refik.in.ua 1
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий національний МЕДИЧНий університет


КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

медицини катастроф
Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса
“____”________________ 2012 р.
Лекція з предмету

Захист Вітчизни

для молодших спеціалістів

на основі базової загальної середньої освіти


Тема № 5.

Заняття 3.

ОСНОВИ вчення про загальний фізичний та статевий розвиток підлітків


Обговорено на засіданні кафедри " 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012


1.

Навчальна мета

Ознайомити студентів з оцінкою індивідуального фізичного розвитку, ступенів розвитку, вторинних статевих ознак підлітків. Навчити правил особистої гігієни юнаків та дівчат.

2.

Час

90 хв.

3.

Місце проведення

лекційна аудиторія

4.

Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

  1. М. М. Бака, Ю. О. Квашньов. Захист Вітчизни. Підручник. – К.: "Вежа", 2006.




5.

Навчальні питання і розрахунок часу



Критерії загального фізичного та статевого розвитку

65 хв.




1.1. Оцінка індивідуального фізичного розвитку







1.2. Статевий розвиток. Оцінка ступенів розвитку вторинних статевих ознак







1.3. Анатомо-фізіологічні особливості організму підлітків. Оцінка розвитку статевих органів






Поняття про особисту гігієну юнаків та дівчат

15 хв.



Визначення фізичного та емоційного навантаження на організм підлітків


10 хв.


1. КРИТЕРІЇ ЗАГАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ТА СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ

Середній шкільний (підлітковий) період (приблизно з 11-12 років у дівчаток із 13-14 у хлопчиків) характери­зується стрибком у зрості (7-8 см за рік), збільшенням маси тіла, глибокого перебудовою організму, підвищенням його функціональних резервів, що пов'язано з початком внутрішньосекреторної функції статевих залоз. Процес росту забезпечує гормональна регуляція, зокрема гормон росту, який виробляє передня частка гіпофіза.. Припи­нення його секреції збігається зі статевим дозріванням.


У зв'язку з підвищенням ролі другої сигнальної систе­ми зростають у цей час неврівноваженість та емоційність. Триває процес окостеніння скелету, причому відбувається воно нерівномірно в різних його частинах. Хребет, як і раніше, рухомий «піддатливий. Сила м'язів збільшу­ється меншою мірою, ніж маса тіла, що за несприятливих умов може спричинити порушення постави чи дефор­мацію хребта. Водночас надмірні м'язові навантаження здатні лрискорити процес окостеніння й уповільнити ріст трубчастих кісток у довжину. При дії дуже сильних або одноманітних подразників у підлісків розвивається гальмування, тому потрібно урізноманітнювати фізичні навантаження.

Статеве дозрівання впливає на стан вегетативних функ­цій (зміни ритму серцевої Діяльності та дихання, рівня артеріального тиску та ін.). Фізіологічна особливість серцево-судинної системи підлітка полягає в тому, що ріст серця випереджає збільшення діаметра судин. Це може спричинити тимчасовий розлад кровообігу, внаслідок чого спостерігаються запаморочення, тимчасові підвищення кров'яного тиску, порушення роботи серця. Такі зміни діяльності серцево-судинної системи в підлітковий період потрібно враховувати в режимі праці та відпочинку.

За нормального фізичного розвитку в підлітків збіль­шуються функціональні резерви киснево-транспортної системи (зростають ударний об'єм .серця і хвилинний об'єм крові, киснева ємність крові, хвилинний об’єм дихання та ін.). Зростає економізація функцій у спокої (зменшення частоти серцевих скорочень і дихальних рухів тощо).

Дедалі відчутнішою стає різниця між функціональними і фізичними можливостями дівчаток і хлопчиків. У дівча­ток цього віку маса тіла більша, ніж у хлопчиків. Фізична активність підлітків реалізується насамперед в орга­нізованих формах — на уроках фізкультури, під час активного відпочинку в школі та за її межами. Для тих, хто не охоплений організованими формами масової фізичної культури, щоденна фіззарядка і щотижневі дво-триразові самостійні тренування є обов'язковими. Три­валість одного заняття 70МЮ хв. Щоб оцінити процес фізичного розвитку доцільно орієнтуватися на конт­рольні показники фізичної підготовленості, затверджені Міністерством освіти і науки України.

