refik.in.ua 1

Самостійна робота № 4

Граматика.

прикметник. відмінювання прикметників
План

1. Відмінювання іменних (нечленних) прикметників.

2. Утворення і відмінювання повних (членних) прикметників.

3. Фонетичні процеси в закінченнях членних прикметників.

4. Утворення і відмінювання прикметників у вищому ступені порівняння.
Завдання для самостійного опрацювання:


  1. Зробити конспекти відповідей на питання 1–4 самостійної роботи №4 (див. №1 у Списку літератури).

2. Поясніть, чому в ранній праслов’янській мові прикметники не відрізнялися принципово від іменників.

3. Укажіть, за якою ознакою у праслов’янській мові відбулося розмежування імен на іменники і прикметники.

4. З’ясуйте, які прикметники більш давні – короткі чи повні.

5. Поясніть, чому короткі прикметники називаються іменними.

6. З’ясуйте специфіку семантичної структури іменних прикметників.

7. Яку синтаксичну функцію виконували іменні прикметники у праслов’янській та старослов’янській мовах?

8. Назвіть основні граматичні категорії іменних прикметників та з’ясуйте специфіку їх реалізації. Чи були прикметникові граматичні категорії самостійними?

9. Назвіть формальні критерії родової диференціації прикметників у старослов’янській мові. Для відповіді проаналізуйте слова домовитъ, ништь, небесьна, син", тлъсто, оутрьне.

10. Чи зберегли короткі прикметники, виділившись із загальної групи імен, іменне відмінювання?

11. За типом яких іменних основ відмінювалися короткі прикметники?

12. Прикметники якого роду відмінювалися за зразком іменних вокалічних основ на *ā, *jā і вокалічних основ на *ŏ, *jŏ?

13. Визначте, за зразком яких іменних вокалічних основ у старослов’янській мові відмінювалися короткі прикметники близъкъ, синь, братьн", обьшть, богата, тъште, гръдъ, маломошть, ништь, оутрьнь, пhшь, плодовито, лhнива, срьдитъ, соуха, широко, гладъкъ, штюждь, л@каво, добль.


14. Поясніть, чому в наведених прикладах іменники чоловічого роду та іменні прикметники чоловічого роду в усіх відмінках мають однакові флексії. За зразком яких іменних основ відмінюються тут іменники та іменні прикметники?

О д н и н а

Н. столъ новъ конь тъшть

Р. стола нова кон" тъшт"

Д. столоу новоу коню тъштю

З. столъ новъ конь тъшть

О. столомъ новомь конемь тъштемь

М. столh новh кони тъшти

М н о ж и н а

Н. столи нови кони тъшти

Р. столъ новъ конь тъшть

Д. столомъ новомъ конемъ тъштемъ

З. столы новы кон# тъшт#

О. столы новы кони тъшти

М. столhхъ новhхъ конихъ тоштихъ

Д в о ї н а

Н. – З. стола нова кон" тъшт"

Р. – М. столоу новоу коню тъштю

Д. – О. столома новома конема тъштема

15. Поясніть, чому в наведених прикладах іменники чоловічого роду та іменні прикметники чоловічого роду в непрямих відмінках мають різні флексії. За зразком яких іменних основ відмінюються тут іменники та іменні прикметники?

О д н и н а

Н. сынъ младъ гость тъшть

Р. сыноу млада гости тъшт"

Д. сынови младоу гости тъштю

З. сынъ младъ гость тъшть

О. сынъмь младомь гостьмь тъштемь

М. сыноу младh гости тъшти

М н о ж и н а

Н. сынове млади гости~ тъшти

Р. сыновъ младъ гостии тъшть

Д. сынъмъ младомъ гостьмъ тъштемъ

З. сыны млады гости тъшт#

О. сынъми млады гостьми тъшти

М. сынъхъ младhхъ гостьхъ тоштихъ

Д в о ї н а

Н. – З. сыны млада гости тъшт"

Р. – М. сыновоу младоу гостию тъштю

Д. – О. сынъма младома гостьма тъштема

16. Провідміняйте в однині та множині словосполучення братъ м@дръ, с@сhдъ добръ, домъ высокъ, гласъ глоухъ, медъ рhдъкъ, листъ синь, чрьньць ништь, сынъ смhлъ, чловhкъ добль, камень дальнь. Чи в усіх словосполученнях відмінкові флексії іменників та прикметників збігаються? Чому? У формах місцевого відмінка однини і множини та називного множини прокоментуйте зміни задньоязикових приголосних у кінці іменних основ перед голосними переднього ряду.

17. Утворіть форми вищого ступеня від таких прикметників: МЛАДЪ, ЗЪЛЪ, КРАТЪКЪ, НОВЪ, МЪНОГЪ, ВЕТЪХЪ, МАЛЪ, ВЕЛИКЪ, СЛАДЪКЪ, ХОУДЪ. Поясніть, які зміни приголосних відбуваються при цьому.
Список літератури

1. Лєута О. І. Старослов’янська мова : підручник. – К. : Вища школа, 2001. – С. 115–123.