Кафедра загальної гігієни з екологією

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять з гігієни та екології

для студентів II курсу

стоматологічного факультету


Спеціальність: 7.110106 - “Стоматологія”

Модуль “Гігієна та екологія”

Львів-2012

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з гігієни та екології для студентів II курсу стоматологічного факультету за спеціальністю: 7.110106 - “Стоматологія” підготували: профю В.І. Федоренко (теми 8, 9, 10, 11 – практичні роботи, теми 1,2, 7 – самостійні роботи), І.Г. Мудра(1, 12, 13 , 18, 19, теми 2, 3, 8 – самостійні роботи), к.м.н, ас. Л.М. Кіцула (тема 7 – практична робота, теми 2, 4, 5 – самостійні роботи), к.б.н., ас. Л.П. Козак (теми 15, 16), ас. Н.В. Москвяк (теми 2,14 – практичні роботи, тема 6 – самостійна робота), ас. Я.М. Ямка (теми 4, 17), ас. Н.М. Скалецька (тема – 3, 5, 6 практична робота) під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, д.м.н., проф. В.І. Федоренко.
Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.
Рецензенти:

А.К. Маненко, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
О.П. Корнійчук, завідувач кафедри мікробіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № ).
Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький.

Методичні рекомендації з гігієни та екології для студентів стоматологічного факультету складені на основі навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) і призначені для допомоги студентам у підготовці та виконанні практичних занять і самостійної роботи.

^ Методичні рекомендації до практичних занять включають: актуальність теми; навчальні цілі заняття, практичних навиків і вмінь, базові знання, вміння та навики; зміст теми; основну і додаткову літературу для самопідготовки; матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів; навчальні практичні завдання; задачі та тестові завдання контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків.

На занятті студенти оформляють протоколи практичної роботи. Протокол наприкінці заняття підписується викладачем.

^ Методичні рекомендації одночасно містять інформацію для викладачів: розподіл часу на практичному занятті (15 % - підготовчий етап заняття, 70 % - основний етап заняття, 15 % - контроль засвоєння теми); кон

трольні питання, тести і задачі, які застосовується викладачем для контролю виконання самостійної роботи кожним студентом на підготовчому етапі заняття у вигляді фронтального усного чи письмового експрес-опитування. Відмітки про присутність студентів на заняттях та поточну успішність (оцінки та конвертація у відповідні бали) виставляється викладачем в академічному журналі.

Формою кінцевого контролю засвоєння дисципліни є підсумковий модульний контроль, який здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

За рішенням Вченої Ради студентам, які мають наукові публікації, або які зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України можуть додаватися заохочувальні бали до кількості балів з дисципліни.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Зміст

Модуль Гігієна та екологія





п/п

Теми практичних занять

Стор.

1.

Методи гігієнічних досліджень. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину. Санітарно-епідеміологічна служба України, організація і проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду.

6

2.

Методи визначення профілактичної дози ультрафіолетової радіації та використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.

8

3.

Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень різного функціонального призначення.

12

4.

Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури. Значення руху атмосферного повітря в населеному пункті.

17

5.

Гігієнічна оцінка повітряного середовища приміщень (визначення концентрації СО2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень).

21

6.

Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їхня профілактика.

26

7.

Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очищення населених місць.

33

8.

Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах.

37

9.

Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами.

42

10.

Методика оцінки адекватності харчування за меню-розкладкою.

46

11.

Методика розслідування випадків харчових отруєнь. Профілактика харчових отруєнь.

51

12.

Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків за умов впливу факторів навколишнього середовища.

56

13.

Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл.

60

14.

Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи. Гігієна праці лікарів-стоматологів та зубних техніків.

65

15.

Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів.

71

16.

Гігієнічна оцінка перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах, у тому числі стоматологічних.

89

17.

Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота.

94

18.

Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.

98

19.

Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки.

102

Тема 1. Методи гігієнічних досліджень. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину. Санітарно-епідеміологічна служба України, організація і проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду.
^ Актуальність теми

Методи гігієнічних досліджень спрямовані на вивчення стану навколишнього середовища та закономірностей впливу біотичних та абіотичних чинників довкілля на здоров’я різних контингентів населення.

Санітарна служба України здійснює запобіжний та поточний санітарний нагляд, що базується на санітарному державному законодавстві, упроваджує у практику заходи профілактики шкідливого впливу довкілля на організм людини у всіх сферах життя. Лікарі-стоматологи при виконанні своїх професійних обов’язків повинні використовувати знання з гігієни профілактики загальних та стоматологічних захворювань.