Старший шкільний (юнацький) період збігається з пе­ріодом статевого дозрівання, яке супроводжується зміна­ми діяльності залоз внутрішньої секреції. У цей час (16— 17 років) практично завершується ріст загальних розмірів тіла в довжину і відзначається значна перевага, процесів росту в поперечних розмірах. Підвищується міцність ске­лета, в тому числі хребта і грудної клітки. Помітнішими стають статеві відмінності в розмірах, пропорціях тіла, м'язовій масі, функціональних резервах і фізичній-пра­цездатності юнаків і дівчат. Завершується розвиток цент­ральної нервової системи, хоча процес збудження дещо переважає над процесом гальмування.

Для підтримання достатнього рівня фізичного розвит­ку в цьому віці тренуватися слід не менш як 2-3 рази На тиждень по 1,5-2 год. Щоденна ранкова фізична зарядка є обов'язковою. Як орієнтир оптимального розвитку наведено контрольні нормативи.

У цьому віці ви системи організму в основному дося­гають своєї зрілості. Практично завершується статеве дозрівання: у юнаків і дівчат формуються вторинні статеві ознаки, внаслідок чого фігура юнака набуває чоловічої статури, а дівчини — жіночої. Строки настання статевого дозрівання та його інтенсивність залежать від багатьох факторів: спадкових особливостей, побутових та соціально-економічних умов, стану здоров'я, характеру харчу­вання, клімату тощо.

Однією з особливостей росту, загального фізичного і статевого розвитку сучасних дітей є акселерація. Вона впливає не тільки на збільшення зросту і маси тіла, а й прискорює період фізичного і статевого дозрівання в середньому на 2-3 роки.
1.1 Оцінка індивідуального фізичного розвитку

Як відомо, індивідуальний фізичний розвиток людини (зріст, маса тіла, об'єм грудної клітки, розміри таза) залежить від статі, спадковості, здорового способу життя, кліматичних умов, якості харчування тощо.

Визначення (оцінку) тотальних ознак фізичного роз­витку ще донедавна проводили індексним способом (індекс Брока): від» довжини тіла (в см) віднімали число сто і отримували нормальну (відповідно до зросту) масу тіла. Наприклад, при зрості 170 см людина повинна була мати вагу 70 кг: 170 - 100 = 70. Проте цей метод дуже неточний.


Тому останнім часом оцінювання індивідуального фізичного розвитку проводять за модифікованими шкалами регресії маси тіла відносно довжини тіла.

Рівень статевого дозрівання визначають за оцінкою статевої формули за віково-статевими нормативами, а функціональні можливості — за допомогою динамометрії і спірометрії (визначення життєвої ємності легень).

Для індивідуальної оцінки фізичного розвитку викори­стовуються регіональні таблиці згідно з методичними рекомендаціями, затвердженими МОЗ УРСР 10.07.1989 p., розроблені на основі шкал регресії маси тіла відносно довжини тіла з діапазоном «норми» від М - 1δ до М + 2δ, де M – середньоарифметична величина антропометричних показників: довжини, маси і обхвату грудної клітки; δ (сиг­ма) — середньоквадратичне відхилення цих показників. У кожній віково-статевій групі для конкретних варіантів довжини тіла (зросту) встановлено діапазон нормальних коливань маси тіла й обхвату грудної клітки.

