refik.in.ua 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


КАФЕДРА ХІРУРГІЇ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


Методична розробка ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

для студентів IV курсу (3 години) на тему:


"Термiчна холодова травма. Класифікація. Патоморфологія ранового процесу. Тяжкість ушкоджень: визначення глибини і площі ушкоджень"

Склав: Трофименко С.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО

На методичній нараді кафедри

_______2012 р. протокол № ____

Зав.каф.хірургії стомат. ф-ту,

професор М.І.Тутченко

Київ – 2012

І. Актуальність теми:

Ми, жителі 21 століття, часто вважаємо себе захищеними від мінливої ​​погоди. Мороз, снігопад, заметіль здаються нам тільки неприємностями, через які можна запізнитися на роботу або відмовитися від прогулянки. Ми віримо, що людина підкорила природу - і що зими жертвами морозу стають необережні, неуважні або напідпитку люди. Щороку реєструються випадки обмороження та переохолодження. Це доводить, що не всі знають як діяти в подібній ситуації. Невірно, що обмороження та переохолодження бувають тільки у маргіналів, у бомжів і алкоголіків. Постраждати від морозу може будь-хто. Нерідкі обмороження у дітей, у людей похилого віку, у спортсменів-лижників. Особливо чутливі до холоду діти. У них недосконала система терморегуляції, більш ніжна і волога шкіра. А головне - немовлята, та й старші діти не можуть толком поскаржитися на холод. Втім, при існуючій у нас традиції кутати дітей загальне переохолодження у них зустрічається вкрай рідко, і в основному це кримінальні випадки. А ось обмороження обличчя і рук - не така вже й рідкість. А коли температура доходить до -20 градусів і нижче, обмороження трапляються і у цілком адекватних молодих людей.
ІІ. Учбові цілі.

Студент повинен знати:

Знати визначення термічна холодова травма (α = II);

Знати етіологію, патогенез холодової травми (α = II);

Знати клінічний перебіг холодової травми (α = II);


Знати визначення відмороження та замерзання (α = II);

Знати класифікацію відмороження (α = II);

Знати клінічну картину відмороження (α = II);

Знати патоморфологію ранового процесу при відмороженні (α = II);

Знати тяжкість ушкодження (глибину ушкодження)

при відмороженні (α = II);

Знати лікування потерпілих з відмороженням (α = II);

Знати клінічну картину замерзання (α = II);

Знати діагностику та лікування потерпілих на замерзання на етапах медичної евакуації(α = II);
Студент повинен вміти:

Визначити ступінь відмороження (α =ІІІ);

Визначити глибину ушкодження м’яких тканин при відмороженні (α =ІІІ);

Визначити обсяг медичної допомоги при відмороженні (α =ІІІ);

Провести обсяг надання першої медичної допомоги при відмороженні

(α =ІІІ);

Визначити стадію замерзання у потерпілого (α =ІІІ);

Визначити обсяг медичної допомоги при замерзанні (α =ІІІ);

Провести обсяг надання першої медичної допомоги при замерзанні

(α =ІІІ);

Провести діагностику та лікування холодової травми на етапах медичної евакуації (α =ІІІ)

ІІІ. Виховні цілі:

сформувати у студентів уявлення про етіологію, патогенез, клініку холодової травми; проявити практичні навики у виконанні прийомів надання першої медичної допомоги при холодовій травми; відпрацювати мироприємства при наданні медичної допомоги потерпілим в умовах екстремальної ситуації та проведення медичного сортування; засвоїти методи лікування холодової травми.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни

Знати

Вміти

Попередні дисципліни:

Анатомія.
Гістологія.

Нормальна фізіологія.


Паталогічна фізіологія
Паталогічна анатомія




Знати анатомію людини.
Знати гістологічну картину

м’яких тканин та органів.
Знати фізіологію серцево-судинної та дихальної систем, обмін речовин.
Знати патологічну фізіологію серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем та ЦНС.
Знати патоморфологічні зміни з боку м’яких тканин, органів організму




Вміти показати анатомічне розташування органів.

Вміти прокоментувати гістологічну картину тканин.

Вміти пояснити фізіологічні процеси у людини.