Самостійна навчально-дослідницька робота студентів має сприяти розвитку гігієнічного мислення і навчанню алгоритмів вирішення медико-гігієнічних задач у практичній діяльності лікаря-стоматолога.
^ Навчальні цілі

Засвоїти класифікацію методів гігієнічних досліджень, структуру санітарної організації України, її функції і завдання при здійсненні запобіжного та поточного санітарного нагляду, основи санітарного законодавства України.

Вміти застосовувати методи гігієнічних досліджень у практичній діяльності лікакря-стоматолога.
^ Базові знання, вміння та навики

Знати основні фізичні, хімічні, біологічні, мікробіологічні методи, що застосовуються для дослідження зовнішніх чинників довкілля, морфологічні, гістологічні, фізіологічні, біохімічні, методи дослідження організму (фізика, хімія, біологія, мікробіологія, анатомія, гістологія, нормальна фізіологія, біохімія).

Вміти проводити бібліографічний і інформаційний пошук в галузях гігієнічних дисциплін (інформатика).
^ Зміст теми

Методи гігієнічних досліджень стану довкілля та впливу зміненого довкілля на здоров’я людини. Епідеміологічний метод дослідження, методи лабораторно-гігієнічного та натурного екперименту, санітарно-статистичні методи та їхнє використання в практичній діяльності лікаря-стоматолога.

Санітарна організація України та її завдання. Поняття про запобіжний і поточний державний санітарний нагляд. Основи санітарного законодавства України. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Положення про санітарно-епідеміологічну службу України”.

Гігієнічні знання, що необхідні лікрю-стоматологу при здійсненні своїх обов’язків у лікувальних закладах.

Зв'язок санітарно-епідеміологічної та лікувально-профілактичної служб, їх спільна робота у сфері збереження і зміцнення особистого та громадського здоров’я.
Рекомендована література

Основна:

  1. Гігієна та екологія. Підручник. / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006 – С. 14-25.

  2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004.- С. 14 – 38.

Додаткова:

  1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. - С. 16-23, 48-87, 507-530.

  2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, 1994.

  3. “Положення про санітарно-епідеміологічну службу України” , 1999.

  4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 1999.- С. 6-34.


Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

  1. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація, характеристика. Специфічні методи гігієни.

  2. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину.

  3. Структура санітарно-епідеміологічної служби України.

  4. Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів управління (обласних, міських, районних).

  5. Основи санітарного законодавства України.

  6. Поняття про запобіжний і поточний державний санітарний нагляд.


Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

^ Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. Ознайомитись з організацією навчального процесу на кафедрі.

2. Скласти графологічну схему “Класифікація методів гігієнічних досліджень”.

3. Скласти схему “Структура санітарно-епідеміологічної служби України”.

4. Ознайомитись з законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Положенням про санітарно-епідеміологічну службу України”.
^ Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап – 15 %)

Контрольні тести

1. До поточного санітарного нагляду належить: а) контроль за вибором земельної ділянки під будівництво; б) контроль нормативної документації на новий вид дитячої іграшки; в) контроль за проектуванням об’єктів будівництва; г) розгляд проекту будівництва лікарні; д) контроль за дотриманням санітарних правил і норм в процесі експлуатації об’єктів.

2. До запобіжного санітарного нагляду належить: а) здійснення санітарно-гігієнічного обстеження студентських гуртожитків; б) обрунтування гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у воді водойм; в) обстеження цеху із виготовлення бактеріологічних препаратів; г) проведення санітарно-гігієнічного обстеження стоматологічного кабінету; д) санітарно-гігієнічний контроль за влаштуванням, обладнанням і експлуатацією зуботехнічних лабораторій.

3. Найстаріший метод гігієнічних досліджень: а) фізичний; б) хімічний;
в) мікробіологічний; г) натурного експерименту; д) описовий.

4. Метод гігієни, що використовує сукупність способів вивчення здоров’я населення під впливом різних ендогенних та екзогенних соціальних і природних чинників називається ...

а) епідеміологічний; б) санітарно-статистичним; в) санітарного опису;
г) експериментальним; д) санітарного спостереження.

5. При вивченні стану здоров'я різних контингентів населення досліджуються найбільш розповсюджені забруднювачі атмосферного повітря, що впливають на рівень здоров'я, і оцінюються соціально-економічні та природно-кліматичні умови Львівської області. Назвіть метод гігієнічних досліджень, що використовується у цьому випадку? а) епідеміологічний; б) клінічний;

в) медико-географічний; г) санітарно-статистичний; д) біохімічний.

