refik.in.ua 1 2 3 4



Зміст дисципліни
ІII курс V семестр

Завдання V семестру. Вивчення і оволодіння елементами внутрішньої техніки актора на основі системи К.С.Станіславського. Робота по створенню образу в поетичній театралізованій програмі.
Модуль І. Робота актора над собою.

Система К.С.Станіславського як наукове обґрунтування законів акторської творчості. Основні принципи системи К.С.Станіславського. Традиції акторського мистецтва. "Мистецтво переживання" і "мистецтво удавання".

Засвоєння елементів внутрішньої техніки актора.

Робота актора над собою: розвиток уваги, творчої уяви, спостережливості, виховання навиків сценічного спілкування з партнером, уміння викликати в собі правильне відношення, потрібну оцінку, віру в запропоновані обставини і т.д.

Сценічна увага як здатність повного зосередження на об'єкті дії. Види уваги: довільна і мимовільна.

Головні риси уваги: цілеспрямованість, активність, дійовий характер. Увага як необхідна умова розвитку творчої фантазії і уяви. Уява - здатність створювати в своїй уяві нові образи на матеріалі минулих життєвих вражень. Види уяви:


  1. пасивна, яка не керується волею і не має мети;

  2. активна, яка має мету і керується волею.

"Якби" як основа і джерело роботи уяви, як початок творчості. Запропоновані обставини і їхнє значення.

Сценічна уява як засіб знаходити і здійснювати правильну лінію поведінки в найрізноманітніших запропонованих обставинах. Сценічна свобода — внутрішня і зовнішня.

М'язова перенапруга чи розслабленість як різновиди втрати самовладання, внутрішньої рівноваги.

Вільність м'язів як ступінь м'язового напруження, потрібного для дії.

Пам'ять фізичних дій як універсальний засіб для тренування уваги, уяви, пам'яті і т.д.


Вправи на пам'ять фізичних дій як засіб, котрий розвиває в актора почуття правди і віри.

Спілкування як важливий закон акторської творчості, основа відтворення на сцені стосунків людей.

Спілкування як безперервний внутрішній зв'язок між партнерами, безупинна зміна дії і протидії.

Основні моменти спілкування: сприйняття, оцінка дії, протидія (вплив).

Особливості органічного спілкування:

а) сприйняття оточуючого життя;

б) зміна своєї поведінки в залежності від партнера;

в) не знати, що буде далі (не готуватися заздалегідь до рішення, оцінки);

г) зародження думок, прийняття рішення тут, сьогодні, в даний момент. Внутрішні монологи, словесна дія і їх значення в процесі спілкування на сцені.

Елемент дії — зміна ставлення як здатність вірно оцінити подію (факт), предмет, вчинок, партнера і встановити до них правильне ставлення.

"Якби" і запропоновані обставини як головні шляхи для виникнення зміни ставлення.

Особливість сценічного ставлення: "бачу, що є, а ставлюся, як задано".

Виправдання (впровадження запропонованих обставин як шлях до правдивого ставлення актора до людей, подій і умовної обстановки сцени).

Темпоритм як результат правильної оцінки запропонованих обставин (фактів і подій).

Модуль II. Робота над створенням образу в поетичній театралізованій програмі.

Дія - скелет ролі. Мета дій ролі, які направлені до надзавдання (кінцевої мети). Осмислена, продуктивна, безперервна дія (фізична і словесна).

Оволодіння вченням К.С. Станіславського про словесну дію: слово в мистецтві актора.

Слово як засіб втілення авторської ідеї. Нерозривність слова з думками, задачами і діями образу.

Створення кінострічки точних, конкретних, яскравих бачень.


Виявлення підтексту.

Визначення логічних пауз і наголосів.

Модуль закінчується показом практичних робіт з акторської майстерності та бесідою з основних питань теорії.

Модуль ІІІ. Робота актора над роллю на матеріалі інсценізацій.

Завдання Модуля. Знайомство з "Етикою" К,С.Станіславського. Створення сценічного образу на основі інсценізацій, участь в курсових режисерських роботах як виконавців.

"Етика" К.С. Станіславського як моральний кодекс поведінки актора і основа його ідейної спрямованості в творчості.

Створення сценічного образу на основі інсценізацій. Іти від себе - перший закон переживання.

"Образ людини – це перш за все образ її дії" (К.С. Станіславський).

Логіка психофізичної дії як засіб формування навичок відчуття правди, правильного розуміння надзавдання і наскрізної дії.

Вивчення окремих рис художнього характеру в його конкретному вияві-діях, вчинках, думках, взаєминах – як спосіб самостійного створення сценічного образу, суть якого складають не інтонації і зовнішні ознаки поведінки, а відтворення логіки вчинків, що втілюють ідею твору і надзавдання спектаклю.

Складання студентами характеристики персонажа за такими питаннями:


  • що персонаж робить в ході інсценізації;

  • що відбувається з персонажем (в яких подіях він бере участь);

  • біографічні факти минулого і припущення про майбутнє;

  • створення досьє на персонаж;

  • як персонаж відноситься до інших дійових осіб, до фактів, до подій;

  • які у нього звички, смаки, манери, зовнішні особливості.