Вміти пояснити патофізіологічні процеси у людини.
Вміти пояснити патоморфологічні зміни у людини.



Наступні дисципліни:

Щелепно-лицьова хірургія.

Знати особливості клініки та методи лікування холодової трами щелепно-лицьової ділянки тіла людини.


Вміти діагностувати та лікувати холодову травму щелепно-лицьової ділянки тіла людини.


Внутрішньопредметна

інтеграція:

Загальна хірургія.

Хірургічні хвороби.



Знати хірургічну інфекцію, рани.
Знати травматичні пошкодження органів та м’яких тканин.



Вміти діагностувати та лікувати хірургічну інфекцію, рани.

Вміти діагностувати та надати першу медичну допомогу потерпілому при травматичних пошкодженнях органів та м’яких тканин людини.




    V. Зміст заняття

Для виникнення холодової травми мае значения не тільки низька зовнішня температура, а й допоміжні фактори, які схематично можна поділити на чотири групи:


  1. метеорологічні фактори — підвищена вологість повітря, сильний вітер, рап-това зміна температури зовнішнього середовища;

  2. фактори, які погіршують кровообіг: тісні одяг чи взуття, стиснення кін-цівок;

  3. фактори, які знижують місцевий опір тканин: підвищена пітливість стоп, нейротрофічні розлади, відмороження в анамнезі;

  4. фактори, які знижують загальну опірність організму: крововтрата, поранен­ия, перевтома, голод, виснаження, авітамінози, тяжкі загальні захворювання та ін.

Відмороження це місцеве ушкодження холодом. Етіологія. За етіологією розрізняють відмороження:

  • які виникли під впливом температури, вищої за нуль;

  • які виникли під впливом сухого морозу;

  • контактні відмороження внаслідок зіткнення з охолодженими металевими предметами;

  • обморожения.

При впливі температури, вищої за нуль, уражуються головним чином стопи. За тривалого впливу вогкості стопи поступово втрачають звичайну температуру, виникають вазомоторні і нейротрофічні ушкодження, які призводить до деструк-тивних змін тканин (траншейна стопа) або аж до некрозу і вологої гангрени.

Під впливом низьких температур на сухому морозі уражуються відкриті або периферійні ділянки тіла (обличчя, руки, стопи). Низька температура спричинює ушкодження клітинної плазми, унаслідок чого настає дегенерація тканин або первинний некроз.

Контактні відмороження виникають унаслідок зіткнення тіла з охолодженими до значних низьких температур металевими предметами (у танкістів, льотчиків, артилеристів, мотопіхотинців).

Обморожения — це наслідок ослабления природної терморегуляції при три-валій дії холоду у вологу пору року. Часто виникає на тлі раніше перенесеного відмороження. При обмороженні уражуються переважно відкриті частини тіла (вуха, обличчя, кисті).

У патогенезі відмороження виділяють два періоди: прихований (дореактивний) та реактивний.


Прихований (дореактивний) період характеризуется порушенням кровообігу й обміну речовин у відморожених ділянках. Ступінь цих змін залежить від трива-лості дії низької температури. Клінічні прояви прихованого періоду: блідість шкі-ри, втрата чутливості, зниження місцевої температури.

Реактивний період настає після зігрівання і характеризуется проявами реак­тивного запалення і некрозу. Характерною ознакою переходу прихованого періо-ду в реактивний є прогресивний набряк ділянок тіла, що зазнали відмороження.

Класифікація. Виділяють чотири ступені відмороження:


  • I ступінь — відмороження виникає при нетривалій гіпотермії тканин. Від-буваються розлади іннервації і кровообігу в шкірі. Клінічно це проявляється спо-чатку зблідненням (спазм судин), а потім почервонінням шкіри. Шкіра після зігрівання синюшна, іноді з мармуровим відтінком, з'являється набряк;

  • II ступінь — відмороження виникає при тривалішій тканинній гіпотермії. Роз­лади кровообігу значніші, унаслідок чого з'являються набряк і десквамація поверх-невих шарів шкіри. Характерна поява пухирів, наповнених прозорою серозною або серозно-геморагічною рідиною, які можуть з'являтися і через декілька днів після зіфівання. Паростковий шар шкіри при відмороженні II ступеня не ушкоджується;

