refik.in.ua 1 ... 15 16 17 18

Голос Парвуса

(знову екстатично)

Вінець!.. Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже!..

(Конаючи.)

Прийми твого раба…

Раб

(торкає рабиню. Таємничо)

Ти бачиш? Там…

вінець над головою…

Рабиня

Ні, не бачу.

Та він уже зомлів чи, може, вмер.

Старий юрист

(з досадою)

Ех, розпекли занадто швидко крісло!

Не тямлять справи!

В публіці свист.

Голоси

Ну? Се що ж таке?

От так видовисько! То се вже й край?

А де ж пантера? – Он же, там сидить,

мов кіт, напроти варвара… Гиджа!

Ну, панночко цяцькована! Скоріше!

Доволі хизуватись! Скоч до нього!

Чи ж він не гарний хлопець? Твій земляк!

Регіт, тупання, цькування. Хтось пускає на арену загострену паличку – стиля.

Грек

(злякано)

Ой влучив! Скочила!

Вулична жінка

А ти злякався?

Нартал

(зненацька вибігає на видимий куток арени)

Меча! Меча!

Вояк

(кидає йому меча)

Ось, на тобі, воюй!

(До гетери.)

Так цікавіше буде.

Гетера потакує головою і, не одриваючись, зорить на арену. Нартал знов зникає з видимого кутка. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою, що відбувається за сценою.

Старий юрист

Вперше бачу,

щоб християнин збройно боронився.

Гетера

(кричить на арену)

Гей, християнине, чом не співаєш?

Голос Нарталовий

(подає дикий бойовий крик)

О‑о‑о – гей!

Голос

Ох, як сплелися!

Весь цирк завмирає в напруженні. Грек, затулившись плащем, утікає геть з цирку.

Вояк

Га!! Убив!

Грім оплесків. Буря загоди. Потім раптом:

Голоси

Давайте звіра ще! Пускайте лева!

Нартал

(скривавлений, розшарпаний вибігає на видимий куток арени)

Гей, ви, римляни! Вас я викликаю!

Невже ви не одважніші од звірів?

Гетера

(торкає вояка)

Іди, іди! побийся з ним!

Вояк

(згорда)

Іще що?

Хіба я гладіатор?

Нартал

(раптом заточується, хапається за груди і падає)

Ой… конаю…

Поет

Він ранений…

(Одвертається.)

Ні, се зовсім негарно…

чом не подасть весталка знак добити?

Цирковий «карніфекс» приходить, добиває Нартала і виволікає його за сцену великим гаком. Люди сідають. Обмахуються віялами. Відпочивають.

Гетера

Ну, а тепер же що? Сього нам мало.

Голос покликача судового

Зволив божистий цезар‑імператор,

щоб Кнея Люція скарать вигнанням,

Руфіна ж і Прісціллу зарубати.

Вояки і частина люду

Хвала тобі, наш цезар‑імператор!

Покликач

Сенат і римський люд постановляє,

щоб виконать сей вирок необарно.

Голоси

Народові й сенатові хвала!

Римлянин у далматиці

Ну, знов прощальна сцена! Як се нудно!..

(Ліниво одкидається на спинку лавки і заплющує очі.)

Клієнт

А Люцій і Руфін прощались гарно.

Римлянин у далматиці

(не ворухнувшись)

Нехай собі… лінуюся дивитись…

Клієнт


Глянь! Ось вони обходять всю арену,

прощаються з народом римським.

Патрон

(стрепенувшись)

Де?

На видимому кутку арени незабаром показуються Руфін і Прісцілла. Вони побралися за руки і ступають повагом. За ними йдуть два вояки з голими мечами. Деколи обоє засуджені спиняються і вклоняються людові.

Руфін

Прощай, мій Риме, хутко й ти загинеш.

Жерці

Він заклинає Рим! Рубайте швидше!

Прісцілла

Хай бог тебе рятує, рідний люде.

Вояки

Нам геній цезаря найбільший бог!

Руфін і Прісцілла проходять за сцену. Незабаром чутно глухий, але сильний стук двох мечів, що рубають враз. Коротке зітхання пролітає по людях. Публіка гучно встає і рушає виходити з цирку.

Кінець.
Коментарі
1
Нументанський шлях – дорога, що йшла з Рима в напрямку міста Нументум (Номентум).
2
Із Савла бог Павла виявив… – За релігійними легендами апостол Павло перед тим, як стати ревним послідовником Христа, був язичником, лютим ворогом християнства і звався Савлом.
3
…з листів сього тарсійського рубаки… – В місті Тарсі народився і провів своє дитинство апостол Павло (Савл). Приписувані йому так звані послання – звернення до християнських громад, насправді були написані пізніше різними авторами.
4
відповідь / філософові Цельзові од нас – йдеться про трактат Орігена «Проти Цельса». Оріген (182..185 – 251..255 рр.) – відомий апологет раннього християнства, пізніше визнаний єретиком. Довідка про нього та російський переклад трактату – в бібліотеці Якова Кротова.

Трактат написано десь у 244..249 рр. Книга Цельса не збереглась, вона відома тільки з цитат Орігена. Про самого Цельса теж не збереглось ніяких відомостей, окрім тих, що подає Оріген (а він, у свою чергу, не дуже добре уявляв собі особу свого опонента). Згідно припущень, Цельс був сучасником імператора Марка Аврелія і написав свій твір у 177..178 рр.