Робота над етюдами, основаними на подіях інсценізацій.

Робота над словесною дією ролі:

* особисте бачення; * підтекст;


* внутрішній монолог; * діалог;

* визначення логічних пауз і наголосів.

Модуль закінчується показом практичних робіт на матеріалі інсценізацій.

Завдання IV семестру. Створення сценічного образу в курсовому спектаклі.

Модуль IV. Робота над роллю на основі одноактівок або уривків з багатоактних п'єс.

Сценічний образ як нова цілісна, єдина і неповторна жива людська особистість.

Загальний аналіз ролі.

Роль як частина цілого (п'єси). Ідея п'єси як вказівник в процесі всієї роботи над роллю. Розуміння актором основного конфлікту п'єси і відношення його образу до цього конфлікту. Місце даної ролі в системі образів всієї п'єси.

Визначення безперервної лінії дії образу (логіки його вчинків). Визначення мотивів цих вчинків.

Створення актором біографії образу.

Визначення надзавдання і наскрізної дії образу, їх значення для роботи актора над роллю.

Розвідка ролі розумом.


  1. Переказ п'єси виконавцем від свого імені ("я").

  2. Відчуття надзавдання, визначення конфлікту, подій.

  3. Визначення епізоду. Виявлення дії в ньому. Назва епізоду, що виражає суть боротьби, що відбувається в ньому. Визначення мети виконавців в епізоді.

Розвідка ролі дією.

  1. Перевірка логіки дії фізичною дією через етюд з імпровізованим текстом.

  2. Порівняння напрацьованого в етюді з даними "розвідки розумом".

  3. Поєднання "розвідки розумом" з розвідкою фізичною дією через етюд над кожним епізодом п'єси. Пошук вірних виразних засобів втілення. Робота над внутрішнім монологом, внутрішнім баченням.

  4. Органічний перехід до репетицій у вигородках.

Робота над словесною дією ролі.


Створення внутрішніх монологів - "думки про себе". Використання репетиційного прийому - "думати вголос". Діалог як обмін баченнями. Визначення логічних пауз та наголосів.

Внутрішня і зовнішня характерність як елементи, що завершують процес роботи над роллю.

Характерність як неповторні внутрішні та зовнішні індивідуальні особливості людини.

Внутрішня характерність - бажання, прагнення, ставлення, манера спілкування, характер сприйняття, особливість мислення.

Зовнішня характерність - голос, манери, вік, фізіологічний стан, фізіологічні особливості.

Модуль закінчується диференційованим заліком, на який виноситься практичний показ акторських робіт на матеріалі одноактівок або уривків з багатоактних п'єс та бесіда по основних питаннях з теорії акторської майстерності.

Модуль V. Основи акторської майстерності на естраді.

Завдання V Модуля. Вивчити закони органічної дії в обставинах, запропонованих автором естрадного твору (номеру).

Специфіка акторської творчості на естраді. Сценічне спілкування на естраді - це прямий контакт, зв'язок з глядачем.

Особливості роботи над образом в малих формах драматургії та конферансі.

Матеріали для роботи - невеликі, розраховані на одного - двох (трьох) виконавців сценки, інтермедії, скетчу, мініатюри і т.д.

Аналіз драматургії номера ("розвідка розумом") за таким планом:


  • визначення надзавдання і наскрізної дії даної ролі;

  • визначення головної події в житті даного персонажа;

  • розкриття запропонованих обставин встановлення відносин з партнером;

  • створення біографії персонажа;

  • визначення конкретних завдань, логіки вчинків дійової особи, логіки мислення і поведінки;
  • розкриття підтексту;


  • освоєння внутрішнього монологу;

  • визначення дії в зонах мовчання.

Образ – маска як образна трансформація актора в канонізований, сталий сценічний характер, персонаж, який актор постійно представляє глядачам.

Створення образу – маски в роботі над малими формами драматургії і конферансом.

Конферансьє як "співрозмовник" глядача, "господар" концерту. Сольний та парний конферанс.

Значення чіткої, літературної мови, гарної пам'яті і винахідливості (уміння швидко орієнтуватися в обстановці) для конферансьє.

Не перебувати на сцені, а діяти. Уміння переключитися від безпосереднього спілкування з глядачами до спілкування з партнером в парному конферансі.

Імпровізація як засіб побудови сценічної дії на естраді. Тренування здатності імпровізувати.

Роль жесту та міміки в творчості артиста естради.

Модуль закінчується показом практичних робіт (естрадних номерів), участю в курсовому естрадному спектаклі В окремих випадках покази з майстерності актора і режисури можуть бути об'єднані.
Модуль VI. Мистецтво ведення концертної програми.

Творчість ведучого на естраді.

Завдання Модуля VI. Робота по створенню образу ведучого концертної програми. Створення образу в поетичній театралізованій програмі.

