refik.in.ua   1 ... 104 105 106 107 108

див. ФІҐЛЯР; П. жартівних


забавник, пустун.

ШТУРВАЛ, див. КЕРМО.

ШТУРМ, див. НАСТУП, атака; (фор­теці) узяття, взяття; (космосу) оволо­діння, завоювання; П. сов. штурмів­щина.

ШТУРМАН, див. ВОДІЙ; пор. керма­нич.

ШТУРМУВАТИ, див. НАСТУПАТИ, атакувати; (фортецю) брати штурмом; (кого) напосідати на кого; (берег

/– хвилі/) бити, вдаряти.

ШТУЧНИЙ, (товар) поштучний, роз­дрібний; (квіт) рукотворний, непри­родний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, нег. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель – ще) удаваний, фальшивий; (– слова) надуманий, ви­гаданий, п. кований; (конфлікт) розіг­раний, зрежисований; З. майстерний, мистецький, мудрований.

ШУБОВСНУТИ док., воду) шелесну­ти, шуснути, булькнути, бовтнути, плюхнутися; (– воду /згори/) рину­ти, жбухнути; недок. р. шубостати.

ШУГАТИ, (в небо) пориватися, линути; (в небі) літати, ширяти; (– вітер) вирувати, /у вікна/ вдиратися; (– чутки) ширитися; (сюди-туди) гаса­ти; (убік) шарахати, г. цофатися, (під стіл) шморгати; (– вогонь) злітати, вивергатися, палах­­котіти; (у ніс /– запах/) вдаряти; (– кров) приливати; (в очі) кидатися; (пта­хів) га­няти, по­лохати; (під лід) пірнати; док. шуг­­­нути, (у воду) шубовснути, (додолу) ринути, (когокручі/) трутити, шур­нути.


ШУКАННЯ, шуканина, пошуки, роз­шуки.

ШУКАТИ, розшукувати; (затято) обр. перекидати все догори дном; (ягоди) зби­рати; (слова) добирати, підшукува­ти; (шля­хів) вишукувати; (слави) до­магатися, пра­г­нути; (правди) дошуку­ватися; (щастя) бажати, хотіти /всім серцем/, п. вмирати за чим, (де глиб­ше) глядіти; (що /очима/) розгляда­тися за чим; (за ким) розшуку­вати ко­го; (у чому) шпортатися, пор. нишпорити; (слід /собак/) ви­нюхувати.

ШУКАЧ, шпиг, детектив, зн. нишпорка; (пес) дойда; (пригод) любитель; ІД. б. з. знайдибіда; (правди) правдошу­кач; (скар­бів) кн. скарбошукач.

ШУЛЕР і ШУЛЕРСТВО, див. шахрай і шахрайство.

ШУЛІКА, яструб, каня, коршак, р. половик; (хто) П. розбишака; & шульпіка, шуляк.

ШУЛЬГА, лівиця, ліва рука; ліва

нога; (хто) лівак, сов. лівша.

ШУМ, (на юшці) піна, накип, шумовина, шумовиння; Р. вир; (листя) шелест, (води) клекіт, буркіт, (машин) гуркіт, сту­гін, стукіт, (полум’я) гуготіння, (між лю­дей) Р. гамір, галас; (сенсаційні пе­ресу­ди) П. шелест, розголос.

ШУМІТИ, (вино) шумувати; (– ліс) ше­лестіти; (– воду) шумкотіти, дзюркотіти, буркотіти, сил. клекоті­ти; (– людей) гомоніти, сил. галасува­ти; (– життя) П. вирувати, кипіти; пор. лунати, ревти.

ШУМКА, див. ПІСНЯ.

ШУМНИЙ, див. ПІНЯВИЙ; (натовп) сов. шумкий, гомінливий, галасливий.


ШУМУВАТИ, пінити/ся/, бродити, гра­ти, ферментувати; (хвилі) вирувати;

(– вітер) шуміти.

