refik.in.ua 1 2 3 4
Тема 1.1. Вступ. Музична культура режисера. Звукорежисура


Предмет і завдання курсу. Значення курсу в системі професійної підготовки режисера ВТЗ. Міжпредметний зв'язок курсу „ Музично-звукове оформлення" з курсами „Режисура", „Сценічна мова", „Сценічна пластика", „Акторська майстерність" та ін.

Можливість широкого використання звуко-технічних засобів у роботі клубу. Особливості мовних, музичних і шумових фонограм.

Основні недоліки в роботі з звукотехнічними засобами в місцях проведення (школі, клубі).
Модуль II. МУЗИКА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА

Тема 2.1. Мистецтво, форма суспільної свідомості

Театр як мистецтво синтетичне. Предмет мистецтва є художнє засвоєння світу через естетичне ставлення людини до дійсності. Мистецтво народжене самим життям. Художній образ - засіб віддзеркалення та засвоєння дійсності у мистецтві.

Музика як вид мистецтва.


  1. Просторові, статичні види мистецтва — архітектура, скульптура, живопис.

  2. Динамічні види мистецтва - музика, хореографія

  3. Синтетичні (просторово-часові) види мистецтва — театр, цирк, кіно, телебачення.

Тема 2.2. Музичний образ - реальність чи фантазія

Музичний образ - це думка, яку ми відчуваємо. Втілення автором в звуках музики художніх ідей, почуттів викликають у свідомості глядача-слухача відповідні емоції, що перетворюються в певні естетичні враження.

Історичне уявлення про мистецтво.

Звукова матерія, з якої будуються музичні образи, пізнавальне значення музики.
Модуль III. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ

Тема 3. Фізична природа і властивості звуку

Музика є одним з основних виражальних засобів у роботі режисера-постановника. Джерело звучання - звук. Фізичні властивості звуку.

Властивості звуку - висота, тривалість, динаміка, тембр. Музичні та не музичні шумові звуки. Звук-знак, звук-сигнал.

Модуль IV. ВИРАЗОВІ ЗАСОБИ МУЗИКИ

Елементи музичної мови

Елементи музичної мови - ритм, музичний ритм, темп. Повільні темпи, помірні темпи, швидкі темпи. Поняття темпоритму у музиці та театральному мистецтві.

Поняття „мелодія", поняття „тема", поняття „лейтмотив"

Поняття мелодія — одноголосна завершена музична думка, кульмінація у музиці.

Мотив як логічна завершеність мелодії або її окремих частин, що характеризуються ритмом, тривалістю, стійкими чи нестійкими звуками мелодій, інтонаційно.

Поняття темпу. Лейтмотив (нім.) - провідний мотив.

Зображальна функція музики

Зображальна функція музики. Ілюстративний характер зображальної функції музики. Музична мета.

Форма - важливий і більш художній прийом звукового зображення навколишнього світу.

Виражальна функція музики

Виражальна функція музики. Спрямування на виявлення образного змісту предмету, явища, дії.

Створення конкретного звукового художнього образу. Філософське значення звучання музики та шумів.

Три види зображення та вертикальної можливості музики:


  • ілюстративно-імітаційний;

  • ілюстративно-метаморфічні;

  • метаморфічні.


Модуль V. МУЗИЧНІ І НСТРУМЕНТИ, ФОРМИ ТА ЖАНРИ

Музичні інструменти симфонічного оркестру: струнно-смичкова група

Музичні інструменти симфонічного оркестру і струнно-смичкова група. Скрипка, альт, віолончель, контрабас їх звучання та значення для , звучання симфонічного оркестру.

Музичні інструменти симфонічного оркестру: дерев'яні та мідні духові інструменти

Музичні інструменти симфонічного оркестру і дерев'яні та мідні духові інструменти.


Велика флейта, мала та альтова флейта, гобой, кларнет, саксофон, фагот, валторна, труба, тромбон, туба їх різновиди.

Музичні інструменти симфонічного оркестру: ударні та епізодичні інструменти

Музичні інструменти симфонічного оркестру і ударні та епізодичні інструменти.

Ударні інструменти: литаври, дзвіночки, ксилофон, бубон, трикутник, кастаньєти, тарілки, малий барабан, тамтам.

Епізодичні інструменти: тубафон, вібрафон, арфа.