Для оцінки фізичного розвитку застосовується оці­ночна шкала.
Шкала для визначення ступеня фізичного розвитку дітей шкільного віку


Оцінка ступеня

Оціночна шкала

3-бальна

5-бальна

Високий



понад М + 2δ

Вищий за середній

понад М + 1δ

від М + 1δ

Середній

М ± 1δ


М ± 1δ

Нижчий за середній

менше М - 1δ

від М - 1δ до М + 1δ

Низький



понад М - 2δ


На основі обстежень фізичного розвитку дітей у кон­кретному регіоні складаються стандартно-сигмальні таблиці (як зразок — наступна таблиця), що визначають середньо­арифметичні величини (М) антропометричних показників, середньоквадратичне відхилення (δ) цих показників і коефіцієнт регресії (R) для кожної віково-статевої групи. Коефіцієнт регресії розраховується на підставі кореляцій­ного зв'язку між довжиною тіла та іншими показниками, щоб з'ясувати, наскільки вони змінюються при зміні зросту на 1 см. Якщо маса тіла чи обхват грудної клітки (ОГК) не відповідають його довжині, то щоб виявити ступінь дисгар­монійності фізичного розвитку, відхилення зіставляють з частковою сигмою коефіцієнта регресії (δR) в цій таблиці.

І хоча такі таблиці призначені переважно для медич­них працівників, які проводять медичні обстеження дітей дошкільного і шкільного віку, ними може навчитися користуватися кожний.
Зведена таблиця антропометричних показників

фізичного розвитку дітей 15-17 років м. Києва за 1980 р.


Ознаки

Вік

Хлопці

Дівчата


М

δ

R

δR

М

δ

R

δR

Зріст, см

15

16

17

170,88 173,92 175,70

8,19

6,65 7,11







163,08 163,31 164,35

6,06

5.30 5,31







Маса,

кг

15

16

17

61,70 65,90 67,54

9.67 9,83 9,94

0,683 0,644 0,572

6,93 4,92

7,74

56,63 57,62 58,64

8,49 6,69 6,16

0,552 0,331 0,353

6,72 6,31 7,63

ОГК, см

15

16

17

82,58 85,64 87,37


6,92 6,85 5,50

0,392 0,424 0,998

6,7

5,3

2,5

83,42 83,78

85,95

6,31 5,64 6,64

0,552 0,152 0,119

6,72 5,57 6,59


Межі сигмальних відхилень відносно зросту для юнаків 16 років, отже, будуть такі: високі (від М + 2δ і вище) — 188-195 см; вищі за середні (від М + 1δ до М + 2δ) — 182-187 см; середні (від М + 1δ) — 167-181 см; нижчі за середні (від М - 1δ до М - 2δ) — 161-165-см; низькі (від М - 2δ і нижче) — 154-160 см. Для 16-річних дівчат ці показники відповідно такі: високі – 175-179 см; вищі за середні — 170-174 см; середні — 158-169 см; нижчі за се­редні — 153-157 см; низькі — 147-152см.

Знаючи зріст юнака (наприклад, 170 см), за шкалою регресії ми знаходимо, що нормальна маса його тіла повинна бути в межах 62,61 ± 4,92 (57,69-67,53) кг, маса тіла дівчини такого самого зросту — 60,43 ± 6,31 (54,12-66,74) кг; обхват грудної клітки юнака (ОГК) — 83,99 ± 5,30 (78,69-88,87) см, дівчини — 84,85 ± 5,57 (79,28-90,42) см. Отже, зріст юнака — середній, а дівчи­ни — вищий за середній.

Далі, знаючи масу тіла (70 кг) і ОГК (80,5 см) юнака і відповідно дівчини (55 кг і 85 см), оцінюємо ступінь гармонійності фізичного розвитку. Для цього різницю між М і фактичними даними потрібно поділити на δR: 62,61 - 70 кг = 7,39 кг: 4,92 = 1,5 δR, тобто показник у півтора рази перевищує норму; отже, юнак відносно зросту і маси тіла розвивається дисгармонійно. Так само визначаємо гармонійність розвитку щодо зросту і ОГК: від норми 83,99 см віднімаємо фактичний 80,5 см і ділимо на 5,3, що дорівнює 0,66, тобто в межах норми. Подібні об­числення виконуємо щодо показників дівчини дотримуємо такі сигмальні відхилення: 0,86 δR відносно маси тіла і 0,08 δR відносно ОГК (у межах норми), що свідчить про її гармонійний розвиток.