Тема 2. Методи визначення профілактичної дози ультрафіолетової радіації. та використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.
^ Актуальність теми

Ультрафіолетове випромінювання (УФ) зумовлює як корисний так і негативний вплив на здоров’я людей. Розрізняють біогенні (D-вітаміноутворювальна або антирахітична дія, еритемна або загальностимулюча дія, пігментоутворювальна дія) та абіогенні (бактерицидна, фотоофтальмологічна, алергенна, канцерогенна дія) ефекти спричинені ультрафіолетовим випромінюванням. УФ- випромінювання є дієвим засобом знезаражування питної води, стоматологічного інструментарію та санації повітря у лікувально- профілактичних закладах. Для попередження надлишкового впливу ультрафіолетового випромінювання та профілактики ультрафіолетової недостатності здійснюється його регламентування й гігієнічна оцінка.
^ Навчальні цілі

Знати механізм впливу ультрафіолетового випромінювання. Засвоїти методи дослідження ультрафіолетового випромінювання. Вміти проводити гігієнічну оцінку інтенсивності ультрафіолетового випромінювання.
^ Базові знання, вміння та навики

Знати роль ультрафіолетового випромінювання у синтезі вітаміну D (біохімія), основи терморегуляції організму (нормальна фізіологія), складові сонячного спектру (фізика).
^ Зміст теми

Ультрафіолетове випромінювання Сонця, його спектр на межі з атмосферою та на поверхні Землі, біогенна та абіогенна дія. Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання. Вплив сонячної радіації на здоров’я населення, у тому числі на розвиток та стан зубо-щелепної системи організму.

Методи дослідження ультрафіолетового випромінювання. Основні принципи та методика використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання в лікувально-профілактичних закладах. Використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання у фотополімерних лампах, для санації повітря в окремих кабінетах стоматологічних закладів, знезараження стоматологічного інструментарію тощо.
Рекомендована література

Основна:

  1. Гігієна та екологія. Підручник. / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 34-50 .

  2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995.- С. 193 –197, 207-239.

  3. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. - К.: Здоров'я, 2004. – С.98 - 106, 445-446.

  4. Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / за ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.– С. 74-84.

  5. Основи стоматологічної діяльності (організаційно-правові, гігєнічні, деотологічні) / Під загальною редакцією В.Г. Бардова. Видання 2-е. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С.192 – 195.

Додаткова:

  1. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович– К.: Здоров'я, 1999.- С. 97 - 106 .

  2. Загальна гігієна та екологія людини: навч. посіб. для студентів стоматологічних факультетів / за ред. В.Г. Бардова та І. В. Сергети. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – .С. 15– 23.


Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

  1. Діапазон довжини хвиль ультрафіолетової частини сонячного спектра біля земної поверхні та їхній біологічний вплив.

  2. Вплив сонячної радіації на здоров’я населення, у тому числі на розвиток та стан зубо-щелепної системи організму.

  3. Принцип біологічного методу дослідження ультрафіолетового випромінювання.

  4. Поняття про біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

  5. Призначення, будова і принцип дії біодозиметра Горбачова.

  6. Ультрафіолетова недостатність, умови її виникнення та профілактика. Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактика. Ультрафіолетовий клімат.

  7. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання та їх порівняльна гігієнічна характеристика.

  8. Використання природної і штучної ультрафіолетової радіації для профілактики захворювань людини, у тому числі стоматологічних.

  9. Використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання у стоматологічній практиці (санація повітря, знезараження інструментарію, фотополімерні лампи тощо). Індивідуальні засоби захисту при роботі з УФ- випромінюванням.


^ Контрольні тести

1. Біодоза ультрафіолетового опромінення - це:

а) одиниця виміру УФ-радіації, що викликає еритему; б) найменша доза УФ випромінювання, що викликає еритему через 8 - 20 год після опромінення; в) мінімальна добова профілактична антирахітична доза; г) доза, що викликає опромінення через 5 - 10 хв після опромінення; д) доза, що викликає еритему упродовж 1 год після опромінення.

2. Діапазон ультрафіолетової складової сонячного спектра, що сягає земної поверхні становить:

а) 400 - 700 нм; б) 2 - 400 нм; в) 290 - 400 нм; г) 760 - 1500 нм; д) 760 - 3000 нм.

3.Ультрафіолетові промені зони В викликають:

а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) сильний загальностимулювальний ефект; в) антирахітичний ефект; г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.