Музичні жанри: жанри вокальної музики

Пісня, романс, вокаліз. Хоровий спів з використанням вокалу. Жанри вокальної музики у використанні музичного оформлення ВТЗ.

Музичні жанри: жанри інструментальної музики

Джазова музика, класика, симфонічна, естрадна музика. Використання усіх видів інструментальної музики у музичному оформленні ВТЗ.

Музичні театри, їхні жанри та репертуар

Оперний театр. Музично-драматичний театр. їхні жанри: опера, оперета, водевіль, музична комедія, балет.
Модуль VI. ВАЖЛИВІ ВІХИ ТЕАТРАЛЬНОЇ МУЗИКИ

Тема 6.1. Виникнення та розвиток музичних інструментів в умовах первіснообщинного ладу

Походження і розвиток музичних інструментів. Найперші види музичних інструментів (дерев'яні, бронзові, мідні, хлопання по тілу), шумові інструменти, примітивні духові інструменти (кістяні флейти епохи палеоліту). Виникнення струнних інструментів.

Музична культура Стародавньої Греції та Риму

Поезія і музика. Терпандр - кифародичні правила пісні (номи). Музичне мистецтво в античному театрі. Хореографічний керівник хору флейтист — Авлетист. Музичний інструментарій: арфа, ліра, кіфара, флейта-сиринкс, флейта пана.

Розвиненість музичного життя: виступи виконавців з усіх завойованих країн, видовища у цирках та амфітеатрах, театралізовані дійства.

Музична культура доби Середньовіччя та Відродження.


Видатні композитори доби

Основні риси: опора мистецтва на християнську основу, виокремлення культурних середовищ на народне, церковне, світське. Перехід до принципово нового художнього мислення.

Нові жанри: секвенції, тропи, літургійна драма. Орган - частка католицької служби та інтер'єру церкви.

Світська музика та мистецтво мандрівних музикантів. Народні синтетичні актори-музиканти, шпільмани, жонглери, гістріони, хоглари. Мандрівні співаки-трубадури, трувери, мінезингери.

Основні риси мистецького періоду. Художник - людина високої культури і широких наукових знань, образи - ідеально прекрасна, фізично досконала, духовно сильна людина. Основні риси музичного мистецтва і розподіл на професійну духовну музику та професійну світську музику, вокально-хорову та інструментальну.

Джованні Палестрина. Європейські школи скрипкових майстрів.

Вершинні постаті музичного мистецтва І половини XVIII ст.: Г.Ф. Генделя та Й.С.Баха

Творчість Г.Ф. Генделя. Основні риси творчості. Різноманітність та багато чисельність творів і музичних жанрів. Новаторство у створенні типу героїчної ораторії - героїчної драми, контрольної епопеї, героїчного дифірамбу.

Творчість И.-С.Баха. Образна сфера: грандіозні музичні твори, великий поліфоніст; поліфонія в логіці руху і форми розгортання мелодичної лінії, засіб висловлення музичної думки.

Органна музика. Види органічних творів: одночасності хоральна органні прелюдії та поліфонічні цикли.

Віденська класична школа Гайдна, Моцарта, Бетховена

Гайдн - засновник музичного класицизму, світ образів (поетика почуттів, здорове відчуття природи, романтичні роздуми, ліричність і краса). Основоположник жанру струнного квартету.

Моцарт. Загальна характеристика стилю. Збагачення вокальної музики великих жанрів симфонічним розвитком. Жанрове розмаїття вокально-сценічних творів (опери, реквієм, пісні), помірно-інструментальна музика (сонати, квартети) симфонічна музика (40 симфоній).


Вокально-сценічна музика. Опери: „Весілля Фігаро", „Дон Жуан", „Чарівна флейта", „Реквієм".

Творчість Бетховена. Залежність творчих пошуків класицизму та перехід до нових тенденцій романтизму, плив історичних подій французької революції на формування художнього мислення композиторів та масових революційних жанрів, інструментальна творчість.

Романтизм – центральна стильова характеристика творчості композиторів ХІХ ст.

Основний принцип романтизму – різке протиставлення повсякденного існування та вищого ідеального світу. Увага до внутрішнього світу людини, тонкий аналіз складних душевних переживань.

Тема героїки: інтерес до національної культури фольклору, давньої літератури, стародавньої культури.

Нові форми музикування - опора на віртуозне Інструментальне виконавство. Віртуози-виконавці Н.Паганіні, Ф.Шопен, Ф.Ліст.