ШУРУБУРИТИ, колобродити, беш­кетувати.

ШУРУВАТИ зап., (кочергою) шурхати, шарудіти; (піском) шарувати; нак. шуруй! (куди) смали! мотай!

ШУРЯ-БУРЯ, вихор, сил. смерч; П. шар­варок, розгардіяш, стовпотворіння.

ШУТКУВАТИ сов., див. жартувати.

ШУХЛЯДА, див. СКРИНЬКА.

ШУШВАЛЬ, див. НАБРІД; & шушвалок, шуя.

Щ

ЩАБЕЛЬ, (у драбині) поперечка, перечка, щаблина; (на сходах) Р. східець,

сходинка, прис­тупка, приступець; П.

етап, стадія, (розвитку) рівень.

ЩАДИТИ, милувати; (здоров’я) берег­ти, шкодувати; (гріш) економити, зао­щад­жувати.

ЩАДНИЦЯ, ощадна каса.

ЩАСЛИВИЙ, хто має щастя, кому щас­тить, таланистий, таланливий, нарядже­ний у сорочці /під щасливою зіркою/, сов.

везучий, ЯК ІМ. щасливець, щасливчик;

(чим) задоволений; (діяти) радий; (день) радісний; (збіг) дуже вдалий, сприят­ли­вий; (лов) удачливий, успішний; (– жит­тя) квітучий; (усміх) обр. променистий;

& щасний, пор. без­турботний.

ЩАСТИТИ, таланити, фортунити, ітися на щастя, сов. везти, д. пайдати, (добре йтися) вестися, удаватися; ІД. мати щастя /н. я маю щастя = мені щастить/; & щаститися; неос. щастило, (кому) доля служила.

ЩАСТЯ, фортуна, доля, талан, щастя-до­ля; (сімейне) щасливе життя У ФР. радість . щастя моє!/; П. досягнен­ня, успіх, удача; (твоє) ІД. тобі щас­тить /пощастило/; & щастячко.


ЩЕБЕТАТИ, (– птахів) теркотіти, тер­котати, (– горобців) цвірінькати, цвір­ка­ти, (– солов’я) співати, тьохкати, витьох­кувати, лящати; (– жінок) цо­котіти.

ЩЕБЕТЛИВИЙ, (пташок) співучий;

(хто) балакучий.

ЩЕБЕТУХА, див. ЦОКОТУХА.

ЩЕДРИЙ, не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (– обіцянки) надмірний, перебільше­ний; (– природу) буйний, розкішний;

(– дощі) рясний, (піт – ще) густий.

ЩЕДРО пр., щедрою рукою, не скупо

і всі мож. пох. від щедрий.

ЩЕЗАТИ, зникати, губитися, пропада­ти, обр. іти під шум; (– дні) минати­ся; тумані) розпливатися; (– фар­бу /на сон­ці/) линяти, вигоряти; док.

ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропас­ти, обр. щезнути, як булька на вод. ЩЕМ і ЩЕМІТИ, див. від. біль та

бо­літи, нити.

ЩЕНЯ, цуценя, песеня, г. песя, собача, собаченя, р. цуцик; ЛАЙ. шмаркач & щенятко.

ЩЕПА, прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (ви­но­граду) цибух, чубук; & щеп.

ЩЕПИТИ, див. ПРИЩЕПЛЮВАТИ.

ЩЕРБАТИЙ, (край) вищерблений, над­битий, надколотий; (ніж) зазублений, ви­зублений; (хто) беззубий; П. (– правду) сумнівний, непереконливий; (– долю) обр. нещасливий, лихий, гіркий.

ЩЕРБИНА, зазуб, зазубень, зазубець, ви­зубень, сов. зазублина; & щербинка.

ЩЕРБИТИ, вищерблювати; (ніж) ви­­зуб­лювати, зазублювати.

ЩЕТИНА, див. ВОЛОССЯ, шерсть; &


щетинка, щета, щеть.

ЩИПАТИ, (траву) скубти, скубати; скубати, (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, ко­лоти.