4. Ультрафіолетові промені зони А викликають:

а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) виражений загальностимулювальий  ефект; в) антирахітичний ефект;

г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.

5. Ультрафіолетові промені зони С переважно викликають:

а) сильний бактерицидний ефект; б) тепловий ефект; в) пігментоутворювальний ефект; г) загальностимулюючий ефект.

6. Мінімальна добова профілактична доза ультрафіолетового випромінювання становить: а) 1/16 біодози; а) 1/8 біодози; б) 1/2 - 1/4 біодози; в) 1/6 - 1/7 біодози; г) 1,0 біодозу; д)  2 біодози.

7. Оптимальна фізіологічна доза ультрафіолетового випромінювання становить: а) 1/16 біодози; а) 1/8 біодози; б) 1/2 - 1/4 біодози; в) 1/6 - 1/7 біодози; г) 1,0 біодозу; д)  2 біодози.

^ Контрольні задачі

Задача. Медсестра фізіотерапевтичного кабінету працює з апаратурою, що випромінює ультрафіолетовий, та інфрачервоний спектр, засобами індивідуального захисту не користується. Від певного часу має скарги на біль та відчуття “піску” в очах, відчуває зоровий дискомфорт при яскравому світлі. При огляді окуліста виявлено гіперемію та набряк кон’юнктиви очей. Який фактор викликав зазначені патологічні зрушення ?
^ Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. Визначити індивідуальну величину біодози від штучного джерела за допомогою біодозиметра Горбачова, розрахувати профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

2. Визначити профілактичну дозу штучного ультрафіолетового опромінення за даними ситуаційної задачі.

Задача. Одержання еритемної дози ультрафіолетового випромінювання від лампи ЛЕ-30 забезпечується упродовж 4 хв на відстані 0,5 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.

Профілактичну дозу розраховують за формулою

Х = 1/8 А (В/С)2,

де Х - профілактична доза, хв; А - еритемна доза на стандартній відстані, хв; С - стандартна відстань у м, на якій визначалась еритемна доза; В - відстань у м, де будуть розставлені пацієнти.

3. Оцінити ефективність санації повітря ультрафіолетовою бактерицидною лампою за даними ситуаційної задачі.

Задача. У період епідемії кору, для санації повітря у медичному блоці школи-інтерната (площа 50 м2, висота 3,5 м), упродовж 1 год. використовували опромінювач з прямою ртутно-кварцевою лампою ПРК . Посів повітря до і після опромінювання здійснювали приладом Кротова (швидкість посіву 20 л/хв упродовж 10 хв) на м’ясо-пептонний агар з наступним термостатуванням протягом 24 год. Установлено, що до санації проросло 65 колоній, а після - 12. Дати гігієнічну оцінку ефективності санації та у разі необхідності – рекомендації щодо її оптимізаціїї.
^ Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

1.Розрахуйте інтенсивність ультрафіолетового випромінювання в біологічних, а також оптимальну фізіологічну та профілактичну дозу, якщо ледь помітне почервоніння (еритема) на шкірі передпліччя через 20 год. після локального опромінення лампою ЛЕ - 30 розвинулось під: а) першим; б) другим; в) третім; г) четвертим; д) п’ятим; е) шостим віконцем біодозиметра Горбачова.

2.Одержання еритемної дози ультрафіолету від лампи ЛЕ-30 забезпечується протягом 2 хв на відстані 0,5 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані: а) 1 м; б) 2 м; в) 3 м; г) 4 м; д) 5 м від джерела.
^ Тестові завдання

1. У фізіотерапевтичному кабінеті пацієнт знаходиться на відстані 1 м від штучного джерела УФ випромінювання. Скільки часу необхідно проводити опромінювання пацієнта для отримання профілактичної дози , якщо попередньо визначена біодоза на стандартній відстані 0,5 м становить 1 хв.

А. 0,25 хв.; В. 0,5 хв.; С. 1 хв.; D. 2 хв.; Е. 4 хв.

2. З профілактичною метою пацієнту фізіотерапевтичного відділення призначений курс УФ опромінення у фотарії. Попередньо потрібно визначити індивідуальну біодозу. Укажіть пристрій, який використовується з цією метою:

А. Уфіметр; В. Ерметр; С. Біодозиметр Горбачова; D. Ульрафіолетметр;
Е. Піранометр.

3. У фізіотерапевтичному відділенні стоматологічної поліклініки потрібно організувати контроль рівня довгохвильового УФ випромінювання. Який прилад використовується в цій ситуації?