Розвиток стилю у творчості видатних композиторів різних країн.

Ф.Шуберт. Жанр побутової пісні - на рівні високого мистецтва.

Тематика творів: лірична сповідь - „Маргарита за прялкою", фантастичні образи -„Лісовий цар".

Новий світ почуттів і інтимна поетичність, задумливість, зіткнення різноманітних світів, творених в уяві художника. Ф.Шуман - фортепіанна музика.

Дж. Верді „Три зірки" - оперні шедеври „Ріголетто", „Трубадур", „Травіата". Реалістичне рішення характерів, герої опер - люди „третього стану". Гарячі почуття, простота і доступність музичної мови.

Ж.Бізе та - музична драма „Кармен". Нова тематика та образи і історія кохання і загибелі героїв — циганки та солдата, нові образи та показ сильних народних характерів, волелюбність і врода Кармен; ліризм і пристрасть сільського хлопця — солдата Хозе, блискучість та самовпевненість Ескамільйо. Нове трактування народних сцен: вулиці Севільї, таверни, сцени контрабандистів, корида.

Формування нових національних музичних шкіл.

Фредерік Шопен - „поет фортепіано". Нові риси фортепіанного виконавства, інтимність, живописність „інструментовки" тембру одного інструменту.


Едвард Гріг. Світ музики композитора: картини народного життя, рідної природи, образи фантастики. Людина з її особистим життєсприйняттям. Сюїта „Пер Гюнт".

М.І. Глінка - видатний російський композитор

Біографічні дані композитора. Значення переїзду Глінки у 1830-1834 рр. до Італії, Австрії, Німеччини. Створення опери „Іван Сусанін" та опери „Руслан і Людмила".

Розкриття благородних рис людини на прикладі опери „Руслан і Людмила".

О.П. Бородін та його опера „Князь Ігор"

Біографія композитора, його професійна діяльність. Історія створення опери „Князь Ігор".

Творчий та життєвий шлях М.П. Мусоргського

Коротка біографія. Написання опер „Борис Годунов", „Хованщина", „Сорочинський ярмарок". Вивчення опери „Борис Годунов".

М.А. Римський-Корсаков, основоположник казкових опер

Характерні риси творчої індивідуальності композитора. Період найбільш інтенсивної творчості. Вивчення казкових опер „Снігуронька", „Садко".

Життєвий та творчий шлях видатного російського класика П.І. Чайковського

Життєвий та творчий шлях великого композитора, педагога, диригента, критика, публіциста. Його творча спадщина: опери „Євгеній Онєгін", „Чародійка", „Пікова дама", „Іоланта".
Модуль VII. УКРАЇНСЬКЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Тема 7. Формування національної класики

Джерела українського музики, культури. Музична культура Київської Русі. Українська народна музика. Українська професійна музика до кінця XVIII ст.. Братські школи. Вертепна драма.

Українська народна музика XIX ст.. Музичне мистецтво XX ст.. Основні риси. Музична освіта і концертне життя.

Гулак-Артемовський - основоположник української опери

С.Гулак-Артемовський - основоположник української опери. Біографічні дані, написання першої національної опери „Запорожець з Дунаєм".

М.Леонтович. Народні музичні твори в обробці композитора

Вплив народної пісні, народної музики на формування Леонтовича як музиканта-композитора. Творча спадщина митця — художні обробки народних пісень для хору.

М.Лисенко, творчий та життєвий шлях композитора

Становлення Лисенка як композитора, хорового диригента і педагога. Інтерпретація творів Т.Шевченка. Обробка народних пісень для чоловічого, дитячого та мішаного хорів (понад 500) творів. Оперне мистецтво в творчості Лисенка „Різдвяна ніч", „Утоплена", „Тарас Бульба", „Наталка Полтавка".

Модуль VIII. ФУНКЦІЇ МУЗИКИ І ШУМІВ У ВИСТАВІ

Тема 8. Функції музики у виставі: структурно-композиційна функція

Загальні функції театральної музики. Три основні загальні функції. Зобов'язуюча та об'єднуюча функції. Структурно-композиційна функція.

Життєвий та творчий шлях великого композитора, педагога, диригента критика, публіциста. Його творча спадщина: опери „Євгеній Онєгін" „Чародійка", „Пікова дама", „Іоланта".
Модуль VII. УКРАЇНСЬКЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Тема 7. Формування національної класики

Джерела української музики, культури. Музична культура Київської Русі Українська народна музика. Українська професійна музика до кінця ХУІІІ ст. Братські школи. Вертепна драма.