ЩИПЦІ, (господарські) обценьки; (ко­вальські) кліщі; (на вугілля) братки; (на горіхи) давильце, д. лускач; & щипчики.

ЩИРИЙ, (хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, обр. ду­ша навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, при­віт­ний, гостинний; (привіт) сердечний; (– любое) непідробний; (– пра­цю) самовідданий, старанний; (– золото) непідро­блений, чистий.

ЩИРО пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі мож. пох. від щирий; (любити) всім серцем, У ФР. душею і сирцем /н. щиро прихильний/.

ЩИРОСЕРДИЙ, див. ЩИРИЙ; &

щи­росердечний, щиросердний.

ЩИТ, (на стінах фортеці) забороло; (від снігів) загорбка; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; ТЕХ. (у шлю­зах) затвор; ЕЛ. (розпо­дільчий) плита, дошка; & щиток-щілина, шпара, розко­лина, розпадина, скалуба, /за/ шкалубина, шкарубина, р. роззів, сов. тріщина, пор. шанець; (між гір) міжгір’я; (замкова) отвір; & щілинка.

ЩІЛЬНИЙ, (– рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (– обійми) мідний, ду­жий;

(– покриття) суцільний; (– ла­ви) зімкнений, зімкнутий; (шрифт) збитий; П. (зв’язок) нерозривний, тіс­ний; (паркан) без щілин; & щіль­ненький.

ЩІЛЬНО пр., (закрити) /на/глухо, сил. герметично; (притерти) тісно, впри­тул, ніс-у-ніс; (класти) суцільно; П. (узятися) наполегливо, старанно, ре­тельно; (при­сікатися) невідчепно; У ФР. всі мож. пох. від щільний.


ЩІТКА, (фарбувати хату) квач; (ма­лярська) пензель, щітяк; & щіточка, щіть.

ЩОБІЛЬШЕ пр., навіть більше, мало то­го, сов. більше того, пор. поготів.

ЩОГЛА, див. ЖЕРДИНА, тичка; (на суд­­ні /передня/) фок-щогла, фок, (задня) бі­зань, бізань-щогла; (для пра­пора) фляґ­шток, флагшток.

ЩОДАЛІ, див. ЧИМРАЗ.

ЩОДЕННИЙ, кожноденний; (одяг)

пов­сякденний, буденний, не святковий, звичайний.

ЩОДЕННИК, з. діяріюш; (щоденне

ви­дання) суч. газета, часопис.

ЩОДНЯ пр., щоденно, щоднини, кожного дня; & щодень; пор. день-у-день.

ЩОДО прий., (чого) стосовно до, віднос­но, з приводу; У ФР. про, за /н. ска­жи що­до мене/.

ЩОДУХУ пр., що є /було/ духу, якнай­швидше; (з усієї сили) щосили, чимдуж, щомога; (гукати) якнайго­лосніше, на всі заставки.

ЩОЙНО пр., оце зараз, зовсім недавно, тільки-тільки, ок. тіль-тіль; сп. тільки, тільки-но /н. щойно увечері/; Ч. саме, якраз /н. щойно тепер/.

ЩОЛОПОК, див. ЧОЛОПОК.

ЩОНАЙБІЛЬШЕ пр., якнайбільшу

У ФР. не більше, як, сов. від сили /н.

від сили один = щонайбільше один/.

ЩОНАЙМЕНШЕ пр., принайменше, принаймні, не менше, як /н. що­най­менше два = не менше, як два/.

ЩО-НЕБУДЬ зай., будь-що, абищо; щось; & що-будь.

ЩОПРАВДА пр., правда, справді, правду /щиро/ кажучи, правду казавши.

ЩОРАЗ/У/ пр., кожен раз; кожного ра­зу, п. щокрок; раз-у-раз; Ч. дедалі, чимраз.


ЩОСИЛИ пр., що є /було/ сили, скіль­ки є /було/ сили, з усієї сили; (біг­ти, крича­ти) щодуху.