А. Актинометр; В. Анемометр; С. Ерметр; D. Ергограф; Е. Піранометр.

4. З метою забезпечення належного рівня стерильності стоматологічного інструментарію у процесі лікування пацієнта із хронічним гінгівітом застосовується штучне джерело УФ випромінювання. Вкажіть діапазон довжини хвилі (нм) необхідний для досягнення оптимального ефекту:

А. 160-180; В.180-200; С. 200-220; D. 220-250; Е. 250-270.

5. Установлено, що через 18 год. після опромінення лампою ЛЕ-30 еритема на шкірі передпліччя пацієнта фізіотерапевтичного відділення з’явилась під 5 віконечком біодозиметра. Вкажіть значення біодози:

А. 2 хв.; В. 3 хв.; С. 4 хв.; D. 5 хв.; Е. 6 хв.

^ Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень різного функціонального призначення.
Актуальність теми

Оптимальна працездатність зорового аналізатора та профілактика зорової втоми забезпечується природним та штучним освітленням приміщень відповідно до гігієнічних нармативів.
^ Навчальні цілі

Знати гігієнічне значення природного і штучного освітлення.

Засвоїти гігієнічні вимоги до природного та штучного освітлення приміщень різного призначення

Вміти проводити гігієнічну оцінку природного та штучного освітлення приміщень різного призначення та опрацьовувати рекомендації щодо його покращення.
^ Базові знання, вміння та навики

Фізіологічне значення видимої частини сонячного спектру, зорові функції (нормальна фізіологія), основні світлотехнічні величини (сила світла, світловий потік) і одиниці їх вимірювання, явище фотоефекту (фізика).
^ Зміст теми

Гігієнічне значення видимого випромінювання Сонця, його спектру та природного освітлення приміщень різного призначення (житлових, навчальних, виробничих, лікарняних у тому числі стоматологічних закладів).

Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність, зокрема лікарів-стоматологів. Профілактика несприятливої дії недостатнього та надлишкового освітлення на здоров’я та працездатність людини.

Фактори, які впливають на рівень природної освітленості приміщень. Методика оцінки природного освітлення приміщень (геометричний та світлотехнічний методи). Гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень.

Гігієнічне значення штучного освітлення. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення, його показники. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення, їх порівняльна характеристика. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка. Види природного та штучного освітлення у стоматологічних кабінетах та зуботехнічних лабораторіях.
Рекомендована література

Основна:

  1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія./ Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 51-70.

  2. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології./ Даценко І.І., Габович Р.Д. // - К.: Здоров'я, 2004. – С. 278-281.

  3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко.– Львів: Світ, 2001. - С. 84-104.

  4. Загальна гігієна та екологія людини: навч. посіб. для студентів стоматологічних факультетів / за ред. В.Г. Бардова та І. В. Сергети. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – .216с.

Додаткова:

  1. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології./ Даценко І.І., Габович Р.Д. // – К.: Здоров'я, 1999. - С. 304 - 308.

  2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995. - С. 197 - 207.

  3. Основи стоматологічної діяльності (організаційно-правові,гігєнічні, деотологічні / під загальною редакцією В.Г. Бардова. Видання 2-е. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 440 с.


Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

  1. Видиме випромінювання Сонця, його спектр, гігієнічне значення.

  2. Гігієнічне значення природного та штучного освітлення приміщень різного призначення (житлових, навчальних, виробничих, лікарняних, стоматологічних кабінетів (терапевтичних, хірургічних, ортопедтчних) та зуботехнічних лабораторій).

  3. Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність, зокрема лікарів-стоматологів.

  4. Методика оцінки природного освітлення приміщень. Поняття про світловий коефіцієнт, кут отвору, куп падіння, коефіцієнт природного освітлення.

  5. Принцип визначення освітлення за допомогою люксметра.

  6. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення, у тому числі стоматологічних кабінетів; показники.

  7. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення, їх порівняльна характеристика.

  8. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка.

  9. Вимоги до природного та штучного освітлення приміщень у стоматологічних кабінетах та зуботехнічних лабораторіях.


Контрольні тести

1. Діапазон довжини хвиль видимого частини сонячного спектра становить …..(нм): а) 760 - 4000; б) 400 - 760; в) 290 - 400; г) 280 - 315.

2. Коефіцієнт природнього освітлення на постійних робочих місцях у всіх стоматологічних кабінетах повинен бути не менше:

а) 0,5%, б) 1,5%; в) 2%; г) 1 : 10; д) 1 : 2.

