refik.in.ua 1

Загальна декларація прав людини 1948 року

Стаття 12  Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.


Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

Стаття  8 Кожен  має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.


Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року


(частина 1 статті 17) Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію





У ВИПАДКУ ЯКЩО ПРИЙДУТЬ ФАХІВЦІ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (конкретні кроки):


  1. Найкраще не відчиняти двері, але якщо зустрічі неоминути тоді наступне;

2. Першим ділом запитати прізвише, ім’я, по батькові фахівця та щоб він показав своє посвідчення, записати номер цього посвідчення;

3. Запитати, яка правова підстава візиту;
4. Сказати йому, що не потребуєте ніякої допомоги від соціальних служб та не бажаєте впускати їх до свого власного помешкання і що маєте на це право. За бажанням можете зацитувати одну з вищевказаних статей.
5. Найближчим часом, якщо ви це ще не зробили занести заяву в школу, садочок про заборону обробки персональних даних дитини та своїх.
6. Якщо є можливість здійснювати відеозапис розмови з фахівцем соціальної роботи.
7. Спілкуватись за межами квартири.


Ч И ВАРТО ВПУСКАТИ ФАХІВЦІ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО СВОГО ПОМЕШКАННЯ?

(соціальні працівники) входять в структуру ювенальної юстиції, яка вправі вилучити дітей з сім’’ї без поважних на те причин, навіть у благополучних батьків.

Згідно чинного законодавства фахівців з соціальної роботи впускати до свого помешкання громадяни не зобов’язані, більше того ці відвідини є досить небезпечними для дітей та сім’ї вцілому. Адже їх результатом є акт, що містить детальну інформацію про умови життя у конкретному помешканні. Такі відомості вподальшому можуть бути підставою вилучення дитини з сім’ї через те, що батьки неналежно забезпечують її життєвий рівень: окрема кімната для кожної дитини, різні фрукти в холодильнику ін.

Незважаючи на те, що правова підстава діяльності фахівців з соціальної роботи відсутня, тобто документу який регулював би процес їх роботи немає вони активно відвідують сім’ї, збирають інформацію про них, складають акти. А оскаржити їх дії, притягнути їх до відповідальності неможливо. І це ще одна причина чому фахівців з соціальної роботи не треба впускати до свого дому. Станом на 15.11.2012 р. 33 тисячі сімей вже поставлено на облік.


Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання.

В разі якщо особа добровільно допускає фахівців з соціальної роботи до свого житла, щоб ті оглянули умови проживання дитини, таким чином добровільно дає згоду на обробку своїх персональних даних. А це означає, що згідно законів «Про захист персональних даних» , «Про єдиний демографічний реєстр та документи, що посвідчують особу» та ін. вся особиста інформація буде розміщена у базах даних під конкретним прізвищем. І лише справа часу, коли наступного разу сім’ю прийдуть відвідати вже, щоб вилучити дитину на підставі раніше складеного акту.

Варто нагадати, що інформацію про особу відповідно до статті 32 Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року
№ 2-рп/2012 можна збирати за наявності добровільної згоди особи, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У випадку, якщо таку інформацію збиратимуть без згоди особи, дії таких збирачів підпадуть під санкцію частини 1 статті 182 Кримінального кодексу України - незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями

цього Кодексу, - караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними

роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести

місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.


Краще за все для того, щоб попередити прихід фахівців з соціальної роботи чи ін. батькам необхідно занести заяву в школу, садочки про заборону обробки персональних даних дитини та їх самих.
Нижче подані деякі статті, що підтверджують право особи не впускати таких фахівців.
ЗАКОНОДАВСТВО ГАРАНТУЄ НЕДОТОРКАНІСТЬ ЖИТЛА
Конституція України
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

ЗАКОНОДАВСТВО ГАРАНТУЄ  ТАЄМНИЦЮ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СТАН ЗДОРОВ`Я

Цивільний кодекс України

Стаття 286. Право на таємницю про стан здоров’я

1. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

ЗАКОНОДАВСТВО ГАРАНТУЄ ТАЄМНИЦЮ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ

Цивільний кодекс України

Стаття 301. Право на особисте життя та його таємницю

Стаття 302. Право на інформацію

Стаття 301. Право на особисте життя та його таємницю

«1. Фізична особа має право на особисте життя.


2. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб.

3. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

4. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду!!!, а також за її згодою!!!.»



Конституція України

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.


Рішення Конституційного суду від 20 січня 2012 року
№ 2-рп/2012

інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.


Лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці. Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя узгоджується із міжнародно-правовими актами.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.



Директору

назва закладу_______________________________________
П.І.П. директора_____________________________________
Від (ПІП батька чи матері)_____________________________________________

Від імені (ПІП дитини) _____________________________________________

Адреса__________________________________________

__________________________________________

ЗАЯВА
Стаття 32 Конституції України, Закон України «Про захист персональних даних» не допускає збір, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особистість без її згоди.

Рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2012 від 20.01.2012р., передбачено, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою.


Керуючись пунктом 5 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» забороняю збирання, обробку, зберігання, передачу чи будь – які інші дії з персональними даними моїх дітей (також у вигляді анкетування, інтерв'ювання, в т.ч знеособленого та ін.) органами державної влади, місцевого самоврядування чи будь-якими іншими третіми особами без попереднього роз’яснення у письмовій формі мети використання даних.

Для збирання, обробки, зберігання, передачі чи будь-яких інших дій з персональними даними моїх дітей слід обов’язково отримати на це мою письмову згоду.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про інформацію» та статті 28 Закону України «Про захист персональних даних» порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою встановлену законом відповідальність.

_________ 201__ р. ____________ підпис
Примітка: Заяву необхідно обов’язково зареєструвати у 2-х оригіналах. Один – залишається в школі, інший – батьки роблять копію і дають класному керівнику кожної дитини і говорять, що вона має ознайомити всіх інших вчителів, які працюють з дитиною в т.ч. медсестру. Такі заяви подаються і в дитячі дошкільні заклади.
Що стосується перевірки умов проживання громадян з боку соціальних працівників для того, щоб пересвідчитись у достовірності даних, поданих ними для отримання соціальної допомоги. То така перевірка не є обов’язковою, бо стаття 21 Закону України «Про державну допомогу сім`ям із дітьми» надає право органам, що призначають таку допомогу перевіряти достовірність виданих для отримання такої допомоги документів, а право перевіряти умови проживання дітей або родини вцілому взагалі чинним законодавством на рівні закону не передбачено.

Таким чином, соціальний працівник може мати право перевіряти достовірність поданих громадянином даних для отримання соціальної допомоги лише на підприємствах, в установах та організаціях, що видали громадянину певні документи, а право перевіряти самого громадянина (фізичну особу), його помешкання, та вимагати у нього певні відомості у соціального працівника відсутні взагалі.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише у межах та у спосіб, що передбачені законом.
Враховуючи те, що жодний нормативно-правовий акт не передбачає обов’язку громадянина допустити перевіряючих у своє житлове приміщення або надавати йому певні відомості чи документи – то вимоги перевіряючи щодо допуску у житло громадян не підлягають задоволенню.