refik.in.ua 1 2 ... 8 9


Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Кафедра патологічної анатомії і гістології

Теоретичні питання до модуля №1
(для студентів 4 курсу ФВМ )
Патологічна анатомія тварин

Львів - 2012

МОДУЛЬ І

ЗМ–1: Морфологія пошкодження (смерть, некроз, дистрофія)

Перша ступінь (А)

(
включає закриті тестові завдання – одноалфавітні, одновибіркові)
1. Каріопікноз, каріорексис і каріолізис є ознакою :

Г – некрозу клітини;

Д – клінічної смерті;

А – атрофії клітинних елементів;

З – фібриноїдного некрозу колагенових волокон;

И – змертвіння ретикулярних волокон.


2. Муміфікація плода може бути прикладом:

В – сухого некрозу;

Г – коагуляційного некрозу;

Є – вологої гангрени;

Е – сухої гангрени;

Д – казеозного некрозу.

3. Що таке некротичний детрит?

А – однорідна, скловидна маса;

В – безструктурна зернисто-глибчата маса;

Г – вакуолізована цитоплазма тканин;

Є – просякнута вапном мертва тканина.

4. При вологому некрозі часто на місці омертвіння утворюється:

В – секвестр;

Д – кіста;

А – мутиляція;

Є – муміфікація;

Г – плазморексис.

5. Процес заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною називається


З – мутиляція;

Г – організація;

А – петрифікація;

Б – кальцифікація;

Е – коліквація.

6. Період клінічної смерті можна продовжити застосувавши:

А – гіпертермію;

И – гіпотермію;

В – радіацію;

Є – інсоляцію.

7. Основним критерієм визначення некрозу клітини є:

Б – зміни в ядерці;

В – зміни в ядрі;

Г – зміни в міжклітинній субстанції;

Д – зміни аргірофільних волокон;

Е – зміни колагенових волокон.

8. Восковидний (ценкеровський) некроз спостерігають у:

Е – печінці;

А – нирках;

Г – м’язах;

И – кістках;

Є – головному мозку.

9. Якщо змертвіла тканина висихає, ущільнюється та набирає буро-чорного кольору то це буде:

Г – коагуляцій ний некроз;

И – сухий некроз;

Ж – колікваційний некроз;

Е суха гангрена;

В – газова гангрена.

10. В тканині навкруги змертвілої ділянки розвивається:

И – атрофія;

А – звапнення;

Д – реактивне запалення;

В – некротичний детрит.

11. Повне відпадання мертвих ділянок (частин тіла) від організму називається:

Б – петрифікація;

Є – звапнення;

А – муміфікація;

В- інкапсуляція;

Ж мутиляція.


12. Коли вже наступила біологічна смерть то найдовше зберігає свою життєздатність тканина:

И – м’язова;

Є – нервова;

Е – сполучна;

Г – клітинні елементи крові;

З – епітелій.

13. Синоніми терміну некроз:

Є – клінічна смерть;

Г – біологічна смерть;

В – місцева смерть;

Е – дистрофія.

14. Якщо змертвіла тканина висихає, ущільнюється та набирає сіро-коричневого кольору то це буде:

Е – коагуляцій ний некроз;

В- сухий некроз;

И – колікваційний некроз;

Г – суха гангрена;

Д – газова гангрена.

15. Основним критерієм визначення некрозу клітини є:

В – зміни мітохондрій;

Є – зміни в ядрі;

Ж – зміни у міжклітинній субстанції;

З – зміни аргірофільних волокон;

А – зміни колагенових волокон.

16. Значення некрозів для організму полягає в тому, що змертвіла частина тіла:

В – посилює свою життєдіяльність;

Д – ослаблює свою функцію;

И- змінює свою функцію;

Б – втрачає свою функцію;

Є – підвищує свою функцію.

17. Некрози алергічного походження пов’язані із:


И – дією кислот на тканину;

З – дією високої температури на тканину;

Д – підвищеною чутливістю організму до повторної дії патогенного агента;

Ж – ареактивністю організму.

18. Вже через 5-10 хвилин після припинення роботи серця і дихання починають відмирати:

В – епідерміс шкіри;

Є – м’язові волокна серця;

Г – нервові клітини кори головного мозку;

Б – сполучнотканинні елементи шкіри;

Е – еритроцити.

19. Некробіотичним процесом називають:

В – відкладання солей кальцію в мертвих масах;

Ж- припинення серцевої діяльності і дихання;

З – заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною;

Д – повільне відмирання тканини;

Є – відокремлення омертвілої ділянки від живих тканин.

20. Безструктурна однорідна або зерниста маса, що складається з продуктів розпаду тканинних білків і ліпідів називається:

Б – секвестр;

Є – некротичний детрит;

В – демаркаційна лінія;

Д- реактивне запалення;

Г – вторинна коліквація.

21. У тканині навкруги змертвілої ділянки розвивається:

Б – атрофія;

В – звапнення;

Е – реактивне запалення;

З – некротичний детрит;

А – апоптоз.

22. Клінічна смерть організму переходить у:

А – фізіологічну;

И – насильну;

Г – біологічну;


Б – патологічну;

Д – анатомічну.


23. Омертвіння тканин, що розвивається в місці прикладання патогенних подразників (шкідливих агентів) називаємо:

А – ангіогенним некрозом;

В – непрямим некрозом;

Б – прямим некрозом;

Г – циркуляторним некрозом.