Для більш точного і повного дослідження фізичного стану та його функціонування використовують також дані спірометрії, динамометрії, оцінки ступеня розвитку мус­кулатури і підшкірно-жирового шару, тазових кісток. У наведених вище прикладах цілком вірогідно, що над­лишок ваги в юнака спричинено жировими відкладеннями, а відношення маси тіла до ОГК дівчини вказує на недо­розвиненість тазових кісток. Проте ці здогади можуть підтвердити (або ні) лише додаткові виміри та обстеження.

Життєву ємність легень (ЖЄЛ) визначають за допомо­гою водяного або повітряного спірометра. Обстежуваний бере мундштук спірометра в праву руку, робить глибокий вдих, щільно захоплює мундштук губами і видихає в ньо­го повітря. Записується максимальний результат після трьох вимірів з точністю до 100 см (мл).

М'язову силу кисті визначають ручним динамомет­ром. Обстежуваний стоїть прямо, відвівши праву руку трохи вперед і вбік, кистю руки обхоплює динамометр і максимально стискає його за командою. Вимір прово­диться тричі, записується максимальний результат з точністю до 0,5 кг.

Ступінь розвитку мускулатури і підшкірного жиро­вого шару визначають візуально і оцінюють за 3-бальною шкалою. На підставі виразності рельєфу мускулатури та її тонусу виділяють слабкий (1 бал), середній (2 бали) і сильний (3 бали) розвиток м'язів.
Відповідно до виразності або згладженості кістково­го рельєфу відзначають слабкий (1 бал), середній (2 бали) і сильний (3 бали) розвиток підшкірно-жирової клітковини.
1.2. Статевий розвиток. Оцінка ступенів розвитку

вторинних cтатевих ознак

Характеристика оцінки стану фізичного розвитку не обмежується співвідношенням тотальних розмірів тіла. Важливим її елементом є також визначення рівня біоло­гічного розвитку індивіда, пов'язаного з репродуктивною (розмножувальною) функцією людини — продовженням роду. Крім того, нормальний статевий її розвиток є оз­накою доброго здоров'я.


Статевий розвиток людини характеризується розвит­ком чоловічих і жіночих статевих органів і вторинних статевих ознак відповідно до віку.

Інформативним показником рівня статевого розвитку в підлітковому віці є вираженість вторинних статевих ознак. На підставі вираженості статевої формули (А, Р, Ма, Me) у тому або іншому календарному віці встановлюють такі варіанти біологічного розвитку: відповідний кален­дарному віку; прискорений (випереджає на 1 рік і більше); уповільнений (відстає на 1 psr і більше).

Ступінь розвитку волосяного покриву на лобку в хлопців і дівчат оцінюється так: відсутність волосся — Р0; одиничне волосся — Р1; волосся у центрі лобка густіше, довше — Р2; волосся на всьому трикутнику лобка довге, кучеряве, густе — Р3; волосся розташоване по всьому лоб­ку, переходить на стегна і поширюється уздовж білої лінії живота — Р4.

Ступінь розвитку волосяного покриву під пахвами: відсутність волосся — А0; одиничне волосся — А1; волосся рідке на центральній ділянці пахвової западини — А2; волосся густе, кучеряве по всій западині — А3; волосся густе, кучеряве, поширюється за межі западини — А4.

Ступінь розвитку молочних залоз у дівчат: залози не видаються над поверхнею грудної клітки — Ма0; залози трохи видаються, навколососковий кружок разом із соском Утворює єдиний конус — Ма1; залози значно видаються, разом із соском і навколососковим кружком мають форму конуса або пуп'янка — Ма2; тіло залози набуває округлої форми, соски підняті над навколососковим кружком — Ма3; сосок піднятий над навколососковим кружком, залози набувають розмірів і форм дорослої жінки — Ма4.

