refik.in.ua   1 2 3 4

Глава 8. Загальні положення

Стаття 32. Поняття фондової біржі
Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий

ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
Стаття 33. Правове положення фондової біржі
Фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і

пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та

здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів

законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками -

торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на здійснення

комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах за умови

внесення ними до статутного фонду не менш як 10000

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Частина друга

статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 283/96-ВР від

09.07.96, N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005 )

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її

реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового

ринку. ( Частина третя статті 33 в редакції Закону N 283/96-ВР

від 09.07.96 )

Фондова біржа - організація, яка створюється без мети

отримання прибутку та займається виключно організацією укладання

угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не

може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та

за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

( Статтю 33 доповнено частиною четвертою згідно із Законом

N 523/97-ВР від 10.09.97 )
Стаття 34. Статут та правила фондової біржі
Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим

органом.

У статуті фондової біржі визначаються:

а) найменування і місцезнаходження фондової біржі;

б) найменування і місцезнаходження засновників;


в) розмір статутного фонду;

г) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів

фондової біржі;

д) права і обов'язки членів фондової біржі;

е) організаційна структура фондової біржі;

є) компетенція і порядок створення керівних органів фондової

біржі;

ж) порядок і умови відвідування фондової біржі;

з) порядок і умови застосування санкцій, встановлених

фондовою біржою;

и) порядок припинення діяльності фондової біржі.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються

створення і діяльності фондової біржі.

Правила фондової біржі повинні передбачати:

а) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

б) порядок торгівлі на фондовій біржі;

в) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

г) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються

на фондовій біржі;

д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації;

е) перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та

інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі,

порядок їх діяльності;

ж) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

з) види послуг, що надаються фондовою біржою, і розмір плати

за них;

и) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.
Стаття 35. Використання позначення "фондова біржа"
Позначення "фондова біржа" або таке, в якому міститься вислів

"фондова біржа", може використовувати у своєму фірмовому

найменуванні або рекламі тільки та організація, що створена у

порядку, визначеному в статті 34 цього Закону.

Стаття 36. Особливі умови припинення діяльності фондової


біржі
Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли

число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося

10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових

членів протягом шести місяців.

Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до

законодавства України про акціонерні товариства та інші види

господарських товариств.
Глава 9. Захист майнових прав інвеститорів
Стаття 37. Розірвання договору на передплату або купівлю

цінних паперів
Особа, що передплатила або купила цінні папери до

опублікування інформації про зміни в господарській діяльності

емітента, що впливають на вартість цінних паперів або розмір

доходу по них, може протягом 15 днів з моменту публікації цієї

інформації розірвати договір в односторонньому порядку.

У разі розірвання договору емітент зобов'язаний на вимогу

вказаної особи відшкодувати їй витрати і можливі збитки, пов'язані

з передплатою або купівлею цінних паперів.

Емітент у разі невиконання умов передплати на цінні папери

зобов'язаний повернути передплатникам на їх вимогу усі одержані

від них кошти із сплатою процентів за весь строк їх тримання.

Емітент несе відповідальність по відшкодуванню збитків,

завданих недостовірною інформацією про цінні папери.


Глава 10. Державний контроль за випуском

і обігом цінних паперів
Стаття 38. Органи, що здійснюють державний контроль за

випуском та обігом цінних паперів
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її

відповідні територіальні органи здійснюють контроль за випуском та

обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за

обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд державного майна


України. ( Частина перша статті 38 в редакції Закону N 283/96-ВР

від 09.07.96; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2800-IV

( 2800-15 ) від 06.09.2005 )

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку

призначаються державні представники на фондових біржах. Вони

уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень статуту

і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі

керівних органів фондових бірж. ( Частина друга статті 38 в

редакції Закону N 283/96-ВР від 09.07.96 )

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за

дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції

при обігу цінних паперів. ( Статтю 38 доповнено частиною третьою

згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95, із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
Стаття 39. Санкції, що застосовуються Державною комісією

з цінних паперів та фондового ринку та її

відповідними територіальними органами

( Назва статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 283/96-ВР від 09.07.96, N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005 )
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її