3. Кут падіння світлових променів на робоче місце зубного техніка повинна бути не менше: а) 5; б) 15; в) 27; г) 30; д) 45.

4. Кут падіння світлових променів на робоче місце - це:

а) кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку; б) кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку; в) кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна; г) кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника; д) кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна.

5. Коефіцієнт природнього освітлення (КПО) - це:

а) щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні; б) відношення площі вікон до площі підлоги; в) процентне відношення горизонтальної освітленості в приміщенні до освітленості назовні; г) природна освітленість, яка припадає на площу 1 м2; д) відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги.

6. Світловий коефіцієнт - це:

а) відношення площі заскленої поверхні одного вікна до площі підлоги; б) відношення площі заскленої поверхні всіх вікон до площі підлоги; в) відношення площі всіх вікон до площі підлоги; г) відношення освітленості у приміщенні і назовні; д) відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги.

7. Недостатнє освітлення приміщень зумовлює : а) нервовоемоційні зрушення; б) зниження резистентності капілярів; г) порушення постави; д) астигматизм; є) ксерофтальмія; ж) зниження апетиту; з) міопія.

8. Яких внутрішні фактори впливають на природне освітлення приміщень:

а) орієнтація вікон; б) наявність будівель, дерев; в) кількість вікон, їх конструкція; г) якість та чистота скла; д) наявність квітів, фіранок; е) клімат місцевості; є) яскравість (відбиваюча здатність стін, стелі, меблів); ж) висота підвіконня, висота вікна; з) географічна широта.

9. Які фактори впливають на рівень штучної освітленості:

а) площа приміщення; б) висота підвішування світильників; в) висота приміщення; г) кут отвору; д) відстань між світильниками в горизонтальній площині; е) кут падіння; є) проекція небосхилу; ж) орієнтація вікон; з) наявність квітів, фіранок; к) освітлювальна арматура.



Контрольні задачі

1. Робоче місце зубного техніка у зуботехнічній лабораторії знаходиться на віддалі 3 м від вікна. Висота вікна – 2 м. Висота стола відповідає висоті підвіконня, вікно наполовину затінюється протилежним будинком. Визначити кут падіння світлових променів на робочому місці і кут отвору.

2. Стоматологічний кабінет площею 24 м2 має два вікна з розмірами скла 1,7  1,2 м кожне. Визначити світловий коефіцієнт в стоматологічному кабінеті, зробити висновок.
^ Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. Визначити геометричні показники природної освітленості робочого місця в лабораторії (світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів на робоче місце, кут затемнення і отвору) і дати гігієнічну оцінку.

2. Визначити коефіцієнт природної освітленості в лабораторії за допомогою люксметра і дати гігієнічну оцінку.

3. Визначити штучну освітленість у приміщеннях розрахунковим методом за даними ситуаційної задачі і дати гігієнічну. Перерахувати можливі зміни в стані здоров’я, що зумовлені недостнім освітленням.

Задача. Проведено обстеження штучного освітлення у середній загальноосвітній школі, де 5 класів з різними типами ламп. У трьох класах використовуються люмінісцентні лампи, в двох інших – лампи розжарювання. Розміри класів: висота – 3,4 м, глибина – 6,2 м, довжина – 9,0 м. кількість світильників – 5, потужність кожного складає – 40 Вт. Лампи обладнані освітлювальною арматурою розсіяногосвітла.



Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%).

^ Тестові завдання

1. В операційній відділення щелепнолицевої хірургії параметри освітлення становлять: кут падіння – 27, кут отвору – 4, коефіцієнт природного освітлення – 2,0%, світловий коефіцієнт 1:2, освітленість робочого поля безтіньовими лампами – 8000 лк. Який з параметрів потребує корекції?

A. Світловий коефіцієнт; B. Кут отвору;

C. Коефіцієнт природного освітлення; D. Кут падіння;

E. Освітленість робочого поля

2. Загальне штучне освітлення учбової кімнати планується забезпечити світильниками з освітлювальною арматурою прямого світла і люмінесцентними лампами денного світла (ЛД). Вкажіть найменше значення освітленості в люксах (ЛК), яке відповідає гігієнічним вимогам штучного освітлення для даного типу приміщень.

A. 300 ЛК; B. 350 ЛК ;

C. 400 ЛК ; D. 450 ЛК ; E. 500 ЛК ;

3. Стоматологічний кабінет площею 4,0 х 12 м має три вікна розміром 1,8 х 2,2 м кожне. Які показники можна визначити?