Коли се правда, Оріген зібрався з відповіддю допіру через 70 років, коли це стало безпечним. (Так і Володимир Солоухін заходився критикувати погляди Володимира Леніна через оці 70 років).

Отже, натяк на Орігена є сильним анахронізмом у драмі, яка в цілому відноситься до 2 половини 2 ст. н. е. (умовно можна віднести її до доби гонінь на християнство за Марка Аврелія). Я витратив на читання Орігена рівно стільки ж часу, що й Руфін, але ніяких особливо лайливих виразів проти особи Цельса не знайшов. (MZ)
5
Доносів не цурався і Катон… – Катон Молодший (95–47 до н. е.), римський політичний і громадський діяч, республіканець; у своїй діяльності проявляв доброчесність, боровся з розтратниками і демагогами.
6
Палатін – один з семи горбів, на якому було засновано Рим; символ палацу, резиденції.
7
Паннонія – римська провінція в південних придунайських землях.
8
Вігіли – вартові, сторожа в римському війську.
9
Центуріон – начальник сотні воїнів у римському війську.
10
Лари – за уявленням древніх римлян, боги, охоронці дому і сім’ї, яким у дні родинних свят приносили жертви. У римлян були також і громадські лари – покровителі міст і навіть вулиць.
11
…коли нема кіпрійського, то й асті… – вина відповідно з острова Кіпр та з міста Асті (Північна Італія). (MZ)
12
у виданні тут стоїть: «Парвус», але він з’являється пізніше. Думаю, це механічна помилка під час переписування, не зауважена ніким з редакторів. Я ставлю тут «Нартал», оскільки він тільки що прийшов і стоїть поруч Люція, а отже, близько Крусти. (MZ)
13
Парвус з’являється пізніше. Це теж недогляд редакційного опрацювання. Цю ремарку треба змінити, наприклад: «Фортунат подається геть», що, зрештою, не впливає на зміст – все одно видно, що він не хоче слухати хули на свого бога. Але я лишаю цю ремарку як є. (MZ)
14

Прісцілла говорить про монтанізм, напрям у християнстві, у якому жінки‑пророчиці займали поважне місце. Докладніше про це йдеться в 4 дії. (MZ)

15
Гідра (Лернейська) – потворне багатоголове морське чудовисько, вбите Геркулесом. Тут вживається алегорично: боротись з преторіанською гідрою – з ворожою партією преторіанців.
16
Галлія – римська провінція на території нинішньої Франції.
17
Аммон, Абраксас – єгипетські боги. (MZ)
18
Мани – у давньогрецькій міфології добрі душі померлих, які жили в підземному царстві.

Ну, не у грецькій міфології, а у римській, але для наших літературознавців це все одно. (MZ)
19
Монтанівці – єретична секта в християнстві у 2 ст. н. е., заснована Монтаном, який хоч і прийняв християнство, але не визнавав ієрархії в ньому.

Цей напрямок був засуджений як єресь на Нікейському соборі (325 р.) Відомості про монтанізм дуже скупі, походять в основному з книг Тертуліана. (MZ)
20
Оглашенний – той, хто приймає християнську віру, але ще не охрещений.
21
Табулярій – у римлян невольник, на обов’язку якого було вести записи у прибутково‑видаткових книгах дому та розносити листи.
22
Карніфекс – служка цирку (амфітеатру) в Римі, який виносив з арени трупи після бою гладіаторів.
23
Лаконія – місто древньої Спарти. Його мешканці славились умінням висловлювати свої думки коротко і чітко. Звідси – лаконізм, лаконічно.
24
Макарія – персонаж грецької міфології, дочка Геракла й Деяніри. Її братам було пророцтво, що вони переможуть свого ворога Еврисфея тільки після людської жертви. Макарія принесла себе в жертву заради перемоги. Яка конкретно трагедія (літературний твір) тут малась на увазі – я сказати не вмію. (MZ)
25
За Нерона (імператор у 54–68 рр. н. е.) у 64 р. сталася велика пожежа Риму. Влада звинуватила християн у палійстві і розпочала гоніння на них. (MZ)
26
Субурра – у стародавньому Римі частина міста біля Капітолія.
27

Бестіарії – неозброєні гладіатори, які на арені боролись з дикими звірами. Це були переважно злочинці, засуджені до смертної кари.

28
«Господь мій захист і моя потуга!» – дослівно такого псалма у книзі Псалтир немає. Вираз «брама пекла» зустрічається в біблії всього три рази, але не у Псалтирі. Отже, треба визнати, що це оригінальний псалом, складений Лесею Українкою з використанням таких текстів: Псалтир, 27, 7 (оце найближче); 17, 3; 61, 3, 7–8. (MZ)


1 Діяння, 26, 15

2 Матфій, 8, 30­–31

3 Яків, 2, 20

4 Матфій, 5, 21

5 Іоан, 2, 9

6 Матфій, 5, 39

7 Матфій, 7, 1

8 Матфій, 5, 3

9 кочівника

10 Матфій, 5, 44

11 Матфій, 26, 52

12 Іоан, 8, 7

13 Іоан, 20, 26–28

14 Матфій, 5, 37

15 Матфій, 18, 6

16 Діяння, 5, 1–5

17 Діяння, 12, 6–7

18 далматика – вишита одежа не римського крою, що носили тільки джигуни

19 Псалтир, 61, 13


20 Псалтир, 61, 3

21 Псалтир, 27, 7


<< предыдущая страница