  • III ступінь — ушкоджуються шкіра і частково підшкірна жирова кліткови-на. Патологічий процес перебігає у три стадії:




  • виникнення пухирів і змертвіння;

  • розсмоктування некротичних тканин і розвиток грануляцій;

  • рубцювання й епітелізація;
  • IV ступінь — змертвіння всіх м'яких тканин і кісток. При відмороженні IV ступеня виділяють такі зони ушкодження: зона тотального некрозу, незворот-них дегенеративних змін, зворотних дегенеративних процесів та висхідних пато-логічних процесів. Неминучим наслідком при відмороженні IV ступеня є втрата сегментів кінцівок: фаланг, пальців, кистей, стоп.


Ускладнення при відмороженнях можуть бути місцевими і загальними. Міс-цеві ускладнення — лімфангіїт, лімфаденіт, абсцес, флегмона, бешихове запален­ня, тромбофлебіт, неврит, остеомієліт. Загальні ускладнення — сепсис, правець, анаеробна гангрена.

Замерзания — це загальна патологічна гіпотермія людини, яка може закінчи-тися смертю.

Етіологія. Замерзанию сприяють: низька температура, вогкість, вітер; мае зна­чения тривалість і безперервність їхньої дії на організм.

Клінічна картина. Виділяють три стадії замерзания:

  • адинамінна стадія: свідомість збережена, хворі сонливі, скаржаться на запа-морочення, головний біль, слабкість, стомленість. Мовлення повільне, тихе, але виразне. Температура тіла — 35—32 °С;

  • ступорозна стадія: різка сонливість, пригнічення свідомості, порушення мовлення, безглуздий погляд, порушення міміки. Шкіра холодна, бліда або блідо-синюшна. Брадикардія (пульс 36—52 за 1 хв), дихання рідке (8—10 за 1 хв), але порушень ритму немає. Температура тіла — 32—30 °С;

  • судомна стадія: свідомість відсутня, шкіра холодна, бліда. Виражений тризм (судомне скорочення жувальних м'язів). М'язи напружені, руки і ноги в поло­жены судомної згинальної контрактури. Дихання рідке, поверхневе, інколи пе-реривчасте, за типом Чейна—Стокса. Пульс рідкий, слабкого наповнення, арит-мічний. Зіниці звужені, не реагують на світло. Температура тіла — до 30 °С. Якщо температура тіла знижується до 25—22 °С, відновлення життя майже не-можливе.

Лікування відмороження на етапах медичної евакуації. Перша медична і долікар-ська допомога полягає в найшвидшому відновленні температури тіла і кровообігу в уражених холодом ділянках тіла та захист їх від інфекції.

Розтирання снігом відморожених ділянок недопустиме у зв'язку із ризиком ушкодження шкіри і занесения інфекції. Потерпілого необхідно якнайшвидше доставити в тепле приміщення. Ваннами з температурою води 30—35 °С поступо-во зігрівають відморожені кінцівки. Дають гарячий солодкий чай. Після зігріван-ня проводять ніжне розтирання уражених ділянок спиртом і накладають асептич-ну пов'язку. При ознаках відмороження II ступеня і вище — госпіталізація.


Перша лікарська допомога. При відмороженні I ступеня — розтирання ураже­них ділянок змоченим у спирті ватним тампоном до почервоніння шкіри, асеп-тична пов'язка. При відмороженні II ступеня — обережне протирания спиртом відморожених ділянок, накладання олійно-бальзамічних пов'язок або пов'язок із нейтральними мазями, уведення антибіотиків, правцевого анатоксину. При від-мороженні III—IV ступеня — накладання асептичних пов'язок, уведення ППС, правцевого анатоксину, антибіотиків.

Кваліфікована хірургічна допомога: при відмороженні I ступеня — в обсязі пер-шої лікарської допомоги, при відмороженні И—III ступеня додатково виконують циркулярну новокаїнову блокаду кінцівок.