ЩОСЬ зай., не знати /невідомо/ що, хтозна-що; хтось /н. щось гукає/; У ФР. що-небудь /н. щось інше/, дещо /н. щось заробив/; ЯК ПР. чомусь /н. щось не сплю/, приблизно, десь /н. щось із рік/; ід. щось то, щось таки /н. щось то буде/.

ЩУЛИТИ, (очі) мружити; (вухо /тва­рин/) нащулювати, прищулювати, насторожувати.

ЩУЛИТИСЯ, (з холоду) зіщулюватися, кулитися; П. м’ятися, нітитися, ніяко­ві­ти, вагатися, жм. мулятися; (проти сонця /– очі/) мружитися.

ЩУР, пацюк; (птах) сов. стриж; щурик.

Ю

ЮВЕЛІР, золотар, срібляр, кн. майстер золотих справ; П. філіґранний, філі­гран­ний май­стер, майстер тонких /ви­тонче­них/ робіт.

ЮВЕЛІРНИЙ, золотарський; (виріб)

П. філіґранний, філігранний, тонко /майстерно, витон­чено, філіґранно, філігранно / виконаний.

ЮВІЛЕЙ, роковини, див. РІЧНИЦЯ.

ЮВІЛЯР, ювілянт, г. ювілят, ж. іме­нинник.

ЮДА, зрадник, донощик; & сов. іуда.

ЮДОФОБ, національно нетерпимий до євреїв, антисеміт.

ЮНАК, підліток, (дещо старший) моло­дик, парубок, г. леґінь, пор. хло­пець; (сивоусий) обр. завзятець, мо­лодець.

ЮНАЦТВО, (вік) юність, молодість, юні дні /літа/; ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; П. молодецтво; & юнь.

ЮНАЦЬКИЙ, (запал) молодечий,

пару­бочий; (вигляд) юний, молодий;

& юначий.

ЮНҐА, сов. юнга, див. моряк.

ЮНИЙ, див. МОЛОДИЙ (глядач) малолітній, неповнолітній, не дорослий; (– зелень) свіжий; (спортсмен) ІД. юніор.

ЮНІСТЬ, див. МОЛОДІСТЬ; обр. моло­ді /юні/ літа /дні/; (творчості) П. перші кроки, рання пора, світання; & ЗБ. юнацтво, юнь.

ЮРБА, натовп, юрма, гурма, зн. табун,

д. галайстра; (гостей) гурт; (дика) п.

орда; ЗН. голота, чернь, плебс, плебеї;

(псів) зграя; (зірок) скупчення; & юрби­ще.

ЮРИДИЧНИЙ, правничий, правознав­чий; (– рівність) правовий; пор. закон­ний.

ЮРИСДИКЦІЯ, право чинити суд; (да­ної установи) прероґативи, прерогативи.

ЮРИСПРУДЕНТ і ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, див. від. юрист і правознавство.

ЮРИСТ, правник, правознавець, юрис­прудент, слуга закону, ір. служитель Фе­міди; (установи) юрисконсульт (нота­ріату) нотаріус, нотар; & юриста; пор. адвокат, суддя.

ЮРОДИВИЙ, ЯК ІМ. Божий чоловік, юрода; П. навісний, навіжений, божевільний, пор. придуркуватий.

ЮРОДСТВО, неприродні химери /збо­чення, поведінка, блазенство/; & юродствування.

ЮРОДСТВУВАТИ, чинити юродства, жм. юроди справляти.

ЮРТА, див. ДОМІВКА; (у народів

Пів­ночі) чум, яранга.

ЮСТИЦІЯ, правосуддя, д. справедли­вість; & зб. юристи, правники, слуги Феміди.

ЮХА, див. ЮШКА.

ЮШИТИ, див. ТЕКТИ.

ЮШКА, щерба, суп, г. зупа, (рибна) р. юха,


<< предыдущая страница   следующая страница >>