refik.in.ua 1

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»


(ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ)



  1. Поняття культури.

  • дати етимологію поняття, декілька визначень із підручника, власне бачення того, що таке культура, означити структуру культури (див. пит. 14-16)




  1. Розуміння культури у первісну добу.

Первісна людина в сучасному розумінні, напевно, не може бути названа культурною. Однак культура для неї – це спосіб життєдіяльності, спосіб буття, самоорганізації власного життя. Від того, як людина дотримуватиметься певних правил, умовностей, залежало її власне життя, безпека тощо. Дуже часто культуру первісної людини називають «примітивною». Але це означення варто вживати тільки у лапках. Колись одного тубільця спитали: «скільки тобі років?». Очевидно, що при цьому розуміли, що точної відповіді не отримають, бо бідолаха не знав, що таке календар. Після тривалих роздумів старенький відповів: «я такий молодий, як найкращі поривання моєї юності, я такий старий, як найбільш нездійсненні мої мрії». Відповідь шокувала, свідчила, що людина вміє думати, і примітивність побуту (а він дійсно був примітивний) не означає примітивності мислення, світогляду, духовного світу загалом. Тому говорити про примітивність первісної культури можна говорити з великою долею умовності.

  1. Розуміння культури в добу Стародавнього Сходу.

Східне розуміння культури базується на особливостях ментального типу східної людини. Культура в добу Стародавнього Сходу – це мораль, право, традиції, що визначаються специфікою релігійної системи. Східна людина – передовсім – релігійна та моральна, а вже відтак, освічена.


  1. Розуміння культури в добу античності.

Давньогрецьке розуміння культури- походить від поняття «пайдейя, пайдогос» - навчання, освіченість. Стародавній грек – людина у культурному сенсі передовсім освічена, та, що знається на мистецтві, вміє філософствувати, любить мудрість, гармоніює між фізичним та духовним розвитком. Давньогрецьке розуміння культури – антропоцентричне – людина творець і носій культури. Культура у Стародавній Греції сприймається крізь призму міфології, життєрадісною та емоційно піднесеною. Культура Стародавнього Риму перебирає схожі властивості, однак вже має менше демократичності, більш соціально та політично орієнтовна, менш емоційна та життєрадісна



  1. Розуміння культури в добу середньовіччя.

У той час формується богословська концепція культури, яку репрезентують видатні богослови, передовсім, Августин та Фома Аквінський. Головна формула концепції: культура – єднальна ланка, що поєднує людину та Бога. Все, що створюється у культурному контексті екстрапольовано на БОГА і творене для його прослави. Культура середньовіччя – теоцентрична. Людиною того часу керує, передовсім, страх, страх перед нечистою силою, перед гріхом, перед покарою Господа, інквізицією, спаленням на вогнищі тощо.


  1. Просвітницька концепція культури.

Представники – просвітники, енциклопедисти – Вольтер, Руссо, Дідро, Ламетрі, Гельвецій, Гольбах. Формула концепції – культура – об»єктивна данність, що твориться людиною, але потім стає незалежною у своєму розвитку, і, будучи творена людиною, існує цілком самостійно та змушує її, людину, до певної моделі поведінки, стає рушійною та перетворюючої сили суспільства.


  1. Романтична концепція культури.

Вона протилежна до попередньої концепції, оскільки трактує культуру як «фантазії геніальних людей», культура інтерпретується як суб»єктивний чинник, який твориться непересічною людиною і облаштовує світ під під певну креативну модель. Представники – Новаліс, брати Шлегелі, Шлеєрмахер.


  1. Еволюційна культурологічна концепція.

Представники - Морган, Тайлор, Вернадський. Формула – культура еволюціонує, розвивається від нижчих форм (етнічна, національна культури) до вищої форми, якою є світова культура. Тобто, ця концепція вивищує світову культуру, і маргіналізує етнонаціональні культури, які інтерпретуються як сирець, певна «духовно-інтелектуальна маса» для творення досконалої світової культури


  1. Концепція циклічного розвитку культури.