A. СК; B. КПО; C. Кут отвору; D. Кут падіння; E. Усі перераховані

4. Лікарняна палата площею 24 м2 має 2 вікна із загальною площею 6 м2. Чому дорівнює величина світлового коефіцієнта?

A. 20 % B. 40 % C. 2:1 D. 1:2 E. 1:4

5. Робота зубного техніка вимагає значного зорового напруження, тому важливе значення має забезпечення раціонального виробничого освітлення. Для оцінки рівня цього показника на робочому місці використовують прилад:

A. Люксметр; B. Анемометр; C. Кататермометр;

D. Психрометр; E. Реометр.
^ Контрольні завданн

1. Житлова кімната площею 4,56 м має одне вікно прямокутної форми, розміром 2,51,8 м. Віконні рами становлять 2 % від загальної площі вікна. Визначте світловий коефіцієнт і зробіть гігієнічний висновок. Вкажіть які додаткові фактори можуть впливати на умови освітлення приміщення?

2. Природна освітленість у стоматологічному кабінеті становить 300 лк, а назовні (під відкритим небосхилом) – 20500 лк. Обчисліть коефіцієнт природного освітлення, дайте гігієнічну оцінку отриманим результатам.

Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури. Значення руху атмосферного повітря в населеному пункті.
^ Актуальність теми

Комфортний мікроклімат приміщень зумовлює оптимальний рівень функціонування механізмів терморегуляції. Основою профілактики патологічних станів людини є регламентування параметрів мікроклімату.

Гігієнічна оцінка напрямку руху атмосферного повітря необхідна для раціонального розташування житлових будинків, дитячих, лікувально-профілактичних закладів відносно промислових підприємств та інших джерел забруднення атмосферного повітря та шуму.
^ Навчальні цілі

Знати механізм впливу температури, вологості, швидкості руху повітря, радіаційної температури на організм.

Засвоїти методи дослідження температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури і розробляти оздоровчі заходи.

Вміти проводити гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму приміщень різного функціонального призначення.

^ Базові знання, вміння та навики

Знати основи терморегуляції організму (нормальна фізіологія), одиниці визначення температури, вологості, температурні шкали, види вологості (фізика).
^ Зміст теми

Поняття про мікроклімат. Шляхи тепловідачі організму. Шляхи та механізми тепловіддачі організмом при різних температурних умовах, вологості та швидкості руху повітря. Причини перегрівання, теплового удару, переохолодження організму, профілактика. Дослідження просторового і часового температурного режиму приміщень. Визначення вологості повітря аспіраційним і стаційним психрометрами. Визначення швидкості руху повітря анемометрами і кататермометрами. Принцип методу визначення радіаційної температури. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини. Поняття про еквіваленто - ефективні та результуючі температури, їх гігієнічне значення. Гігієнічні вимоги до температури, вологості, швидкості руху повітря в житлових та дитячих установах. Особливості гігієнічних параметрів мікроклімату у стоматологічних кабінетах та зуботехнічних лабораторіях. Роза вітрів, методика її побудови та використання з гігієнічною метою.
Рекомендована література

Основна:

  1. Гігієна та екологія. Підручник. / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.71-93 .

  2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 106-124.

  3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С. 6-40.

  4. Загальна гігієна та екологія людини: навч. посіб. для студентів стоматологічних факультетів / за ред. В.Г. Бардова та І. В. Сергети. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – .216с.

Додаткова:

  1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 106-112, 115-117, 120-124, 302-304.


Завдання для самостійної роботи студентів

контрольні питання

  1. Поняття про мікроклімат.

  2. Шляхи тепловідачі організму. Шляхи та механізми тепловіддачі організмом при різних температурних умовах, вологості та швидкості руху повітря.

  3. Причини перегрівання, теплового удару, переохолодження організму, профілактика.

  4. Принцип методу дослідження просторового і часового температурного режиму приміщень.

  5. Принцип методу визначення вологості повітря аспіраційним і стаційним психрометрами.

  6. Принцип методу визначення швидкості руху повітря анемометрами і кататермометрами. Принципи методу визначення радіаційної температури.

  7. Гігієнічні параметри мікроклімату. Оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини.

  8. Поняття про еквіваленто - ефективні та результуючі температури, їх гігієнічне значення.

  9. .Гігієнічні вимоги до температури, вологості, швидкості руху повітря в житлових та дитячих установах. Особливості гігієнічних параметрів мікроклімату у стоматологічних кабінетах та зуботехнічних лабораторіях.