Розвиток волосяного покриву на обличчі у хлопців: відсутність волосся — F0; починається оволосіння над верхньою губою — F1; жорстке волосся над верхньою; губою і на підборідді — F2; поширене оволосіння над верхньою губою і на підборідді з тенденцією до злиття, початок росту бакенбардів — F3; злиття зон росту волос­ся над губою та на підборідді, виражений ріст бакен­бардів — F4.

Крім того, до уваги беруться й такі ознаки:


    • зміна тембру голосу в хлопців: дитячий голос — V0; мутація голосу — V1; чоловічий тембр голосу — V2;

    • ріст хряща гортані у хлопців: відсутність ознак росту хряща — L0; випинання хряща — L1) виразне випинання (кадик) — L2.

У дівчат 11-літнього віку до формули додаються дані про наявність або відсутність менструацій (Ме+, Me-) з вказівкою віку (Ме+12, тобто з 12 років).

Ступінь статевого розвитку прийнято позначати за­гальною формулою: А, Р, F, L, Ma, Me, в якій відповідно вказуються стадії дозрівання кожної ознаки у підлітка, і вік настання першої менструації у дівчини-підлітка, наприклад: А2, Р3, Ма3, Ме13 — для дівчат. Проте основ­ну увагу звертають на виразність показників Ma, Me, P, як більш стабільних. Інші показники (A, F, L) варіативніші, тому менш надійні. Однак коли вони виражені, то їх додають до формули (наприклад, А2, Р3, F2, V1, L2 — для хлопців або АзуР4, Ма3, Ме14 — для дівчат).

Для оцінки ступеня розвитку вторинних статевих ознак використовують, таким чином, п'ять цифр, де «0» означає дитячий організм, а «4» — повне статеве дозрі­вання, наприклад: А4, Р4, Ма4, Ме12 — для дівчат і А4, Р4, F4, V3, L8 — для юнаків.
1.3. Анатомо-фізіологічні особливості організму підлітків.

Оцінка розвитку статевих органів

Період статевого розвитку і дозрівання хлопців у під­літковому віці (з 13-14 років) характеризується швидким ростом яєчок і статевого члена, з'являється пігментація мошонки, набухають грудні залози.

Трохи згодом в яєчках, які збільшуються щороку, починають утворюватися сперматозоїди і виробляється чоловічий статевий гормон, що й зумовлює формування вторинних статевих ознак. Швидко ростуть скелет (щоро­ку майже на 10 см) та м'язи. Плечі розширюються, а таз залишається вузьким. Це надає фігурі хлопчика чоловічої статури. Збільшуються і змінюються хрящі гортані, голос стає приблизно на октаву нижчим, порівняно з дитячим, глибшим і виразнішим. Підліток у період мутації голосу розмовляє то басом, то фальцетом. Тому в цей час не рекомендується напружувати голосові зв'язки, щоб не зірвати голос.


Під впливом статевого гормону посилюється секреція шкірних залоз, особливо на обличчі й спині, що часто призводить до утворення вугрів. Сперма стає зрілою, при збудженні статевого члена можливі полюцїї — це свідчить про те, що яєчка розвиваються нормально, хлопчик стає юнаком. Самі собою полюції не є хворобливим явищем; ознакою порушень в організмі є лише їхня частота, чому сприяють надмірно м'яка постіль, тісний одяг, гостра з при­правами їжа (особливо на ніч), читання еротичної літерату­ри, вживання алкоголю тощо. Запобігти цьому можуть загартовуючі процедури, регулярні заняття фізкультурою і спортом, часте перебування на свіжому повітрі, відмова від шкідливих звичок.

Статеве дозрівання в дівчаток у цей час характери­зується збільшенням виділення гормонів гіпофіза, що стимулюють ріст яєчників, в яких починають виробля­тися статеві гормони. Вони зумовлюють розвиток жіно­чих вторинних статевих ознак: ростуть молочні залози, з'являється волосся на лобку і під пахвами, інтенсивно росте скелет, розширюються тазові кістки, починає розви­ватися репродуктивна функціональна система жіночого організму.