Представники – Шпенглер, Тойнбі, Данилевський. Культура у своєму розвитку проходить цикл – коло. Вона народжується, проходить етапи дитинства, юності, зрілості, занепаду та смерті. Підхід до культури біологізований, вона чимось нагадує людське життя. Однак, згідно із цією концепцією, всі культури однакові між собою, бо проходять у своєму розвитку цикл, менший чи більший, але цикл культурного розвитку.



  1. Натуралістична концепція культури

Автором є З. Фройд. Згідно його вчення, людино керує лібідо – статевий потяг. Однак людина не є якимось біологічним підвидом саме завдяки поняттю сублімації – своєрідного фільтру, який переключає біологічну енергію людини у площину творчості, прекрасного, соціальних норм. Найголовнішими сублімаційними чинниками Фройд називав релігію (культуру). Звідси – не зовсім коректне визначення релігії як «нав»язливого неврозу людства» /попробуйте спростувати це твердження/


  1. Функціональна концепція культури.

Автором є Броніслав Малиновський. Він стверджує, що культура – певний інструмент, який покликаний змінити, перетворити суспільство. Ставлення до культури – прагматичне. Перерахувати функції культури.


  1. Символічна концепція культури.

Культура – складний алгоритм, що містить закодовану інформацію, глибокий підтекст якої слід вміти відчитати з простого за формою обрамлення. Представники- Е. Кассірер, Г.Сковорода (символом символів вважав Святе Письмо)


  1. Структура культури.

Культура умовно може бути поділена на матеріальну та духовну.


  1. Духовна культура: поняття та структура.

  2. Матеріальна культура: поняття та структура.

  3. Поняття цивілізації.

  4. Функції культури.




  1. Трипільська культура.

  2. Кіммерійська та скіфо-сарматська культура.

  3. Культура слов»янського населення України

  4. Релігійні вірування слов»янських племен.

  5. Релігійна реформа Володимира.

  6. Дохристиянська культура Київської Русі.

  7. Вплив християнства на культуру Київської Русі.

  8. Література, освіта та наука Київської Русі.

  9. Мистецтво Київської Русі.
  10. Культура Галицько-Волинської Русі.


  11. Олельковицький Ренесанс.

  12. Ранній гуманізм в Україні.

  13. Діяльність культурно-освітніх осередків доби Ренесансу.

  14. Братський рух та полемічна література.

  15. Архітектура та образотворче мистецтво доби Ренесансу.

  16. Феномен козацької культури.

  17. Діяльність Києво- Могилянської академії.

  18. Г. Сковорода та українська культура.

  19. Література та театральне мистецтво доби бароко

  20. Українське бароко: особливості та загальна характеристика.

  21. Барокова традиція в українському мистецтві.

  22. Архітектура доби бароко в Україні.

  23. Національно-культурне відродження в Галичині кін.ХУІІІ- п.пол.ХІХ ст.

  24. «Руська трійця» в українській культурі

  25. Національно-культурне відродження в Україні кін. ХУІІІ-поч.ХХ ст..: періодизація та загальна характеристика.

  26. Дворянський етап національно-культурного відродження в Україні кін. ХУІІІ-поч.ХХ ст..: особливості та загальна характеристика.

  27. Народницький етап національно-культурного відродження в Україні кін. ХУІІІ-поч.ХХ ст..: особливості та загальна характеристика.

  28. Модерністичний етап національно-культурного відродження в Україні кін. ХУІІІ-поч.ХХ ст..: особливості та загальна характеристика.

  29. Тарас Шевченко та українська культура

  30. Іван Франко та українська культура.

  31. Леся Українка та українська культура.

  32. Культурні явища в Україні початку ХХ століття.

  33. «Розстріляне відродження».

  34. Українізація в українській культурі.

  35. Катастрофа української культури в добу «соцреалізму».

  36. Діячі української культури в еміграції.

  37. Риси нової соціокультурної дійсності на межі ХХ-ХХІ ст.

  38. Феномен шестидесятництва в українській культурі.

  39. Проблема типології української культури.
  40. Українська культура ХХ ст.: особливості, періодизація та загальна характеристика.

  41. Сучасна українська література.

  42. Сучасна українська музика.

  43. Масова культура в Україні