  10. Роза вітрів, методика її побудови та використання з гігієнічною метою


Контрольні тести

1. Основні чинники, що формують мікроклімат приміщень:

а) температура повітря; б) атмосферний тиск; в) швидкість руху повітря; г) вологість ; д) радіаційна температура.

2. Пониження температури повітря довкілля впливає на тепловіддачу організму шляхом:

а) посилення випромінювання; б) посилення випаровування; в) посилення конвекції; г)послаблення випромінювання; д) послаблення випаровування;
е) послаблення конвекції.

3. Підвищення температури повітря довкілля впливає на тепловіддачу організму шляхом:

а) посилення випромінювання; б) посилення випаровування; в) посилення конвекції; г)послаблення випромінювання; д) послаблення випаровування;

е) послаблення конвекції.

4. Підвищення температури оточуючих предметів впливає на тепловіддачу організму шляхом:

а) посилення випромінювання; б) посилення випаровування; в) посилення конвекції; г) послаблення випромінювання; д) послаблення випаровування;
е) послаблення конвекції.

5. Для визначення температури повітря використовують :

а) термограф; б) термометр; в) кататермометр; г) барометр; д) барограф;
е) психрометр; є) гігрометр; ж) гігрограф; з) анемометр.

6. Який прилад використовують для визначення вологості повітря?

а) термограф; б) термометр; в) кататермометр; г) барометр; д) барограф;
е) психрометр; є) гігрометр; ж) гігрограф; з) анемометр.

7. Швидкість руху повітря в приміщенні вимірюємо за допомогою _____?

а) крильчастогом анемометра; б) кататермометра; в) чашкового анемометра;
г) статичного анемометра.

8. Гігієнічний норматив швидкості руху повітря у житловому приміщенні:

а) 0,05 – 0,1 м/с; б) 0,1 – 0,3 м/с; в) 0,3 – 0,5 м/с; г) 0,5 – 1 м/с; д) 1 - 3 м/с.

9. Що таке “роза вітрів”?

а) графічне зображення повторюваності вітрів в даній місцевості по румбах за тривалий проміжок часу; б) повторюваність вітрів за короткий проміжок часу у даній місцевості; в) напрям повітряних течій у навколишньому середовищі; г) частота вітрів певного напрямку в даній місцевості.

10. Які фактори враховуються при визначенні еквівалентно – ефективної температури?

а) температура; б) вологість; в) швидкість руху повітря; г) атмосферний тиск;
д) радіаційна температура.

11. Гігієнічний норматив відносної вологісті повітря у житловому приміщенні в теплий період року становить:

а) 20-40 %; б) 20-50%; в) 30-60;%; г) 30-70 %; д) 40-80 %.
^ Контрольні задачі

Задача. Дайте гігієнічне заключення про температурно-вологісний режим умов праці робітника, а також вкажіть, який шлях теплавіддачі переважає за даних умов. У ливарному цеху фізична праця поєднується з несприятливими метеоумовами: температура повітря + 40,0-50,0о С, інтенсивне інфрачервоне випромінювання, вологість повітря становить 75 %. У одного із робітників лікар медпункту виявив гіперемію обличчя, вологість шкіри, сильне потовиділення, поверхневе дихання з ЧД — 50 за 1 хв, пульс 100 уд. за 1 хв, слабкого наповнення, температура тіла + 38,5оС.
^ Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. Визначити просторовий температурний режим в лабораторії за допомогою реєструючого спиртового термометра.

2. Визначити за допомогою стаційного психрометра Августа абсолютну і відносну вологість повітря в лабораторії і дати гігієнічну оцінку одержаним результатам. Ознайомитися із методами визначення абсолютної і відносної вологості повітря за таблицями і розрахунком.

3. Ознайомитись з принципами методів визначення швидкості руху повітря і радіаційної температури.

4. Ознайомитись з принципом методу побудови “рози вітрів”.
Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

^ Контрольні завдання

Задача 1. Накресліть розу вітрів та запропонуйте найбільш доцільне місце для розміщення промислової зони в населеному пункті. Повторюваність вітрів у населеному пункті за останні 10 років становить: Пн.- 5 %, Пн.С – 17 %, ПнЗ – 10 %, С – 57 %, З – 11 %, ПдС – 13 %, ПдЗ – 4 %, Пд. – 8 %, штиль – 3 %.
^ Тестові завдання

1. У приміщенні стоматологічної поліклініки проводилось визначення швидкості руху повітря. Який прилад використовувся в даному випадку?


следующая страница >>