refik.in.ua 1

Вступ


В сучасних умовах проблема підвищення ефективності праці та збереження здоров’я працівників під час професійної діяльності залишається актуальною і одним із шляхів її вирішення є підвищення як соціальної відповідальності держави, так і підвищення особистої відповідальності працівників за безпеку праці. У цьому розділі обговорюють головні заходи, які можуть сприяти безпечному виконанню як кваліфікаційної роботи, так і посадових обов’язків на майбутньому місці праці.

Аналіз стану умов праці

Приміщення, де виконана робота, має об'єм 30 м3 та площу 8 м2. Природне освітлення забезпечує вікно площею 2,75 м2, а штучне – лампи розжарювання. Дерев’яна підлога у приміщенні (ламінат) не проводить електричного струму. У приміщенні відсутні газова та водопровідна мережі та наявні централізоване опалення та електрична мережа з напругою живлення 220 В. Чистоту повітря забезпечує неорганізоване природне вентилювання. Температура в приміщенні коливається у межах 18–23°С, відносна вологість – близько 50%, швидкість руху повітря менше 0,1 м/с. Рівень шуму в приміщенні незначний.

У приміщенні обладнане одне робоче місце з персональним комп’ютером та допоміжними пристроями: лазерна друкарка, сканер та копіювальний апарат. За степенем пожежної безпеки приміщення відносять до категорії В. На робочому місці наявна інструкція з охорони праці та пожежної безпеки та аптечка для надання першої медичної допомоги. Приміщення щоденно прибирають та провітрюють.

Робота з персональним комп’ютером вимагає невеликих фізичних зусиль, проте вимагає значної напруженості зору та тривалого зосередженого спостереження. За ступенем важкості трудового процесу цю роботу відносять до категорії – 1а, легка робота, переважна робоча поза – сидяча.

Під час роботи персональних комп’ютерів виникають шум, вібрація та електромагнітні випромінювання, виділяється значна кількість тепла. Перекоси у напруженні різних систем організму, зокрема, значна напруженість зорового аналізатора і довготривале малорухоме положення перед екраном, не тільки не зменшують загального напруження, а навпаки, призводять до його посилення і прояву стресових реакцій. Роботу персональних комп’ютерів та периферійних пристроїв супроводжує виділення багатьох хімічних речовин, зокрема озону, оксидів нітрогену та аерозолів (високо­дисперсних частинок тонера), які також можуть згубно впливати на здоров’я користувачів.


Організаційно-технічні заходи

Для створення працівникові комфортних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за незначних фізичних зусиль та мінімальному нервовому напруженні під час роботи з персональним комп’ютером повинні бути дотримані наступні вимоги:


  • на одне робоче місце, обладнане персональним комп’ютером, необхідно, щоб припадало не менше 6,0 м2 площі та 20 м3 об’єму приміщення, при цьому робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м від стіни з вікном, відстань між бічними поверхнями комп’ютерів має бути не меншою за 1,2 м, відстань між тильною поверхнею одного комп’ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м, а прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м;

  • конструкція робочого місця користувача має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг, стегна — в горизонтальній площині, передпліччя — вертикально, лікті — під кутом 70–90° до вертикальної площини, зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови — 15–20° відносно вертикальної площини;

  • висота робочої поверхні столу для персонального комп’ютера має бути в межах 680–800 мм, а ширина — забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля, тому рекомендовані розміри столу: висота 725 мм, ширина 600–1400 мм, глибина 800–1000 мм;

  • робоче сидіння користувача персонального комп’ютера повинно бути підйомно-поворотним, таким, що незалежно і надійно регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників;
  • монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів і забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 градусів від лінії зору працівника.


Раціональний режим праці та відпочинку користувачів персонального комп’ютера передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом робочого дня, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження. Роботу з персональним комп’ютером вважають основною, якщо вона займає не менше як 50 % часу робочого дня чи робочої зміни. Під час основної роботи за восьмигодинної робочої зміни встановлюють додаткові регламентовані перерви: для розробників програм тривалістю 15 хв через кожну годину роботи; для операторів персональних комп’ютерів тривалістю 15 хв через дві години роботи; для операторів комп’ютерного набору тривалістю 10 хв через кожну годину роботи. За жодних умов безперервна робота з персональним комп’ютером не повинна перевищувати чотири години. Користувачі персональних комп’ютерів, для яких ця робота є основною, підлягають медичним оглядам: попереднім — під час влаштування на роботу і періодичним — протягом трудової діяльності раз на два роки. Жінок з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до роботи з персональним комп’ютером не допускають.