Евакуаційно-транспортне сортування:


  • потерпілі з відмороженням I ступеня та обмеженими відмороженнями II ступеня залишаються в команді одужуючих (амбулаторне лікування);

  • потерпілих з відмороженням II—III ступеня, здатних до самостійного пере-сування і самообслуговування, які після одужання зможуть продовжити військову службу, направляють у ГЛП (амбулаторне лікування);

  • потерпілих із поширеними відмороженнями III—IV ступеня госпіталізують — евакуюють у ВПХГ, де їх лікують у тому самому відділенні, що й уражених з опі-ками.

Таких потерпілих, які потребують тривалого лікування (3—4 міс), а також осіб, які після одужання непридатні до військової служби, направляють у комбус-тіологічні центри (лікувальні заклади тилу країни).

Спеціалізована хірургічна допомога полягає в поєднанні консервативных і опе-ративних методів лікування, обсяг яких визначається ступенем відмороження.

При відмороженні II ступеня: туалет ушкоджених ділянок, розкриття пухирів, накладання пов'язок з антисептичними мазями на водорозчинній основі, фізіоте-рапевтичне лікування (дарсонвалізація, УВЧ-терапія).

При відмороженні III ступеня: туалет ураженої поверхні, розкриття пухирів, за необхідності — некротомія, поетапна некректомія, яку проводять під час чергових перев'язок у межах струпа, що формується. Після очищения ран і утворення гра-нуляцій проводять аутодермопластику розщепленими трансплантатами.


Обов'язковими є антибактерійна, дезінтоксикаційна терапія, профілактика ускладнень.

При відмороженні IV ступеня в разі виникнення вологої гангрени спочатку виконують некротомію (глибокі поздовжні розрізи) та сприяють висушуванню тканин і утворенню щільного струпа, захищаючи тканини від розвитку і поши-рення інфекції. Після формування сухої гангрени з чіткою демаркаційною лінією здійснюють некректомію або ампутацію фрагмента кінцівки.

Первинна ампутація при відмороженнях протипоказана. Екстрену ампутацію виконують тільки в разі розвитку тяжкого інфекційного ускладнення — газової гангрени.

Лікування замерзания полягає в швидкому зігріванні потерпілого і розтиранні тіла. Потерпілого обкладають грілками з температурою води не більше ніж 37 °С або занурюють у теплу ванну (температура води — 35—37 °С), де також проводять масаж тіла.

При судомній стадії може виникнути потреба у проведенні ШВЛ. Для цього рекомендують застосовувати м'язові релаксанти, здійснювати інтубацію трахеї та апаратне дихання. Після опритомнення потерпілому дають гарячий солодкий чай, їжу, спиртні напої та проводять симптоматичне лікування, спрямоване на запобігання виникненню ускладнень.
VI. План та організаційна структура заняття.





Основні етапи заняття їх функції та зміст


Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час




1.

2.
3.


I. Підготовчий етап

Організація заняття

Визначення учбових цілей і мотивація:


Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь












20 хв





1.Визначення холодової травми.

2.Етіологію, патогенез, холодової травми.

3.Клінічний перебіг холодової травми.

5.Ускладнення холодової травми.

6.Визначення відмороження та замерзання

4.Класифікацію відмороження.

5.Клінічну картину, відмороження.

6.Патоморфологію ранового процесу при відмороженні.

7.Тяжкість ушкодження при відмороженні (глибину ушкодження).

8.Лікування потерпілих з відмороженням.

6.Ускладнення відмороження.

7.Клінічну картину замерзання.

8.Діагностики та лікування потерпілих на замерзання на етапах медичної евакуації.



І-ІІ



експрес-опитування

експрес-опитування

експрес-опитування
Письмовий тестовий контроль
Індивідуальне, усне опитування


наочні засоби, обладнання








4.

ІІ. Основний етап

Формування професійних вмінь і навичок










120 хв

1.Показати і визначити ступінь відмороження у потерпілого.

2.Визначити глибину ушкодження м’яких тканин у потерпілого при відмороженні.

3.Визначити обсяг медичної допомоги при відмороженні у потерпілого.

4.Провести обсяг надання першої медичної допомоги при відмороженні у потерпілого.


5.Виначити стадії замерзання у потерпілого

6.Визначити обсяг надання першої медичної допомоги при замерзанні.