Українська народна музика XIX ст.. Музичне мистецтво XX ст.. Основні риси. Музична освіта І концертне життя.

С. Гулак-Артемовський - основоположник української опери

С.Гулак-Артемовський - основоположник української опери. Біографічні дані, написання першої національної опери „Запорожець з Дунаєм".

М. Леонтович. Народні музичні твори в обробці композитора

Вплив народної пісні, народної музики на формування Леонтовича як музиканта-композитора. Творча спадщина митця - художні обробки народних пісень для хору.


М.Лисенко, творчий та життєвий шлях композитора

Становлення Лисенка як композитора, хорового диригента і педагога. Інтерпретація творів Т.Шевченка. Обробка народних пісень для чоловічого, дитячого та мішаного хорів (понад 500) творів. Оперне мистецтво в творчості Лисенка „Різдвяна ніч", „Утоплена", „Тарас Бульба", „Наталка Полтавка".

Модуль VIII. ФУНКЦІЇ МУЗИКИ І ШУМІВ У ВИСТАВІ

Тема 8. Функції музики у виставі: структурно-композиційна функція

Загальні функції театральної музики. Три основні загальні функції. Зобов'язуюча та об'єднуюча функції. Структурно-композиційна функція.

Тема 8.2. Функції шумів та звуків у ВТЗ

Функції шумів та звуків у ВТЗ. Ілюстративна та інформативна функції.

Функції ігрових шумів та звуків:


  • створення звукової ілюзії достовірності дії актора;

  • озвучення предметів реквізиту;

  • характеристика персонажу,

Функції сценічних шумів та звуків:

  • створення звукової ілюзії дії;

  • характеристика часу та місця дії.

Функції фазових звуків та шумів:

  • створення емоційної атмосфери дії;

  • підкреслення почуттів персонажів;

  • характеристика часу і місця дії; посилення кульмінації;

  • створення звукового підтексту дії.

Звукові ефекти у ВТЗ

Природні акустичні ефекти:

  • ефект еха /відлуння/ та реверберації звуку;

  • ефект звукової панорами;

  • ефект звукової перспективи. Винайдені музичним мистецтвом:

  • ефект транспонування звукової частоти;

  • ефект унісонного звучання;

  • ефект імітації.

Функції музики у виставі як елемент дії.


Створення емоційної атмосфери

Музика авторського задуму. Музика „від режисера", створення музичного образу ВТЗ. Реальна музика, яка включена у саму дію, дійовою особою дії.

Функції музики у виставі, вираження внутрішньої дії через музику

Характеристика дійових осіб, через музику. Використання умовної музики для більшого вираження внутрішньої дії. Використання теми та лейтмотиву героя.

Принципи і прийоми музичного оформлення ВТЗ

Метод компіляції (вилучення) необхідних фрагментів.

Прийом лейтмотивності (провідний мотив).

Принцип контрапункту. Принцип контрасту.

Роль і функції музики у сценічних жанрах

Комедія — створення атмосфери дії, характеристика персонажів та комедійної ситуації.

Музична комедія - кожен персонаж має музичний номер.

Трагедія — розкриває характер героя, показує у розвитку те, що є основою його вчинків, думок, змісту у боротьбі.

Драма - роль музики і посилення емоційного впливу на глядача, через демонстрації внутрішнього стану персонажа.

Мелодрама - основна функція музики: зв'язуючи (дії, картини, акти).

Дитяча казка - створення атмосфери настрою дії, характеристика дійових осіб, підкреслення композиційної побудови.

Детектив — драматизує дію, посилення „жах", супроводжує найбільш загадковий персонаж.

Взаємодія музики з іншими компонентами ВТЗ

Опанування „музичного оформлення" - важлива ланка професійної музичної підготовки режисера-постановника. Взаємодія музики із сценографією, світлом і пластикою та Іншими компонентами, сприяють розкриттю ідейного змісту постановки, посилюють її емоційний вплив на глядача.

Модуль ІX. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ РЕЖИСЕРА НАД МУЗИЧНО-ЗВУКОВИМ ОФОРМЛЕННЯМ ВТЗ



<< предыдущая страница   следующая страница >>