відповідні територіальні органи у разі відхилення від ліцензійних

умов на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, а

також у статуті та правилах фондової біржі, можуть застосовувати

такі санкції: ( Абзац перший частини першої статті 39 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005 )

а) виносити попередження;

б) зупиняти на строк до одного року передплату і продаж

цінних паперів;

в) зупиняти на певний строк укладення угод з окремих видів

діяльності по випуску і обігу цінних паперів;


г) анулювати ліцензію, видану на ведення діяльності по

випуску і обігу цінних паперів у разі повторного застосування

санкцій, передбачених підпунктами "а - в" цієї статті. ( Пункт "г"

частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005 )

( Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 283/96-ВР від 09.07.96 )

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може

зупиняти діяльність фондової біржі в разі порушення нею статутної

діяльності і вимагати приведення її у відповідність з статутом та

правилами фондової біржі. ( Частина друга статті 39 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 283/96-ВР від 09.07.96 )
Стаття 40. Оскарження дій державних органів у зв'язку із

здійсненням ними контролю за випуском та обігом

цінних паперів
Скарги на дії відповідних територіальних органів Державної

комісії з цінних паперів та фондового ринку в зв'язку із

здійсненням ними контролю за випуском та обігом цінних паперів

розглядаються Державною комісією з цінних паперів та фондового

ринку. ( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005 )

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

може бути оскаржено до суду. ( Частина друга статті 40 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

( Стаття 40 в редакції Закону N 283/96-ВР від 09.07.96 )
Стаття 41. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,

ніж ті, що містяться в законодавстві України про цінні папери і

фондову біржу, то застосовуються правила міжнародного договору.

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 18 червня 1991 року

N 1201-XII

Розділ II
Про приватизацію державного майна

Верховна Рада України; Закон від 04.03.1992 № 2163-XII
Верховна Рада України — Законодавство України [ 30.10.12 22:00 ]

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію державного майна

{У тексті Закону слова "початкова ціна" у всіх відмінках замінено словами "початкова вартість" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2801-IV від 06.09.2005}
{У тексті Закону слова "єдиний (цілісний) майновий комплекс", "цілісний майновий комплекс" у всіх відмінках і числах замінено словами "єдиний майновий комплекс" у відповідному відмінку і числі, а слова "статутного фонду" - словами "статутного капіталу" згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}
{У тексті Закону слова "відкрите акціонерне товариство" у всіх відмінках і числах замінено словами "акціонерне товариство" у відповідному відмінку і числі, а слова "підприємства із змішаною формою власності" у всіх відмінках замінено словами "підприємства, засновані на базі об’єднання майна різних форм власності" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}
Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.
Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття та мета приватизації
Приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об’єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

{Стаття 1 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

Стаття 2. Пріоритети та принципи приватизації
1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України.
2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
законності;
державного регулювання та контролю;
надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна;
надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються;
забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;
продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;
{Абзац сьомий частини другої статті 2 в редакції Закону № 1724-III від 18.05.2000}
пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
{Абзац десятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 1724-III від 18.05.2000}
додержання антимонопольного законодавства;
повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;
врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та об'єктів науково-технічної сфери;
{Абзац частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1869-III від 13.07.2000 - дію змін зупинено до прийняття нової Державної програми приватизації згідно із Законом № 2729-IV від 05.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 580-V від 11.01.2007}
забезпечення конкурентності продажу, якщо інше не визначено цим Законом.
{Абзац чотирнадцятий частини другої статті 2 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

{Абзац п'ятнадцятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

{Абзац шістнадцятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}
Стаття 3. Законодавство України про приватизацію
1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
2. Дія цього Закону не поширюється на:
приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються, крім закладів охорони здоров’я, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
{Абзац другий частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-IV від 03.03.2005; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4442-VI від 23.02.2012}
{Абзац третій частини другої статті 3 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}
внесення майна залізничного транспорту загального користування до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, що утворюється відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
{Частину другу статті 3 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4442-VI від 23.02.2012}
{Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}

3. Приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням положень установчих документів таких товариств (організацій).


<< предыдущая страница   следующая страница >>