7.Провести обсяг надання першої медичної допомоги при замерзанні у потерпілого.

8. Провести діагностику та лікування холодової травми на етапах медичної евакуації


ІІІ

ІІІ

ІІІ

ІІІ


ІІІ
ІІІ


Практична частина, тренінг

Робота в палатах хірургічного відділення


Використання фото- та відеоматеріа-ла









4
ІІІ. Заключний етап

Контроль рівня професійних вмінь і навичок



ІІІ


Вирішування ситуаційних задач



Ситуаційні задачі, тести

15 хв


5
Підведення підсумків










5 хв


6
Домашнє завдання










5 хв



VII. Матеріали методичного забезпечення заняття


1.Матеріали до підготовчого етапу заняття.

Питання:

  1. Що таке холодова травма?

  2. Яка етіологія холодової травми?
  3. Як проявляється холодова травма?


  4. Що таке відмороження?

  5. Яка етіологія відмороження?

  6. Який патогенез відмороження?

  7. Яка класіфікація відмороження?

  8. Який клінічний перебіг відмороження?

  9. Яка патоморфологія ранового процесу при відмороженні?

  10. Яка тяжкість ушкодження (глибина ушкодження) при відмороженні?

  11. Який обсяг надання першої медичної допомоги при відмороженні?

  12. Який обсяг медичної допомоги при відмороженні?

  13. Що таке замерзання?

  14. Яка етіологія замерзання?

  15. Який клінічний перебіг замерзання?

  16. Який обсяг надання першої медичної допомоги при замерзанні?

  17. Який обсяг медичної допомоги при замерзанні?

  18. Яка діагностика та лікування холодової травми на етапах медичної евакуації?


2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.

Тестові завдання:

1. При зверненні хворого з відмороженням для зігрівання слід:

А. Прикласти гарячу грілку до ділянки відмороження;

B. Занурити відморожену ділянку в прохолодну воду (250-300 С) і поступово підвищувати її температуру;

C. Занурити відморожену ділянку в гарячу воду;

D. Занурити хворого цілком в гарячу ванну;

E. Розтерти вражену ділянку зі спиртом 960

2.Які заходи необхідно проводити при лікуванні відмороження в дореактівний період:

А. Введення теплих інфузійних розчинів;

B. Зігрівання переохолоджених ділянок тіла теплим повітрям;

C. Зігрівання переохолоджених ділянок тіла розтиранням;

D. Повна ізоляція переохолодженої ділянки тіла від зовнішнього теплового впливу;

E. Застосування судинорозширювальних засобів

3. Для відмороження III ступеня характерно:

A. Зворотній розлад кровообігу шкіри;

B. Некроз поверхневого шару шкіри з відшаруванням епідермісу;


C. Некроз всієї товщі шкіри;

D. Некроз кісток;

E. Утворення пухирів

4. Яка ділянка тіла більше всього підлягає відмороженню?

A. Верхні кінцівки;

B. Нижні кінцівки;

C. Мочка вуха;

D. Грудна клітка і дихальні шляхи;

E. Тканини голови

5. Який з перерахованих факторів найбільше сприяє переохолодженню організму?

A. Куріння;

B. Авітаміноз;

C. Важка робота;

D. Надмірне вживання алкоголю;

E. Підвищена вологість навколишнього середовища

6. Дореактивний період протягом відмороження включає час:

A. Безпосереднього впливу холоду;

B. Від початку дії холоду до зігрівання;

C. Зігрівання;

D. Після відновлення температури тіла;

C. Від початку дії холоду до відторгнення струпа

7. Реактивний період протягом відмороженні включає час:

A. Безпосереднього впливу холоду;

B. Від початку дії холоду до зігрівання;

C. Зігрівання;

D. Після відновлення температури тіла;

E. Від початку дії холоду до відторгнення струпа

8. Що неприпустимо при наданні першої допомоги потерпілому від холодової травми?