Приблизно у віці 11-14 років починаються перші мен­струації — ознака того, що у фолікулах яєчників почали дозрівати яйцеклітини. Відсутність менструації або пору­шення менструального циклу в цьому віці свідчать про непомірні для організму фізичні чи психоемоційні наван­таження, погане харчування або нервову анорексію дівчини, яку спричинює свідома відмова від їжі (для похудіння).

Недостатнє харчування негативно впливає на весь статевий розвиток. Лікарі помітили, що при зменшенні маси тіла дівчини (і навіть жінки) нижче 44-47 кг і вмісту жирів в організмі нижче 22 % від маси тіла менструації можуть взагалі припинитися, а жіночий організм втратить свою репродуктивну функцію. Подібне може статися і при надлишковій масі тіла.

Спочатку менструації можуть бути нерегулярними, з перервами до кількох місяців. Згодом менструальний] цикл набуває регулярності. Організм стає здатним до вагітності. Ріст у довжину завершується приблизно через 2 роки після початку менструацій.


Отже, з встановленням регулярних менструацій у дівчат і полюцій у хлопців формується статева зрілість. Вона І характеризується здатністю статевих органів до копуляції, тобто статевих стосунків. У юнаків ця здатність визнача­ється станом ерекції пеніса, в дівчат — ерекцією клітора і збудженням ерогенних зон, про що вам відомо з курсу біології. Проте справжня статева зрілість настає значної пізніше — у 18-20 років у дівчат і у 20-24 роки в юнаків. На цей час біологічна здатність до продовження роду доповнюється психологічною і соціальною зрілістю.
2. ПОНЯТТЯ ПРО ОСОБИСТУ ГІГІЄНУ ЮНАКІВ і ДіВЧАТ

Особиста гігієна є важливим компонентом здорового І способу життя від народження і до похилого віку, ефек­тивним засобом профілактики захворювань.

Догляд за шкірою і тілом. Шкірні покриви нашого тіла відіграють важливу роль у взаємодії організму із середовищем, захищаючи внутрішні органи і тканини від | зовнішнього впливу, здійснюючи процеси теплорегуляції! та ін. Нормальне виконання цих функцій значною мірою залежить від чистоти шкіри.

На шкірі постійно накопичуються бруд, виділення 1 сальних і потових залоз, що служать живильним середо­вищем для мікроорганізмів. Забруднена шкіра значною мірою втрачає свою бактерицидну (знешкоджуючу бактерії) функцію, а при ушкодженні шкірних покривів І (садна, подряпини, рани) підвищується можливість проникнення мікробів у глибокі тканини тіла. При поганому 1 догляді за шкірою, недотриманні вимог до одягу і взуття можуть з'явитися потертості, попрілості, гнійничкові] та грибкові захворювання шкіри.

Нігті треба коротко стригти, а мозолі — зм'якшувати гліцерином або кремом і 1-2 рази в тиждень, після теплих ванночок, очищати пемзою.

Ретельного догляду вимагає волосся. Мити волосся ре­комендується 1-2 рази в тиждень (але не щодня) мильною піною або відповідним шампунем. Корисно кілька разів у день розчісувати волосся рідким гребінцем, не доторкатися до них руками без потреби, а також щодня робити масаж голови спеціальною масажною щіткою.


Догляд за порожниною рота і зубами. Залишки їжі в порожнині рота служать поживою для мікробів. Розклада­ючись, вони викликають неприємний запах, сприяють прискореному утворенню зубного нальоту, що призводить до усіляких захворювань, розпушення тканин ясен (паро­донтозу), згодом до розхитування і випадання зубів. Тому чищення зубів двічі на день обов'язкове.