Розвиток зовнішньої техніки актора - голосу, дикції, пластики як запорука успішного вирішення творчих завдань. Техніка і культура мовлення ведучого.

Культура поведінки на сцені. Хода, поза, жест як компоненти фізичної поведінки ведучого, що визначають його творчий стиль.

Головні прийоми і правила ведення концерту.

Забезпечення темпоритму концерту. Організація умов для виступу артистів (зміна мікрофонів, рух завіси, стільці, пюпітри і т. ін.)


Спілкування з глядачами. Створення атмосфери єдності сцени і залу. Вимоги до костюма ведучого.

Модуль VII. Робота над створенням образу в тематичній театралізованій програмі.

Робота над логікою психофізичної дії персонажа, образу ведучого як запорука правильного розуміння наскрізної дії та надзавдання відповідно до ідеї тематичної театралізованої програми.

Розкриття ідейного змісту сценарію для створення сценічного образу в його конкретному вияві.

Створення органічного життя на сцені в образі — перевтіленні через глибоке вивчення вчинків дійової особи, відтворення поглядів, думок, прагнень, умінь, оволодіння логікою її поведінки.

Визначення "зерна" ролі, створення внутрішніх монологів, другого плану. Основа сценічного образу — мета, вчинки, взаємовідносини з персонажами. Робота над словом в програмі.

Пошук манери ведучого (розповідач, коментатор та ін.). Створення образу колективного ведучого.

Створення внутрішніх і зовнішніх характеристик відповідними виражальними засобами. Підбір реквізиту, гриму, костюмів.

Роль засобів театральної виразності у виявленні основної теми програми.

Пошук форм і засобів контакту з глядачем. Глядач - партнер актора.

Засвоєння засобів активізації глядачів.

Вивчення предмету завершують заліком в кінці V семестру.

Вимоги до заліку:

1. Знання теоретичних питань з предмету "Основи акторської майстерності".

2 Показ практичних робіт студентів в якості ведучих та персонажів тематичної театралізованої програми.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Серед дисциплін, що вивчають студенти режисерської спеціалізації, курс „Музично-звукове оформлення видовищно-театралізованих засобів" при порівняно невеликому обсягу (117 годин) має велике значення. Його завдання навчити студентів, майбутніх режисерів і виконавців, користуватися музикою і звуком як виразними засобами в їхній професії. Курс знайомить студентів з звукотехнічними засобами в клубі, які широко використовуються та методикою їх застосування, практичного виконання робіт звукозапису, включаючи озвучення любительських засобів у сільських клубах, потрібно звернути увагу на стандартне використання апаратури. Транспонування за допомогою втулок, запис методом накладок без мікшерського пульту, штучна ревербація і т. ін.


Театр — синтетичне мистецтво і режисер має справу з багатьма компонентами, користується багатьма виразними засобами які взаємодіють. Від того наскільки режисер професійно використовує всі компоненти, залежить успіх образного втілення конкретного режисерського заходу, настільки він буде впливовим на глядача. Один із компонентів - музика. Написана чи підібрана з гармонії з іншими компонентами вона стає могутнім помічником режисера, а виконання нею різноманітних функцій є найпоширенішим органічним компонентом у режисерській постановці концерту, вистави. Для досягнення цієї мети потрібно засвоїти основи історії розвитку, її специфіка як самостійного виду її виразних можливостей. Ознайомлення з музичною літературою, творчістю композиторів минулого і сучасного, музичним формами, стилями і жанрами. Всі ці основи повинен охопити даний курс. Отже, в професії режисура видовищно-театралізованих заходів, музика важлива не тільки як цінність як така, а її театрально-концертна цінність, тобто її здатність вирішувати ті чи інші завдання театральної виразності, в практиці як аматорських так і професійних колективів найпоширенішою формою музично-звукового оформлення є метод підбору музики та компіляція (врахування).
РЕЦЕНЗІЯ на робочу програму з предмету „Музично-звукове оформлення видовищно-театралізованих заходів"

Дана робоча програма з предмету „Музично-звукове оформлення видовищно-театралізованих заходів", що за обсягом складає 114 лабораторно-практичних занять, повністю відповідає вимогам.

Програма містить в собі пояснюючу записку, що дає розуміння значення предмету для студентів спеціальності „Видовищно-театралізовані заходи" і розроблений тематичний план, що відповідає вимогам навчального плану, а також методичні рекомендації для виконання лабораторно-практичних та самостійних завдань, що допоможуть студентам якомога детальніше оволодіти знаннями та навичками предмету „Музично-звукове оформлення видовищно-театралізованих заходів".

Програма включає в себе питання для самоконтролю студентів, що дозволить перевірити знання, які засвоюються на заняттях. Список літератури, що подається в кінці програми, дає можливість знайти потрібний літературний матеріал, для підготовки та вивчення самостійної роботи студентів.
Модуль І. ВСТУП ДО ЗВУКОРЕЖИСУРИ



<< предыдущая страница   следующая страница >>