A. Розтирання теплою чистою рукою;

B. Розтирання м'якою тканиною;

C. Розтирання снігом;

D. Обробка зігрітих ділянок спиртом;

E. Накладання теплоізолюючої пов'язки

9. До місцевих інфекційних ускладнень відмороженні відноситься все, крім:

A. Лімфангіту, лімфаденіту;

B. Тромбофлебіту;

C. Абсцесу, флегмони;

D. Гідраденіта;

E. Бишихи

10.З інфекційних ускладнень відмороження можуть зустрічатися все, крім:

A. Сепсису;

B. Правця;

C. Анаеробної інфекції;

D. Лепри;

E. Остеомієліту

11.Основною причиною дегенеративних змін і некрозу тканин при холодової травми є:


A. Плазмовтрата;

B. Параліч нервових закінчень;

C. Дисфункція м'язів;

D. Порушення кровотоку;

E. Припинення потовиділення

12. Демаркаційна лінія при відмороженні IV ступеня проявляється на:

А. 3-5 добу;

В. 5-10 добу;

C.10-17 добу;

D. 17-22добу;

E. 22-30 добу

Еталони відповідей: 1– B; 2 – A,D,E; 3 – С; 4 – В; 5 – E; 6 – В;7 – В; 8 – С; 9 – D; 10 –D; 11 – D; 12 – C
3.Матеріали методичного забезпечення заняття контролю для заключного етапу:

Ситуаційні задачі:

Задача 1. Хворий провів кілька годин на холоді в мокрому взутті. При надходженні скаржиться на відсутність чутливості обох стоп. Об'єктивно: Стопи бліді, холодні на дотик. Тильні артерії стоп не пульсують, больова і тактильна чутливість відсутня. Ваш діагноз? План надання невідкладної допомоги?
Задача 2. Хворий спрямований з поліклініки з діагнозом: відмороження пальців обох кистей. Об'єктивно: на I пальці лівої кисті та III і IV пальцях правої кисті є пухирі з прозорим вмістом. Всі види чутливості збережені. В якому періоді відмороження поступив хворий? Стадія відмороження? Ступінь відмороження?
Задача 3. У хворого в результаті відмороження права стопа холодна на дотик, II і IV пальці темно-вишневого кольору, пульс на артеріях стопи різко ослаблений. Всі види чутливості відсутні. В якому періоді поступив хворий? Стадія відмороження та ступінь відмороження?
Задача 4. У хворого в результаті відмороження права стопа холодна на дотик, II і IV пальці темно-вишневого кольору, пульс на артеріях стопи різко ослаблений. Всі види чутливості відсутні. План проведення лікувальних заходів?
Задача 5. Ви - лікар швидкої допомоги. Приїхали за викликом. На вулиці лежить людина без свідомості. Температура повітря: - 20 ° С, вітер.

При огляді хворого відзначається різка блідість шкіри кистей, капілярний пульс не визначається, пальці покриті кіркою льоду.


Ваші діагноз і дії?
Задача 6. У хірургічне відділення поступив потерпілий зі скаргами на відсутність чутливості в пальцях стоп, набряк їх. При зборі анамнезу з'ясовано, що на передодні на морозі довго чекав громадський транспорт. Змерз сам і замерзли пальці стоп. Вдома грів стопи у гарячій ванні, але чутливість не встановилась.

Стопи набряклі, відзначаються ціаноз пальців, відсутність чутливості в них, капілярна проба негативна.

Ваші діагноз і лікувальні заходи?
Задача 7. З районної лікарні в клініку доставлений потерпілий з відмороженням обох стоп в пізньому реактивному періоді.

Стан хворого важкий. Обидві стопи набряклі, відзначається різкий ціаноз шкіри на них з сірим відтінком, чутливість повністю відсутня. По лінії демаркації - бульбашки з гнійним вмістом. Шкіра на гомілках гіперемована. Температура тіла 380 С.

Ваші діагноз, додаткові обстеження та лікувальна тактика?
Задача 8. Хворий з відмороженням стоп ІІІ -IV ступенів на п'яту добу після травми став скаржитися на слабкість, підвищення температури тіла до 39° С, кашель, задишку.