Корисними є масаж і самомасаж ясен: за допомогою вказівного і великого пальців верхні ясна масажують згори вниз, нижні — знизу вгору. Масажні рухи повинні бути легкими і чергуватися зі здавлюванням ясен. Три­валість масажу — 3-5 хв.

Необхідна регулярна санація, тобто оздоровлення й лікування, порожнини рота (зняття зубного каменю, пломбування, видалення коренів і зубів тощо).

Гігієна статевих органів має дуже велике значення для здоров'я людини. Юнакам необхідно старанно стежити за чистотою зовнішніх статевих органів — статевого члена і мошонки. На внутрішній поверхні крайньої плоті, яка вкриває головку пеніса, містяться залози, що виділяють особливий змащувальний секрет. Хвороботворні мікроор­ганізми можуть потрапити в нього і спричинити запален­ня головки та крайньої плоті. Щоб уникнути цього, слід вранцій увечері обмивати зовнішні статеві органи теплою водою, витирати серветкою або індивідуальним рушни­ком. Особливо ретельно, з милом слід обмивати їх і шкіру навколо них після полюцій.

І Дівчатам також необхідно старанно стежити за чисто­тою своїх зовнішніх статевих органів; потрібно мити їх уранці й увечері теплою водою або приймати теплий душ, щодня міняти нижню білизну. Недотримання гігієнічних норм може спричинити запальні захворювання не лише цих органів, ай сусідніх, наприклад сечовивідних шляхів (уретрит), сечового міхура (цистит), ниркових мисок (піє­лонефрит) тощо.

Особливо важливо дотримуватись гігієнічного режи­му під час менструацій, оскільки в цей період стійкість організму до несприятливих чинників середовища зни­жується. Хвороботворні бактерії, проникаючи в статеві органи, можуть спричинити захворювання яєчників. Во­ни важко виліковуються, залишаючи спайкові процеси в маткових трубах, яєчниках тощо, що згодом нерідко призводить до безпліддя, позаматкової вагітності. Тому в ці дні потрібно тепло вдягатися, запобігаючи переохо­лодженню ніг, поперека, нижньої частини живота; не приймати ванну і не купатися у водоймах, оскільки шийка матки в цей час є відкритою для проникнення інфекції; якомога частіше міняти прокладки, бо кров є середовищем розвитку інфекції.

Крім того, під час менструації слід уникати всього, що може спричинити маткову кровотечу: засмагання, далеких поїздок, рухливих ігор, танців, вживання гострої їжі або алкоголю та ін. Виконуючи звичайну роботу, потрібно уникати значного фізичного навантаження. Корисно вес­ти особистий календар, записуючи в нього дату початку і закінчення чергової менструації, щоб заздалегідь плану­вати свої справи.

Під час менструації потрібно підмиватися не рідше 3-4 разів на день теплою водою з дитячим милом або слабким розчином марганцевокислого калію. Витирати­ся легкими промокальними рухами, щоб не допускати подразнення слизової оболонки статевих органів. Коли ж це сталося, то для підмивання слід застосовувати відвар ромашки або міцний чай.

Якщо менструації супроводжуються болем, не реко­мендується, не порадившись з лікарем, вживати знебо­лювальні засоби, класти на живіт грілку (посилиться виділення крові, яке спровокує кровотечу. Потрібно звернутися до лікаря-гінеколога.

Молочні залози також потребують ретельного догля­ду. Починаючи з підліткового віку дівчатам необхідно носити бюстгальтер (ліфчик). Він повинен підтримувати, а не стискати молочні залози, тому що незначне підняття їх поліпшує кровообіг, а здавлювання, навпаки, його по­рушує. Зручний бюстгальтер сприятиме нормальному розвитку молочних залоз і запобігатиме порушенню їх­ньої, функції в період, коли настане час годувати немовля материнським молоком/
3. ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКІВ

Під час розгляду попередніх тем значна увага приді­лялась становленню організму в підлітковий період, бо зміни, що відбуваються в ньому, не тільки зачіпають статеву функцію, а й впливають на фізичний і психічний розвиток підлітків.