Перед початком самостійної роботи кожен працівник проходить навчання з питань охорони праці у вигляді двох інструктажів: вступного, який проводять працівники служби охорони праці та первинного, який проводять керівники структурних підрозділів на робочому місці з кожним працівником до початку їхньої роботи на цьому робочому місці.

Працівники щоденно до початку роботи повинні перевірити візуально наявність і справність електрообладнання та його заземлення, а під час виконання роботи не залишати без нагляду обладнання, яке використовують, а після закінчення роботи прибрати робоче місце, відключити всі електроприлади від електромережі.

Під час роботи з персональним комп’ютером параметри мікроклімату в приміщеннях повинні забезпечу­вати комфортне самопочуття організму і відповідати санітарним нормам ДСН 3.3.6.042‑99, а саме: температура повітря повинна бути в межах 21-24 ºС, вологість повітря — 60–40 % і швидкість руху повітря — не більше 0,2 м/с.


Найздоровіше освітлення приміщень забезпечує природне світло, тому робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Штучне освітлення має забезпечувати освітленість у межах 300–500 Лк.

Шум негативно впливає на всі органи і системи організму як загальнобіологічний подразник і його рівні не повинні перевищувати 50 дБА.

Надходження свіжого повітря у приміщення з персональними комп’ютерами регулюють, виходячи із таких умов (вказаний об’єм приміщення припадає на одне робоче місце з персональним комп’ютером): якщо об’єм приміщення 20 м3, то потрібно подати не менш як 30 м3/год повітря; якщо об’єм приміщення у межах від 20 до 40 м3, то потрібно подати не менш як 20 м3/год повітря; якщо об’єм приміщення становить понад 40 м3, допускається природна вентиляція, у випадку, коли немає виділення шкідливих речовин.


      Безпечну експлуатацію інших електричних приладів забезпечує дотримання таких правил:

  • постійно стежити за справним станом електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення, за допомогою яких електроприлади під’єднують до електромережі;

  • постійно стежити за справністю ізоляції електромережі та мережевих кабелів, не допускаючи їхньої експлуатації з пошкодженою ізоляцією;

  • не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з розетки;

  • не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні розетки;
  • не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої ізоляції, розплавлення і загоряння полімерних матеріалів;


  • не залишати включені електроприлади без нагляду;

  • не допускати потрапляння всередину електроприладів крізь вентиляційні отвори рідин або металевих предметів, а також не закривати їх та підтримувати в належній чистоті, щоб уникнути перегрівання та займання приладу;

  • не ставити на електроприлади матеріали, які можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари, сувенірну продукцію тощо).

Безпека в надзвичайних ситуаціях

Серед надзвичайних ситуацій техногенного характеру домінують пожежі та вибухи, тому розглянемо заходи направлені на їхнє запобігання. Головними причинами, які спричиняють пожежі та вибухи, є:

  • порушення пожежних норм і правил;

  • порушення правил встановлення та експлуатації систем енергопостачання, опалення, вентиляції;

  • порушення правил експлуатації електричного та газового обладнання;

  • порушення правил зберігання пожежовибухонебезпечних матеріалів;

  • використання відкритого вогню в заборонених місцях;

  • погане знання персоналом протипожежних правил;

  • необережна поведінка з вогнем.

Оскільки пожежі починаються із невеличкого вогнища, то його своєчасна ліквідація може розглядатися як профілактичний захід щодо недопущення його розширення до масштабів пожежі. Ліквідувати вогнище можна, усунувши одну із трьох умов виникнення горіння. Видалити горючу речовину із вогнища не завжди можна, а припинити доступ кисню до неї або/і понизити її температуру можна завжди, якщо своєчасно використати первинні засоби гасіння пожеж: воду, пісок або вогнегасники.

Для проведення організованої евакуації з приміщень і будівель, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей складають плани евакуації працівників з розробленням схеми евакуаційних шляхів та виходів, а також ознайомлюють усіх працівників з порядком оповіщення про пожежу.

Висновок


Умови праці під час виконання кваліфікаційної роботи загалом відповідають санітарно-гігієнічним та ергоно­мічним вимогам.

Список використаної літератури

  1. Охорона праці [З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк та ін.:]; за ред. З.М. Яремка. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 310 с.

  2. Протоєрейський О.С, Запорожець О.І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.

  3. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.