Обидві стопи набряклі, шкіра гомілок гіперемована. Які ускладнення могли розвинутися у хворого? Які додаткові обстеження для уточнення діагнозу Ви проведете? Ваша лікувальна тактика?
Задача 9. Хлопчик 10 років протягом 1 години голими руками ліпив зі снігу різні фігури. Замерз, руки задубіли. Доставлений в травматологічний пункт. Об'єктивно: IV і V пальці правої кисті бліді, набряклі. Після відігрівання шкіра на пальцях придбала багряно-синюшного забарвлення. З'явилися міхури, наповнені світлою рідиною. Набряклість поширилася за межі уражених ділянок. Чутливість і температура пальців відновилися. З'явилися помірні болі.

Ваш діагноз? Яка тактика?

Задача 10. Ви працюєте фельдшером місцевого залізничного вокзалу і в медпункт доставлений постовим міліціонером чоловік без певного місця проживання в стані середнього ступеня алкогольного сп'яніння, який спав у привокзальному саду; температура повітря на вулиці нижче 0 °. При об'єктивному огляді доставленої особи: пальці лівої руки різко бліді, руху в пальцях відсутні, чутливість не визначається. Через кілька хвилин шкіра на пальцях стала синюшною, набряклою і болючою, з мармуровим відтінком, в суглобах пальців з'явилися руху, але не в повному обсязі.


Ваш діагноз? Яку медичну допомогу треба надати потерпілому і в якому обсязі?
Задача 11. В алкогольному сп'янінні взимку доставлений хворий І., 56 років. Стопи набряклі, багряного кольору, на тилу стопи пухирі з прозорим вмістом. Турбують сильні болі. Поставте діагноз, визначте ступінь ураження стоп.
Задача 12. У клініці перебуває потерпілий М, 26 років, одержав 18 днів тому відмороження лівої стопи. При огляді пальці лівої стопи чорного кольору, сухі, муміфіковані. Вище розміщені відділи стопи зовні не змінені. Як розцінити ці зміни?

4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.


Основні завдання

Вказівки

Самостійна робота

Вивчити.

1.Холодову травму

(визначення, етіологію, кліничний перебіг).


2.Класифікацію відмороження
3.Кліничну картину відмороження
4.Ускладнення відмороження
5.Обсяг надання медичної допомоги при відмороженнях
6.Кліничний перебіг замерзання.
7.Обсяг медичної допомоги при замерзанні

8.Діаностику та лікування холодової травми на етапах медичної евакуації



Дати визначення холодової травми, види холодової травми, вивчити етіологію та кліничний перебіг холодової травми.
Визначити класифікацію відмороження.
Вивчити кліничну картину відмороження.
Назвати ускладнення відмороження.
Вивчити обсяг надання першої медичної допомоги при відмороженні
Вивчити кліничну картину замерзанння.
Вивчити обсяг медичної допомоги при замерзанні

Вивчити діаностику та лікування холодової травми на етапах медичної евакуації


Вивчити на пам’ять, написати на листі.


Вивчити на пам’ять, написати на листі.
Вивчити на пам’ять, напи-

сати на листі.
Вивчити на пам’ять, напи-

сати на листі.
Вивчити на пам’ять, напи-

сати на листі.

Вивчити на пам’ять, напи-

сати на листі.
Вивчити на пам’ять, напи-

сати на листі.

Вивчити на пам’ять, напи-

сати на листі.




VIII. ЛІТЕРАТУРА:


1. Основна:

а) М.П.Черенько, Ж.М.Ваврик Загальна хірургія – Київ, ”Здоров’я”, 2003. – 613с.

б) С.П.Жученко, М.Д.Желіба, С.Д.Хіміч Загальна хірургія – Київ, “Здоров’я”, 1999. – 487с.

в) Л.Я.Ковальчук, Ю.П.Спіженко, В.Ф.Саєнко Шпітальна хірургія- Тернополь, “Укрмедкнига”, 1999. – 590с.

д) Ваврик Ж.М. - Лекції з хірургії для студентів стоматологічних факультетів медичних вищих навчальних закладів. - Київ “Вища школа”. Тернопіль “Укрмедкнига”. – 2000. - 444 с.

2. Дотаткова:

а)Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. - К.: Здоров’я, 1993. - 460 с.

б) Мусалатов Х.А. Хірургія катастроф. – М.: М, 1998. – 592 с.

в) Рябов Г.А. Синдромы критических состояний. - М.: Медицина, 1994. - 356 с.