У цьому віці потрібне повноцінне харчування з до­статнім вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів, що зумовлює ріст і розвиток організму на все життя. Саме в цей період закладаються основи здоров'я, багато рис характеру, властивих конкретній особистості виробляються вміння контролювати власну поведінку, здатність керувати своїми вчинками і наст­роєм, під впливом соціального оточення і наставників формуються фізичні та моральні якості, цілеспрямо­ваність.


Посильна фізична і розумова праця, заняття за інтере­сами та спортом сприяють розвиткові підлітка, виховуючи його найкращі особистісні якості. У цьому віці рекомен­дується дозувати фізичне та емоційне навантаження. Особливо шкідливі фізичні перенавантаження: виснажли­ва фізична праця, тривале сидіння за домашніми уроками, часто за рахунок сну й відпочинку, надмірне захоплення фізичними вправами та спортом тощо.

При визначенні навантажень на підлітка на уроках фізичної культури, під час занять спортом слід брати до уваги не одну якусь фізичну властивість, а враховувати всі його здібності у комплексі — силу, швидкість, витри­валість, спритність. Це дає змогу виявити як комплек­сну, так і вибіркову спрямованість засобів фізичного розвитку підлітків, точніше врахувати вікові й статеві відмінності.

Наприклад, для розвитку швидкісно-силових і швид­кісних здібностей юнаків-старшокласників найбільш оптимальним є вік 16-17 років, а для дівчат цей період настає на рік-два раніше, оскільки в них формування рухових центри У віці 15-16 років завершується, і вони витриваліші, ніж їхні однолітки-хлопці. Крім того, при плануванні навантажень потрібно зважати на те, що м'язовий компонент маси тіла у хлопців і дівчаток у підлітковому віці суттєво відрізняється — відповідно близько 15 % і 20 % від маси тіла. Лише з тренуванням вказаних здібностей, а також підвищенням витривалості м'язова маса юнаків поступово зростатиме і переважатиме дівочу приблизно через 3-4 роки.

Так само юнаки і дівчата відрізняються будовою опорно-рухового апарату. Як відомо, пересування люди­ни в просторі зумовлено розташуванням центру ваги та амплітудою рухів. У жінок центр ваги знаходиться ниж­че, що надає стійкішого положення тілу. Проте верхні й нижні кінцівки в них порівняно з чоловіками здебільшо­го коротші, а тулуб — довший, а отже, амплітуда рухів менша. У результаті, враховуючи ще й потужніший скелет, чоловіки мають значно більшу швидкісно-силову витривалість, що позначається на фізичних можливостях чоловіків і жінок.


Зазначені відмінності в підлітковому віці не дуже помітні, зокрема через випереджувальний розвиток організму дівчаток. Проте коли організм починає вико­нувати свою генетичну програму, встановлюється регу­лярний менструальний цикл, припиняється ріст, тіла в довжину, то статеві відмінності значною мірою впливають на фізичні можливості.

Не менш важливе значення мають емоційні наванта­ження. Підлітки хоч уже не діти, але ще й не дорослі. Підвищена секреція статевих гормонів зумовлює в них під­вищену емоційність, викликає неусвідомлений неспокій і тривогу. Цим пояснюються показні зухвалість, грубість, часті суперечки і конфлікти з батьками і вчителями через дрібниці, намагання довести свою незалежність. Підліток повинен усвідомити, що цілісною особистістю людина стає переважно завдяки самовихованню, і навчитися стриму­вати свої емоції та зрозуміти, що формування себе як осо­бистості — це справа не лише батьків та інших дорослих, а насамперед його самого.

Тому в цьому віці не варто занадто захоплюватися розвагами, ранніми романтичними та статевими стосун­ками, оскільки надмірне емоційне збудження часто при­зводить до психічних і нервових розладів. Психічні травми, завдані незрілій особистості, можуть позначитись на ставленні до осіб протилежної статі й стати на заваді створення в майбутньому нормальної сім'ї.