24. Прикладом колікваційного некрозу може бути:

В – анемічний інфаркт нирки;

Г – казеозний сирнистий некроз;

А – розм’якшення мозку;

Д – муміфікація;

И – ценкеровський некроз мязів.

25. Процес заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною називається:

В – мутиляція;

Б – організація;

А – петрифікація;

Г- кальцифікація;

И – коліквація.

26. Некроз це є:

А – припинення серцевої діяльності і дихання;

Е – відмирання частини тіла в живому організмі;

Б – клінічна смерть організму;

В – зменшення об’єму органу.

27. Ангіогенні некрози розвиваються в наслідок:

А – дії високої температури;

В – дії низької температури;

И – припинення кровопостачання тканини;

Б – дії хімічних речовин на тканину.


28. Трупне заклякання наступає після смерті через:

З – 1-2 години;

В – 2- 4 години;

А – 12 годин;

Г – в період клінічної смерті.

29. Суха гангрена найчастіше спостерігається в:


Б – серці;

Д – легенях;

Ж – шкірі;

И – мозку;

А – селезінці.

30. Зменшення ядра в об’ємі та більш інтенсивне забарвлення його ядерними барвниками називається:

А – плазморексис;

Ж – каріолізис;

И – каріорексис;

Е – плазмолізи;

Г – каріопікноз.

31. Розплавленням периферичного шару мертвого вогнища і повне відокремлення його від живих тканин називається:

Ж – петрифікація;

Е –секвестрація;

А – кальцифікація;

Д – інкрустація;

З – мацерація.

32. Якщо змертвіла тканина під впливом зовнішнього середовища значно змінюється і набирає брудно-бурого, брудно зеленого кольору або навіть чорного то таке змертвіння називається:

Є – коагуляцій ний некроз;

И – казеозний некроз;

Ж – ценкеровський некроз;

Е – гангрена;

З – колікваційний некроз.

33. Коли серцева діяльність і дихання припиняється, але організм ще можна оживити, то така смерть називається:

Г – біологічна;

Е – фізична;

Є – клінічна;

З – патологічна;

И – природна.

34. Трупні плями виникають внаслідок:

Б – зміни стану крові і її перерозподілу;

Г – переповнення лімфатичних судин;

И – дистрофічних змін паренхіматозних органів;


Є – охолодження трупа.

35. Некробіоз це:

З – процес повільного відмирання тканин;

А – припинення серцевої діяльності і дихання;

Є – патологічна або передчасна смерть;

Е – раптове припинення життєдіяльності тканинних елементів;

Г – процес заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною.

36. Муміфікація плода може бути прикладом:


Г –сухого некрозу;

А – коагуляційного некрозу;

И – вологої гангрени;

Є – сухої гангрени;

Е – казеозного некрозу.

37. Некрози, що розвиваються від незначних причин у ослаблених виснажених тварин називаються:

А – алергічні;

И –марантичні;

З – анатомічні;

Б – фізіологічні.

38. Період клінічної смерті можна продовжити застосувавши:

И – гіпертрофію;

Е – гіпотермію;

Є – радіацію;

Ж – інсоляцію;

А – трансплантацію клітини.

39. Некробіотичним процесом називають:

И – відкладання солей Са в мертвих масах;

А – припинення серцевої діяльності і дихання;

В – заміщення мертвої ділянки сполучною тканиною;

Г – повільне відмирання тканин;

Д – відокремлення змертвілої ділянки від живих тканин.

40. Зерниста дистрофія відноситься до:

А – змішаних диспротеїнозів;

В – мукоїдного набухання;
Г – порушення обміну хромопротеїдів;

Д – позаклітинних диспротеїнозів;

Е – клітинних диспротеїнозів.


41. При яких процесах крім гідропічної дистрофії в цитоплазмі клітин можуть появлятися вакуолі:

А – гіаліно-крапельній дистрофії.

Б – роговій дистрофії.;

Г – жировій дистрофії;

Ж – зернистій дистрофії;

З – вуглеводній дистрофії;

И – мінеральній дистрофії.

42. Який диспротеїноз найчастіше спостерігається в печінці при розладах кровообігу, гострих інфекційних захворюваннях:

А – рогова;

Б – гіаліноз;

В – зерниста;

Г – гіаліново-крапельна дистрофія.

43. Який диспротеїноз зустрічається в клітинах епітелію шкіри при ящурі та віспі:

З – гіаліново-крапельна;

Д – гідропічна;

Б – рогова;

Е – зерниста;

В – пігментна.

44. Гіаліново-крапельна дистрофія відноситься до порушення:

А – білкового обміну;

Б – жирового обміну;

В – мінерального обміну;

Г – вуглеводного обміну;

Д – пігментного обміну.

45. Зерниста дистрофія серця:

А – серце збільшене в об’ємі, стінка лівого шлуночка потовщена, м’язи червоно-рожевого кольору, пружної консистенції, волокнистої будови;

Б – серце дещо збільшене, шлуночки розширені, міокард нагадує колір вареного м’яса, дряблої консистенції, рисунок м’язів стертий;

В – серце конусовидної форми, на червоно-рожевому фоні міокарду виступають білувато-сірі тяжі, в цих місцях міокард щільної консистенції.
46. Гіаліново-крапельна дистрофія характеризується наявністю в цитоплазмі:

Б – вакуолей;

И – великих жирових крапель;

Е – рогової речовини;

Ж – великих напівпрозорих однорідних крапель;

З – дрібних зерняток білкової природи.


следующая страница >>